79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
13.11.2025 Справа № 914/1481/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго"
до відповідача Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області
про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію в розмірі 132150,72 грн
за участю представників:
від позивача Кухар Н.В.
від відповідача не з'явився
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Приватним акціонерним товариством "Львівобленерго" до відповідача Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію в розмірі 132150,72 грн.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено в протоколах судового засідання.
Представник позивача в судовому засіданні 13.11.2025 позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Явка сторін в судове засідання 13.11.2025 не визнавалась судом обов'язковою.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.
14.02.2018 між Приватним акціонерним товариством "Львівобленерго" (постачальник) та Мурованською сільською радою територіальної громади Львівського району Львівської області (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №1972000.
В подальшому, Мурованською сільською радою територіальної громади Львівського району Львівської області (споживач) подано заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуги з розподілу електричної енергії.
Відповідно до вказаної заяви-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії передбачено, що неперервне електрозабезпечення надається по об'єктах споживача, перелік яких визначено у цій заяві-приєднання.
Додатком №3 від 21.02.2020 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 за особовим рахунком №1972000, визначено перелік розрахункових засобів обліку активної та реактивної енергії.
Відповідно до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є Додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи.
Відповідно до пункту 8.6. договору у разі порушення розрахункового обліку з вини споживача споживач сплачує оператору системи вартість необлікованої електричної енергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ.
Пунктом 8.9. договору передбачено, що у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.
17.10.2023 при перевірці на об'єкті Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області за адресою: Львівська область, с. Ямпіль, вул. Івана Франка, 71 представниками ПрАТ «Львівобленерго» було виявлене порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), про що на місці складено акт про порушення №037263 від 17.10.2023.
Актом зафіксоване порушення: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку (підключено освітлення сходових майданчиків та підвалів без обліку), п.8.4.2, п.1.2.1, п.2.3.3, п.7.6, п.8.2.4, п.8.2.5, п.5.5.5 ПРРЕЕ.
Акт складений за участю представника споживача - старости Ямпільського старостинського округу Мурованської сільської ради, який від підпису акта та Додатку до акту «Схема підключення електроустановки споживача» відмовився.
Акт про порушення №037263 від 17.10.2023 р. було направлено споживачу поштою з листом №203-07-5006 від 23.10.2023. Споживача повідомлено про необхідність з'явитися особисто або забезпечити присутність свого представника на засіданні комісії оператора системи щодо розгляду зазначеного акта. Засідання заплановано на 24.11.2023 р. о 10:00 за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 23, кім. 6.
24.11.2023 відбулося засідання комісії Львівських МЕМ ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення. За результатами розгляду акту про порушення №037263 від 17.10.2023, комісією прийнято протокольне рішення №037263-а, відповідно до якого боржнику визначено обсяг та вартість необлікованої електроенергії та суму завданих збитків, внаслідок порушення ПРРЕЕ та проведено нарахування за період 12 місяців (17.10.2022) по дату складання акту про порушення (17.10.2023) по силі струму, визначеній виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 ПУЕ (І=23А) на суму - 132150,72 грн. На засіданні комісії був присутній представник споживача - перший заступник голови Мурованської сільської ради Грицун І.І.
Як зазначає позивач, 24.11.2023 відповідачу після засідання комісії Львівських МЕМ ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення, було вручено наручно копію протоколу №037263-а від 24.11.2023 та рахунок до сплати за необліковану електричну енергію та завдані збитки № 710459 від 24.11.2023 на суму 132150,72 грн (термін оплати до 24.12.2023).
До того ж, листом від 05.03.2024 №203-07-1246 споживачу було направлено вищезгаданий рахунок до сплати за необліковану електричну енергію та завдані збитки №710459 від 24.11.2023.
Отже, відповідачу згідно з актом про порушення №037263 від 17.10.2023 нараховано загалом 132150,72 грн.
Як зазначено у позовній заяві, станом на день подання позовної заяви заборгованість в розмірі 132150,72 грн відповідачем не сплачена.
Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 132150,72 грн заборгованості за необліковану електричну енергію.
Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг з розподілу електричної енергії.
Відносини сторін регулюються Законом України “Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії (затв. постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018р., далі - ПРРЕЕ), договором про постачання електричної енергії №1972000 від 14.02.2018р. (далі - Договір постачання), публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договір розподілу).
Положеннями Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), що затвердженні Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 визначено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Відповідно до пункту 2.1.5. ПРРЕЕ (в редакції станом на 17.10.2023) Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил та як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи договору на умовах складеного оператором системи паспорта точки розподілу/передачі.
Згідно з пунктом 2.1.7. ПРРЕЕ (в редакції станом на 17.10.2023) у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об'єкт.
Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, у тому числі у формі електронного документа, підписаного з використанням електронної ідентифікації, у разі укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, сплата рахунка оператора системи, за відсутності заперечень оператора системи.
Пунктом 6 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, якою затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
Отже, договір про постачання електричної енергії №1972000 від 14.02.2018 є дійсним згідно з абзацом 2 пункту 6 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" в частині регулювання відносин щодо заборгованості за цим договором з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю.
Відповідно до пункту 5.1.1. ПРРЕЕ оператор системи має право, зокрема, проводити (за пред'явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; на безперешкодний доступ (за пред'явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.
Згідно з пунктом 8.2.4. ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Пунктом 8.2.5. ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Відповідно до пункту 8.2.6. ПРРЕЕ акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Підпунктом 5 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ встановлено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку.
Необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно (пункт 1.1.2. ПРРЕЕ).
Згідно з пунктом 8.2.7. ПРРЕЕ, кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день). У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Згідно із частиною 1 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно пункту 14 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.
Враховуючи наведене, оскільки, електроенергія споживачу фактично поставлена, і спожита останнім, але внаслідок порушення вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії мав місце недооблік електричної енергії, то вартість недооблікованої електричної енергії повинна бути відшкодована споживачем.
Відповідачем не надано, а матеріали справи не містять доказів визнання рішення комісії від 24.11.2023 №037263-а недійсним, нечинними, незаконним, протиправним, або доказів їх скасування, у зв'язку з чим вказане рішення комісії є чинними та підлягає виконанню.
Відповідач щодо позову не заперечив, докази сплати вартості недооблікованої електричної енергії в матеріалах справи відсутні.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов?язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 132150,72 грн заборгованості за необліковану електричну енергію є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем, а тому підлягає задоволенню.
При поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №9434 від 14.04.2025 на суму 3028,00 грн.
Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов у даній справі підлягає задоволенню повністю.
Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача 12000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частин 1-3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Як вбачається із попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 12000,00 грн.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2025 між адвокатським об'єднанням «Юріс Консультус» та Приватним акціонерним товариством "Львівобленерго" (клієнт) укладено договір №25/4-10 про надання правничої допомоги, відповідно до пункту 1.1. якого адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання забезпечувати представництво клієнта у суді та надавати інші види правничої допомоги, а клієнт приймає на себе зобов'язання оплачувати надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання доручень клієнта.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що попередня інформація про справу:
- суд: Господарський суд Львівської області;
- інстанція: перша;
- позивач: ПрАТ «Львівобленерго»;
- відповідач: Мурованська сільська рада;
- предмет позову: стягнення 132150,72 грн.
Клієнт бере на себе зобов'язання своєчасно забезпечувати АО всім необхідним для виконання даних йому доручень. Оплачувати послуги АО. Оплачувати понесені або такі, що будуть понесені при виконанні цього договору, витрати АО (пункт 3.1.3. договору).
Відповідно до пункту 4.1., 4.2. договору вартість правничої допомоги становить: авансова оплата - 12000 грн. Оплата здійснюється: авансова оплата - протягом 30 днів з часу підписання цього договору.
Згідно з пунктом 6.1. договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання його умов у межах розгляду в одній судовій інстанції, визначеній п. 1.2. цього договору. Зміни чи доповнення до договору можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковим договором.
З матеріалів справ вбачається, що 15.04.2025 позивачем здійснено оплату послуг адвоката на підставі рахунка №25/053 від 10.04.2025 та п.4.1. договору №25/4-10 від 10.04.2025, що підтверджується платіжною інструкцією №9525 на суму 12000,00 грн.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Разом з тим, згідно із статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно із частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката від відповідача не надходило.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до сталої практики Верховного Суду (постанова КГС ВС від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17, від 30.07.2019 у справі № 902/519/18), у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності
Пунктом 3.2. рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критеріями розумності розміру адвокатських витрат, беручи до уваги обсяг наданих представником позивача послуг та виконаних робіт, оцінивши необхідність, обґрунтованість та неминучість таких витрат, враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо стягнення цих витрат, зокрема у сумі заявленій позивачем, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн є достатньо обґрунтованими, і зокрема співмірними із ціною позову, а відтак відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України ці витрати слід покласти на відповідача.
Слід зазначити, що суддя Петрашко М.М. перебував на лікарняному з 17.11.2025 по 21.11.2025 у зв'язку тимчасовою втратою працездатності, а відтак повний текст рішення складено та підписано 27.11.2025.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 126, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області (81120, Львівська обл., Львівський р-н, село Сороки-Львівські, вул. Польова, будинок 65, ідентифікаційний код - 04369707) на користь Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" (79026, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 3, ідентифікаційний код 00131587) 132150,72 грн заборгованості за необліковану електричну енергію, 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору та 12000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 27.11.2025.
Суддя Петрашко М.М.