8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" листопада 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2919/25
Господарський суд Харківської області у складі:
суддя Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Селіверстова Д.М.
розглянувши клопотання Приватного підприємства "Автомобільна компанія "Укравтоснаб" про призначення судової експертизи у справі
за позовом Акціонерного товариства "Укртранснафта", м. Київ
до Приватного підприємства "Автомобільна компанія "Укравтоснаб", м. Харків
про стягнення 730000,00 грн.
за участю представників учасників справи:
позивача - Голованьов Михайло Русланович,
відповідача - Бєзяєв Антон Анатолійович,
Позивач, Акціонерне товариство "Укртранснафта", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Автомобільна компанія "Укравтоснаб", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь штраф у розмірі 730000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо належної якості та/або комплектації поставленого товару за договором поставки № 23-02/121-25 від 27.05.2025. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 27.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
21.11.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд призначити по справі судово-почеркознавчу та судово-технічну експертизу документів проведення якої доручити Харківському НДІ судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса. На вирішення експерта, який буде проводити дослідження, поставити наступні питання: чи ідентичні технічні характеристики поставленого Приватним підприємством "АВТОМОБІЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРАВТОСНАБ" товару умовам договору поставки № 23-02/121-25 від 27 травня 2025 року.
Клопотання відповідача обґрунтовано тим, що позивач вказує в Акті та позовній заяві про те, що викладена у договорі назва товару не відповідає фактично поставленим зразкам. Вказане не відповідає дійсності. В договорі зазначено: "Автобус ЗАЗ А08А2В-21", а фактично поставлений товар згідно документів зазначений як "Автобус ЗАЗ А08А2В". Тобто, наявна розбіжність у вигляді приписки "21". У своїх поясненнях щодо наявної ситуації та у відповіді на претензію відповідач пояснював це як описку в тексті договору, яку позивач не захотів виправляти.
Відповідач переконаний та повідомляє суд про те, що фактично "Автобус ЗАЗ А08А2В-21" та "Автобус ЗАЗ А08А2В" є ідентичними моделями транспортних засобів. Жодної різниці, яка би могла якось вплинути на придатність до експлуатації, не існує. Вказане підтверджується Експертним висновком Запорізької Торгово-промислової палати № 0/3253 від 11.07.2025 року (далі - Висновок), який був виконаний на замовлення ТОВ "Запорізький автомобільний завод", тобто, заводу-виробника транспортного засобу.
Зокрема відповідач посилається на те, що у резолютивній частині Висновку сказано, що "Автобус ЗАЗ А08А2В-21" та "Автобус ЗАЗ А08А2В" є ідентичними транспортними засобами в частині технічних характеристик. Єдина відмінність є в частині комплектації, а саме: конструктивні особливості ременів безпеки. Відповідач вказує, що фактично це однакові транспортні засоби, чиї мізерні відмінності жодним чином, не пов'язані із можливістю їх експлуатації, а тим паче не вказують на постачання товару неналежної якості, про що вказує позивач. По суті це одна й та ж модель із незначними змінами, які більше відносяться до маркетингу, аніж до фактичних показників Товару. Позивач у тексті позовної заяви вказує, що заявлена в договорі потужність двигуна у 138 к/с не відповідає потужності поставленого товару у розмірі 134,64 к/с, тобто на 3,36 к/с менше ніж вказано у договорі. При цьому посилається на акти огляду, а саме: Акт огляду № 5401/25/000021 від 11 червня 2025 року та Акт огляду № 5401/25/000022 від 11 червня 2025 року.
24.11.2025 до суду від позивача надійшли заперечення проти клопотання про призначення судової експертизи. Свої заперечення позивач обґрунтовує тим, що відповідач у клопотанні жодним чином не обґрунтував необхідність призначення такої експертизи та не довів, що висновки експертів не зможуть замінити інші способи доказування, не вказав, які у даній справі докази є взаємно суперечливими і їх оцінку може бути здійснено судом лише з призначенням відповідної судової експертизи. Більше того, відповідач у клопотанні про призначення експертизи сам і відповідає на своє поставлене питання, що транспортний засіб, поставлений відповідачем, та транспортний засіб який передбачений умовами договору поставки № 23-02/121-25 від 27 травня 2025 року, мають відмінності, хоч на думку відповідача вони "мізерні". У поставленому відповідачем Автобусі ЗАЗ А08А2В-21 не відповідає оброблення салону технічним вимогам встановленим Додатком № 2 до договору. Відповідач вказує, що поставлений ним товар має обшивку з алюкомпозиту та склопластикових панелей, натомість умовами договору передбачено саме оцинковану обшивку. У поставленому відповідачем Автобусі ЗАЗ А08А2В-21 був відсутній один із двох вогнегасників. Відповідач також не усунув даний недолік. Таким чином, позивач не прийняв наданий відповідачем товар не тільки через характеристики товару, а через чисельні порушення технічних вимог, передбачених додатком №2 до договору. Позивач наголошує про відсутність підстав для задоволення клопотання в частині призначення судово-технічної експертизи, з огляду на наявність у матеріалах справи документів, яким суд може надати об'єктивну оцінку, та на підставі яких встановити невідповідність товару умовам договору.
