"26" листопада 2025 р.
м. Черкаси
Справа № 925/1418/25
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши заяву Приватного підприємства "Уманський завод залізобетонних виробів" про забезпечення позову у справі
за позовом Приватного підприємства "Уманський завод залізобетонних виробів"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Владом"
про стягнення 1379427,82 грн
1. 17.11.2025 Приватне підприємство "Уманський завод залізобетонних виробів" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Владом".
2. Предметом позову є майнова вимога стягнути заборгованість, 3% річних.
3. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов'язання зі сплати боргу за поставлений товар за договором купівлі-продажу №02/01-2025 від 02.01.2025.
4. 21.11.2025 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив о 10 год. 30 хв. 18.12.2025.
5. 26.11.2025 позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просив суд накласти арешт на кошти, що належать відповідачу або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб у межах ціни позову у розмірі 1379427,82 грн.
6. В обґрунтування заяви вказав, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №02/01-2025 від 02.01.2025 зі сплати боргу за поставлений товар на суму 1373745,10 грн.
7. Позивач ствердив, що намагався врегулювати це питання шляхом надсилання відповідачу листа-претензії з вимогою сплатити 1373745,10 грн боргу за поставлений товар. Проте відповідач не сплатив позивачу борг, у результаті чого відповідач порушив виконання своїх зобов'язань перед позивачем.
8. Позивач ствердив, що відповідач не має наміру добровільно сплатити кошти за поставлений товар та може вчини дії, направлені на перешкоджання виконанню рішення суду у разі задоволення позову. Будь-яке майно за рахунок якого можливе виконання рішення суду у разі задоволення позову у відповідача відсутнє, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
9. Позивач вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти у межах суми стягнення забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду.
10. Позивач ствердив, що забезпечення позову не впливає на майновий стан відповідача, що необхідність у застосуванні заходів зустрічного забезпечення відсутня. Водночас вжиття судом заходів забезпечення позову без одночасного вжиття заходів зустрічного забезпечення не позбавляє Товариство з обмеженою відповідальністю "Владом" права звернутися до суду із заявою про зустрічне забезпечення з метою забезпечення відшкодування можливих збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, а також не позбавляє його права, звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.
11. За подання заяви про забезпечення позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 1514,00 грн.
12. Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, дослідивши додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку заяву задовольнити.
13. Судовий захист цивільного права та інтересу є однією із загальних засад цивільного законодавства.
14. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
15. Захист цивільних прав це застосування компетентним органом передбачених законом способів захисту цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
16. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
17. Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
18. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
19. Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
20. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
21. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" суд наголошує, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними.
22. Європейський суд з прав людини у справі "Каіч та інші проти Хорватії" у рішенні від 17.07.2008 вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
23. Обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
24. Згідно з пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
25. Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
26. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
27. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
28. Вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, у разі задоволення позову.
Такого висновку дійшла Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
29. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
30. Згідно з частиною 1 та 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
31. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
32. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
33. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
34. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
35. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
36. Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
37. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Такий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
38. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини", заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
39. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
40. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Такий висновок сформувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі №753/22860/17.
41. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
42. Умовою для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення щодо ймовірності вчинення відповідних дій.
43. Предметом позову позивача до відповідача є майнова вимога про стягнення 1379427,82 грн.
44. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов'язання зі сплати боргу за поставлений товар за договором купівлі-продажу №02/01-2025 від 02.01.2025.
45. Метою забезпечення позову є створення передумов для ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача, у випадку задоволення позову.
46. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
47. У випадку подання позову про стягнення грошових коштів, можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках та знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
48. За таких умов вимога подання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїми коштами) свідчитиме про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушуватиме баланс інтересів сторін.
49. Такі висновки щодо застосування відповідних норм процесуального закону викладені постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №917/805/23, які суд враховує при розгляді заяви про забезпечення позову.
50. Можливість накладення арешту на кошти в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
51. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
52. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
53. У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише у межах предмета позову.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21.
54. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії.
Такий висновок сформував Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).
55. Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.
56. Враховуючи предмет та підстави позову, який поданий заявником до відповідача, зміст заяви про забезпечення позову, накладення арешту на кошти, що належить відповідачу, в межах ціни позову, на переконання суду, є співмірним із предметом позовних вимог заходом забезпечення позову.
57. Забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача у межах ціни позову забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
58. Застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів, наявних у відповідача, що, в свою чергу, дозволить створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Аналогічні висновки щодо застосування відповідних норм процесуального закону викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №917/805/23.
59. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештовані кошти у межах ціни позову фактично перебувають у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
60. Вжитий судом захід забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямований на підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу.
61. Суд дійшов висновку накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Владом", що належать товариству або підлягають передачі або сплаті і знаходяться у нього чи в інших осіб у межах ціни позову у розмірі 1379427,82 грн.
62. Згідно з частиною 1 та 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
63. Вжиття заходів зустрічного забезпечення за ініціативою суду за відсутності клопотання учасника справи, є правом суду, а не обов'язком. Враховуючи, що забезпечення позову не впливає на майновий стан відповідача господарський суд не застосовує заходи зустрічного забезпечення.
64. Водночас вжиття судом заходів забезпечення позову без одночасного вжиття заходів зустрічного забезпечення не позбавляє Товариство з обмеженою відповідальністю "Владом" права звернутися до суду із заявою про зустрічне забезпечення з метою забезпечення відшкодування можливих збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
65. Суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "Владом" на його право, передбачене статтею 145 Господарського процесуального кодексу України, звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 136-140, 141, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Приватного підприємства "Уманський завод залізобетонних виробів" про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю "Владом" (ідентифікаційний код 42994511, адреса місцезнаходження: 20324, Черкаська обл., Уманський р-н, с. Родниківка, вул. Київська, 50) і знаходяться у нього чи в інших осіб у межах ціни позову у розмірі 1379427,82 грн (один мільйон триста сімдесят дев'ять тисяч чотириста двадцять сім гривень 82 копійки).
Ухвала суду, з урахуванням пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Ухвала суду набирає законної сили з дати її підписання суддею.
Ухвала суду набрала законної сили - 26.11.2025.
Строк пред'явлення ухвали суду до виконання - 26.11.2028.
Стягувач: Приватне підприємство "Уманський завод залізобетонних виробів" (ідентифікаційний код 03575273, адреса місцезнаходження: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Енергетична, буд. 21).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Владом" (ідентифікаційний код 42994511, адреса місцезнаходження: 20324, Черкаська обл., Уманський р-н, с. Родниківка, вул. Київська, 50).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання суддею.
Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.
Суддя А.І. Гладун