27 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/18659/25
Провадження № 22-ц/820/2329/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 вересня 2025 (суддя Колієв С.А.).
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд
У червні 2025 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначалось, що 07.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 07.05.2018. Шляхом підписання анкети-заяви відповідач підтвердив, що ознайомився з Умовами і правилами, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Тарифами, які складають договір про надання банківських послуг.
Вказувалось, що на підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 100000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, однак у порушення умов договору свої зобов'язання відповідач не виконав, внаслідок чого станом на 10.05.2025 утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10795,68 грн.
За таких обставин, позивач просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість за тілом кредиту, а також судові витрати по справі.
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 вересня 2025 позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» б/н від 07.05.2018 у сумі 3710,31 гривень.
В решті у задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» судовий збір у сумі 1040,68 гривень.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, АТ «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу, в якій просить його в цій частині скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому, посилається на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд не дослідив механізм отримання банківських послуг проєкту monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з умовами та правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту та, як наслідок, дійшов помилкового висновку про не ознайомлення клієнта з такою процедурою. Вказує, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт укладення між сторонами у встановлений законом спосіб договору про надання банківських послуг, в тому числі і погодження сторонами умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, а також ознайомлення відповідача з такими умовами.
Вказує, що редакція Умов та правил, що наявна у матеріалах справи, може носити показовий характер та може змінюватись та доповнюватись позивачем. Однак, у суду під час ухвалення рішення є безперешкодний доступ до актуальних Умов та правил, що доступні в публічному доступі в режимі реального часу на офіційному сайті банку. Крім того, посилання суду першої інстанції на недоведеність з боку банку, що саме ці умови і правила розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на приписах Закону України «Про електронну комерцію».
Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 до апеляційного суду не надходив.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
За змістом апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог не оскаржується, а тому апеляційним судом, відповідно до ст. 367 ЦПК України, не переглядається.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 07.05.2018 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви, в якій останній просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов.
Пунктом 2 анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови (а.с. 9).
В пункті 6 анкети-заяви зазначено, що відповідач просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку; засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення дій згідно з договором; також визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях; підтверджує, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного цифрового підпису.
Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості за договором №б/н від 07.05.2018 за відповідачем станом на 10.05.2025 значиться заборгованість за використання кредитних коштів у розмірі 10795,68 грн (а.с. 23-24).
Відмовляючи у задоволенні позову в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності правомірності нарахування відсотків за користування кредитними коштами та те, що такі суми не можуть включатися до загальної суми заборгованості, яка підлягає стягненню. З огляду на вищевказані обставини, сплачена відповідачем сума таких відсотків повинна бути зарахована в якості погашення заборгованості за тілом кредиту.
Такий висновок суду, на думку колегії суддів, відповідає обставинам справи та ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Позивач пред'явив вимоги про стягнення заборгованості за кредитом (тілом), посилаючись, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, на витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, витяг з тарифів за карткою monobank, Паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, як невід'ємну частину укладеного договору.
Вказаними документами, які надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін.
Однак, вказані документи не підписані електронним цифровим підписом ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.
Отже, відсутні підстави вважати, що саме цей витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, Тарифи розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними при підписанні анкети-заяви до договору про надання банківських послуг.
Крім того, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Таку інформацію банк надає споживачам фінансових послуг відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
З огляду на викладене, за відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг, надані банком витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Мonobank, витяг тарифів за карткою monobank і паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки вказані документи достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У зв'язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Посилання в апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк» на те, що відповідач не надав доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, є вільним трактуванням позивачем положень процесуального закону, оскільки за цими приписами обов'язок суду перевірити докази, що подані стороною на підтвердження позовних вимог, та задовольнити позов лише у випадку доведення позивачем належними доказами свого позову.
Позивачем надано до суду першої інстанції виписку по картковому рахунку, відповідно до якої встановлено, що до складу заборгованості по тілу кредиту за весь період користування відповідним рахунком, банком нараховувалися та списувалися відсотки за користування кредитними коштами у загальній сумі 7085,37 грн.
Водночас, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували погоджені сторонами умови договору щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, а тому такі суми не можуть включатися до загальної суми заборгованості за кредитом (тілом кредиту). Не надано таких доказів і до суду апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.
Заочне рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.
Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 вересня 2025 в частині відмови у задоволенні позовних вимог залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 27 листопад 2025 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай