26 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 136/970/14-ц
провадження № 61-3326св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Брицька сільська рада Липовецького району Вінницької області, правонаступником якої є Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області,
особа, яка подала апеляційну скаргу,- ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяви ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Луспеника Дмитра Дмитровича, Гулейкова Ігоря Юрійовича, Коломієць Ганни Василівни, Лідовця Руслана Анатолійовича, Черняк Юлії Валеріївни від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Брицької сільської ради Липовецького району Вінницької області, правонаступником якої є Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області, про визнання права власності на нерухоме майно, за касаційною скаргоюОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 11 лютого 2025 року,
У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Брицької сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно.
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 19 травня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на приміщення № 7 (телятник) (літ. «А», загальною площею 1 578,9 кв. м, що складається з приміщення телятника «1-1», площею 1 564 кв. м, комори «1-2», площею 6,0 кв. м, комори «1-3», площею 8,8 кв. м), 1976 року побудови, що розташований у АДРЕСА_1 , вартістю 106 962,34 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 , який не брав участі у справі, у листопаді 2024 року звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 19 травня 2014 року.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 грудня 2024 року ОСОБА_2 , який не брав участі у справі, поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 19 травня 2014 року.
Відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 19 травня 2014 року у вказаній цивільній справі та роз'яснено учасникам справи подати відзив на апеляційну скаргу.
Ініційовано відновлення Липовецьким районним судом Вінницької області втраченого (знищеного) провадження у цивільній справі № 136/970/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Брицької сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно.
Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 09 грудня 2024 року відкрито провадження у справі № 136/970/14-ц для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 03 січня 2025 року залучено як правонаступника відповідача Брицької сільської ради Липовецького району Вінницької області Турбівську селищну раду Вінницького району Вінницької області.
Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 13 січня 2025 року відмовлено у відновленні втраченого судового провадження у справі № 136/970/14-ц.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 11 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 19 травня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У березні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 11 лютого 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 11 лютого 2025 року, витребувано матеріали цивільної справи № 136/970/14-ц із суду першої інстанції, роз'яснено учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу.
У квітні 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
У травні 2025 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2025 року відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 жовтня 2025 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 22 жовтня 2025 року визначено склад колегії суддів у складі п'яти суддів: Лідовець Р. А. (суддя-доповідач) та суддів, які входять до складу колегії: Луспеник Д. Д., Гулейков І. Ю., Гулько Б. І., Коломієць Г. В.)
28 жовтня 2025 року від ОСОБА_2 до Верховного Суду надійшла заява про відвід колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Луспеника Д. Д. , Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. від участі у розгляді цієї справи.
Відповідно до розпорядження Заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2025 року № 780/0/226-25 про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи на підставі службової записки судді Лідовця Р. А. у зв'язку зі звільненням судді Гулька Б. І. з посади судді Верховного Суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 136/970/14-ц за касаційним провадженням № 61-3326св25.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 листопада 2025 року для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 11 лютого 2025 року визначено склад колегії суддів у складі п'яти суддів: Лідовець Р. А. (суддя-доповідач) та суддів, які входять до складу колегії: Луспеник Д. Д. , Гулейков І. Ю., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 листопада 2025 року заяву ОСОБА_2 про відвід судді Верховного Суду Гулька Б. І. залишено без розгляду у зв'язку зі звільненням судді з посади судді Верховного Суду.
Заяву ОСОБА_2 про відвід суддів Верховного Суду: Луспеника Д. Д., Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Брицької сільської ради Липовецького району Вінницької області, правонаступником якої є Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області, про визнання права власності на нерухоме майно, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 11 лютого 2025 року, визнано необґрунтованою.
Заяву про відвід суддів Верховного Суду: Луспеника Д. Д., Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. передано для вирішення зазначеного питання, у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В. від 13 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід суддів Верховного Суду: Луспеника Д. Д., Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Брицької сільської ради Липовецького району Вінницької області, правонаступником якої є Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області, про визнання права власності на нерухоме майно, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 11 лютого 2025 року.
Справу призначено до розгляду на 26 листопада 2025 року.
21 та 24 листопада 2025 року ОСОБА_2 повторно подав до Верховного Суду заяви про відвід колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Луспеника Д. Д., Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.
