Справа № 149/3065/25
Провадження №3/149/1373/25
Номер рядка звіту 305
26.11.2025 м. Хмільник
Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Олійник І. В., розглянувши матеріали, що надійшли від БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 121279 від 16.09.2025, 13.09.2025 о 10:00 по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив хуліганські дії стосовно ОСОБА_2 , а саме обзивав його нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим образив людську честь та гідність ОСОБА_2 .
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
У суді ОСОБА_1 свою вину не визнав, заперечив викладені у протоколі обставини та пояснив, що ОСОБА_2 є його рідним братом з яким у нього довготривалі неприязні відносини. 13.09.2025 між ними дійсно мав місце конфлікт, однак нецензурною лайкою до брата він не висловлювався, фізичною розправою не погрожував.
Адвокат Приленський І. Г. у суді просив закрити провадження у справі, оскільки конфлікт ОСОБА_3 з братом не спрямований на порушення громадського порядку, а тому його дії не охоплються складом адмінстративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , адвоката, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За змістом ст.ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 175/1982/16-а).
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Таким чином, дрібним хуліганством слід вважати дії, які спрямовані саме на порушення громадського порядку чи спокою громадян, при цьому визначальним елементом є мотив, який не може ґрунтуватися на неприязних стосунках, а має бути спрямованим в першу чергу на порушення громадського порядку через відкрите ігнорування загальноприйнятих норм та правил. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Зібрані у справі докази не підтверджують вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, оскільки не підтверджують висловлювання нецензурною лайкою, що ним заперечується, а також здійснення таких дій у громадському місці.
При цьому суддя враховує, що конфлікт ОСОБА_1 з братом грунтується на довготривалих неприязних відносинах та не спрямований на порушення громадського порядку, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи, у тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП не підтверджена належними та допустимими доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 173, 221, 247, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП, суддя,
Клопотання адвоката по закриття провадження у справі - задовольнити.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ігор ОЛІЙНИК