26 листопада 2025 року
м. Київ
Справа № 990/70/25
Провадження № 11-431заі25
Суддя Великої Палати Верховного Суду Губська О. А. перевірила матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 листопада 2025 року у справі № 990/70/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та нечинним рішення, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
6 серпня 2024 року до Верховного Суду надіслано позовну заяву ОСОБА_1 , у якій позивач просить суд:
визнати його право на належне виконання відповідачем зобов'язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України - законослухняність суб'єкта владних повноважень);
визнати протиправним та нечинним (таким що містить дискримінаційні чинники та чинники, які порушують його право на незалежність суду) пункти 12, 13 та 14 Положення про Службу судової охорони, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 4 квітня 2019 року № 1051/0/15-19 «Про затвердження Положення про Службу судової охорони» із змінами згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 3 грудня 2019 року № 3300/0/15-19 та рішенням Вищої ради правосуддя від 18 січня 2022 року № 51/0/15-22;
визнати протиправним та нечинним в повному обсязі рішення Вищої ради правосуддя від 4 квітня 2019 року № 1051/0/15-19 «Про затвердження Положення про Службу судової охорони» із змінами згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 3 грудня 2019 року № 3300/0/15-19 та рішенням Вищої ради правосуддя від 18 січня 2022 року № 51/0/15-22 як таке, яким введено в дію дискримінаційний акт;
визнати порушення діями Вищої ради правосуддя його права на законослухняність Вищої ради правосуддя та його права на рівні конституційні права і свободи та рівність перед законом (стаття 24 Конституції України) та незалежність суду (стаття 6 Конвенції);
визнати факт нанесення йому порушенням його прав з боку відповідача моральної шкоди;
стягнути з державного бюджету України на його користь грошову суму у розмірі 10 000 000 грн в якості відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням його прав.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 листопада 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та нечинним рішення, відшкодування моральної шкоди було відмовлено.
Позивач не погодився з цим судовим рішенням та звернувся до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 листопада 2025 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до частини третьої статті 292 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Правила статті 296 КАС України встановлюють форму та зміст апеляційної скарги.
За правилами пункту 1 частини п'ятої, частини шостої цієї статті до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Скаржником документ про сплату судового збору до апеляційної скарги не додано.
Разом із тим заявник просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на положення частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої суд може звільнити особу від сплати судового збору, зокрема, якщо його розмір перевищує п'ять відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає апеляційну скаргу. Як зазначає ОСОБА_1 , Пенсійний фонд України відмовив йому в призначенні пенсії, він не працевлаштований, не є суб'єктом підприємницької діяльності та у попередньому календарному році не отримував доходів; його рахунки заарештовано розпорядженням Міністерства юстиції України, а щодо нього відкрито виконавче провадження про стягнення заборгованості за комунальні послуги.
Однак скаржник не надав доказів, які підтверджують, що його майновий стан фактично перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, зважаючи на майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що особа повинна обґрунтувати незадовільний (скрутний) матеріальний стан і надати відповідні належні та допустимі докази.
Доказами, на підставі яких суд може вирішити питання щодо звільнення (відстрочення або розстрочення) від сплати судового збору, є: довідка про доходи за попередній календарний рік разом із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, а також інші документи, що підтверджують майновий стан сторони.
Оскільки такі докази скаржником не надано, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За пунктом 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 3028, 00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»).
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позивач заявив одну вимогу немайнового характеру, решта вимог похідні, то ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією апеляційною скаргою, становить 1453,44 грн (3028,00 * 0,4) * 150%)* 0,8.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; призначення платежу: 101 ____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ____ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _____ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Нормами частин першої, другої статті 169 КАС України, зокрема, визначено, що суддя, установивши, що позовну заяву подано без додержання установлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення такої ухвали.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику апеляційної скарги строку для усунення недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору у розмірі 1453,44 грн або доказів щодо наявності підстав для звільнення, відстрочення чи розстрочення його сплати.
Керуючись статтями 169, 296, 297, 298 КАС України, суддя Великої Палати Верховного Суду
Залишити без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 листопада 2025 року у справі № 990/70/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та нечинним рішення, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом апеляційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О. А. Губська