Справа № 317/4306/25
Провадження № 1-кп/314/1068/2025
27.11.2025 року м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ клопотання прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62025080100005595 від 06.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_3 ,
До Вільнянського районного суду Запорізької області надійшло клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності, підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62025080100005595 від 06.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 НГУ (по стройові частині) ОСОБА_3 призначено на посаду помічника гранатометника 2 взводу оперативного призначення 3 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 4 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 НГУ, у військовому званні «солдат».
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем військової служби, солдат ОСОБА_3 згідно з вимогами ст. ст. 9, 11, 16, 28, 30, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. З, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів (начальників), беззастережно, неухильно точно та у встановлений строк виконувати їх накази, знати та виконувати свої обов'язки, додержуватися вимог військових статутів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до вимог ст. ст. 28, ЗО Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих, наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення та віддавати накази, забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України. Командир (начальник) має право віддавати підлеглому накази, а підлеглий зобов'язаний їх виконати сумлінно, точно та у встановлений строк. У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.
В свою чергу, солдат ОСОБА_3 достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
16 червня 2025 року, солдат ОСОБА_3 , реалізуючи свій умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 НГУ самовільно залишив місце служби, а саме місце тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 НГУ розташованого в районі АДРЕСА_1 та був відсутній на військовій служби до 08 серпня 2025 року.
Так в період з 16 червня 2025 року по 08 серпня 2025 року солдат ОСОБА_3 без поважних причин обов'язки військової служби не виконував, проводив час на власний розсуд не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення у військову частину для подальшого проходження військової служби, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління, за наявності реальної можливості для цього.
Таким чином, ОСОБА_3 , за викладених вище обставин, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Підозрюваний підтримав клопотання, просив задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши учасників процесу, приходить до висновку, що клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підлягає задоволенню із таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Як вбачається із ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
За приписами ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. ст. 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 є військовослужбовцем. Вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, раніше до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягувався, добровільно звернувся до суду з даним клопотанням.
З письмової згоди командира військової частини НОМЕР_2 від 08.08.2025 вбачається, що військовослужбовець ОСОБА_3 заявив про готовність продовжити військову службу і командування цієї військової частини погоджується на проходження ОСОБА_3 військової служби .
Судом з'ясовано, що ОСОБА_3 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, без умовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Керуючись ч. 5ст. 401 КК України, ст. ст.284, 285, 288 КПК України, суд-
Клопотання прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62025080100005595 від 06.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України- задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025080100005595 від 06.08.2025 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 5 ст. 407 КК України - закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Зобов'язати ОСОБА_3 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою суду законної сили прибути до Військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_2 невідкладно але не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою суду законної сили забезпечити продовження проходження військової служби ОСОБА_3 .
Копію ухвали після проголошення негайно вручити учасникам судового розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1
27.11.2025