26 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 757/43794/25-к
провадження № 13-96зк25
Суддя Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) ОСОБА_1 перевірив апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2025 року і
19 листопада 2025 року до Великої Палати надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 , яка складена недержавною мовою (російською).
Проте звернення до Суду зі скаргою, викладеною недержавною мовою, не узгоджується з вимогами чинного законодавства, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
У рішеннях Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 та від 14 липня 2021 року № 1-р/2021 (далі - рішеннях КСУ) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.
Також ч. 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92 Конституції України регламентовано, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається виключно законами України.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі - Закон № 2704-VIII) єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Частина 1 ст. 29 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) визначає, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.
За таких обставин, при оскарженні до Великої Палати судового рішення заява має бути викладена українською мовою чи в перекладі на державну мову. Це надає суду можливість зрозуміти її зміст і визначитися щодо прийняття заяви до провадження.
Однак, як убачається зі скарги, її складено всупереч вимогам Конституції України, рішенню КСУ, Закону № 1402-VIII та ст. 29 КПК України, не державною мовою, а іншою (російською).
Це є неприпустимим, адже наразі немає процесуальних перешкод для отримання засудженим (обвинуваченим) у разі необхідності безоплатної юридичної допомоги, у тому числі для звернення з відповідною заявою до суду, користування послугами перекладача за рахунок держави (ст. ст. 42, 43 КПК України ). Відповідно до приписів Закону України від 02 червня 2011 року № 3460-VI «Про безоплатну правову допомогу» та постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 401 «Деякі питання залучення перекладачів (сурдоперекладачів) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги» засуджений (обвинувачений) вправі отримати послуги перекладача за рахунок бюджетних коштів, звернувшись до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Попри зазначене, ОСОБА_2 залишив поза увагою, що звернення до Суду зі скаргою іншою мовою, якою в Україні судочинство не здійснюється, є перешкодою у виконанні судом своїх обов'язків, визначених процесуальним законом. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, зокрема: висновками Великої Палати, об'єднаної палати Касаційного кримінального суду (справи № 9901/12/20, 826/7329/17 (9901/346/20), 521/12324/18; ухвали від 12 лютого 2020 року, 15 березня та 29 квітня 2021 року, постанова від 19 вересня 2022 року).
Крім того, відповідно до положень ч. 5 ст. 33, статей 459, 460, 462 КПК України Велика Палата здійснює розгляд заяв про перегляд судового рішення за виключними обставинами, поданих у порядку ст. 463 КПК України, в той же час, ОСОБА_2 звернувся до Великої Палати з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні його скарги на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву (повідомення) про кримінальне правопорушення, що суперечить положенням процесуального закону.
Зазначені недоліки перешкоджають здійсненню провадження, і є підставою для залишення скарги без руху та надання скаржнику строку для їх усунення, шляхом надання заяви, викладеною українською мовою, з обґрунтуванням підстав звернення саме до Великої Палати.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 7, 29, 429, 462 ,464 Кримінального процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2025 року залишити без руху й встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали про залишення скарги без руху надіслати скаржникові.
У разі неусунення недоліків у вказаний строк скаргу буде повернуто.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_1