Ухвала від 10.11.2025 по справі 936/285/22

Справа № 936/285/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2025 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,

учасників судового розгляду: обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , законних представників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , законного представника потерпілої - ОСОБА_10 , представників потерпілої - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , захисників - адвокатів - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , прокурорів - ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №11-кп/4806/134/25 за апеляційними скаргами захисників-адвокатів ОСОБА_15 і ОСОБА_18 в інтересах обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , захисника-адвоката ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 лютого 2025 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця с. Верхні Ворота Мукачівського району, мешканця АДРЕСА_1 , учня ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимого,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця с. Верхні Ворота, Мукачівського району, мешканця АДРЕСА_1 , учня ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимого,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , українця, громадянина України, уродженця с. Верхні Ворота, Мукачівського району, мешканця АДРЕСА_2 , учня ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимого,

- обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Вироком Воловецького районного суду Закарпатської області від 07 лютого 2025 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України і призначено йому покарання у вигляді 6 (шість) років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 обрано у вигляді тримання під вартою.

Взято обвинуваченого ОСОБА_5 під варту негайно, в залі суду. Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відраховується з моменту взяття його під варту, а саме із 07.02.2025.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано у строк відбуття покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , строк його попереднього ув'язнення, з моменту затримання під час досудового розслідування за період з 16.09.2021 по 12.12.2021, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ч. 7 ст. 72 КК України, зараховано у строк відбуття покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , строк його перебування під цілодобовим домашнім арештом із 13.12.2021 по 19.12.2022, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_5 вартість витрат на залучення експертів в розмірі 25 617 (двадцять п'ять тисяч шістсот сімнадцять) гривень 00 копійок в дохід держави.

ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України і призначено йому покарання у вигляді 6 (шість) років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 обрано у вигляді тримання під вартою.

Взято обвинуваченого ОСОБА_6 під варту негайно, в залі суду. Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 відраховується з моменту взяття його під варту, а саме із 07.02.2025.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано у строк відбуття покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , строк його попереднього ув'язнення, з моменту затримання під час досудового розслідування за період з 16.09.2021 по 12.12.2021, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ч. 7 ст. 72 КК України, зараховано у строк відбуття покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , строк перебування під цілодобовим домашнім арештом із 13.12.2021 по 19.12.2022, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_6 вартість витрат на залучення експертів в розмірі 25 617 (двадцять п'ять тисяч шістсот сімнадцять) гривень 00 копійок в дохід держави.

ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України і призначено йому покарання у вигляді 6 (шість) років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 обрано у вигляді тримання під вартою.

Взято обвинуваченого ОСОБА_7 під варту негайно, в залі суду. Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_7 відраховується з моменту взяття його під варту, а саме із 07.02.2025.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано у строк відбуття покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , строк його попереднього ув'язнення, з моменту затримання під час досудового розслідування за період з 16.09.2021 по 12.12.2021, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ч. 7 ст. 72 КК України, зараховано у строк відбуття покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , строк перебування під цілодобовим домашнім арештом із 13.12.2021 по 19.12.2022, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 вартість витрат на залучення експертів в розмірі 25 617 (двадцять п'ять тисяч шістсот сімнадцять) гривень 00 копійок в дохід держави.

Цивільний позов (уточнений) заявлений представником потерпілої в інтересах неповнолітньої потерпілої ОСОБА_19 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином - задоволено частково.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь потерпілої ОСОБА_19 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) - 100 000,00 (сто тисяч) гривень моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь потерпілої ОСОБА_19 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) - 100 000,00 (сто тисяч) гривень моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) на користь потерпілої ОСОБА_19 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) - 100 000,00 (сто тисяч) гривень моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Накладений арешт на речові докази ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_1 (справа № 936/891/21, провадження 1-кс/936/242/2021) від 15.09.2021 - скасовано.

Накладений арешт на речові докази ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_1 (справа № 936/891/21, провадження 1-кс/936/246/2021) від 15.09.2021 - скасовано.

Речові докази: футболку білого кольору з логотипом і написом «ADIDAS», футболку жовтого кольору з написом «SOV», спортивні штани темно-синього кольору з помаранчевими вставками по боках з написом «Manchester CITY», спортивну кофту червоного кольору з каптуром, спортивну кофту помаранчевого кольору, джинси чорного кольору з написом «JEANS WEAR», гумові тапочки білого кольору з наскрізними отворами, системний блок ТМ «НР», який поміщено до спеціалізованого пакету з логотипом «Національна поліція України Головне слідче управління» 7288776; мобільний телефон ТМ «Samsung», який поміщено до спеціалізованого пакету з логотипом «Національна поліція України» SUD 1130688; мобільний телефон ТМ «Samsung DUOS», який поміщено до спеціалізованого пакету з логотипом «Національна поліція України» SUD 1130691; мобільний телефон ТМ «XIAOMI», який поміщено до спеціалізованого пакету з логотипом «Національна поліція України» SUD 1130690; спортивні штани чорного кольору з логотипом ТМ «PUMA», кросівки чорного кольору розміру 42 ТМ «Reebook», спортивну кофту бордового кольору з написом «Magic», системний блок чорного кольору без маркувальних позначень серійний номер 90199999331-06290, який поміщено до поліетиленового пакету чорного кольору, який перев'язано пластмасовою пломбою №Е21723775 CONTROL; мобільний телефон ТМ «TECNO», який поміщено до паперового конверту; мобільний телефон ТМ «TECNO», який поміщено до паперового конверту; мобільний телефон ТМ «iPhone», який поміщено до паперового конверту, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_6 - повернуто власникам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Спортивну кофту бордового кольору з манжетами та квітковими візерунками, лосіни із атласної тканини з написом «CALZEDONIA», гумові тапочки темно синього кольору, які поміщені до спеціалізованого пакету №1923399, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_6 - повернуто власнику ОСОБА_19 .

Оптичний диск DVD-R Verbatim, на якому зафіксовано відеозапис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » - залишено на зберіганні в матеріалах кримінального провадження №12021070000000237.

Оптичний диск CD-R Verbatim, на якому зафіксовано фотозображення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - залишено на зберіганні в матеріалах кримінального провадження №12021070000000237.

Зразки букального епітелію ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_6 - ухвалено знищити.

Згідно з вироком, - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

24 серпня 2021 року приблизно о 22 години 30 хвилин неповнолітні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у підвальному приміщенні, що за адресою: АДРЕСА_2 , знаючи достовірно про те, що ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканка АДРЕСА_2 , є неповнолітньою, із застосуванням фізичного насильства, умисно, усвідомлюючи, що вчиняють дії сексуального характеру, не пов'язані із проникненням у тіло ОСОБА_19 , без добровільної згоди останньої та бажаючи цього, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, групою осіб вчинили стосовно неї сексуальне насильство,чим спричинили своїми діями їй моральні та фізичні страждання, порушили її статеву недоторканість, нормальний психічний та соціальний розвиток.

Так, реалізовуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на сексуальне насильство щодо неповнолітньої ОСОБА_19 , коли вона на запрошення ОСОБА_7 разом з ним та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 пройшла до приміщення підвалу, що на території дворогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке попередньо для вчинення злочину надав ОСОБА_7 , один з присутніх з метою упередження очікуваного опору ОСОБА_19 та її залякування заподіяв їй удар у живіт, після чого ОСОБА_6 , нахиливши ОСОБА_19 , стиснув між своїми ногами голову останньої.

У цей час, коли ОСОБА_19 була позбавлена можливості чинити фізичний опір, а також побоюючись за своє здоров'я, ОСОБА_5 всупереч її волі, знявши штани та нижню білизну, що були на ОСОБА_19 , вчинив дії сексуального характеру, не пов'язані з проникненням у тіло неповнолітньої потерпілої ОСОБА_19 , з використанням геніталій та пальців рук в області її статевих органів, унаслідок чого завдав їй фізичного болю. Після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по черзі з єдиним умислом, спрямованим на насильницьке задоволення статевої пристрасті, без добровільної згоди потерпілої, кожний безпосередньо вчинили дії сексуального характеру, не пов'язані з проникненням у тіло неповнолітньої потерпілої ОСОБА_19 , з використанням частин свого тіла, а саме пальців рук, в області її статевих органів.

Дії ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (неповнолітніх на час вчинення злочину) кваліфіковано за ч. 3 ст. 153 КК України - вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство), вчинене групою осіб щодо неповнолітньої особи.

Відзначено, що по цьому кримінальному провадженні було змінено обвинувачення.

Так, 07 березня 2022 року затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні у відношенні неповнолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 152 КК України.

13.02.2023 прокурор в порядку ст. ст. 110, 338, 341 КПК України змінив висунуте раніше обвинувачення за ч. 3 ст. 152 КК України. Зміна обвинувачення мотивована тим, що у ході судового розгляду кримінального провадження не встановлено наявності у діях ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, та сформулював змінене обвинувачення за ч. 3 ст. 153 КК України.

В апеляційних скаргах:

захисник-адвокат ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 в апеляційній скарзі зазначила, що з оскаржуваним вироком не згідні повністю та вважають його незаконним, оскільки він винесений з порушенням норм процесуального права, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, з неправильною оцінкою доказів, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а тому таким, що підлягає скасуванню. Вважає, що суд першої інстанції грубо порушив вимоги ст. 374 КПК України та у мотивувальній частині вироку не встановив і не навів конкретні протиправні дії сексуального характеру, які не пов'язані з проникненням у тіло іншої особи, що супроводжуються насильством і вчиняються без добровільної згоди потерпілої особи, що були вчинені підзахисним по відношенню до потерпілої ОСОБА_20 , тобто не визначив, які саме дії сексуального характеру спрямовані на збудження та/або задоволення статевої пристрасті винної особи, які як правило передбачають її фізичний контакт із тілом іншої (потерпілої) особи, але не означають проникнення в це тіло, були виконані обвинуваченим ОСОБА_7 . Зазначає, що у оскаржуваному вироку суду не встановлено характерні ознаки співучасті, з урахуванням вчинення даного злочину групою осіб, що відображається формою їх співучасті з конкретним вчинення певних дій кожним обвинуваченим, тобто об'єктивна сторона не розкрита в даному кримінальному провадженні, так як у вироку не міститься конкретизація дій обвинувачених, які відображалися саме «із застосуванням сили, з метою виконання вже спільного умислу на вчинення дій сексуального характеру». Сторона захисту звертає увагу на резолютивну частину вироку та невідповідність вимогам процесуального закону, зокрема: «13.02.2023 прокурор в порядку ст.ст.110, 338, 341 КПК України змінив висунуте раніше обвинувачення за ч.3 ст.152 КК України. Зміна обвинувачення мотивована тим, що у ході судового розгляду кримінального провадження не встановлено наявності у діях ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, та сформулював змінене обвинувачення за ч. 3 ст. 153 КК України. Сторона потерпілої в порядку ч.3 ст.338 КПК України підтримала обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі за ч.3 ст.152 КК України, тобто у судовому розгляді кримінального провадження, обвинувачені захищаються від обох обвинувачень, а суд приймає рішення з урахуванням усіх з'ясованих обставин та перевірки їх доказами. Відтак, на думку сторони захисту, суд, враховуючи відсутність в діях обвинувачених складу кримінального правопорушення, що охоплюється ст.152 КК України, повинен був їх виправдати, однак це питання залишилося не вирішено у резолютивній частині вироку. Вважає, що суд обрав запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання чинності вироком, що є грубим порушенням Глави 18, та принципу юридичної визначеності, адже строк дії запобіжного заходу становить 60 днів, а застосований судом запобіжний захід до набрання чинності обвинувальним вироком, аж ніяк не узгоджується з поняттям «запобіжного заходу» в розумінні чинного КПК України.

Вважає, що при розгляді кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_7 судом першої інстанції не дотримані вимоги кримінального та кримінального процесуального закону, внаслідок чого допущена неповнота та однобічність, а також постановлено судове рішення, яке не відповідає вимогам ст.ст. 370-373 КПК України, тому на думку сторони захисту, ці порушення закону є істотними та просить суд, оскаржуваний вирок суду скасувати повністю, а справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції. В ході апеляційного розгляду просить дослідити всі наявні у справі докази та допитати свідків;

захисник-адвокат ОСОБА_18 в інтересах обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначила, що не погоджуються з оскаржуваним вироком суду, оскільки судом першої інстанції не дотримані передбачені ст.7 КПК України загальні засади кримінального провадження, допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, так як у даному кримінальному провадженні фактично розглядалось два обвинувальні акти: первісне обвинувачення за ч.3 ст.152 КК України та змінене в процесі судового розгляду прокурором за ч.3 ст.153 КК України. Зазначає, що суд визнавши обвинувачення за ч.3 ст.153 КК України доведеним, не встановив які саме протиправні діяння кожного з обвинувачених кваліфікуються судом за вказаною нормою кримінального закону. Вирок не містить способу вчинення кожним обвинуваченим, способі їх взаємодії між собою, тобто суд не визначив, яку роль у групі осіб виконував кожний з обвинувачених, не розмежував дії кожного обвинуваченого, які б свідчили про вчинення насильства відносно ОСОБА_19 . Вважає, що судом при ухваленні вироку, є порушення принципу імперативності, передбаченого ст.416 КПК України - при новому розгляді в суді першої інстанції допускається посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано на цій підставі за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника. Однак у цьому провадженні попередній вирок суду від 16.03.2023 скасовано виключно через істотні порушення вимог КПК, висновку про неправильне застосування до обвинувачених ст.ст.75 та 104 КК України щодо м'якості обраного їм покарання в ухвалі ІНФОРМАЦІЯ_8 від 11.08.2023 - не міститься. Зазначає, що судом порушено права обвинувачених на захист, оскільки при розгляді даного провадження стороні захисту обвинувачених було відмовлено у допиті свідка ОСОБА_21 , яка обізнана про походження відео, ставлення потерпілої до цього відео, обставин його розповсюдження та її взаємовідносин з обвинуваченими, як до так і після події, яка відбулася 24.08.2021. Просить суд оскаржуваний вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_9 в іншому складі;

захисник-адвокат ОСОБА_15 в інтересах обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначила, що оскаржуваний вирок суду підлягає скасуванню з огляду на істотні порушення процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне рішення, та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що вплинуло на вирішення питання про винуватість підзахисних, на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, та на визначення міри покарання. Вважає, що суд, демонструючи очевидну упередженість, відкинув докази, які завадили йому визнавати винність - покази свідків та обвинувачених, протокол огляду телефону, оригінали записок потерпілої, адресовані обвинуваченим, скрін шоти її переписки з ОСОБА_7 та іншими до і після події, що призвело до невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, і є окремою підставою для скасування чи зміни судового рішення в порядку ст.409, 411 КПК України. Зазначає, що суд не оголосив цивільний позов, не вказав в ухвалі про призначення судового розгляду про його прийняття, і як виявилося вже у вироку, не тільки прийняв до розгляду цивільний позов поза межами строку, встановленого в ч.1 ст.128 КПК України, а і не залишив його без розгляду, як цього вимагає процесуальний закон, та у вироку вирішив його задовольнити. На думку захисника, докази, що містяться в матеріалах даного провадження, можуть свідчити виключно про дії обвинувачених, передбачені ч.1 ст.156 КК України, а саме - вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку. Зазначає, що суд взагалі не розмежував дії учасників інциденту і кваліфікував їх однаково та призначив однакове покарання, що є неприпустимим з огляду на норми ст.61 Конституції України - Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Вважає, що суд не тільки не встановив об'єктивної сторони діянь обвинувачених з огляду на їх індивідуальні дії, але і не визначив та не охарактеризував суб'єктивну сторону дій кожного з учасників: не встановив у кого з них був умисел і намір до вчинення насильницьких дій щодо потерпілої без її згоди. Просить суд, змінити оскаржуваний вирок суду, призначити їм покарання не вище нижньої межі санкції ч.3 ст.153 ККУ, звільнити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі ст.75 ККУ з іспитовим терміном 1 рік. Цивільний позов, поданий в інтересах ОСОБА_19 , залишити без розгляду. Скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_22 подала заперечення на апеляційні скарги: захисника-адвоката ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , захисників-адвокатів ОСОБА_18 , ОСОБА_15 в інтересах обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в яких зазначила, що їх доводи не містять будь-яких фактичних даних, що свідчать про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду увалити законне та обґрунтоване рішення і можуть потягнути за собою зміну чи скасування вироку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.03.2025 у справі №936/285/22. Вважає, що висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог ст. 94 КПК України у їх сукупності та взаємозв'язку. Будь-яких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б безумовно тягнули за собою скасування вказаного судового рішення допущено не було. Просить суд, вирок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.02.2025 щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яких визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України залишити без змін, а апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , подані в їх інтересах - без задоволення.

В запереченнях на апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - представники потерпілої ОСОБА_19 - адвокат ОСОБА_13 , адвокат ОСОБА_23 , адвокат ОСОБА_11 зазначили, що доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_14 не ґрунтуються на матеріалах справи. Зазначають, що із змісту оскаржуваного вироку, суд на виконання приписів п.2 ч.3 ст.374 КПК чітко вказав формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Вважають, що вирок суду від 07.02.2025 є законним, обґрунтованим та вмотивованим. Зазначають, що представники потерпілої та особисто потерпіла погоджуються із висновками суду, що підтверджується, зокрема тим, що потерпіла підтримала вирок та не звернулася з апеляційною скаргою. З огляду на те, що суд не визнав винуватими обвинувачених у межах приватного обвинувачення, то не зазначення цього у резолютивній частині - має значення і для потерпілої, а не лише для обвинувачених. Водночас, обґрунтування та вмотивованість вироку, зокрема, й у частині приватного обвинувачення - не дають можливості стверджувати, що судом «не вирішено» це питання. Зазначають, що погоджуються із тим, що суд мав право застосувати тримання під вартою задля забезпечення виконання свого рішення та зауважує, що судова практика усієї держави йде таким шляхом всупереч інтерпретації сторони захисту.

Просять суд, у задоволенні клопотання захисниці ОСОБА_7 - ОСОБА_14 про дослідження наявних у справі доказів та допит свідків - залишити без задоволення. У задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити повністю, а вирок суду від 07.02.2025 - залишити без змін.

Адвокати ОСОБА_11 , ОСОБА_23 , ОСОБА_13 в інтересах потерпілої ОСОБА_19 в запереченнях на апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_15 , яка діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зазначили, що доводи адвоката ОСОБА_15 з приводу відсутності події злочину та неправильної кваліфікації дій обвинувачених за ч.3 ст.153 КК України - є неспроможними та необґрунтованими. Вважають, що сторона обвинувачення довела поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, та їх слід кваліфікувати за ч.3 ст.153 КК України. Просять апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_15 , подану в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок суду від 07.02.2025 - залишити без змін.

Адвокати ОСОБА_11 , ОСОБА_23 в інтересах потерпілої ОСОБА_19 в запереченнях на апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_18 , яка діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зазначили, що представники потерпілої не можуть погодитися із твердженнями захисника ОСОБА_18 про те, що дії обвинувачених за фактичних обставин справи необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.156 КК України, оскільки зі змісту вироку, суд на виконання приписів п.2 ч.3 ст.374 КПК України чітко вказав формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, тому вважає вирок суду обґрунтованим, вмотивованим у аспекті оцінки кримінально-правової кваліфікації діянь та констанції складу злочину, передбаченого ч.3 ст.153 КК України. На їх думку, твердження про кваліфікацію дій обвинувачених за ч. 1 ст. 156 КК України є необґрунтованим, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду справи та суперечить наявним у справі доказам. Зазначили, що суд детально розмежував, які саме насильницькі дії сексуального характеру вчиняв кожен із обвинувачених, описав обставини вчиненого кримінального правопорушення з розподілом ролей та діями кожного з обвинувачених, які свідчать про вчинення сексуального насильства щодо потерпілої, тому апеляційну скаргу сторони захисту в цій частині вважає повністю необґрунтованою.

Просять суд, у задоволенні клопотання захисниці ОСОБА_18 про дослідження всіх наявних у справі доказів та допит свідків - залишити без задоволення. У задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити повністю, а вирок суду від 07.02.2025 - залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинувачених та їх захисників, які підтримали доводи апеляційної скарги, законного представника потерпілої, представників потерпілої та прокурорів, які заперечили доводам апеляційних скарг та просили такі залишити без задоволення, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

За приписами до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За змістом ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим та вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції під час судового розгляду в повній мірі дотримався вищевказаних вимог кримінального процесуального Закону та Конвенції.

Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , ОСОБА_7 зазначеного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував їх дії ч.3 ст.153 КК України. При цьому всім наявним доказам, в тому числі показанням засуджених, суд відповідно до вимог КПК дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Тому висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , ОСОБА_7 за ч.3 ст.153 КК України ґрунтується на об'єктивно з'ясованих обставинах і підтверджені доказами, які належно досліджені та оцінені судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України: на показаннях обвинувачених, законних представників, потерпілої, законного представника потерпілої та свідків.

Крім показань обвинувачених, законних представників, потерпілої, законного представника потерпілої та свідків, вина обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , ОСОБА_24 стверджується також сукупністю зібраних у кримінальному провадженні та досліджених в судовому засіданні письмових доказів.

Зокрема, витягом Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12021070000000237 про те, що 24.08.2021 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 умисно, за попередньою змовою, усвідомлюючи суспільно-протиправний характер своїх дій та настання наслідків вчинили насильницькі дії сексуального характеру відносно неповнолітньої ОСОБА_19 , без її добровільної згоди.( а.с.1-2, т.1);

- Протоколом прийняття від ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , мешканки АДРЕСА_3 , заяви про кримінальне правопорушення від 14.09.2021, в якій остання вказала, що до вчинення кримінального правопорушення причетні ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 (а.с.3-4, т.1);

- Протоколом огляду предметів від 15.09.2021- мобільного телефону марки TECNO Mobile, в ході якого виявлено папку «албомими», в якій наявна папка знімок екрану переписки абонентів (а.с.72-75, т.1);

- Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 274770422 від 14.09.2021, із якої встановлено: об'єкт нерухомого майна - житловий будинок, загальна площа 130,33 кв.м., житлова площа 57,01 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , який перебуває у приватній власності ОСОБА_26 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , де проживають два рідні брати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.79-81, т.1);

- Протоколом обшуку від 14.09.2021, в ході якого під час проведення обшуку об'єкта нерухомого майна житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , було виявлено і вилучено: футболку білого кольору з логотипом і написом «ADIDAS», яку поміщено до паперового крафт-конверту коричневого кольору з логотипом «Національна поліція України Головне слідче управління»; футболку жовтого кольору з написом «SOV», яку поміщено до паперового крафт-конверту коричневого кольору з логотипом «Національна поліція України Головне слідче управління»; спортивні штани темно синього кольору з помаранчевими вставками по боках з написом «Manchester CITY», які поміщено до паперового крафт-конверту коричневого кольору з логотипом «Національна поліція України Головне слідче управління»; спортивну кофту червоного кольору з капюшоном, яку поміщено до паперового крафт-конверту коричневого кольору з логотипом «Національна поліція України Головне слідче управління»; спортивну кофту помаранчевого кольору, яку поміщено до паперового крафт-конверту коричневого кольору з логотипом «Національна поліція України Головне слідче управління»; джинси чорного кольору з написом «JEANS WEAR», які поміщено до паперового крафт-конверту коричневого кольору з логотипом «Національна поліція України Головне слідче управління»; гумові тапочки білого кольору з наскрізними отворами, які поміщено до паперового крафт-конверту коричневого кольору з логотипом «Національна поліція України Головне слідче управління»; системний блок ТМ «НР», який поміщено до спеціалізованого пакету з логотипом «Національна поліція України Головне слідче управління» 7288776; мобільний телефон ТМ «Samsung», який поміщено до спеціалізованого пакету з логотипом «Національна поліція України» SUD 1130688; мобільний телефон ТМ «Samsung DUOS», який поміщено до спеціалізованого пакету з логотипом «Національна поліція України» SUD 1130691; мобільний телефон ТМ «ХІАОМІ», який поміщено до спеціалізованого пакету з логотипом «Національна поліція України» SUD 1130690 (а.с.91-101, т.1);

- Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 274770680 від 14.09.2021, із якої встановлено: - відомості щодо власника будинку, що знаходиться адресою АДРЕСА_2 ,- відсутні. Тобто, житловий будинок, де проживає ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.102, т.1);

- Протоколом обшуку від 14.09.2021, в ході якого під час проведення обшуку об'єкта нерухомого майна житлового будинку,- за адресою АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_7 було виявлено і вилучено: спортивні штани чорного кольору з логотипом ТМ «PUMA», які поміщено до паперового крафт-конверту коричневого кольору з логотипом «Національна поліція України Головне слідче управління»; кросівки чорного кольору розміру «42» ТМ «Reebook», які поміщено до паперового крафт-конверту коричневого кольору з логотипом «Національна поліція України Головне слідче управління»; спортивну кофту бордового кольору з написом «Magic», яку поміщено до паперового крафт-конверту коричневого кольору з логотипом «Національна поліція України Головне слідче управління»; системний блок чорного кольору без маркувальних позначень серійний номер 90199999331-06290, який поміщено до поліетиленового пакету чорного кольору який перев'язано пластмасовою пломбою №Е21723775 CONTROL.(а.с.110-115, т.1);

- Протоколом огляду від 14.09.2021 підвального приміщення будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , яке знаходиться під будинком. Вхід до будинку здійснюється із тильної сторони, вхідні двері двостворчасті дерев'яні. За вхідними дверми знаходиться безпосередньо підвальне приміщення прямокутної форми. Крім того, фототаблицями доданими до протоколу огляду місця події підвального приміщення, де на фото №1 зображено вхідні двостворчасті двері до підвального приміщення, на фото №2 зображено вид на частину підвального приміщення зі сторони дверей, фото №3 - полиця із консервацією.(а.с.116-120, т.1);

- Протоколом огляду від 15.09.2021 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_19 добровільно надала одяг, в якому була одягнута 24.08.2021 р. Зокрема, проведеним оглядом встановлено, що ОСОБА_19 знаходячись у приміщенні відділення поліції №2 Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області добровільно надала одяг, у якому вона була одягнута 24.08.2021. А саме, бордова спортивна кофта із манжетами та квітковими візерунками на рукавах та капюшоні, лосіни із атласної тканини із надписом «CALZEDONIA», гумові тапочки темно синього кольору, які поміщені до спеціалізованого пакету №1923399 (а.с.139-141, т.1);

- Висновком експерта №37/В від 07.10.2021, згідно якого на основі даних судово-медичної експертизи неповнолітньої гр. ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з врахуванням даних заключення мед. спеціаліста та даних висновку експерта № 67 від 30.09.21 року, в відповідності з питаннями вказаними у даній постанові, експерт дійшов до наступного підсумку. На момент судово-медичного обстеження гр. ОСОБА_19 , 2007 р.н. у неї яких-небудь тілесних ушкоджень не було виявлено. Враховуючи те, що дівоча перетинка не порушена то гр. ОСОБА_19 статевим життям не жила. Враховуючи дані судово-медичного обстеження громадянки ОСОБА_19 , 2007 р н., дані судово-цитологічного дослідження BE № 67 від 30.09.2021р., згідно якого установлена достатня активність естрогенних гормонів, вона є статево зріла.(а.с.6-9, т.2);

- Висновком експерта №67 від 30.09.2021, згідно якого у неповнолітньої ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , встановлена достатня активність естрогенних гормонів, про що свідчить глікогеновий індекс 72% та індекс дозрівання, який відповідає ІІІ-IV типу реакції мазка (а.с.13-15, т.2);

- Протоколом огляду предмета від 26.10.2021, у результаті якого у ході проведення огляду даного мобільного телефону ОСОБА_27 було виявлено відеозапис під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_7 " тривалістю 53 секунди, який записано на диск DVD-R Verbatim. У ході проведення огляду даного мобільного телефону за шляхом //Apple Iphone/Intemal Storage/DCIM/105APPLE було виявлено відеозапис під назвою «OMVH8284» формату MOV, при цьому свідок ОСОБА_27 вказала, що саме на цьому відеозаписі зафіксовано факт вчинення насильницьких статевих дій відносно неповнолітньої потерпілої ОСОБА_19 . Згідно огляду якого встановлено, що у кадрі зображені двоє хлопців, один з яких стоїть позаду дівчини, інший - знаходиться спереду. Дівчина частково оголена. Її утримують обоє хлопців. При цьому, голова дівчини затиснута між ніг одного з них. На відеозаписі відображені обставини вчинення одним із хлопців дій сексуального характеру в області статевого органу потерпілої з використанням статевого чоловічого органу та пальців руки. Указані дії вчинено, не дивлячись на опір дівчини, словесно вони супроводжуються насмішками та принизливими порівняннями.(а.с.209-211, т.2);

- Висновком судово-медичної комісійної експертизи №48 від 11.11.2021, згідно з яким на основі даних комісійного судово-медичного обстеження неповнолітньої ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з врахуванням даних “Висновку експерта» № 37/В від 07.10.2021 р., відповідно з питаннями, поставленими на вирішення даної експертизи, судово-медична експертна комісія дійшла до слідуючого підсумку: На час проведення комісійної судово-медичної експертизи у ОСОБА_19 , 2007 р.н. яких-небудь видимих тілесних ушкоджень не виявлено. Згідно «Висновку експерта» № 37/В від 07.10.2021 р., при зовнішньому обстеженні у потерпілої ОСОБА_19 , 2007 р.н., яких-небудь видимих тілесних ушкоджень не було виявлено. Клінічно, лікарем акушер-гінекологом ІНФОРМАЦІЯ_11 , куди неповнолітня зверталась 15.09.2021 р. було встановлено: ознак статевого контакту на час огляду не виявлено. Згідно комісійного огляду неповнолітньої, з участю професора кафедри акушерства та гінекології УжНУ ОСОБА_28 , у неї виявлено: дівоча пліва ціла, не ушкоджена, кільцеподібної форми, середньої еластичності, з добре вираженим кільцем скорочення. Таким чином, обстежувана до проходження комісійної судово-медичної експертизи статевим життям не жила. А враховуючи те, що добре виражене кільце скорочення, комісія приходить до висновку, що статевий акт не можливий без її порушення. В ділянці анального отвору і слизової заднього проходу, при комісійному судово-медичному обстеженні, яких-небудь тілесних ушкоджень не виявлено. Враховуючи покази неповнолітньої ОСОБА_19 , 2007 р.н., де вона повідомила, що після вказаної події, яка мала місце 24.08.2021 р., яких-небудь больових відчуттів і кров'янистих або інших виділень не було, то можна зробити висновок, що ушкодження піхви чи анального отвору не було. (а.с.49-53, т.3);

- Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 29.10.2021, згідно якого на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (справа 308/13528/21) від 22.10.2021 про тимчасовий доступ до речей і документів, було вилучено оригінал історії розвитку дитини (медична документація форми № 112/0) ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 36 аркушах ( а.с.61-63 т.3);

- Довідкою КНП « ІНФОРМАЦІЯ_11 » за №244/01-10 від 20.10.2021, згідно якої адміністрація лікарні інформує про те, що ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканка АДРЕСА_3 на диспансерному обліку у лікаря нарколога та психіатра у ІНФОРМАЦІЯ_12 не перебуває.(а.с.65 т.3);

- Висновком експерта №СЕ-19/109-21/11410-КТ від 07.12.2021 з додатками (а.с.89-93, т.3);

- Висновком експерта №СЕ-19/109-21/11409-КТ від 12.01.2022 з додатками, об'єктом дослідження якої був мобільний телефон, що належить ОСОБА_29 , виявлено значну кількість відеофайлів, серед яких, зокрема, відеофайл, що містить відтворення подій, які відбулися 24.08.2021. (а.с.100-105, т.3);

- Висновком експерта №СЕ-19/114-21/19348-ПС від 15.12.2021 відповідно до якого ОСОБА_19 характерні такі індивідуально-психологічні особливості вміння постояти себе, прагнення до незалежності, схильність до відстоювання своєї позиції; підвищений рівень ситуативної тривожності у ситуаціях перевірки знань, досягнень та можливостей; виражена вразливість, схильна тримати образи «у собі», тим самим витісняти/забувати неприємні для себе почуття, як наслідок емоційна нестійкість, настрій легко змінюється - від надмірної веселості до різко зниженого настрою зі сльозами, з бурхливими реакціями смутку, роздратування, що супроводжуються вегетативними проявами; мотивація на уникнення невдач, компромісність у ситуаціях дезадаптації; підвищення відволікання, надмірна балакучість, що заважає цілеспрямованості дій; у поведінці багато наслідуваності, зв'язок із власними негативними переживаннями часто витісняється; схильна до переоцінки своїх можливостей; прояв вербальної агресії та поява множинних страхів у ситуаціях перешкоди задоволення потреб, страхи пов'язані із відчуттям болі, завданням фізичної шкоди або смерті і спрямовані на уникання контакту, який несе загрозу. Неповнолітня ОСОБА_19 не має таких індивідуально-психологічних особливостей, що суттєво вплинули на характер її показів у даному кримінальному провадженні. Проте, з урахуванням того, що ОСОБА_19 була неодноразово залучена у процесуальні дії, що підвищує її ситуативну тривожність при відтворенні нею подій, які досліджуються, необхідним є створення відповідних умов для її участі у процесуальних діях та їх проведення, за присутності психолога, з яким було попередньо встановлено довірливий контакт з метою уникнення її повторного психотравмування. Неповнолітня ОСОБА_19 з урахуванням свого емоційного стану індивідуально-психологічних та вікових особливостей, рівня розумового розвитку здатна правильно сприймати обставини справи і давати по них відповідні свідчення. У ОСОБА_19 не виявлено таких індивідуальних властивостей психічних процесів, які б вплинули на сприйняття нею особливостей та змісту ситуації, яка мала місце 24.08.2021 на їх відтворення у показаннях. (а.с.197-206, т.3);

- Висновком експерта №СЕ-19/114-21/19349-ПС від 17.12.2021, згідно якого підекспертна ОСОБА_19 виходячи з рівня її розумового розвитку індивідуально-психологічних особливостей і емоційного стану, в обставинах посягання на її статеву недоторканість, була здатна частково розуміти сексуальний характер скоюваних з нею дій, але не була здатна до розуміння їх значення та здійснення опору. Це виявилось у вираженій вразливості - схильна тримати образи «у собі», тим самим витісняти/забувати неприємні для себе почуття; у стресових ситуаціях дезадаптивний стан в поєднанні з емоційною нестійкістю формують таку якість, як компромісність, мотивація на уникнення невдач; ситуація насилля активізує емоцію страху, як наслідок поява множинних страхів, які повязані із відчуттям болі, завданням фізичної шкоди або смерті, що самі по собі являються джерелом сильних негативних емоцій і спрямовані на уникання контакту, який несе загрозу. Ситуація, що досліджується у даному кримінальному провадженні, є психотравмувальною (мультитравма) для неповнолітньої потерпілої ОСОБА_19 , що вплинуло на її емоційну, когнітивну та поведінкову (міжособистісні стосунки) сфери. Наявні психологічні ознаки переживання психотравмувальної ситуації (мультитравми): підвищене відволікання, забудькуватість; витіснення/придушення негативних спогадів; емоційна нестійкість - різка зміна настрою від надмірної веселості до смутку та роздратування; вегетативні реакції при нагадуванні про травму: плач, почервоніння обличчя, головні болі; велика кількість страхів. У міжособистісному спілкуванні різка зміна рольової поведінки та уникання - внутрішнє (думок, образів, відчуттів), зовнішнє (ситуацій, наприклад участь у слідчих діях) пов'язаних із травматичною подією. (а.с.209-220, т.3);

- Висновком експерта №СЕ-19/114-21/19398-ПС від 24.12.2021, відповідно до якого комунікативна діяльність ОСОБА_19 у процесі відтворення нею подій, під час проведення 14.09.2021 допиту потерпілої за її участю із застосуванням відеозапису, характеризується наявністю стійких проявів індивідуально-психологічних особливостей; в цілому реконструкція обставин та подій відображає достатній комплекс ознак, що за своєю суттю є психологічними «слідами» минулого досвіду відносно реконструйованих подій; при проведенні 14.09.2021 допиту ОСОБА_19 із застосуванням відеозапису, в її комунікативній поведінці констатуються психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення подій, що розслідуються в цьому кримінальному провадженні (а.с.223-236, т.3);

- Висновком експерта №52 додаткової комісійної експертизи від 30.11.2021 р., за підсумками якої На основі даних додаткового комісійного судово-медичного обстеження неповнолітньої ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з врахуванням даних “Висновку експерта» № 48 комісійної судово-медичної експертизи від 11.11.2021 р., відповідно з питаннями, поставленими на вирішення даної експертизи, судово-медична експертна комісія дійшла до слідуючого підсумку. Зокрема, будова дівочої перетинки, а саме: кільцеподбної форми, середньої еластичності, добре виражене кільце скорочення, відсутністю природніх виїмок - виключає можливість скоєння статевого акту із введенням напруженого чоловічого статевого органу у піхву без порушення цілісності дівочої пліви. Щодо введення в піхву одного пальця рук сторонньої людини - ушкодження цілісності дівочої пліви мало імовірне, але не виключено. В введення двох та більше пальців рук сторонньої людини без порушення цілісності дівочої пліви - неможливе. На момент комісійного судово-медичного огляду ознак і наслідків можливої травматизації анального отвору не виявлено. При огляді потерпілої на 20 добу після події у випадках травмування вульви або анального отвору можуть бути виявлені наслідки розривів у вигляді рубців, яких у потерпілої не було виявлено. А поверхневі ушкодження у вигляді саден, синців, гіперемії - загоюються в середньому до 14 доби після травматизації. (а.с.51-54, т.4);

- Протоколом пред'явлення речей для впізнання від 26.11.2021, згідно протоколу під час проведення пред'явлення для впізнання чотирьох курток чоловічих червоного кольору у службовому кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_13 неповнолітня потерпіла ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заявляє, що під номером № 1 знаходиться куртка червоного кольору, в якій був одягнений неповнолітній обвинувачений ОСОБА_5 , під час вчинення насильницьких дій щодо неї. Також, ілюстративними таблицями до протоколу проведення пред'явлення речі для впізнання від 26.11.2021, на яких зображено загальний вигляд визначення неповнолітньою потерпілою ОСОБА_19 у службовому кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_13 серед чотирьох курток червоного кольору куртки, в якій був одягнутий ОСОБА_5 (а.с.135-141, т.4);

- Протоколом пред'явлення речей для впізнання від 26.11.2021, згідно протоколу під час проведення пред'явлення для впізнання чотирьох штанів чорного кольору у службовому кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_13 неповнолітня потерпіла ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заявляє, що під номером № 2 знаходяться штани чорного кольору, в яких був одягнений неповнолітній обвинувачений ОСОБА_5 , під час вчинення насильницьких дій щодо неї Також, ілюстративними таблицями до протоколу проведення пред'явлення речі для впізнання від 26.11.2021, на яких зображено загальний вигляд визначення неповнолітньою потерпілою ОСОБА_19 у службовому кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_13 серед чотирьох штанів чорного кольору штанів, в якій був одягнутий ОСОБА_5 (а.с.142-147, т.4);

- Протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 26.11.2021, згідно протоколу під час проведення пред'явлення для впізнання за фотознімками чотирьох темно-синіх спортивних штанів з помаранчевими полосами збоку у службовому кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_13 неповнолітня потерпіла ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заявляє, що на фотознімку під номером № 4 знаходяться темно-сині спортивні штани з помаранчевими полосами збоку, в яких був одягнений неповнолітній обвинувачений ОСОБА_6 , під час вчинення насильницьких дій щодо неї Також, ілюстративними таблицями до протоколу проведення пред'явлення речі для впізнання за фотознімками від 26.11.2021, на яких зображено загальний вигляд визначення неповнолітньою потерпілою ОСОБА_19 у службовому кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_13 серед фотозображень чотирьох темно-синіх спортивних штанів з помаранчевими полосами збоку штанів, в якій був одягнутий ОСОБА_6 (а.с.148-159, т.4);

- Протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 26.11.2021, згідно протоколу під час проведення пред'явлення для впізнання за фотознімками чотирьох чоловічих кофт помаранчевого кольору у службовому кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_13 неповнолітня потерпіла ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заявляє, що на фотознімку під номером № 3 знаходиться чоловіча кофта помаранчевого кольору, в якій був одягнений неповнолітній обвинувачений ОСОБА_6 , під час вчинення насильницьких дій щодо неї Також, ілюстративними таблицями до протоколу проведення пред'явлення речі для впізнання за фотознімками від 26.11.2021, на яких зображено загальний вигляд визначення неповнолітньою потерпілою ОСОБА_19 у службовому кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_13 серед фотозображень чотирьох кофт помаранчевого кольору кофти, в якій був одягнутий ОСОБА_6 (а.с.160-165, т.4);

