8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" листопада 2025 р. м. ХарківСправа № 922/3040/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Божко Є.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства "Корделівське" (22446, Вінницька обл., Хмільницький р-н, село Загребельня, вул. Перемоги, буд. 1)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросиметрія" (63813, Харківська обл., Борівський р-н, селище Першотравневе, вул. Сентюріна, буд. 14)
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився
Державне підприємство "Корделівське" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявлю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросиметрія", в якій просить суд стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСИМЕТРІЯ», код ЄДРПОУ 42928208, адреса місцезнаходження: 63813, Харківська обл., Борівський район, селище Першотравневе, вул. Сентюріна, буд. 14, на користь Державного підприємства «Корделівське», код ЄДРПОУ 00497644, адреса місцезнаходження: 22446, Вінницька обл., Хмільницький р-н, село Загребельня, вул. Перемоги, будинок 1, суму збитків у розмірі 524 076 (п'ятсот двадцять чотири тисячі сімдесят шість) гривень 10 копійок та всі судові витрати.
Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договорів поставки № 10 від 06.06.2024 та № 26/03 від 26.03.2025 в частині не здійснення реєстрації податкових накладних відповідно до норм Податкового кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2025 позовну заяву Державного підприємства «Корделівське» (вх.№ 3040/25) залишено без руху. Встановлено Державному підприємству «Корделівське» строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено Державному підприємству «Корделівське» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
08.09.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№ 20425/25), де позивач повідомив, що у позивача наявні оригінали письмових та електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви, а також докази надсилання відповідачу.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3040/25. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначити підготовче засідання 30 вересня 2025 року об 11:00.
У підготовчому засіданні 30.09.2025 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу підготовчого засідання, про відкладення підготовчого засідання на 21.10.2025 на 12:00.
В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне підготовче засідання ухвалами від 30.09.2025.
30.09.2025 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№ 22701/25), в якому позивач просить долучити до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСИМЕТРІЯ", код ЄДРПОУ 42928208, станом на 30.09.2025.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.10.2025 клопотання Державного підприємства "Корделівське" про долучення доказів (вх.№ 22701/25 від 30.09.2025) постановлено задовольнити. Долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСИМЕТРІЯ" станом на 30.09.2025. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 11 листопада 2025 року о 12:00.
06.11.2025 від представника Державного підприємства "Корделівське" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення судового засідання (вх.№ 25887/25).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2025 клопотання представника Державного підприємства "Корделівське" про відкладення судового засідання (вх.№ 25887/25 від 06.11.2025) задоволено. Розгляд справи відкладено на 26 листопада 2025 року о 11:30.
26.11.2025 від представника Державного підприємства "Корделівське" через систему "Електронний суд" надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника (вх.№ 27478/25).
У судове засідання, призначене на 26.11.2025 об 11:30, представники сторін не з'явились.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе задовольнити заяву представника позивача про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, оскільки брати участь у судовому засіданні, відповідно до ст. 42 ГПК України, є правом учасника справи, а не обов'язком, а обов'язковість явки в судове засідання позивача судом не визнавалась.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Копії ухвал суду направлялись Товариству з обмеженою відповідальністю "Агросиметрія" засобами поштового зв'язку на адресу, зазначену у позовній заяві, що кореспондується із даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернулись до суду без вручення з довідками пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 22.10.2024 у справі №910/18480/20 дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРПОУ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 30.03.2023 у справі №910/2654/22.
Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, у постановах Верховного Суду від 14.06.2024 у справі №910/8002/23, від 11.06.2024 у справі №922/1988/23).
Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд справи; відповідач визнається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.
Разом з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросиметрія" наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося; у встановлений судом п'ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подало.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
У судовому засіданні 26.11.2025 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОСИМЕТРІЯ» (далі - Постачальник, Відповідач) та Державним підприємством «Дослідне господарство «Корделівське» Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України (теперішня назва - Державне підприємство "Корделівське", далі - Покупець, Позивач) укладено Договір поставки № 10 (далі - Договір поставки № 10).
Згідно із п. 1.1 Договору поставки №10 Постачальник зобов'язується в строки визначені договором, передати у власність Покупця (поставити) Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його вартість.
Відповідно до п. 2.1 Договору поставки №10 розгорнутий асортимент та кількість Товару, що постачається, визначаються у Додатках, які складені сторонами на кожну партію товару окремо і є невід'ємними частинами цього Договору.
У п. 2.2 Договору поставки №10 сторони погодили, що узгоджені сторонами у Додатку асортимент партії товару, його кількість, ціна за одиницю, загальна вартість товару є незмінними на період дії цього Договору.
Згідно з п. 5.1 Договору поставки №10 ціна товару та/або його окремої партії визначається та вказується в Специфікаціях до цього Договору та/або у видаткових накладних на дату їх складання, що є невід'ємними частинами.
Відповідно до п. 6.1, 6.2 Договору поставки №10 строки та порядок оплати Товару визначаються Сторонами у Додатках, які є невід'ємними частинами цього Договору. Оплата Товару здійснюється Покупцем на підставі виставлених Постачальником рахунків-фактур. Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника.
За положеннями пункту 10 Договору поставки №10 цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та засвідчення печатками Сторін. Строк дії цього Договору становить 12 (дванадцять) місяців. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.
У Додатку № 1 до Договору поставки № 10 від 06.06.2024 сторони визначили характеристики предмета поставки за Договором, а саме: гречка Дауріта кількістю 42 т вартістю 1 932 000,34 грн, в тому числі ПДВ 332 000,06 грн. Оплата проводиться до 01.10.2024.
На виконання умов Договору поставки №10 згідно із видатковою накладною №22 від 06 червня 2024 року поставлено гречку Дауріта кількістю 21 т вартістю 966 000,17 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 161 000,03 грн.
Згідно із видатковою накладною №23 від 07 червня 2024 року поставлено гречку Дауріта кількістю 21 т вартістю 966 000,17 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 161 000,03 грн.
За платіжною інструкцією №236 від 26 липня 2024 року Державним підприємством «Дослідне господарство «Корделівське» Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук оплачено 966 000,17 грн, в тому числі ПДВ 161 000,03 грн, призначення платежу: "За гречку Дауріта згідно договора поставки №10 від 06.06.2024".
За платіжною інструкцією №253 від 01 серпня 2024 року Державним підприємством «Дослідне господарство «Корделівське» Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук оплачено 966 000,17 грн, в тому числі ПДВ 161 000,03 грн, призначення платежу: "За гречку Дауріта згідно договора поставки №10 від 06.06.2024".
Крім того, 26 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОСИМЕТРІЯ» (далі - Постачальник, Відповідач) та Державним підприємством «Дослідне господарство «Корделівське» Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України (теперішня назва - Державне підприємство "Корделівське", далі - Покупець, Позивач) укладено Договір поставки №26/03 (далі - Договір поставки № 26/03).
Згідно із п. 1.1 Договору поставки №26/03 Постачальник зобов'язується в строки визначені договором, передати у власність Покупця (поставити) Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його вартість.
Відповідно до п. 2.1 Договору поставки №26/03 розгорнутий асортимент та кількість Товару, що постачається, визначаються у Додатках, які складені сторонами на кожну партію товару окремо і є невід'ємними частинами цього Договору.
У п. 2.2 Договору поставки №26/03 сторони погодили, що узгоджені сторонами у Додатку асортимент партії товару, його кількість, ціна за одиницю, загальна вартість товару є незмінними на період дії цього Договору.
Згідно з п. 5.1 Договору поставки №26/03 ціна товару та/або його окремої партії визначається та вказується в Специфікаціях до цього Договору та/або у видаткових накладних на дату їх складання, що є невід'ємними частинами.
Згідно із п. 5.3 Договору поставки №26/03 загальна сума Договору становить суму вартості замовленого і поставленого Товару за даним Договором, згідно укладених сторонами Специфікацій та/або видаткових накладних на Товар в період дії цього Договору.
Відповідно до п. 6.1, 6.2 Договору поставки №26/03 строки та порядок оплати Товару визначаються Сторонами у Додатках, які є невід'ємними частинами цього Договору. Оплата Товару здійснюється Покупцем на підставі виставлених Постачальником рахунків-фактур. Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника.
За положеннями пункту 10 Договору поставки №26/03 цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та засвідчення печатками Сторін. Строк дії цього Договору становить 12 (дванадцять) місяців. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.
У Додатку № 1 до Договору поставки № 26/03 від 26.03.2025 сторони визначили характеристики предмета поставки за Договором, а саме: насіння соняшника кількістю 100 мішків вартістю 539 500,44 грн, в тому числі ПДВ 66 254,44 грн.
У Додатку № 2 до Договору поставки № 26/03 від 26.03.2025 сторони визначили характеристики предмета поставки за Договором, а саме: насіння соняшника кількістю 105 мішків вартістю 566 475, 46 грн, в тому числі ПДВ 69 567, 16 грн.
У Додатку № 3 до Договору поставки № 26/03 від 26.03.2025 сторони визначили характеристики предмета поставки за Договором, а саме: насіння соняшника кількістю 100 мішків вартістю 539 500,44 грн, в тому числі ПДВ 66 254,44 грн.
За платіжною інструкцією №139 від 26 березня 2025 року Державним підприємством «Дослідне господарство «Корделівське» Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук оплачено 539 500,44 грн, в тому числі ПДВ 66 254,44 грн, призначення платежу: "за насіння соняшника по рахунку №3 від 26 березня 2025 р".
За платіжною інструкцією №140 від 26 березня 2025 року Державним підприємством «Дослідне господарство «Корделівське» Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук оплачено 566 457,46 грн, в тому числі ПДВ 69 567,16 грн, призначення платежу: "за насіння соняшника по рахунку №4 від 26 березня 2025 р".
За платіжною інструкцією №141 від 26 березня 2025 року Державним підприємством «Дослідне господарство «Корделівське» Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук оплачено 539 500,44 грн, в тому числі ПДВ 66 254,44 грн, призначення платежу: "за насіння соняшника по рахунку №5 від 26 березня 2025 р".
