Справа № 675/1781/25
Провадження № 2/675/982/2025
(заочне)
"27" листопада 2025 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді - Пашкевича Р. В.,
за участю: секретаря судового засідання - Гедзенюк В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Ізяслав цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом, який сформовано в системі «Електронний суд», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договорому розмірі 20309,80 грн., а також просить стягнути судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
В обґрунтування поданого позову представник позивача вказує, що 03.09.2024 ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії №00-9947807.
Вказаний договір був підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання нею одноразового персонального ідентифікатора «27739».
За загальними умовами вказаного кредитного договору ТОВ «Макс Кредит» зобов'язалося надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 7000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язалась повернути кредит, сплатити комісію, яка стягується одноразово та складає 1400,00 грн, а також проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі. Строк дії кредитної лінії (строк кредитування) складає 360 календарній днів, дата повернення кредиту визначена 29.08.2025 року.
На виконання умов кредитного договору, 03.09.2024 року, первісний кредитор - ТОВ «Макс Кредит» ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ПрофітГід» на платіжну картку № НОМЕР_1 .
Отже, первісний кредитор - ТОВ «Макс Кредит» свої зобов'язання щодо надання грошових коштів відповідачу виконав в повному обсязі.
17.03.2025 року між первісним кредитором - ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №17032025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» відступило право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-9947807 від 03.09.2024 року, що підтверджується реєстром боржників до вказаного договору факторингу.
Таким чином, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги за зобов'язаннями по кредитному договору №00-9947807 від 03.09.2024 року, укладеному з ОСОБА_1 .
Після набуття права вимоги, ТОВ «Юніт Капітал» не здійснювало будь-яких нарахувань за цим кредитним договором, заборгованість по якому станом на момент позовної заяви становить 23809,80 грн., яка складається з 8400,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 11909,80 грн. заборгованості за відсотками та 3500,00 грн - заборгованості за штрафними санкціями.
Оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконує своїх зобов'язань в повному обсязі, тому товариство змушене було звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 29.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано сторонам по справі подати відзив та відповідь на відзив.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у поданій до суду письмовій заяві просив розглянути справу без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлена у встановленому законом порядку, про причини неприбуття суд не повідомила, відзив на позов не подала.
Відтак, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін та їх представників.
У відповідності до положень ст.ст. 223 ч. 4, 280-284 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.09.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9947807 (у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора «27739», який було направлено о 18:21:49 03.09.2024 року на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію.
Відповідно до п.п. 1.2, 1.3, 1.6 кредитного договору ТОВ «Макс Кредит» зобов'язалося надати відповідачці кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 7000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язалася повернути кредит, сплатити комісію, яка стягується одноразово та складає 1400,00 грн, а також проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі. Строк дії кредитної лінії (строк кредитування) складає 360 календарній днів, дата повернення кредиту - 29.08.2025 року, стандартна процентна ставка - 0,94% (п.1.5.1 договору), орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладення цього договору становить 32088,00 грн. (п.1.9 договору).
ТОВ «Макс Кредит» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, ініціювавши 03.09.2024 року переказ коштів в сумі 7000,00 грн. безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ПрофітГід» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що також підтверджується письмовими доказами, які витребувані судом у АТ КБ «Приват Банк» про рух коштів за картковим рахунком, спеціальним платіжним засобом до якого є картка № НОМЕР_3 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 за період з 03.09.2024 року по 08.09.2024 року.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладання з відповідачкою кредитного договору №00-9947807 від 03.09.2024 року та надання їй кредитних коштів.
17.03.2025 року між первісним кредитором - ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №17032025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» відступило право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-9947807 від 03.09.2024 року.
Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №17032025-МК/ЮнітКапітал від 17.03.2025 року до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-9947807 від 03.09.2024 року на загальну суму 20309,80 грн, що складається з 8400,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 11909,80 грн заборгованості за відсотками.
Наданий позивачем договір факторингу, а також витяг з Реєстру боржників, який є додатком до цього договору, свідчать про те, що ТОВ «Юніт Капітал» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги до відповідачки за договором кредиту №00-9947807 від 03.09.2024 року.
Отже, ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання за зазначеним договором кредиту перед новим кредитором ТОВ «Юніт Капітал» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.
По виписці з особового рахунку за кредитним договором №00-9947807 від 03.09.2024 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Юніт Капітал» на 01.10.2025 (включно) складає 23809,80 грн, з яких: 8400,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 11909,80 грн прострочена заборгованість за процентами та 3500,00 грн. - штрафні санкції.
Як свідчать матеріали справи з моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 ТОВ «Юніт Капітал» не здійснювало жодних нарахувань за кредитним договором.
Разом з тим, 27.11.2025 року представником позивача направлено заяву, в якій зазначила, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором №00-9947807 від 03.09.2024 року складає 20309,80 грн., так як позивач, керуючись п. 15 Прикіцевих положень ЦК з відповідними змінами, не стягує з відповідача заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Позивач, вказуючи на порушення його законних прав та інтересів, звернувся до суду за захистом таких із позовом про стягнення заборгованості.
Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним кредитним договором.
Згідно з ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Досліджені судом докази підтверджують, що ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» за своїм правовим статусом відносяться до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договори відступлення права вимоги на підставі ст. 204 ЦК України є обов'язковими для виконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Судом встановлено, що між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №00-9947807 від 03.09.2024 року у формі електронного документа з використанням електронного підпису - одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит на суму 7000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язалася повернути кредит та сплатити комісію, проценти за користування кредитом, які нараховані згідно умов кредитного договору.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів у вказаному розмірі підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, оскільки на день звернення позивача до суду зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконала, тому позивач на законних підставах має право вимагати сплати заборгованості.
Суд бере до уваги, що умовами договору чітко визначено обов'язок позичальника сплатити кредитору комісію та відсотки за користування кредитними коштами, розмір відсотків, строки повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов договорів, такі правочини згідно з вимогами ст. 204 ЦК України створюють презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договори згідно зі ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами, а зобов'язання за ним відповідно до приписів ст. 526 ЦК України мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Як вбачається із наданого позивачем детального розрахунку заборгованості, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті комісії, процентів за користування кредитом станом на час подання заяви становить 20309,80 грн., що складається з 7000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 1400 грн. - заборгованість за комісією та 11909,80 грн. заборгованості за відсотками.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про доцільність повного задоволення позовних вимог позивача до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.
Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн суд враховує таке.
Судом встановлено, що 10.09.2025 року між позивачем та АБ «Соломко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги №10/09/25-02, а також додаткову угоду №25770864971 до вказаного договору. Предметом вказаного договору з відповідною додатковою угодою є зобов'язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до розділу 3 даного договору, сторони погодили порядок здійснення розрахунків, зокрема, вартість послуг адвокатського бюро.
Згідно з актом прийому - передачі наданих послуг від 01.10.2025 року та протоколом погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02, сторони погодили надання правових послуг по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 на загальну суму 7000,00 грн.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні відповідача всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З урахуванням конкретних обставин, зокрема, складністю справи та ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. При цьому, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема складністю справи та ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
За таких обставин, при визначенні розміру витрат на правову допомогу судом встановлено, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн. є завищеною та необґрунтованою. Окрім того, справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності.
Враховуючи незначну складність справи, розгляд її у порядку спрощеного провадження, обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, а також те, що всі обставини справи були встановлені при заочному розгляді справи без участі представника позивача, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу на загальну суму 4000,00 грн.
Оскільки позов задоволено у повному обсязі, тому понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. підлягають стягненню на його користь з відповідачки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 81, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,рнокпп - НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (місце знаходження - 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333; код ЄДРПОУ - 43541163) заборгованість за кредитним договором №00-9947807 від 03.09.2024 року у розмірі 20309 (двадцять тисяч триста дев'ять) грн. 80 коп., а також судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте Ізяславським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місце знаходження - м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333; код ЄДРПОУ - 43541163.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп - НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 27 листопада 2025 року.
Суддя: Р. В. Пашкевич