- Протоколом огляду предмету від 11.02.2022, в ході якого оглянуто відеозапис під назвою «-2147483648_-210008.mp4», встановлено, що відеозапис є кольоровим, тривалістю 53 секунди. На першій секунді відеозапису в кадрі наявні два хлопці, один із яких, одягнутий в штани темно-синього відтінку, майку білого кольору із написами, виконаними чорним кольором, виконані іноземною мовою, в куртці червоного кольору, який стоїть позаду дівчини, а інший хлопець, одягнутий в костюм помаранчевого кольору, а саме кофта помаранчевого кольору та штани помаранчевого кольору із чорними полосами, який знаходиться попереду дівчини та який своїми руками обхопив оголені сідниці дівчини та стиснув голову дівчини між своїх ніг. Дівчина одягнута в кофту бордового відтінку на рукавах квітковий орнамент білого кольору, сідниці та статевий орган оголені, штани та труси опущені донизу, знаходиться у положенні із зігнутою спиною, руки зігнуті у ліктях. З першої по шосту секунду відеозапису хлопець, який знаходиться позаду дівчини, підносить свій статевий чоловічий орган до сідниць дівчини (на відеозаписі чітко не видно куди саме хлопець засовує чоловічий статевий орган) та забирає свій статевий орган від сідниць дівчини, в той час, коли хлопець, який знаходиться попереду тримає своїми руками сідниці дівчини та її голову стискає собі між ніг, при цьому дивлячись, які саме дії вчиняє своїм статевим органом хлопець, який знаходиться позаду, на відеозаписі з'являється обличчя хлопця, який стоїть попереду дівчини, видно його обличчя. Під час вчинення цих дій чути шепіт. Також сам відеозапис здійснюється особою, в кадрі відеозапису цю особу не видно. На 7 секунді відеозапису, хлопець, одягнутий в кофту помаранчевого кольору та штани помаранчевого кольору із чорними полосами, який знаходиться попереду дівчини, забирає свої руки із її сідниць, та переносить їх на руки, стискаючи руки дівчини в ліктях. Інший хлопець, який знаходиться позаду та який одягнутий в штани темно-синього відтінку, майку білого кольору із написами, виконаними чорним кольором, трішки нахиляється та свою праву руку підносить до сідниць дівчини (на відеозаписі чітко не видно куди саме хлопець засовує пальці рук) та починає зчиняти рухи вперед-назад пальцями руки в області статевих органів, отвору, при цьому присідає, і відповідно в кадрі відеозапису з'являється його обличчя. У цей же момент хлопець, який знаходиться попереду дівчини своїми руками міцніше стискає руки дівчини, своїми руки складає у замок внизу. Також під час цих дій чути шепіт когось із наявних в кадрі відеозапису осіб, хтось говорить слово «руки... На 14 секунді дівчина починає здійснювати опір, піднімати ногу, потім своєю рукою намагається забрати руку хлопця, який знаходиться позаду неї, однак потім хтось із хлопців забирає її руку та знову тримає руку дівчини біля її живота. На 17 секунді відеозапису хлопець, який знаходиться позаду піднімає ноги дівчини, та продовжує вчиняти рухи вперед-назад правою рукою (при цьому чітко видно, що великий палець не засовує), в області жіночого статевого органу, при цьому через декілька секунд збільшуючи швидкість. Хлопець, який знаходиться попереду продовжує тримати руки дівчини та тулуб у зігнутому вигляді, унеможливлюючи при цьому її опір під час вчинення статевих дій. На 28 секунді видно, як дівчина згинає праву ногу у коліні та знову її розгинає. Під час вчинення цих дій в кадрі відеозапису ледь чутно сміх та хтось із хлопців говорить слова «Як корову...», а також вислови «Ай, ай...». На 33 секунді відеозапису хлопець, який знаходиться позаду дівчини, виймає свою руку, відпускає ноги дівчини, які вона опускає на підлогу та згинає у колінах, хлопець, який знаходиться попереду дівчини, продовжує тримати її тулуб та руки, не даючи можливості вирватися. На 36 секунді хлопець, який знаходиться позаду дівчини та який одягнутий в штани темно-синього відтінку, майку білого кольору із написами, виконаними чорним кольором, виконані іноземною мовою, в куртці червоного кольору, трішки при піднімає дівчину, хтось шепотом говорить «Всьо, вставай...» та починає наносити декілька поплескувальних рухів по зовнішній поверхні сідниць дівчини (при цьому в кадрі відеозапису видно його обличчя) і в цей же момент хтось із хлопців говорить «Поцьолював, поцьолював...» З 41 секунди відеозапису по 45 секунду відеозапису екран чорний, однак чути шепіт, а саме слова «Пусти» при цьому чутно насміхання. На 46 секунді відеозапису дівчину хлопець, який стояв зі сторони відпускає, та вона піднімається, при цьому хлопець, який стояв позаду продовжує тримати дівчину за груди та торкається своїми пальцями статевого органу дівчини, яка в цей момент у лівій руці тримає мобільний телефон синього кольору, а іншу руку підносить до голови, при цьому чутно шепіт, а саме «То болить», на цьому відеозапис завершується. (а.с. 82-85, т.5);

- Речовим доказом - оптичним диском DVD-R Verbatim, на якому зафіксовано відеозапис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_14 », що підтверджує вчинення насильницьких дій щодо потерпілої ОСОБА_19 з боку обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а.с. 134 т.4);

- Висновком експертки № 001 від 31.07.2023 за результатами судово-психологічної експертизи,із додатком, згідно якого встановлено наступне. Психологічними особливостями процесу відтворення ОСОБА_30 ІНФОРМАЦІЯ_5 подій здійснення щодо неї дій фізичного та сексуального насилля, в ході її допиту в судовому засіданні з використанням відеозапису 07.12.2022 року, є невідповідність змісту запитань психічному процесу відтворення, значна кількість питань, спрямованих на створення умов для виникнення і підтримання у потерпілої психічної напруженості та формулювання нею тверджень певного змісту, відмови від сказаного нею раніше, застосування маніпулятивних засобів впливу. Психологічними особливостями комунікативної діяльності ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_5 - у процесі відтворення нею подій здійснення щодо неї дій сексуального характеру в ході її допиту в судовому засіданні 07.12.2022 року з використанням відеозапису, - є помірна діалогова активність, яка проявляється у відображенні в розповіді психологічних «слідів» власного досвіду, опір впливу частини сугестивних питань. Психологічні «сліди» минулого досвіду появилися в емоційній включеності у зміст реконструйованих подій, наданні ініціативних уточнень, специфічних деталей, наочних ознак обставин, подій, реакцій учасників подій, відображення своїх переживань, аргументацій власних дій. У поведінці ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_5 при проведенні з нею зазначеної слідчої дії наявні психологічні особливості, які дають підстави для визначення ознак самостійного відтворення нею відповідних подій у переважній частині допиту. Виняток становлять указівки на сумніви щодо здійснення проникнення в її тіло, які сформульовані внаслідок психологічного тиску, застосованої щодо неї учасниками допиту. У поведінці ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_5 наявні ознаки психологічного впливу на зміст її повідомлень з боку осіб, які брали участь у її допиті у якості потерпілої в судовому засіданні 07.12.2022 року, присутні в переважній частині допиту. (а.с.174-233, судовий том 6);

-Висновком судово-психіатричного експерта № 310 від 19.03.2024 щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із якого встановлено, що рівень та продуктивність пізнавальних процесів (пам'ять, увага, мислення) ОСОБА_7 знаходяться в межах психічної норми та є характерними та звичайними для його віку. ОСОБА_7 не має таких індивідуально-психологічних особливостей, які б могли суттєво вплинути на його поведінку, на момент інкримінованих йому дій. У ОСОБА_7 діагностується акцентуація характеру по емотивному типу. Основними мотивами діяльності ОСОБА_7 є мотиви самоактуалізації по емотивному типу. Дані особливості особистості не знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з інкримінованими йому діями Індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_7 не могли суттєво вплинути його поведінку, на момент інкримінованих йому дій. В поведінці ОСОБА_7 не виявлено психологічних чинників сексуальних девіацій. ОСОБА_7 , з урахуванням його вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища, спроможний розуміти характер і фактичний зміст власних дій, керувати ними та передбачати їх наслідки. ОСОБА_7 , з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей та рівня розумового розвитку, здатний правильно сприймати обставини, що мають значення у справі і давати про них відповідні показання.(а.с.102-104, судовий том 7);

- Висновком судово-психіатричного експерта № 309 від 19.03.2024 щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із якого встановлено, що рівень та продуктивність пізнавальних процесів (пам'ять, увага, мислення) ОСОБА_5 знаходяться в межах психічної норми та є характерними звичайними для його віку. ОСОБА_5 немає таких індивідуально-психологічна особливостей, які б могли суттєво вплинути на його поведінку, на момент інкримінованих йому дій. У ОСОБА_5 діагностується акцентуація характеру по гіпертимному типу, яка знаходиться в межах психічної норми. Основними мотивами діяльності ОСОБА_5 є мотиви самоактуалізації по гіпертимному типу. Дані особливості особистості не знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з інкримінованими йому діями. Індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_5 не могли суттєво вплинути на його поведінку, на момент інкримінованих йому дій. В поведінці ОСОБА_5 не виявлено психологічних чинників сексуальних девіацій. ОСОБА_5 , з урахуванням його вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища, спроможний розуміти характер і фактичний зміст власних дій, керувати ними та передбачати їх наслідки. ОСОБА_5 , з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей та рівня розумового розвитку, здатний правильно сприймати обставини, що мають значення у справі і давати по них відповідні показання.(а.с.105-107,судовий том 7);

- Висновком судово-психіатричного експерта № 308 від 19.03.2024 щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із якого встановлено, що ОСОБА_6 властиві індивідуально-психологічні властивості структури особистості на момент, обстеження (20.03.2024р.) - емоційно-вольова лабільність, дружелюбність, формування морально-етичних цінностей, самооціночні судження диференційовані, за темпераментом; амбоверт (змішаний тип меланхоліка та холерика), прагнення навколишнього світогляду. У ОСОБА_6 не встановлено індивідуально-психологічні властивості структури особистості на момент обстеження (20.03.2024р.), які суттєво могли вплинути на зміст протиправних дій, окрім підвищеного рівня статевого дозрівання підліткового віку. У ОСОБА_6 не встановлено, психологічних особистісних якостей та провідних мотиваційних чинників поведінки, на момент обстеження (20.03.2024р.), які могли перебувати у прямому зв'язку з обставинами справи, окрім підвищеного рівня статевого дозрівання підліткового віку. В поведінці ОСОБА_6 не виявлено психологічних чинників сексуальних девіацій (на момент обстеження (20.03.2024р.). ОСОБА_6 з урахуванням його вікових особливостей, емоційного, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища (на момент обстеження (20.03.2024р.),міг розуміти характер і фактичний зміст власних дій, керувати ними та передбачати наслідки. ОСОБА_6 з урахуванням його вікових особливостей, емоційного, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища (на момент обстеження (20.03.2024р.), міг правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, і давати про них відповідні показання. Однак варто зазначити, що подія, за наданими матеріалами справи, мала місце 24.08.2021 року, чи був глибинно-смисловий зміст усвідомлення в цей період у ОСОБА_6 не відомо, так, як відсутні дані різного роду психологічних експериментально-психологічних досліджень.(а.с.108-110,судовий том 7);

- Роздруківкою постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі № 936/184/21 від 02.03.2021, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_8 за ч.1 ст. 184 КУпАП. (а.с.244-246, судовий том 8);

- Протоколом № 17891439 від 09.10.2024 огляду Інтернет-ресурсів, разом із додатками, згідно якого під цією публікацією користувачі Facebook, залишили низку коментарів, які підтверджують той рівень знущань та принижень, які відчуває на собі кожен день потерпіла ОСОБА_31 до теперішнього часу. Все це призводить до глибоких моральних страждань та переживань, що безумовно тягне за собою спричинення потерпілій непоправної моральної шкоди. Саме внаслідок такого цькування та знущання дівчинка зазнала психологічної травми та мусила змінити своє місце мешкання, що підтверджують позицію представників потерпілої.(а.с.24-53, судовий том 9).

Щодо доводів сторони захисту про те, що формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, не конкретизовано.

В обвинувальному акті від 13.02.2023 викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, та формулювання обвинувачення, що відповідає положенням ст. 91, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України. Викладені в обвинувальному акті фактичні обставини є версією сторони обвинувачення, які вона доводить на підставі обов'язку доказування згідно із вимогами ч. 1 ст. 92 КПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, - під час підготовчого судового засідання будьяких клопотань щодо неконкретизованого обвинувачення та повернення у зв'язку з цим обвинувального акту прокурору для усунення недоліків стороною захисту не подавалось. Навпаки обвинувачені зазначили, що обвинувачення їм зрозуміле.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_15 неодноразово звертав увагу на те, що під час викладення вироків у справах про сексуальні злочини слід уникати зайвої деталізації, яка може повторно травмувати потерпілу особу та порушувати її права на приватність (постанова від 19.01.2021 у справі № 754/6123/18). Зокрема ІНФОРМАЦІЯ_15 у цій справі зазначив, що надмірна деталізація обставин вчинення злочину проти статевої свободи і недоторканості особи у вироку, що не є необхідною для обґрунтування правової кваліфікації, суперечить принципам охорони приватного життя потерпілих осіб та може спричинити їх повторну віктимізацію. Достатньо у судовому рішенні вказати основні ознаки злочину: місце, час, факт насильства, дані про особу потерпілої/потерпілого.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи 07.02.2025 вирок у даній справі повністю дотримався правових позицій Верховного Суду, а також вказівок ІНФОРМАЦІЯ_8 , викладених в ухвалі від 11.08.2023, що стосувалися необхідності забезпечення прав потерпілої під час нового судового розгляду.

Позиція, викладена в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_14 щодо невірної правової кваліфікації дій обвинувачених не узгоджується зі сталою судовою практикою у такій категорії кримінальних проваджень, а також доказів, досліджених судом першої інстанції.

Зокрема Верховний Суд у постанові від 15.05.2024 у справі № 159/1381/22 надав правовий висновок, що будь-які торкання до інтимних частин тіла малолітньої потерпілої особи незалежно від наявності добровільності згоди на такі дії з її боку необхідно кваліфікувати як сексуальне насильство за відповідною частиною ст. 153 КК України. При цьому зазначив, що до дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням у тіло іншої особи, можуть бути віднесені, зокрема, тертя по зовнішніх геніталіях жінки руками та мацання (торкання) геніталій руками.

Крім того, поведінка потерпілої до події, нехтування нею заходами особистої безпеки, моральне обличчя потерпілої особи, спосіб її життя не виключають кримінальної відповідальності за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості (постанова Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №566/1420/19).

Під час судового розгляду було встановлено, що у підвальному приміщенні до потерпілої було застосовано фізичне насильство, яке виразилось у стисканні та утримання її голови між ногами у ОСОБА_32 та утримання її рук. У цей час, коли потерпіла була позбавлена можливості чинити фізичний опір ОСОБА_33 , всупереч її волі, без добровільної згоди останньої, знявши з потерпілої одяг та нижню білизну, що були на ній, оголив свої статеві органи та з з використанням геніталій та пальців рук вчинив дії сексуального характеру в області статевих органів потерпілої ОСОБА_19 .

В подальшому аналогічні дії по відношенню до потерпілої вчинили ОСОБА_34 та ОСОБА_35 .

Хоча потерпіла і заперечила вчинення дій сексуального характеру стосовно неї обвинуваченим ОСОБА_36 , в ході судового розгляду як сам ОСОБА_7 , так і обвинувачені ОСОБА_33 та ОСОБА_34 підтвердили вчинення ним насильницьких дій сексуального характеру стосовно потерпілої.

Під час проведення судово-психологічної експертизи (висновок № СЕ-19/114-21/19348-ПС від 15.12.2021), який повністю досліджувався судом першої інстанції, потерпіла надала судовому експерту інформацію про обставини події. Зокрема потерпіла зазначає, що « ОСОБА_35 вдарив мене у черево, я впала з тої болі, і я нич не чуствувала... вдарив дуже сильно, що я аж впала.... Усі троє торкалися, лиш тримали... потім головою між ногами і ОСОБА_37 руки тримав... рот мені закривали, я просто дуже напудилась, я нич не могла говорити... вони сказали пікнеш - дістанеш... і я тихо була, бо боялася, що дістану».

Також під час нового судового розгляду була допитана свідок ОСОБА_38 , яка суду показала: « ОСОБА_39 мені повідомила, що вона вийшла до хлопців поговорити. Тоді вони покликали її у двір. Оскільки вона не хотіла іти - ОСОБА_7 вдарив її у живіт. Так її затягнули до підвалу. Всередині було темно, тому підсвічували ліхтариком. Дії щодо неї були вчинено насильно, оскільки її утримували. ОСОБА_39 відчувала біль. З її слів вона не могла уникнути насильства та втекти, оскільки хлопці фізично сильніші за неї та вона відчувала страх. Крім того, вони пригрозили їй побиттям у разі, якщо вона буде кричати».

Аналізуючи ці докази у сукупності, колегія суддів вважає, що вони свідчать як про відсутність будь-якої добровільної згоди потерпілої, а також про застосування насильницьких дій сексуального характеру, у тому числі з боку ОСОБА_7 , що виразилось у завданні потерпілій удару в живіт, триманні потерпілої та торкання її статевих органів геніталіями та руками, які здійснювались обвинуваченими по черзі, при цьому утримуючи потерпілу та повністю узгоджуються із вказаними правовими висновками ІНФОРМАЦІЯ_16 , які свідчать про правильність кваліфікації їх дій за ч. 3 ст. 153 КК України, а таж доводять його вину у вчиненні цього кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.

Не можна погодитись із позицією сторони захисту, що покази свідків ОСОБА_38 та ОСОБА_40 є недопустимими доказами.

Так, вказані свідки під час судового розгляду надали свідчення про обставини події, які їм стали відомі зі слів потерпілої. Ці покази не є єдиним джерелом доказів та вирішальним при визнанні ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення та повністю узгоджуються із показами потерпілої, наданими під час досудового розслідування, а також висновком судово-психологічної експертизи № СЕ-19/114-21/19348-ПС від 15.12.2021.

Стороною захисту не наведено, конкретних мотивів чому ці докази є недопустимими у відповідності до ст.ст. 87, 97 КПК України.

Під час судового розгляду сторона захисту не вказувала на можливу обмову себе обвинуваченим ОСОБА_7 . Наразі обставин, які б вказували на це не підтверджено жодним доказом. В судових дебатах адвокат ОСОБА_14 також не вказувала про цю обставину, а лише просила суд суворо не карати її підзахисного та призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Щодо порушення права обвинувачених на захист через відмову у задоволенні клопотання про допит свідка сторони захисту ОСОБА_21 , а також проведення 27.12.2024 судового засідання без участі законного представника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_9 .

З даного приводу слід зазначити, що вказані доводи не тягнуть за собою порушення права обвинувачених на захист з огляду на наступне.

По-перше - з показів потерпілої та обвинувачених встановлено, що на місці події вони були лише вчотирьох. Тобто ОСОБА_21 не була безпосереднім очевидцем події, що мала місце 24.08.2021 та не є її свідком.

По-друге, громадянка ОСОБА_21 у даному кримінальному провадженні була визнана законним представником своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_41 , яка неодноразово як під час досудового розслідування так і судового розгляду допитувалася у її присутності у якості свідка. З огляду на те, що ОСОБА_41 не була безпосередньо очевидцем події, а обставини кримінального правопорушення їй відомі стали під час розслідування, судом обґрунтовано відмовлено у її допиті у якості свідка.

Щодо проведення 27.12.2024 судового засідання без участі законного представника ОСОБА_9 слід зазначити про наступне.

26.12.2024 розпочалась стадія судових дебатів, де виступили прокурор та один представник потерпілої. У подальшому судові дебати відкладено на 27.12.2024.

27.12.2024 у судове засідання не з'явилась законний представник обвинуваченого ОСОБА_7 .

Оскільки тривала стадія судових дебатів суд надав можливість у цьому судовому засіданні виступити ще трьом представникам потерпілої, законному представнику потерпілої, двом захисникам обвинувачених та обвинуваченим ОСОБА_42 та ОСОБА_43 . Після цього суд відклав судове засідання на 10.01.2025 для виступу у судових дебатах обвинуваченого ОСОБА_7 та його законного представника ОСОБА_9 . При цьому судом було враховано його думку та відкладено виступ обвинуваченого ОСОБА_7 у судових дебатах на інший день, щоб він міг це зробити у присутності свого законного представника - ОСОБА_9 .

Станом на 27.12.2024 судове слідство було завершено, будь-які докази судом не досліджувались, а лише відбувалися виступи учасників кримінального провадження у судових дебатах, судом було наголошено, що в Єдиній судовій інформаційнотелекомунікаційній системі «Електронний суд» для учасників кримінального провадження буде забезпечено доступ до перегляду відеозапису судового засідання, що відбулося 27.12.2024, під час цього судового засідання була присутня захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_14 , яка здійснювала його професійний захист.

Враховуючи те, що будь-які перешкоди у реалізації законним представником ОСОБА_9 наданих їй прав в інтересах її сина ОСОБА_7 , можливості сформулювати та обґрунтувати свою позицію у судових дебатах не було, про що свідчить й той факт, що будь-яке обґрунтування порушення права на захист обвинувачених в апеляційній скарзі захисником ОСОБА_18 не наведено, на думку апеляційного суду його право на захист порушено не було.

Щодо допуску до участі у закритих судових засіданнях представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Так, дійсно ст. 13 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» передбачено, що Уповноважений може бути присутнім на засіданнях судів усіх інстанцій, у тому числі на закритих судових засіданнях, за умови згоди суб'єкта права, в інтересах якого судовий розгляд оголошено закритим. Водночас представники Уповноваженого жодного разу не були присутні під час повторного судового розгляду в суді першої інстанції , а рішення про їх допуск не потягло за собою будь-яких наслідків, у тому числі тих, що порушують права учасників процесу і не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону у відповідності до ст. 412 КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Що стосується обрання обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою до вступу вироку у законну силу.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку, серед іншого, зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

З огляду на це, немає необхідності у будь-якому клопотанні, оскільки суд у цьому випадку діє у якості влади, що призначила покарання і забезпечує його виконання. Для цього немає потреби аналізувати питання, необхідні для тримання під вартою до вироку: розумна підозра стає неактуальною, оскільки є вже висновок про винуватість, ризики не мають значення, оскільки відбувається де факто відбування покарання, обґрунтованість вироку не потребує періодичного перегляду. Тримання під вартою на підставі вироку здійснюється для забезпечення його виконання.

Крім того, ст. 197 КПК України передбачає не строк тримання під вартою, а строк дії відповідної ухвали, після якого вона втрачає силу. Вирок діє протягом строку покарання, якщо не скасований. Обґрунтованість вироку не стосується законності тримання під вартою.

На переконання колегії суддів, матеріали кримінального провадження свідчать про те, що суд першої інстанції у повному обсязі дослідив усі обставини, які мали значення для прийняття рішення у кримінальному провадженні, повно та всебічно перевірив зібрані на досудовому розслідуванні докази й дав їм у сукупності належну оцінку, на що вказує наведений у вироку аналіз доказів, з яким погоджується і колегія суддів.

Оцінюючи викладені у вироку суду висновки про винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , ОСОБА_7 вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.153 КК України, колегія суддів приходить до висновку проте, що такі ґрунтуються на сукупності зібраних у кримінальному провадженні доказів, які досліджені судом першої інстанції у повному обсязі із дотриманням вимог кримінального процесуального закону та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Діяння ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч.3 ст.153 КК України - вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство), вчинене групою осіб щодо неповнолітньої особи.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене не кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При цьому, відповідно до ч. 2, 3 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами; покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно з положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження, в тому числі і матеріалів, які характеризують особу обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , ОСОБА_7 встановлено, що суд першої інстанції при призначенні йому покарання зазначених вимог закону дотримався у повному обсязі, і підстав для скасування чи зміні вироку в цій частині за доводами апеляційних скарг, колегія суддів не вбачає.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , ОСОБА_7 вчинили кримінальне правопорушення за ч.3 ст.153 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, відсутність щирого каяття, не визнання в повному обсязі пред'явленого їм звинувачення, про що свідчить позиція обвинувачених щодо надання добровільної згоди потерпілої, пом'якшуючої обставини - вчинення кримінального правопорушення у неповнолітньому віці, відсутність обставин, які обтяжують їх покарання.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та вироку суду, покарання обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , ОСОБА_7 судом першої інстанції призначено в межах санкції ч.3 ст.153 КК України. При його визначенні, враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідки, які від нього настали, тому суд обґрунтовано прийшов до висновку, що виправлення обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства і призначив покарання в межах санкції інкримінованого кримінального правопорушення, яке за своїм видом та розміром, слід вважати справедливим.

За таких обставин, доводи апеляційних скарг сторони захисту, що суд не дав належної оцінки всім обставинам кримінального провадження, даних, що стосуються їх особи апеляційний суд визнає такими, що не впливають на вид та розмір призначеного обвинуваченим покарання.

Будь-яких істотних порушень норм права у кримінальному провадженні при його перегляді судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому відсутні підстави для безумовного скасування або зміни вироку.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а вирок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 лютого 2025 року - без змін.

Керуючись ст. ст. керуючись ст.ст. 376, 399, 418, 419, 532 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги захисників-адвокатів ОСОБА_15 і ОСОБА_18 в інтересах обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , захисника-адвоката ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Вирок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 лютого 2025 року щодо обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.

Судді