79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
13.11.2025 Справа № 914/1607/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Львівської міської ради
до відповідача Корпорації будівельних підприємств "Карпатбуд"
про стягнення 366496,51 грн
за участю представників:
від позивача Полійчук С.Р.
від відповідача не з'явився
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Львівською міською радою до відповідача Корпорації будівельних підприємств "Карпатбуд" про стягнення 366496,51 грн, з яких 230018,03 грн - основний борг, 115058,44 грн - інфляційні втрати та 21420,04 грн - 3% річних.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві та у відповіді на відзив на позовну заяву.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Явка відповідача в судове засідання не визнавалася судом обов'язковою.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.
Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.02.2020 №96 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва на будівництво корпорацією будівельних підприємств “Карпатбуд" багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими закладами громадського обслуговування та гаражем на вул. Круглій, 9", розглянувши звернення корпорації будівельних підприємств “Карпатбуд" від 20.12.2019 № 160 (зареєстроване у Львівській міській раді 20.12.2019 за № 2-39702/АП-Ф-2401) та від 08.01.2020 № 162 (зареєстроване у Львівській міській раді 08.01.2020 за № 2-222-24), містобудівний розрахунок будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими закладами громадського обслуговування та гаражем на вул. Круглій, 9, беручи до уваги витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.10.2019 № 185719782 і від 26.03.2019 № 161051380, витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.09.2019 № НВ-4611047532019 і від 20.09.2019 № НВ-4611046882019, керуючись Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчий комітет вирішив затвердити містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва на будівництво корпорацією будівельних підприємств “Карпатбуд» багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими закладами громадського обслуговування та гаражем на вул. Круглій, 9.
Цільове призначення земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво площею 0,0600 га з кадастровим номером 4610137500:05:004:0258 - 02.03 - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (п.1.3 розділу 1 Містобудівних умов та обмежень).
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 04.08.2020 надано дозвіл Корпорації будівельних підприємств «Карпатбуд» (код ЄДРПОУ 30477237) на виконання будівельних робіт № ЛВ051200804184 на «будівництво корпорацією будівельних підприємств “Карпатбуд“ багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими закладами громадського обслуговування та гаражем на вул. Круглій, 9».
Згідно з Декларацією про готовність до експлуатації об'єкта ЛВ101220202325, виданого Інспекцією ДАБК та зареєстрованого в ЄДЕССБ вищевказаний об'єкт нерухомості (замовник об'єкта «Корпорація будівельних підприємств «Карпатбуд», дозвіл на виконання будівельних робіт №ЛВ051200804184 виданий Інспекцією ДАБК у м. Львові та зареєстрований 04.08.2020) прийнято в експлуатацію 02.02.2022. В декларації про готовність до експлуатації об'єкта замовником вказано, що будівельні роботи виконано у строк. Зокрема вказано, що початок робіт: серпень 2020 року, закінчення робіт: грудень 2021 року.
Також, у декларації про готовність до експлуатації об'єкта зазначено, що загальна площа квартир у будинку становить - 722,6 кв.м (за результатами технічної інвентаризації). Крім того зазначено, що пайова участь не сплачувалась.
Згідно з листом Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 13.03.2025 №4-2301-13591 об'єкт нерухомості прийнято в експлуатацію згідно із сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів ЛВ101220202325 від 02.02.2022.
При цьому ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2019 №6098 «Про порядок поступлення коштів для створення і розвитку інфраструктури м. Львова протягом 2020 року», а саме пунктом 2 встановлено, що протягом 2020 року:
- Замовники будівництва на земельній ділянці у м. Львові перераховують до міського бюджету м. Львова кошти для створення і розвитку інфраструктури м. Львова;
- Розмір пайової участі становить: для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Відповідно до пункту 2.3.1. ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 №6098 замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до департаменту економічного розвитку із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта з техніко-економічними показниками.
Згідно з пунктом 2.4. ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 №6098 Департамент економічного розвитку протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Пунктами 2.6.-2.8. ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 №6098 встановлено, що пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію. Кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова. Інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
Як зазначено у позовній заяві, Львівською міською радою проаналізовано стан дотримання містобудівного законодавства, зокрема щодо повноти та своєчасності сплати пайових внесків на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та встановлено, що всупереч вимогам законодавства замовником «Корпорація будівельних підприємств «Карпатбуд» (код ЄДРПОУ: 30477237) будівництва будівельних підприємств «Карпатбуд» багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими закладами громадського обслуговування та гаражем на вул. Круглій, 9 у м. Львові, не сплачено до місцевого бюджету кошти пайової участі.
Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради проведено розрахунок пайового внеску виходячи із розміру пайової участі для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Показник опосередкованої вартості спорудження житла для Львівської області на дату введення об'єкта в експлуатацію - 15916 грн/кв.м (наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 17.02.2022 №53).
Отже, як зазначив позивач розмір пайового внеску складає: 230018,03 грн (15916 грн х 722,6 кв.м х 0,02 = 230018,03 грн). Як вказано у позовній заяві, розрахунок проведено департаментом економічного розвитку Львівської міської ради відповідно до кошторисної вартості будівництва за затвердженою проектною документацією на будівництво, що відповідає вимогам законодавства та судової практики з вказаних питань.
При цьому, як вказано у позовній заяві, відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постановах від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, позивач у позовній заяві зазначив, що замовник будівництва, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельних ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, зобов'язаний повернути ці кошти органу місцевого самоврядування на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нарахував відповідачу 115058,44 грн інфляційних втрат та 21420,04 грн 3% річних (за період з 03.02.2022 по 12.03.2025).
Таким чином враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 366496,51 грн, з яких 230018,03 грн - основний борг, 115058,44 грн - інфляційні втрати та 21420,04 грн - 3% річних.
Відповідач проти позову заперечив, подавши відзив на позовну заяву, в якому Корпорація будівельних підприємств "Карпатбуд" зазначає про те, що з 01.01.2020 набули чинності зміни у Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (Закон №3038-VI), якими виключено статтю 40 із цього Закону, а статтю 7 доповнено частиною 6, в результаті чого органи місцевого самоврядування після 01.01.2020 не мали права вимагати від замовників будівництва надання будь яких послуг, матеріальних або нематеріальних активів.
При цьому у відзиві зазначено, що за змістом розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 №132-IX, яким виключено статтю 40 Закону України №3038-VI з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.
Як вказав відповідач, прийняття об'єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов'язання. Одночасно з прийняттям об'єкта в експлуатацію у відповідності із частиною другою статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об'єкта, а відтак і відносини забудови земельною ділянки припиняються.
Аналізуючи правову природу цих правовідносин, відповідач зробив висновок, що з моменту завершення будівництва та прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію правовідносини забудови припиняються, а тому не можна вважати, що на них поширюються положення статті 40 Закону №3038-VI після втрати нею чинності.
Крім того відповідач стверджує, що пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» визначено, що ця норма застосовується лише до договорів, які підписані до 01.01.2020. Саме у цьому випадку на думку відповідача правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратила чинність, а тому якщо договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають.
Отже оскільки відповідач отримав дозвіл на виконання будівельних робіт на об'єкті 04.08.2020, тобто вже після того, як була припинена чинність старої норми, що зобов'язувала замовників будівництва сплачувати кошти до місцевого бюджету на створення і розвиток інфраструктури населеного пункту, тому на правовідносини сторін може поширюватись тільки нова норма, яка відмінила цей обов'язок.
Таким чином, відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на таке.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Питання пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту до 01.01.2020 регулювалися статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно з якою замовник, що мав намір стосовно забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний був взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування коштів до відповідного місцевого бюджету на підставі договору про пайову участь, укладеного ним із відповідним органом місцевого самоврядування.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-ІХ (далі - Закон № 132-ІХ) з 01.01.2020 виключено статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 132-ІХ встановлено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. Протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
- для нежитлових будівель та споруд 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
- для житлових будинків 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
2) замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва;
4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
Ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2019 № 6098 "Про порядок поступлення коштів для створення і розвитку інфраструктури м. Львова протягом 2020 року" визначено, що замовники будівництва на земельній ділянці у місті Львові перераховують до міського бюджету кошти для створення розвитку інфраструктури міста Львова для житлових будинків 2% вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Отже, рішенням Львівської міської ради не встановлено іншого розміру пайової участі для будівництва житлових будинків, ніж це передбачено Законом № 132-ІХ. Згідно з усталеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, зокрема викладеною в постановах від 08.10.2019 у справі №911/594/18 та від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, перерахування замовником об'єкта будівництва у передбачених законом випадках коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до відповідного місцевого бюджету є обов'язком, а не правом забудовника.
В постанові від 04.04.2024 №923/1306/21 Верховний Суд зазначив, що обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає: для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020; для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Відтак, норми абзацу першого та другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX не перебувають у взаємозв'язку та не є взаємодоповнюючими (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 20.02.2024 у справі № 910/20216/21).
Враховуючи, що у цій справі будівництво об'єкту розпочато у 2020 році, абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX визначено обов'язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об'єкта в експлуатацію. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21 та від 23.05.2024 у справі № 915/149/23 в подібних правовідносинах.
Отже, заперечення відповідача щодо відсутності обов'язку сплатити пайову участь за будівництво об'єктів, розпочатих у 2020 році і зданих в експлуатацію у 2022 році ґрунтуються на помилковому тлумаченні ним приписів Прикінцевих і перехідних положень Закону та суперечать висновкам Верховного Суду щодо його застосування.
Позивач зазначив, що відповідач не звертався до ДЕР ЛМР про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва.
У постановах від 07.09.2023 у справі №916/2709/22 та від 15.08.2024 у справі №914/2145/23 Верховний Суд зазначив, що відсутність звернення замовника будівництва з відповідною заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва на виконання вимог пп.3 абз.2 п.2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX та ненадання ним передбачених цією нормою документів, не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів із доведенням під час розгляду справи їх обґрунтованості.
Як вбачається із матеріалів справи розрахунок розміру пайової участі проведено на підставі Закону №132-ІХ, декларації про готовність об'єкта до експлуатації та показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України.
Так, показник опосередкованої вартості спорудження житла для Львівської області на дату введення об'єкта в експлуатацію становить 15916 грн/кв.м (наказ Міністерства розвитку громад та територій України 17.02.2022 №53).
У декларації про готовність до експлуатації об'єкта зазначено, що загальна площа квартир у будинку становить - 722,6 кв.м (за результатами технічної інвентаризації). Крім того зазначено, що пайова участь не сплачувалась.
Згідно з листом Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 13.03.2025 №4-2301-13591 об'єкт нерухомості прийнято в експлуатацію згідно із сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів ЛВ101220202325 від 02.02.2022.
Розрахунок пайової участі повинно здійснюватися з урахуванням моменту, коли у забудовника виникає зобов'язання щодо її сплати, тобто до дати введення об'єкта в експлуатацію. Це чітко встановлено в абзаці другому пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, який визначає, що внесок має бути сплачений у грошовій формі до моменту прийняття об'єкта в експлуатацію. Отже, саме ця дата є ключовою для визначення обов'язку зі сплати пайової участі.
Крім того, така практика розрахунку пайової участі чітко викладена у низці постанов Верховного Суду. Зокрема, у справах № 903/283/24 (постанова від 17.12.2024), № 914/2145/23 (постанова від 15.08.2024), № 918/618/24 (постанова від 20.02.2025) суд погодився з розрахунком, який було здійснено за показниками вартості, чинними на момент введення об'єкта в експлуатацію. У справі № 916/2709/22 (постанова від 07.09.2023) суд прямо зазначив, що розрахунок має базуватись не на моменті видачі дозволу на будівництво, а саме на даті введення об'єкта в експлуатацію. Крім того, у справі № 910/6226/23 (постанова від 03.12.2024) Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, наголосив на необхідності перевірки розрахунку пайової участі за нормативами, чинними на момент виникнення обов'язку, тобто до прийняття об'єкта в експлуатацію.
Таким чином, використання позивачем показників опосередкованої вартості житла, які діяли на момент прийняття об'єкта в експлуатацію, є законним і відповідає сформованій практиці Верховного Суду.
У випадку, якщо замовниками вищевказаних об'єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX обов'язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об'єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 зі справи № 643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування (в інтересах якого у цій справі діє прокурор) з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України. Така позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22.
Зважаючи на відсутність у справі доказів виконання відповідачем зобов'язання зі сплати органу місцевого самоврядування грошових коштів пайової участі, суд вважає, що позовна вимога про стягнення 230018,03 грн є обґрунтована.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладеної у постанові від 04.05.2022 у справі № 925/683/21 у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач як замовник будівельних робіт на об'єкті будівництва без достатньої правової підстави за рахунок позивача зберіг у себе кошти, тобто відповідачем порушено позадоговірне грошове зобов'язання, що виникло на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що вони нараховані вірно. Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача 115058,44 грн інфляційних втрат та 21420,04 грн 3% річних є обґрунтовані.
Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, з огляду на що позов підлягають задоволенню.
Сплата судового збору підтверджується платіжною інструкцією №273 від 05.05.2025 на суму 4397,95 грн. Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в розмірі 4397,95 грн покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.
Слід зазначити, що суддя Петрашко М.М. перебував на лікарняному з 17.11.2025 по 21.11.2025 у зв'язку тимчасовою втратою працездатності, а відтак повний текст рішення суду складено та підписано 27.11.2025.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Корпорації будівельних підприємств "Карпатбуд" (79044, місто Львів, вулиця Княгині Ольги, будинок 5В, ідентифікаційний код 30477237) на користь Львівської міської ради (79008, місто Львів, площа Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 04055896) 230018,03 грн основного боргу, 115058,44 грн інфляційних втрат, 21420,04 грн 3% річних та 4397,95 грн витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, у відповідності до вимог статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 27.11.2025.
Суддя Петрашко М.М.