125/1484/25
1-кп/125/95/2025
про продовження дії запобіжного заходу
27.11.2025 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ;
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020140000100 від 20.04.2025, про обвинувачення ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бар Вінницької області, до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 5 ст. 407 КК України,
за участі: прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілої адвоката ОСОБА_6 ,
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів, зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та які мали місце під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати. Метою продовження застосування запобіжного заходу прокурор вказав забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, зокрема: прибувати за викликом до суду у призначений строк, а також підкорятися законним вимогам та розпорядженням прокурора, суду. У клопотанні прокурор зазначив про наявність таких ризиків: переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_3 ніде не працює, неодружений, не має постійного джерела прибутку, тому останній, за наявності нагоди, може залишити межі району та переховуватися від суду, оскільки його нічого не стримує; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, даний ризик доводиться тими обставинами, що ОСОБА_3 , розуміючи, що йому, у разі доведення вини, загрожує покарання у виді позбавлення волі, може впливати на свідків з метою зміни їх показів, особливо на малолітню потерпілу ОСОБА_7 , з якою він проживає у одному невеликому місті і може зустрічати її, що також негативно може впливати на нормальний психологічний стан дитини; вчинити інше кримінальне правопорушення, даний ризик доводиться тими обставинами, що ОСОБА_3 вчинив умисний злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої, тому обрання йому менш м'якого запобіжного заходу недоцільне, тим паче, якщо у разі не обрання запобіжного заходу, пов'язаного з ізоляцією підозрюваного від суспільства він вчинить новий умисний злочин.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що хотів би запобіжний захід у виді домашнього арешту.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 підтримав позицію обвинуваченого.
У судовому засіданні представник потерпілої адвокат ОСОБА_6 підтримала клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 .
Розглянувши клопотання прокурора, вислухавши думку учасників кримінального провадження, оглянувши матеріали провадження, суд дійшов висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, з таких підстав.
Ухвалою слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 15.05.2025 щодо ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 13.07.2025.
У подальшому строк тримання під вартою було продовжено, останній раз ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 06.10.2025 - до 04.12.2025.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Суд вважає, що під час розгляду питання доцільності подальшого тримання обвинуваченого під вартою, слід керуватися положеннями ст. 194 КПК України, відповідно до яких, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Питання чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень, не розглядалося судом, оскільки на даній стадії обвинуваченому пред'явлене обвинувачення.
У судовому засіданні було доведено, що існує ризик того, що ОСОБА_3 може переховуватись від суду, у зв'язку з тим, що останній обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, і за які, у разі доведення його вини, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. До затримання обвинувачений не був працевлаштованим і не мав сталого джерела доходу, обвинувачується також у самовільному залишенні військової частини. Суд також вважає доведеними ризики: незаконно впливати на свідків, оскільки ОСОБА_3 , розуміючи, що йому у разі доведення вини загрожує покарання у виді позбавлення волі, може впливати на них, щоб вони змінили свої покази; та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні умисного злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої та умисного злочину проти встановленого порядку несення військової служби під час дії воєнного стану в державі.
У судовому засіданні було доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, та на які вказував прокурор.
З'ясовуючи можливість обрання більш м'якого запобіжного заходу, суд керується положеннями частини восьмої статті 176 КПК України про те, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого статтею 407 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою, тому суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та відхиляє аргументи сторони захисту.
Крім цього, на виконання положень ч. 1 ст. 178 КПК України, вирішуючи питання продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суд бере до уваги тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватим; вік та задовільний стан здоров'я обвинуваченого, які дозволяють утримувати його під вартою.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На підставі викладеного та керуючись ст. 176-178, 196, 199, 315, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 на 60 днів, тобто до 25.01.2026.
Дата закінчення дії ухвали 25.01.2026.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - у той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Повний текст ухвали проголошено о 16:40 27.11.2025.
Суддя