18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
26 листопада 2025 року Черкаси справа №925/1459/25
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., розглянув заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ОСОБА_1 до пред'явлення позову до Господарського суду Черкаської області подав заяву про забезпечення позову, у якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони органам та суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на нежитлове приміщення, магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1821371171108.
Заява мотивована тим, що 20.05.2011 між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було підписано договір кредитної лінії №ВКЛ-2006374, згідно з яким Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» надало ОСОБА_2 у тимчасове користування грошові кошти у межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 1 000 000,00 грн. Цього ж дня, 20.05.2011 між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено іпотечний договір, відповідно до якого іпотекодавці, з метою забезпечення належного виконання ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 передали, а Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» прийняло в іпотеку належне іпотекодавцям на праві власності нерухоме майно - нежитлову будівлю, магазин, загальною площею 568,00 м2, що складається з будівлі магазину з прибудовами (літера А-2, під А, І-ІV), вимощення (Літера V) за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.10.2015 у справі №925/1347/15 стягнуто з фізичної особи-підприємця Зозулі Оксани Яківни на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 449 906,76 грн, яка складається з строкової заборгованості за кредитом - 238 080,00 грн; простроченої заборгованості за кредитом - 9030,00 грн; заборгованості за строковими відсотками - 5666,60 грн; заборгованості за простроченими відсотками - 38735,40 грн; пені за несвоєчасну сплату відсотків - 126 337,46 грн; пені за несвоєчасне повернення основного боргу 5147,10 грн; 3% річних на суми простроченого боргу - 14,10 грн; суму 3% річних прострочених процентів 346,13 грн; штрафу - 26550,00 грн. У зв'язку з укладенням договору про відступлення прав вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» набуло право вимоги за договором кредитної лінії від 20.05.2011 №ВКЛ-2006374 та іпотечним договором від 20.05.2011 реєстровий номер №2-19808.
09.10.2025 на адресу заявника надійшла вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» про усунення порушень кредитного договору. 22.10.2025 заявником, як іпотекодавцем, на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс», зазначений у цій вимозі, ОСОБА_1 було сплачено 449 907,00 грн, чим було виконано зобов'язання за договором кредитної лінії №ВКЛ-2006374 у повному обсязі. У цей же день, заявник звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» із заявою, якою просив зняти заборону з нерухомого майна та вилучити запис з державного реєстру іпотек щодо нежитлової будівля, магазину, загальною площею 568,00 м2. Проте, станом на дату подання цієї заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» на звернення заявника ніяким чином не відреагувало, що спонукує заявника звернутися до суду з позовом про визнання іпотеки припиненою. У вимозі від 09.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» повідомило про свій намір звернути стягнення на предмет іпотеки. При цьому слід зазначити, що у цій же вимозі Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» вимагало у позичальника та іпотекодавців сплатити 7 872 288,36 грн, що на 7 422 381,60 грн більше від фактичної заборгованості за кредитним договором.
На думку заявника, є незаперечні побоювання, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» має намір звернутися до реєстратора з заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки. Це твердження підтверджується діями Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс», яке 26.04.2019 зареєструвало зміну власника на нежитлове приміщення, магазин за адресою: Черкаська область, місто Умань, вулиця Європейська, будинок 42-а (номер запису про право власності 31389246). Підставою для внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46694241 від 02.05.2019.
Водночас, рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 у справі №705/4132/19, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025, визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46694241 від 02.05.2019 та припинено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» на нежитлове приміщення - магазин, що знаходиться за адресою: Черкаська область, місто Умань, вулиця Європейська, будинок 42-а.
Заявник вважає, що у разі відмови у задоволенні заяви про забезпеченні позову існує велика вірогідність того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» може вчергове зареєструвати за собою право власності на нерухоме майно у порядку звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, що призведе до ініціювання нового позову про скасування рішення державного реєстратора.
Суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, зазначає, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, у разі задоволення позову.
Згідно з частинами 1, 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Предметом майбутнього позову заявник визначив вимогу про визнання іпотеки припиненою, тобто має намір звернутись до суду із позовною вимогою немайнового характеру.
У вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, про задоволення якої, не вимагатиме примусового виконання, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Подібна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/8225/20, від 13.01.2021 у справі, від 07.10.2021 у справі №910/2287/21.
Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Разом з цим заборона відповідачеві, іншим особам вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову, тобто, така заборона має стосуватися виключно предмета спору.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕНТ» набуло прав кредитора за договором кредитної лінії від 20.05.2011 №ВКЛ-2006374 та за Іпотечним договором від 20.05.2011, у зв'язку з укладенням договору про відступлення права вимоги №003/19.
На підставі рішення державного реєстратора Каленчука М.А. про реєстрацію зміни власника, власником нежитлового приміщення, магазину за адресою: Черкаська область, місто Умань, вулиця Європейська, будинок 42-а зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс».
Це рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на спірне майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» визнано протиправним та скасовано рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 у справі №705/4132/19, яке набрало законної сили.
У вимозі №660 від 03.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» кредитор вимагав у позичальниці та іпотекодавців сплатити заборгованість за кредитним договором та повідомив, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором, товариство буде змушене у рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на майно, що складає предмет договору іпотеки, а саме нежитлову будівлю - магазин, площею 568,00 м2, що знаходиться за адресою: Черкаська область, місто Умань, вулиця Європейська, будинок 42-а.
Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов'язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов'язаних з передачею грошових сум чи майна.
Такі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №907/269/22, від 04.04.2023 у справі №907/268/22, від 04.04.2023 у справі №915/577/22.
Згідно з висновком, який викладений у постанові Верховного Суду від 31.10.2022 у справі №910/4192/22, у немайнових спорах суд вживає заходів забезпечення позову з превентивною метою щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача, та, зважаючи на завдання господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України), суд має встановити, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза унеможливлення чи суттєвого утруднення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
Отже, наведене вище свідчить, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» має намір вчинити дії щодо реєстрації за собою права власності на спірне нерухоме майно у порядку звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, що призведе до ініціювання нових позовів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про існування обставин, на обґрунтування необхідності забезпечення позову. Суд дійшов висновку, що наявний зв'язок між заходом забезпечення позову, про який просить заявник, а саме, заборони щодо вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно і предметом майбутньої позовної вимоги про визнання іпотеки припиненою. Зокрема такий захід забезпечить можливість захистити права та інтереси позивача в межах одного цього судового провадження, у разі його задоволення, без нових звернень до суду. І невжиття такого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника), за захистом яких він має намір звернутися до суду, отже, цей захід по забезпеченню позову є адекватним та співмірним.
Суд також зазначає, що заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 16.05.2023 у справі №906/151/23 та від 07.02.2022 у справі №916/3594/21.
Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору.
Наведений захід забезпечення позову є співмірними з заявленими у майбутньому позивачем вимогами, оскільки застосований захід забезпечення позову тимчасово унеможливлює вчинення вказаних вище реєстраційних дій, не мають своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариства, та спрямовані на запобігання імовірним порушенням прав заявника (позивача), забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.
Суд також звертає увагу заявника, на те що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (частина 3 статті 138 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі викладено, керуючись статтями 136-140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви задовольнити.
2.Вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони органам та суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на нежитлове приміщення, магазин що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1821371171108.
Стягувач: ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» (вулиця Ореста Васкула, 30/32, місто Київ, 03115, ідентифікаційний код 40371994).
Дана ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Ухвала про забезпечення позову може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя О.І.Кучеренко