Справа № 302/1522/25 Провадження № 3/302/593/25
27 листопада 2025 року селище Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Повідайчик О.І., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , не працюючого, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч. 1 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
на розгляд судді надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 340802 від 13 жовтня 2025 року про те, що «13 жовтня 2025 року близько 16 год 00 хв прикордонним нарядом «Контрольний пост» спільно з офіцерами прикордонного оперативного-розшукового відділу (з м.д.н.п. Яблунівка) в межах контрольованого прикордонного району на околиці населеного пункту Міжгір'я (територія Міжгірської територіальної громади Хустського району Закарпатської області) на напрямку 207 прикордонного знаку було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який здійснив злісну непокору законним вимогам військовослужбовця Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків пов'язаних з охороною державного кордону, а саме: неодноразово повторювані законні вимоги військовослужбовця Державної прикордонної служби України сержанта ОСОБА_2 пред'явити документи, які посвідчують особу, відкрито відмовився. Вказане діяння було кваліфіковано суб'єктом складання протоколу як порушення вимог ст. 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.03.2003 та п. 10 «Положення про Прикордонний режим», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1147 (далі - Положення № 1147), тобто правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 185-10 КУпАП».
В підтвердження факту вчинення зазначеного правопорушення до протоколу додані: протокол про адміністративне правопорушення від 13.10.2025 серії ЗхРУ № 340802; протокол про адміністративне затримання від 13.10.2025; протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 13.10.2025; рапорт інспектора прикордонної служби 3 категорії водій відділення логістики відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) сержант ОСОБА_3 ; письмові пояснення ОСОБА_1 від 13.10.2025.
З'ясовуючи обставини, які підлягають встановленню при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП суддя враховує таке.
Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 185-10 КУпАП настає за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону, а також у сфері громадського порядку (Закони України "Про державний кордон України", "Про Державну прикордонну службу України", "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", "Про виключну (морську) економічну зону України").
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у відкритій відмові виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України (формальний склад).
Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України «Про Державний прикордонну службу України», законні вимоги і розпорядження військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових повноважень залучені до оперативно-службової діяльності, є обов'язковими для виконання громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, посадовими і службовими особами. Згідно з положеннями п. 8 Положення № 1147 громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на підставі документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі). Відповідно до пункту 10 Положення № 1147 особи, зазначені у пунктах 7 та 8 цього Положення, на вимогу уповноважених осіб Державної прикордонної служби та органів Національної поліції, а також членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону зобов'язані пред'являти відповідні документи, передбачені цими пунктами.
Згідно з положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
ОСОБА_1 при розгляді справи обставини правопорушення та вину заперечив. Пояснив, що дійсно того дня був зупинений на контрольно-пропускному пункті на околиці селища Міжгір'я військовослужбовцями Державної прикордонної служби. Оскільки він сам є ветераном ДПС України - негайно після зупинки самостійно показав документи. Після огляду документів оперативними працівниками ДПС України його було запрошено до відділу прикордонної служби в АДРЕСА_2 , де через декілька годин йому повідомили, що відносно нього буде складено протокол за нібито вчинення злісної непокори. ОСОБА_1 пояснив, що не вчиняв правопорушення, підтвердженням чому можуть бути записи з нагрудних камер військовослужбовців ДПС України. Незважаючи на це відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 стверджує, що чітко виконував вимоги працівників ДПС України, не вчиняв інкримінованогоправопорушення та просить закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши додані до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали суд констатує, що вони відтворюють фактичні обставини, зазначені в згаданому протоколі, про те, що ОСОБА_1 відкрито відмовився пред'явити документи, які посвідчують особу. Суд зауважує, що всі зазначені документи складені виключно працівниками прикордонної служби. В матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні докази, передбачені ст. 251 КУпАП, які давали б можливість встановити подію правопорушення й вчинення його особою, яка притягується до адмінвідповідальності: показання/пояснення свідків, відео-, аудіо записи, показання технічних приладів, речові докази тощо. В доданому до протоколу письмовому поясненні ОСОБА_1 значиться, що він особисто пред'явив документи при зупинці на блок-посту й не вчиняв непокори.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Принцип презумпції невинуватості відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності з огляду на суворість застосованої до неї санкції (рішення у справах «Lutz v. Germany», § 182; «Schmautzer v. Austria»; «Malige v. France» «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), від 21 лютого 1984 року, пп. 52-54, Series A № 73; «Лауко проти Словаччини» (Lauko v. Slovakia), 2 вересня 1998 року, пп. 56-59, Reports of Judgments and Decisions 1998-VI; ухвала щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» (Rybka v. Ukraine), заява № 10544/03, від 17 листопада 2009 року).
Частиною 3 ст. 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи зазначені принципи слід констатувати, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд не може перебирати на себе функції захисту чи обвинувачення у справі, зокрема самостійно відшуковувати докази, змінювати фабулу інкримінованого правопорушення, викладену в протоколі (висувати обвинувачення чи змінювати його) тощо. Натомість суддя, в межах протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі поданих доказів встановлює фактичні обставини, які підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та встановлює наявність складу адміністративного правопорушення відповідно до формулювання інкримінованого правопорушення (обвинувачення) викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення, яке повинно відповідати диспозиції відповідної статті Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Суддя констатує, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять фото чи відео фіксації факту вчинення правопорушення, показань свідків, речових доказів чи взагалі будь-яких інших доказів, які б не суб'єктивно (на розсуд суб'єкта складання протоколу), а об'єктивно вказували на існування події та вчинення ОСОБА_1 злісної непокори військовослужбовцям ДПСУ. Протокол про адміністративне правопорушення, який не містить підпису ОСОБА_1 , сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення установлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Враховуючи відсутність об'єктивних доказів, на підставі яких можна було б зробити висновок про існування події правопорушення в об'єктивній дійсності, суддя доходить висновку про недоведеність факту події правопорушення.
На підставі наведеного, з урахуванням положень ст. 62 Конституції України, суддя доходить висновку про відсутність події правопорушення та відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП відсутність події та складу адміністративного правопорушення має наслідком закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.
З наведених міркувань та керуючись ст. 7, 9, 266, 283-285 КУпАП, суддя,
провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення
Постанову може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.І. Повідайчик