Таким чином, умовами Договорів сторони погодили оплату товару з урахуванням суми податку на додану вартість.
Позивач зазначає, що ТОВ «АГРОСИМЕТРІЯ» є платником податку на додану вартість з 01.06.2019, індивідуальний податковий номер 429282020059. Однак, ТОВ «АГРОСИМЕТРІЯ» порушено обов'язок щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за вказаними господарськими операціями, а тому державне підприємство позбавлено права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 524 076,10 грн, у зв'язку з чим позивачем понесено збитки у розмірі 524 076,10 грн внаслідок не реєстрації ТОВ «АГРОМИСЕТРІЯ» податкових накладних за вказаними господарськими операціями.
19 травня 2025 року позивачем направлено відповідачу претензію про сплату заборгованості за Договорами поставки №10, №26/03 з вимогою сплатити заборгованість.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є Договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як встановлено статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (Постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) Товар у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів згідно статті 16 Цивільного кодексу України є відшкодування збитків.
За приписами частин першої-третьої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною (універсальною) саме в силу положень статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України є порушення зобов'язання.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Отже, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків, факт протиправної поведінки відповідача, а також причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та заподіяними збитками. Відповідачу, в свою чергу, потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.
Відповідно до підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
3а змістом пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
В силу пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
З наведеного вбачається, що згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту (аналогічний висновок викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).
Суд зауважує, що Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
Збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов'язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов'язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.
Водночас покупець товарів/послуг не є стороною публічно-правових відносин між продавцем товарів/послуг і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів/послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України зумовлює лише обов'язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.
Як наслідок, такий покупець також не може вимагати від держави відшкодування збитків, спричинених невиконанням контролюючим органом обов'язку з проведення перевірки, оскільки цей обов'язок контролюючий орган має не перед покупцем і його невиконання не вважається таким, що порушує якесь конкретне право платника податків.
Оскільки саме від продавця товарів/послуг, який має визначений законом обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (аналогічна позиція викладена у постанові Об'єднаної палати КГС ВС від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).
Сам факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН внаслідок нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача (постанова Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22).
При цьому, хоча обов'язок продавця послуг зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання такого обов'язку фактично завдає покупцю збитків. Відтак належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 та об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).
Судом встановлено, що:
- між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОСИМЕТРІЯ» та Державним підприємством «Дослідне господарство «Корделівське» Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України (теперішня назва - Державне підприємство "Корделівське") укладено Договір поставки №26/03 від 26 березня 2025 року та Договір поставки №10 від 06 червня 2024 року. За вказаними договорами здійснювались поставки товару, внаслідок чого у відповідача виник обов'язок надати позивачу податкові накладні, складені в електронній формі та оформлені належним чином, з зазначенням обов'язкових реквізитів, відповідно до вимог Податкового кодексу України, з дотриманням умов щодо належної реєстрації електронного підпису уповноваженої особи та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- реєстрацію податкових накладних від 22 серпня 2024 року №9243237814 обсяг операції 966 000,17 грн, №9243232744 обсяг операції 966 000,17 грн зупинено, доказів реєстрації податкових накладних на суми здійснених поставок за Договором поставки №26/03 від 26.03.2025 у розмірі 539 500,44 грн, 566 457,46 грн, 539 500,44 грн матеріали справи не містять;
- внаслідок неправомірної поведінки відповідача Державному підприємству «Корделівське» завдано збитків у розмірі 524 076,10 грн через неможливість включення цієї суми ПДВ до податкового кредиту позивача та відповідного зменшення податкового зобов'язання.
Враховуючи викладене, внаслідок порушення відповідачем податкових і господарських зобов'язань позивачу завдано збитки на суму 524 076,10 грн.
Доказів на підтвердження реєстрації відповідачем податкових накладних в ЄРПН щодо поставки товарів за Договорами поставки №101 від 06 червня 2024 року та №26/03 від 26 березня 2025 року матеріали справи не містять, відповідачем не надано.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСИМЕТРІЯ» (63813, Харківська обл., Борівський р-н, селище Першотравневе, вул. Сентюріна, буд. 14, код ЄДРПОУ 42928208) на користь Державного підприємства «Корделівське» (22446, Вінницька обл., Хмільницький р-н, село Загребельня, вул. Перемоги, буд. 1, код ЄДРПОУ 00497644) суму збитків у розмірі 524 076 (п'ятсот двадцять чотири тисячі сімдесят шість) гривень 10 копійок та судовий збір у розмірі 7 861,14 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Державне підприємствол «Корделівське» (22446, Вінницька обл., Хмільницький р-н, село Загребельня, вул. Перемоги, буд. 1, код ЄДРПОУ 00497644).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОСИМЕТРІЯ» (63813, Харківська обл., Борівський р-н, селище Першотравневе, вул. Сентюріна, буд. 14, код ЄДРПОУ 42928208).
Повне рішення складено "27" листопада 2025 р.
Суддя О.О. Присяжнюк