25.11.2025 в підготовчому засіданні представник відповідача підтримав своє клопотання частково, просив суд призначити у справі судово-технічну експертизу, клопотання в частині призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи просив залишити без розгляду, як помилково заявлене.
Представник позивача, присутній в підготовчому засіданні просив суд в задоволенні клопотання відмовити повністю.
Розглядаючи клопотання про призначення судової експертизи, суд враховує наступне.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Згідно ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
За положеннями ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно ч. 3, 5 ст. 100 ГПК України ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 103 ГПК України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв'язку з характером досліджень, або якщо об'єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи. У разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Відповідно до пп. 1.2.2. п. 1.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5 (із змінами та доповненнями, внесеними наказами Міністерства юстиції України) основними видами (підвидами) експертизи є: інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп'ютерно-технічна; телекомунікаційна, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів; інженерно-механічна; водно-технічна; авіаційно-технічна; теплотехнічна експертиза. Поряд із вказаними видами інженерно-технічних експертиз експертними установами можуть проводитись також інші їх види (підвиди) та комплексні технічні дослідження із залученням відповідних фахівців у певних галузях знань, у тому числі авіаційного та водного транспорту.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини (ч.ч. 1, 2, 3, 4, 8 ст. 98 ГПК України).
Отже, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Таким чином, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до положень ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України (заява №61679/00) від 01.06.2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
За змістом системного аналізу приписів статей 86, 236, 277 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.
Отже, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.
Експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому, в силу приписів статті 99 ГПК України господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність застосування спеціальних знань щодо встановлення чи є ідентичними моделями "Автобус ЗАЗ А08А2В-21" та "Автобус ЗАЗ А08А2В".
Відповідно до ч. 3-7 ст. 99 ГПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи. Частиною 3 ст. 228 ГПК України передбачено, що з питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу. Згідно п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Зупинення провадження у справі це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.
Враховуючи викладене, провадження у справі №922/2919/25 відповідно до ст. 228 ГПК України підлягає зупиненню на час проведення експертизи.
Суд вважає за доцільне звернутись до судового експерта з пропозицією реалізувати надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.
Суд попереджає експерта про передбачену кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.
Витрати по проведенню експертизи суд, з огляду на положення статті 125 ГПК України, покладає на відповідача, як на заінтересовану сторону, що заявила клопотання про проведення судової експертизи.
Керуючись ст. ст. 98-100, 228, 229, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Клопотання Приватного підприємства "Автомобільна компанія "Укравтоснаб" про призначення у справі судово-почеркознавчу та судово-технічну експертизу документів - задовольнити частково.
Призначити у справі №922/2919/25 судово-технічну експертизу на вирішення якої поставити наступне запитання:
- чи ідентичні технічні характеристики поставленого Приватним підприємством "Автомобільна компанія "Укравтоснаб" товару - "Автобус ЗАЗ А08А2В" умовам договору поставки № 23-02/121-25 від 27 травня 2025 року, а саме "Автобус ЗАЗ А08А2В-21"?
В задоволенні клопотання Приватного підприємства "Автомобільна компанія "Укравтоснаб" про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи - відмовити.
Доручити проведення експертизи Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8А).
Попередити експертів про передбачену кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.
Для проведення експертизи направити експертній установі матеріали справи № 922/2919/25.
Витрати за проведення судово-технічної експертизи покласти на відповідача - Приватне підприємство "Автомобільна компанія "Укравтоснаб".
Рахунок на оплату витрат за проведення експертизи, експертній установі направити відповідачу у справі - Приватному підприємству "Автомобільна компанія "Укравтоснаб" (61128, м. Харків, пр. Ландау Льва, буд. 151-Д, тел. 380671588055, ел. пошта: ukravtosnab@gmail.com).
Зобов'язати експертну установу повідомити суд про закінчення експертизи, а експертний висновок направити на адресу Господарського суду Харківської області разом із матеріалами справи.
Запропонувати судовому експерту реалізувати, надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право, щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.
Провадження по справі зупинити .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повна ухвала підписана 27 листопада 2025 року.
Суддя Л.В. Шарко