27.11.2025
Справа №759/16929/25
Провадження №2/489/3323/25
27 листопада 2025 м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судових засідань - Горецькою П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності та визнання права власності на частку у спільному майні
встановив.
Позивач звернувся до суду з позовом, яким просив:
- припинити право власності ОСОБА_2 на частку транспортного засобу марки Hyundai модель Matrix, зеленого кольору,реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску з виплатою їй грошової компенсації у розмірі 48195,00 грн. з депозитного рахунку суду;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на належну ОСОБА_2 частку транспортного засобу марки Hyundai модель Matrix, зеленого кольору,реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску;
- припинити право власності ОСОБА_2 на частку гаражу № НОМЕР_2 , який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, обслуговуючий АГК «Чайка», з виплатою їй грошової компенсації у розмірі 40425,00 грн. з депозитного рахунку суду;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на належну ОСОБА_2 частку гаражу № НОМЕР_2 , який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, обслуговуючий АГК «Чайка»;
- розподілити судові витрати.
Мотивуючи свої вимоги тим, що він перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 ,за час перебування у шлюбі ними спільно куплено автомобіль марки Hyundai модель Matrix, зеленого кольору,реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску та гараж № НОМЕР_2 , який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, обслуговуючий АГК «Чайка». ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді автомобіля і гаражу. На частку права власності на вищевказане майно, приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Семеном Ю.Ю,. видано свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_1 як на частку у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу. На частку права власності на автомобіль та гараж приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Семеном Ю.Ю,. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . частка гаражу та автомобіля належить ОСОБА_2 в якості спадщини після смерті її матері, ОСОБА_3 , свідоцтво про право на спадщину на неї не видавалось. Автомобіль марки Hyundai модель Matrix, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску та гараж № НОМЕР_2 , який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, обслуговуючий АГК «Чайка» перебувають у його користуванні. Відповідачкою вказане майно не використовувалося, вона ними не цікавилася. На зв'язок з позивачем з приводу використання та розпорядження вказаним майном не виходить, на лист, направлений на її адресу місця проживання з пропозицією продати свою частку, не відреагувала. Оскільки автомобіль та гараж є неподільною річчю, у позивача виникла необхідність і право на припинення права власності відповідачки на частки автомобіля і гаража. Таке припинення не завдасть істотної шкоди відповідачці.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04.08.2025, цивільну справу передано за підсудністю до Інгульського районного суду м. Миколаєва.
Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 04.09.2025, цивільну справу прийнято до провадження, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Інгульського районного суду від 04.09.2025, надано дозвіл на внесення коштів на депозитний рахунок суду.
Ухвалою Інгульського районного суду від 23.10.2025, виправлено описку в ухвалі про надання дозволу на внесення коштів на депозитний рахунок суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи з айого відсутністю, позов підтримує.
Відповідачки у судове засідання не з'явилась.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, відсутній відзив на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних матеріалів, з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.
Згідно приписів ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Як вбачається з Свідоцтва про право власності від 29.01.2024, виданого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Семеном Ю.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 211, ОСОБА_1 належить частка у справі спільної сумісної власності на майно, а саме гаража № НОМЕР_2 за адресою: м. Миколаїв, обслуговуючий авто-гаражний кооператив «Чайка», набуте подружжям за час шлюбу з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказане підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав, сформованого 29.01.2024.
З Свідоцтва про право власності від 29.01.2024, виданого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Семеном Ю.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 212, вбачається, що ОСОБА_1 належить частка у справі спільної сумісної власності на майно, а саме транспортного засобу марки Hyundai модель Matrix, реєстраційний номер НОМЕР_1 , набуте подружжям за час шлюбу з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що фактично після смерті ОСОБА_3 , відкрилася спадщина, яка складається з: частки гаража № НОМЕР_2 за адресою: м. Миколаїв, обслуговуючий авто-гаражний кооператив «Чайка» та частки транспортного засобу марки Hyundai модель Matrix, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Він у встановлений законодавством строк, звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , та отримав свідоцтва про право на спадщину за законом по частки на вищевказане майно. Відповідачка ОСОБА_2 , є спадкоємицею першої черги після смерті ОСОБА_3 на частку вказаного майна. Проте, остання не отримувала свідоцтва про право на спадщину після смерті матері.
Вказує, що оскільки автомобіль марки Hyundai модель Matrix, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску та гараж № НОМЕР_2 , який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, обслуговуючий АГК «Чайка» є неподільною річчю та відповідачка фактично ними не користується, а тому просить припинити право власності відповідачки на вказане майно з виплатою грошової компенсації на її користь.
Норми права та мотиви їх застосування.
Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до приписів ч. 1ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності.
Частиною 2 статті 365 ЦК України, визначено, що суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Аналіз положень статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Наявність цієї умови дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення. Адже на підставі цього рішення не тільки припиняється право, але й набувається право на частку іншим співвласником.
Отже, процедура внесення суми відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічною функцією щодо забезпечення виконання позивачем у справі своїх зобов'язань перед відповідачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Положеннями ч. 3 ст. 358 ЦК України передбачено, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно зі ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Положеннями статті 321 ЦК України, закріплено конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Поняття спільної часткової власності викладено в ч.1 ст. 356 ЦК України, як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Частиною 1 статті 346 ЦК України наведено перелік випадків, за наявності яких право власності може бути припинено. Виходячи зі змісту частини 2 цієї статті, даний перелік не є вичерпним та право власності може бути припиненим і в інших випадках, встановлених законом.
Один з таких випадків наведено в ст. 365 ЦК України, яка регулює підстави та умови припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Зокрема, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Відповідно до частини другої статті 183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.
Верховний Суд України у постанові від 15.05.2013 по справі № 6-37цс13 зазначав, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Саме ця обставина є визначальною при вирішенні спорів про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
З аналізу судової практики вбачається, що поняття «незначна частка» є оціночним, тому при вирішенні спору в судовому порядку суд враховує співвідношення вартості всього майна, часток кожного, тощо.
Приписами ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Достовірними, відповідно до ст. 79 ЦПК України є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Згідно ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, з частки гаража № НОМЕР_2 , розташованого в Обслуговуючому авто гаражному кооперативі «Чайка» та частки транспортного засобу марки Hyundai модель Matrix, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є її чоловік ОСОБА_1 та донька - ОСОБА_2 .
29 січня 2024 приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Семеном Ю.Ю. видано ОСОБА_1 Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на частку гаража № НОМЕР_2 , розташованого в Обслуговуючому авто гаражному кооперативі «Чайка».
Свідоцтво про право на спадщину на частку вищезазначеного спадкового майна ще не видано.
Свідоцтво про право власності на частку гаража підлягає державній реєстрації.
Вказане свідоцтво про право на спадщину за законом зареєстровано в реєстрі за № 214.
29 січня 2024 приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Семеном Ю.Ю. видано ОСОБА_1 Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на частку транспортного засобу марки Hyundai модель Matrix, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Свідоцтво про право на спадщину на частку вищезазначеного спадкового майна ще не видано.
Свідоцтво про право власності на частку транспортного засобу підлягає державній реєстрації у відповідному сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ України.
Вказане свідоцтво про право на спадщину за законом зареєстровано в реєстрі за № 215.
Отже, частка відповідача у спірному майні становить 1/4, частка позивача 3/4, тобто частка відповідача є незначною та виділити її в натурі є неможливим з технічної точки зору, спільне користування та володіння майном між сторонами теж є неможливим.
Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та об'єкта, який є спільним майном.
14 листопада 2024 ОСОБА_1 направив на адресу місця проживання відповідачки ОСОБА_2 заяву, в якій просив надати відповідь на пропозицію по факту продажу належної їй частки спадкового майна, яке залишилося після смерті її матері ОСОБА_3 .
Вказана заява залишилася без відповіді.
Для встановлення ринкової власності транспортного засобу марки Hyundai модель Matrix, реєстраційний номер НОМЕР_1 для встановлення суми компенсації, позивачем було взято з сайту Авто.ріа за зразок три оголошення вказаної марки автомобілю 2008 року випуску та відібрано ним вартість у розмірі 4590 доларів США, що на час подання позову в гривневому еквіваленті (42,00 грн. за 1 долар США) складає 192780 грн. (4590х42=192780). частка вартості автомобіля складає 48195,00 грн. (192780:4=48195).
Для встановлення ринкової вартості гаражу для встановлення суми компенсації, позивачем було взято з сайту Дом.ріа за зразок три оголошення та відібрано вартість у розмірі 3850 доларів США, що на час подання позову в гривневому еквіваленті (42,00 грн. за 1 долар США) складає 161700 грн. (3850х42,00=161700). частка вартості гаража складає 40425,00 грн. (161700:4=40425,00).
Відповідачкою даний розрахунок не оспорений. Суду не заявлено клопотання про призначення експертизи щодо визначення вартості спірного майна. Контрозрахунок не наданий.
При цьому відповідно до ч.2 ст. 365 ЦК України, суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Депозитний рахунок суду, який відкритий в управлінні державної казначейської служби не є бюджетним рахунком, а є спеціальним реєстраційним рахунком для обліку депозитних сум. Кошти, які зараховуються на цей рахунок є власністю осіб, що їх внесли та підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням із настанням відповідних умов.
Під час судового розгляду позивачем було долучено до матеріалів справи квитанції, відповідно до яких на депозитний рахунок суду внесено в якості компенсації вартості частки майна відповідачки.
Таким чином, позивач виконав свій обов'язок, передбачений вимоги ч.2 ст. 365 ЦК України, щодо внесення на депозитний рахунок коштів у загальному розмірі 86620,00 грн.
За таких обставин, в силу презумпції правомірності фактичного володіння майном (ч.3 ст.397 ЦК України), суд дійшов висновку, що грошові кошти у розмірі 88620 грн. вартості спірного майна, які були зараховані на депозитний рахунок суду, підлягають виплаті ОСОБА_2 .
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що реалізація права позивача щодо виплати компенсації належної відповідачці частки у спірному майні жодним чином не порушить прав відповідачки та відповідатиме інтересам співвласників спірного майна, а тому позовні вимоги про виплату грошової компенсації вартості частки в майні та припинення права власності на частки підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Враховуючи, що частка відповідача на автомобіль та гараж, за своїм розміром та вартістю є незначною, виділити частку у спільному майні в натурі з технічної точки зору неможливо, судом не встановлено наявності домовленості між сторонами про спільне володіння і користування спірним майном, а також те, що позивачем внесено на депозитний рахунок вартість належної відповідачу частки, суд вважає за можливе припинити за відповідачем право власності на 1/4 частку у спільному майні та визнати право власності на вказану частку за позивачем.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності та визнання права власності на частку у спільному майні - задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_2 на частку транспортного засобу марки Hyundai модель Matrix, зеленого кольору,реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на належну ОСОБА_2 частку транспортного засобу марки Hyundai модель Matrix, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску.
Припинити право власності ОСОБА_2 на частку гаражу № НОМЕР_2 , який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, обслуговуючий АГК «Чайка».
Визнати за ОСОБА_1 право власності на належну ОСОБА_2 частку гаражу № НОМЕР_2 , який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, обслуговуючий АГК «Чайка».
Зобов'язати Територіальне управління державної судової адміністрації в Миколаївській області повернути ОСОБА_2 кошти в розмірі 88620 (вісімдесят вісім тисяч шістсот двадцять) гривень, внесені ОСОБА_1 на депозитний рахунок згідно квитанцій № 137424701 від 09.10.2025, № 137285572 від 08.10.2025, № 137204783 від 07.10.2025 та № 205191481 (платіж № 139199934) від 24.10.2025.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.
Повний текст судового рішення складено «27» листопада 2025.
Суддя Н.О. Рум'янцева