У вказаних заявах ОСОБА_2 повторно зазначає ті самі доводи, що були викладені у заяві про відвід колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 жовтня 2025 року, а саме: суддя-доповідач Лідовець Р. А. не розглянув клопотання про закриття касаційного провадження у справі, зловживаючи посадою, приховав його від колегії суддів; вчинив злочин; безпідставно залучив до участі у справі Бричанську сільську раду Липовецького району Вінницької області, оскільки у цій справі відповідачем є Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області, як правонаступник. На думку заявника, судді колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду прикривають злочинній дії судді Лідовця Р. А.
Подані ОСОБА_2 заяви про відвід колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д., Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. не можуть бути прийняті касаційним судом до розгляду та підлягають залишенню без розгляду.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до пунктів 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
За змістом статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див.: ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00, № 18589/02)).
Учасник судового процесу має користуватися процесуальними правами саме з метою виконання завдання цивільного судочинства, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо ж такий учасник здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (образити, принизити суд, його суддів, інших учасників процесу, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції тощо), він виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами.
Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 44, пункті 1 абзацу другого частини четвертої статті 135, частині дев'ятій статті 141, частині першій статті 143, пункті 5 частини першої статті 144, статті 148 ЦПК України (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 липня 2021 року у справі № 9901/235/20 (пункт 20), ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 9901/598/19, ухвалу Верховного Суду від 29 серпня 2022 року у справі № 127/11940/21 (пункти 21-22)).
Дії учасника справи чи його представника мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню цивільного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом такими особами неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, суду, суддів тощо. У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасник судового процесу має ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, суду та конкретних суддів. Суд не має толерувати використання у процесуальних заявах образливих характеристик (див.: постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19, від 7 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21, від 8 липня 2021 року у справі № 9901/235/20 (пункт 22)).
Безперечно, учасник справи може мати сумніви у тому, чи відповідають дії суду чинному законодавству, а також щодо незалежності та безсторонності суддів. Він вправі висловити ці сумніви у поданій до суду заяві про відвід. Проте має бути стриманим і коректним, утримуватися від надання особистісних характеристик й оцінок, а тим паче від огульних і надуманих звинувачень (див. ухвалу Верховного Суду від 29 серпня 2022 року у справі № 127/11940/21 (пункти 23-24)).
У заявах про відвід ОСОБА_2 вживає зневажливі висловлювання, які не притаманні для написання ділових документів, що відображають ставлення заявника до судової влади, суддів, інших учасників справи, надає особисту характеристику суддям, оцінку їхній професійній діяльності, висловлює завідомо безпідставні звинувачення щодо суддів, повторно заявив завідомо безпідставний відвід колегії суддів, який вже був вирішений судом, за відсутності інших підстав або нових обставин. Такі дії спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи Верховним Судом.
Ураховуючи викладене, подання вказаних заяв у формі, яку використав заявник, є проявом недобросовісної реалізації відповідного процесуального права всупереч завданню цивільного судочинства, тобто з іншою метою, ніж для забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення конкретної цивільної справи.
Тому Верховний Суд визнає відводи ОСОБА_2 виявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, у зв'язку із чим його заяви слід залишити без розгляду.
Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне попередити ОСОБА_2 про те, що продовження зловживання процесуальними правами у справі може призвести до застосування щодо нього заходів процесуального примусу, передбачених ЦПК України, зокрема, накладення штрафу (пункт 2 частини першої статті 148 ЦПК України).
Керуючись статтями 12, 43, 44, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Визнати зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_2 21 та 24 листопада 2025 року заяв про відвід колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Луспеника Дмитра Дмитровича , Гулейкова Ігоря Юрійовича, Коломієць Ганни Василівни, Лідовця Руслана Анатолійовича, Черняк Юлії Валеріївни.
Заяви ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Луспеника Дмитра Дмитровича, Гулейкова Ігоря Юрійовича, Коломієць Ганни Василівни, Лідовця Руслана Анатолійовича, Черняк Юлії Валеріївни від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Брицької сільської ради Липовецького району Вінницької області, правонаступником якої є Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області, про визнання права власності на нерухоме майно, за касаційною скаргоюОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 11 лютого 2025 року залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді:І. Ю. Гулейков Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк