Справа № 132/652/25
Провадження № 2/132/490/25
Іменем України
"13" листопада 2025 р. місто КАЛИНІВКА
Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді - СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання - РИБАК І.Ю., за участі: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката СИНЮКА С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Хмільницького району Вінницької області, цивільну справу № 132/652/25 за позовом ОСОБА_1 , який звернувся до суду в інтересах недієздатної ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ARX», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України,
28.02.2025 року до Калинівського районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 , який діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 , із позовом до АТ «СК «ARX», про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, в якому просить стягнути на його користь суму у розмірі 239600грн.00коп, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000грн.00коп. В обґрунтування заявленої вимоги зазначив, що 20.11.2023 року на автодорозі М-21 «Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський», відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу марки (моделі) «Skoda Superb», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », під керуванням водія ОСОБА_3 , який вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_4 , який був госпіталізований до КП «Калинівська центральна лікарня», де ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. На момент цієї пригоди, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки (моделі) «Skoda Superb», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », була забезпечена полісом 211918278 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у АТ «СК «ARX», страхова сума за яким на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю та здоров'ю становить 320000грн.00коп. ОСОБА_4 був батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мала першу «А» групу інвалідності з дитинства, та потребувала постійного стороннього догляду та допомоги. Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 10.02.1988 року у справі № 2-58, ОСОБА_2 була визнана недієздатною. Мати останньої - ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , була його рідною сестрою, а тому він є рідним дядьком ОСОБА_2 . Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 13.03.2024 року у справі № 132/153/24, його призначено опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , яка після загибелі батька отримала право на отримання страхового відшкодування, моральної шкоди та витрат на утримання. У встановлений законом строк, він звернувся АТ «СК «ARX» із заявою про виплату страхового відшкодування, а саме витрат на утримання та моральної шкоди, яку відповідачем було задоволено частково, та сплачено 30.01.2025 року в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 80400грн.00коп. Щодо виплати страхового відшкодування на утримання (через втрату годувальника) у розмірі 36 заробітних плат, встановлених на дату дорожньо-транспортної події (36 х 6700грн.00коп. = 241200грн.00коп.), то дана суму страховиком не сплачена, а тому він, діючи в інтересах недієздатної ОСОБА_2 , вимушений звернутися до суду із вказаним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2025 року, визначено склад суду з розгляду позову: головуючого суддю Сєліна Є.В.
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 03.03.2025 року, відкрито провадження за позовом, визначено здійснити його розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі, надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Не погоджуючись із позовом ОСОБА_1 , та вважаючи його необґрунтованим та передчасним, відповідач АТ «СК «ARX» звернувся до суду із відзивом, в якому просить позовні вимоги позивача залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав. 08.11.2022 року між ТОВ «Дельта Текс» та АТ «СК «ARX» був укладений договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР211918278. Забезпеченим транспортним засобом за цим Полісом було визначено автомобіль марки (моделі) «Skoda Superb», реєстраційний номер « НОМЕР_1 ». Згідно Полісу, страхова сума за шкоду, завдану життю і здоров'ю потерпілого, становить 320000грн.00коп., за шкоду, завдану майну потерпілого - 160000грн.00коп. 20.11.2023 року у Вінницькій області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_6 , та велосипедиста ОСОБА_4 , який від отриманих травм вподальшому помер. 20.01.2025 року до АТ «СК «ARX» надійшло повідомлення ОСОБА_1 про настання дорожньо-транспортної пригоди та заяву про страхове відшкодування. За результатами розгляду цього звернення, страховиком було прийнято рішення та здійснено виплату страхового відшкодування - моральної шкоди в сумі 80400грн.00коп. Разом із цим, відповідно до вимог закону, у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника, до страховика необхідно надати документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника. Позивач не виконав дій, визначених законом для реалізації свого права на отримання страхового відшкодування за втрату годувальника, а саме не надав документи, передбачені законом, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову. Твердження позивача про те, що ОСОБА_2 перебувала на повному утриманні загиблого, а його допомога була постійним і основним джерелом її засобів до існування, не доведені документально.
У відповіді на відзив, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Синюк С.Л. зазначив, що рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 10.02.1988 року у справі № 2-58, ОСОБА_2 визнана недієздатною. Заявником у даній справі був її батько ОСОБА_4 , який втому числі взяв на себе обов'язки опікуна та утриманця недієздатної доньки. Зазначений факт встановлений рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 13.03.2024 року у справі № 132/153/24, а тому питання щодо встановлення факту утримання вирішено, воно є очевидним, то повторному доказуванню не підлягає. З урахуванням настання страхової події, доведено факту перебування ОСОБА_2 на утриманні свого батька ОСОБА_4 , вона має право на відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, у розмірі 241200грн.00коп.
Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 24.10.2025 року, закрито підготовче провадження у справі, призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
Позивач ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, залучив до участі в справі у якості свого представника - адвоката Синюка Станіслава Леонідовича (ордер на надання правничої допомоги серії АІ № 1785953, виданий 14.02.2025 року на підставі договору про надання правничої допомоги № 14 від 14.02.2025 року, яким повноваження адвоката не обмежуються).
Особа, в інтересах якої заявлений позов - ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена через свого опікуна ОСОБА_1 .
Адвокат СИНЮК С.Л. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Відповідач - уповноважений представник АТ «СК «ARX» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений в передбаченому законом порядку.
Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, прийшов до наступних висновків.
З матеріалів справи встановлено, що 08.11.2022 року між ТОВ «ДЕЛЬТА ТЕКС» та АТ «СК «АРКС» був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних № ЕР 211918278, згідно з яким страховик взяв на себе зобов'язання у випадку настання страхової події відшкодувати завдану страхувальником шкоду життю, здоров'ю та майну третіх осіб при експлуатації забезпеченого транспортного засобу марки (моделі) «Skoda Superb», реєстраційний номер « НОМЕР_1 ». Згідно з умовами цього договору сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, складає 320000,00грн., а за шкоду, заподіяну майну - 160000,00грн.
20.11.2023 року на автодорозі М-21 сполученням «Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський» сталася дорожньо-транспортна подія за участю забезпеченого транспортного засобу марки (моделі) «Skoda Superb», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_3 , та велосипедиста ОСОБА_4 .
Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 помер в КП «Калинівська центральна районна лікарня», куди був госпіталізований з місця дорожньо-транспортної пригоди, про що свідчить довідка про причини смерті, видана 22.11.2023 року Калинівським відділенням Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи, та свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане 23.11.2023 року Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
20.11.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020220000417 були внесені відомості за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Як вбачається із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 28.05.1966 року Мізяківською сільською радою Вінницької області, загиблий ОСОБА_4 був батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого 15.02.2012 року Калинівським управлінням праці та соціального захисту населення, є інвалідом з дитинства І групи безстроково.
Мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_9 (дошлюбне прізвище згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 , виданого 05.09.1965 року Мізяківською сільською радою Калинівського району Вінницької області ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області, про що свідчить свідоцтво серії НОМЕР_6 , видане 15.12.2023 року Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 13.03.2024 року у справі № 132/153/24 (номер провадження 2-о/132/36/24), заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування Калинівської міської ради Вінницької області про встановлення опіки та призначення опікуна - задоволено. Визначено встановити опіку над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Призначено ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається зі змісту мотивувальної частини цього судового рішення, рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 10.02.1988 року у справі № 2-58, 1988р., ОСОБА_2 було визнано недієздатною за заявою її батька ОСОБА_4 , проте рішення про призначення його опікуном відсутнє.
Слід зазначити, що рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 13.03.2024 року у справі № 132/153/24 (номер провадження 2-о/132/36/24), взагалі не містить посилання на будь-які докази, які підтверджують факт проживання загиблого ОСОБА_4 , на момент його смерті, разом із донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її матір'ю ОСОБА_5 , та перебування дитини на утриманні у батька.
Окрім цього, дане судове рішення про визнання фізичної особи недієздатною, в силу вимог закону, не є судовим рішенням про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме рішенням, яким встановлений факт перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні померлого ОСОБА_4 , а тому твердження адвоката Синюка С.Л. про те, що даним рішенням встановлений факт перебування на утриманні померлого, є безпідставним та помилковим.
Позивач не долучив до позовної заяви, та під час розгляду цієї справи недовів належними доказами те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент смерті свого батька ОСОБА_4 , разом із ним проживала та перебувала на його утриманні.
ОСОБА_1 звернувся до АТ «СК «АРКС» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування, спричиненого дорожньо-транспортною пригодою.
За результатами цього звернення, АТ «СК «АРКС» було прийнято рішення та здійснено виплату страхового відшкодування моральної шкоди в сумі 80400,00грн.
