Справа № 468/1384/25
Провадж.№ 2/481/524/2025
іменем У К Р А Ї Н И
заочне
27.11.2025 року м.Новий Буг
Новобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В., за участі секретаря Кузьміної Н.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" звернулось до Баштанського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 13968,36 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТОВ "МАКС КРЕДИТ" та ОСОБА_1 , 10.05.2024 року укладено договір кредитної лінії № 00-9762979 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 22333. Відповідно до договору, Кредитодавець надає позичальнику Кредит у формі Кредитної лінії на суму 6300,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію. Кредитор 10.05.2025 року перерахував грошові кошти в сумі 6300 грн. на рахунок вказаний відповідачем, таким чином виконав умови договору, натомість відповідач свої обов'язки щодо вчасного погашення заборгованості не виконує, внаслідок чого загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви становить 13968,36 грн, та складається з: 6930 грн. - заборгованість по кредиту, 7038,36 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.
В подальшому ТОВ "МАКС КРЕДИТ" відступило право вимоги позивачу - ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС".
У зв'язку із викладеним позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" заборгованості за кредитним договором №00-9762979 від 10.05.2024 у розмірі 13968,36 грн та понесених судових витрат.
Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 01.07.2025 року цивільну справу передано на розгляд Новобузького районного суду Миколаївської області.
Ухвалою суду від 24.07.2025 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін (письмове провадження).
Ухвалою суду від 04.11.2025 року було задоволено клопотання позивача про витребування документів в АТ КБ «ПриватБанк», які надійшли до суду 27.11.2025 року.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином.
Правом на подання відзиву відповідач не скористався. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.
В матеріалах справи мається заява представника позивача про підтримання позовних вимог, з клопотанням про розгляд справи без участі його представника. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
10.05.2024 року між ТОВ "МАКС КРЕДИТ" та ОСОБА_1 , укладено договір кредитної лінії № 00-9762979 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до договору, Кредитодавець надає позичальнику Кредит у формі Кредитної лінії на суму 6300,00 грн, зі строком користування протягом 360 календарних днів, а відповідач зобов'язався вчасно повернути кредит (дата остаточного повернення кредиту 05.05.2025 року), а також сплачувати періодичні платежі відповідно до графіку (додаток №1 до Договору). Стандартна процентна ставка складає 1,47% за кожен день, натомість знижена - 1% за кожен день від суми кредиту. Відповідно до п.1.6 договору кредитодавцем одноразово нараховується Комісія за надання кредиту у розмірі 630 гривень, яку позичальник має сплатити в останній день Строку кредитування.
Факт перерахування 10.05.2025 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» кредитних коштів у розмірі 6300 грн 00 коп. на картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 підтверджується повідомленням ТОВ «Платежі онлайн» від 18.12.2024 року, інформацією з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та випискою по рахунку відповідача.
25.11.2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу №25112024-МК/Ейс, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №00-9762979 від 10.05.2024 року
Акт приймання передачі Реєстру боржників за договором факторингу №25112024 складений та підписаний сторонами 25.11.2024 року. Відповідно до витягу з Реєстру боржників за договором факторингу №25112024 від 25.11.2024 року, під номером 2956 в реєстрі зазначено про відступлення прав вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9762979 від 10.05.2024 року у сумі 13968,36 грн.
Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1ст.628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Вищевказаний договір був укладений з дотриманням вимог щодо укладення електронних правочинів, передбачених ч.ч. 1-3 ст. 207, ч. 1 ст. 1054, ч. 1 ст. 1055 ЦК України, ст.ст. 11,12 Закону України «Про електронну комерцію», який містить усю інформацію та умови, що є необхідними для даного виду договорів, складений в передбаченій законом формі, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором - 22333.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 611,612,623-625,1049,1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема, повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078, ч. 1 ст. 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст.514, ч. 1 ст.1084 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв'язку з чим за кредитним договором виникла заборгованість за розрахунком первісного кредитора в загальному розмірі 13968,36 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 6300,00 грн, заборгованість за процентами у розмірі 7038,36 грн. та заборгованість за комісією в розмірі 630,00 грн (а.с.80-81). Заборгованість за кредитним договором повністю підтверджена відповідним розрахунком та узгоджується з умовами договору (в тому числі узгодженими сторонами розміром процентної ставки, строком кредитування.
Разом з тим позивач в позові просить стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 6930,00 грн та заборгованість за процентами у розмірі 7038,36 грн, що разом становить 13968,36 грн. При цьому вимог щодо стягнення штрафних санкцій та інших нарахованих платежів не заявляє.
На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано виписку з особового рахунку ОСОБА_1 за Кредитним договором №00-9762979 від 10.05.2024 року за період з 25.11.2024 року по 15.05.2025 року, в якій зазначено розмір тіла кредиту - 6930,00 грн, відсотків - 7038,36 грн та штрафні санкції у розмірі 3150,0 грн, що разом становить 17118,36 грн (а.с.82).
Крім того, відповідно до умов договору та інформації щодо перерахування та зарахування грошових коштів на рахунок відповідача, останньому надано кредит у розмірі 6300,00 гривень.
З огляду на розбіжність розміру тіла кредиту зазначеного у розрахунку первісного кредитора та позивача, суд вважає що позивачем збільшено тіло кредиту без належних правових підстав та обґрунтування. З огляду на вищевикладене суд вважає вірним розмір тіла кредиту яке підлягає стягненню - 6300,00 грн.
Вимоги що стягнення будь-яких інших платежів чи нарахувань за кредитним договором крім тіла кредиту та процентів в позовній заяві відсутні.
Таким чином, з відповідача на користь ТОВ «ФК «Ейс» підлягає стягненню лише заборгованість за тілом кредиту у розмірі 6300,00 гривень та заборгованість за відсотками у розмірі 7038,36 гривень, що разом становить 13 338,36 гривень.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи розмір та види судових витрат по справі, ступінь доведеності факту їх понесення позивачем, а також результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у вигляді судового збору в розмірі 2891,44 гривень.
Щодо вирішення судом питання про судові витрати, пов'язані з професійною правничою допомогою судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.ч.3-4 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт(наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду: договір №07/04/25-02 про надання правничої допомоги від 07.04.2025 укладений між АБ «Тараненко та партнери» в особі адвоката Тараненка А.І. та ТОВ «ФК «ЕЙС» та додаткову угоду до нього №38 від 07.04.2025 року, протокол погодження вартості послуг; відповідно до яких визначена вартість за надані послуги в погодинному розрізі; акт наданих послуг від 15.05.2025 року з описом наданих послуг у розмірі 7000,00 гривень.
За змістом частини 8 статті 141 ЦПКУкраїни розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежне від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 цього Кодексу).
Відповідно до правового висновку, який наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Оскільки вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у його постанові від 02 червня 2022 року у справі № 873/108/20 (подібний у постанові від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17), відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Тобто, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, пункт 107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21, пункт 7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи наведене, суд вважає, що заявлені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн за участь у даній справі, не можуть вважатись розумними та співмірними зі складністю справи та ціною позову, їх необхідністю для постановлення судового рішення, з огляду на кількість додаткових угод укладених з позивачем до договору суд дійшов висновку, що написання позовної заяви здійснено у типовій категорії справ, а тому не потребує значних затрат часу на виконання таких робіт. Крім того суд вважає що окреме вивчення матеріалів справи ( поза рамками складання позовної заяви ) тривалістю 2 години та складання адвокатського запиту про отримання інформації яка містить банківську таємницю та не підлягає розголошенню стороннім особам - не відповідає критерію необхідності.
Таким чином, з урахуванням принципу співмірності, складності справи, ціни позову, обсягу виконаної адвокатом роботи та її необхідності для постановлення даного судового рішення, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в даній справі повинні складати 4000,00 гривень.
Разом з тим відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3819,60 гривень.
Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд,
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9762979 від 10.05.2025 року в розмірі 13 338,36 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6300,00 гривень та заборгованості за відсотками у розмірі 7038,36 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір в розмірі 2891,44 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3819,60 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Відомості про сторін:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС", місцезнаходження:Харківське шосе, 19 офіс 2005 м. Київ, 02175, ЄДРПОУ 42986956;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 27.11.2025 року.
Суддя