Проте, страхове відшкодування, пов'язане із втратою годувальника АТ «СК «АРКС» не здійснила у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не надав документи на підтвердження факту перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні свого батька ОСОБА_4 .
Згідно із статтею 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно частини першої статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Положення цієї статті кореспондується з частиною першою статті 16 Закону України «Про страхування», за змістом якої договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про страхування», страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
За вимогами статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до статті 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, є шкода, пов'язана зі смертю потерпілого.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 27.2 статті 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Зазначена норма права за способом викладення змісту містить посилання на іншу норму права, а саме статтю 1200 ЦК України, та може застосовуватися лише в поєднанні із цією нормою (висновки Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 грудня 2022 року у справі № 304/936/19).
Відповідно до частини першої статті 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності; одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім'ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п'яти років після його смерті.
Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.
Тобто, коло осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, можна розділити на дві групи: а) непрацездатні особи, які були на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання утримання; б) дитина потерпілого, народжена після його смерті.
Поняття «непрацездатні громадяни» надається у статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої непрацездатними вважаються особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону.
При цьому, факт перебування особи на утриманні померлого має значення для відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (стаття 81 ЦПК України).
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Проте, позивач ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на утриманні свого батька ОСОБА_4 , а в матеріалах справи відсутні докази про доходи останнього та його можливість утримувати доньку, як і докази про те, що вона потребувала такої допомоги.
Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 13.03.2024 року у справі № 132/153/24 (номер провадження 2-о/132/36/24), не підтверджує факт перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні свого батька ОСОБА_4 .
Разом з тим, пунктом 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; підпис заявника та дата подання заяви.
Згідно з пунктом 35.2 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до заяви додаються: паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння ДТП, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання ДТП) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
З доданих до матеріалів справи повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяви на виплату страхового відшкодування вбачається, що страховику не було подано документи, які підтверджують перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання ДТП) календарний рік, розмір пенсії, наданих утриманцю внаслідок втрати годувальника,
Отже, матеріали справи не містять доказів надання страховику всіх визначених пункті 35.2 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» документів, які є передумовою для прийняття відповідачем рішення щодо виплати страхового відшкодування.
Листами від 14.01.2024 року за вих.№ 643/12цв, від 13.03.2025 року за вих.№ 3421/12цв, АТ «СК «АРКС» відмовив ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з тим, що страховику не надано належних доказів перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання померлого годувальника. Зазначено, що АТ «СК «АРКС» буде прийнято рішення про відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника у разі надання документу, що підтверджує факт перебування на утримання померлого, або надання судового рішення, яким буде встановлено вказаний факт.
Також у матеріалах справи відсутні докази, що позивач ОСОБА_1 , після отримання зазначених листів, надав страховику документи, які зазначені у листах від 14.01.2024 року за вих.№ 643/12цв, від 13.03.2025 року за вих.№ 3421/12цв, для прийняття рішення про відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника.
Не надано таких документів і суду під час розгляду даної справи.
Підсумовуючи, суд зазначає, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як непрацездатна особа, перебувала на утриманні свого батька ОСОБА_4 .
Зокрема, ненадано суду довідки про місце проживання (зареєстрованого, фактичного) та склад сім'ї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її батька ОСОБА_4 (на момент смерті); довідки про розмір отримаваної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її батьком ОСОБА_4 пенсії, а також будь-яких інших доканів на підтвердження того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , потребувала матеріальної допомоги.
Слід зауважити, що спільне проживання особи разом із померлим за однією адресою, не є окремим та беззаперечним доказом підтвердження факту перебування на утриманні у розумінні статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.03.2023 року у справі № 272/463/22; від 01.03.2023 року у справі № 279/1688/22; від 03.06.2021 року у справі № 705/3172/19; від 05.10.2020 року у справі № 734/2313/17.
На підставі викладеного, суди дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не подав належних та допустимих доказів, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мала право на страхове відшкодування в порядку статті 1200 ЦК України та пункту 27.2 статті 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03.08.2023 року у справі № 236/1077/21; від 30.06.2021 року у справі № 752/4605/19; від 03.06.2021 року у справі № 705/3172/19; від 05.10.2020 року у справі № 734/2313/17; від 13.03.2019 року у справі № 643/207/16-ц.
За приписами частин першої-третьої, п'ятої статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст.ст.141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , який звернувся до суду в інтересах недієздатної ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ARX», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя