ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.11.2025Справа № 910/11226/25
Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/11226/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОЛК Україна» (04116, місто Київ, вул. Старо-Київська, буд. 14; ЄДРПОУ 44878589)
до відповідача Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10; ЄДРПОУ 01190043)
про стягнення 1 350 031, 58 грн,
без виклику представників сторін,
Стислий виклад позовних вимог.
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОЛК Україна» з позовом до Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про стягнення заборгованості згідно Договору про постачання електричної енергії споживачу № 37 - 25/390 від 28.02.2025 р. у розмірі 1 350 031,58 грн., з яких: 1 348 147,87 грн - основний борг за електроенергію за липень 2025 року; 1 883,71 грн - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач, всупереч умовам Договору, своїх зобов'язань щодо проведення повної оплати вартості отриманої електричної енергії за липень 2025 року не виконав та не сплатив згідно умов Договору вартість отриманої електричної енергії у червні 2025 року. Внаслідок не проведення оплати Відповідачем вартості отриманої електричної енергії у червні 2025 року, у Відповідача перед ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» утворилась заборгованість за Договором за червень у сумі 1 348 147,87 грн.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів ст. 178 ГПК України не скористався та не надав.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2025 залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОЛК Україна». Надано позивачу строк для усунення недоліків, який становить п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
15.09.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОЛК Україна» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Визнано справу №910/11226/25 малозначною. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
02.10.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОЛК Україна» надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу та повернення судового збору.
06.10.2025 через систему «Електронний суд» від Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення надійшло клопотання про долучення доказів.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
28.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОЛК УКРАЇНА» (далі - Постачальник) та Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі - Споживач) було укладено Договір №37-25/390 про постачання електричної енергії споживачу, згідно п. 1.1 якого на умовах цього Договору Постачальник продає товар: Електрична енергія (ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія) (далі - електрична енергія, Товар), Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (спожитої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Місце поставки (передачі) товару - об'єкти Споживача, перелік яких наведено у Додатку 1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною.
Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Сторін укладених в установленому порядку з оператором системи розподілу (далі - ОСР) договорів про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії, а Постачальник отримує доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності ОСР (п. 1.2 Договору).
Прогнозований обсяг закупівлі електричної енергії за цим Договором визначений в Додатку 1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора (п. 1.4 Договору).
Договірні обсяги споживання електричної енергії, визначені Додатком 1 до цього Договору, можуть змінюватись у відповідності до пп. 1 п.19 Особливостей, зокрема обсяги закупівлі можуть бути зменшені, зокрема залежно від реального фінансування видатків Споживача, у випадку зменшення обсягу споживчої потреби товару, - шляхом укладання додаткової угоди. В такому випадку ціна договору зменшується в залежності від зміни таких обсягів (п. 1.5 Договору).
Згідно з п. 2.1. Договору строк (термін) поставки (передачі) Товару: з 01.03.2025 до 31.12.2025 (включно).
Товар (електрична енергія), спожитий протягом розрахункового періоду, переходить у власність споживача з дати підписання сторонами акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період в порядку, встановленому Договором (п. 2.2. Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору загальна ціна Договору становить 14 510 871, 53 грн, в тому числі ПДВ 2 418 478, 59 грн.
Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що визначена у Додатку № 2 до цього Договору (п. 4.2. Договору).
Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором та актах приймання-передачі електричної енергії за цим Договором у розмірі, який зазначений у Додатку 2 до Договору та є чинний у відповідному розрахунковому періоді. Рахунок про оплату за споживання електричної енергії формується Постачальником з урахуванням отриманих від Споживача фактичних оплат попередніх періодів (п. 4.9 Договору).
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 4.10. Договору).
Пунктом 4.12. Договору визначено, що оплата поставленої електричної енергії за відповідний розрахунковий період здійснюється шляхом післяплати на підставі акта приймання-передачі електричної енергії. Оплата поставленої електричної енергії за цим Договором здійснюється споживачем протягом 5 робочих днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі електричної енергії за відповідний розрахунковий період.
Датою підписання акту приймання-передачі є:
- дата підписання паперового примірника акта приймання-передачі останньою зі сторін, що підтверджується шляхом проставлення відповідної дати на акті приймання-передачі;
- дата підписання акту приймання-передачі, відправленого через Сервіси (Вчасно, MEDOC тощо), останньою зі сторін, що підтверджується роздруківкою з відповідного Сервісу;
- третій робочий день з дати відправки такого документа, підписаного КЕП постачальника, на електронну пошту споживача, зазначену у Розділі 15 «Місцезнаходження та реквізити сторін»;
- у випадку не підписання споживачем акта приймання-передачі та відсутності обґрунтованої відмови - третій робочий день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом) або ж третій робочий день від дати направлення акта через Сервіси.
Споживач протягом 3 (трьох) робочих днів від дня отримання пакету розрахункових документів (рахунок, два примірника акта приймання - передачі обсягу реалізованої електричної енергії, тощо) зобов'язаний надати Постачальнику підписаний оригінальний примірник Акт приймання - передачі обсягу реалізованої електричної енергії (далі по тексту - Акт). У випадку, якщо протягом зазначеного періоду Постачальник не отримає підписаний Споживачем оригінальний примірник акта або обґрунтованої відмови, акт вважається погодженим та підписаним Споживачем.
Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, ціну та обсяг, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору та за ціною, яка зазначена у Додатку 2 до цього Договору (пп. 5.2.1 п. 5.2 Договору).
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 8.1 Договору).
Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та укладається на строк до 31.12.025 включно, а в частині розрахунків цей Договір діє до повного виконання зобов'язань Сторонами (п. 13.1 Договору).
Додатком №1 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №37-25/390 від 28.02.2025 визначено обсяги та умови постачання до Договору про постачання електричної енергії споживачу.
Додатком №2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №37-25/390 від 28.02.2025 визначено специфікацію - ціну на електричну енергію.
Додатком №3 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №37-25/390 від 28.02.2025 визначено механізм розрахунку вартості електричної енергії та порядок зміни ціни постачання електричної енергії.
Сторони уклали Додаткову угоду №1 від 01.04.2025 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.02.2025 №37-25/390 про наступне:
« 1. У зв'язку зі зміною середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" за розрахунковий період березень 2025 року, Сторони дійшли взаємної згоди змінити ціну за одиницю товару та викласти Додаток 2 до Договору в новій редакції, що додається.
2. У зв?язку із зміною ціни за одиницю товару Сторони погодили викласти п. 4.1. Договору в новій редакції: « 4.1. Загальна сума Договору становить: 13 925 485,59 грн (тринадцять мільйонів дев'ятсот двадцять п'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять грн 59 коп.), в тому числі ПДВ 2320914,27 грн».
Додатком №2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №37-25/390 від 28.02.2025 визначено специфікацію - ціну на електричну енергію.
На підтвердження виконання умов Договору позивач надав акт приймання-передачі обсягів електричної енергії №3759-003625071 від 31.07.2025, відповідно до якого Постачальником реалізовано, а Споживачем отримано згідно Договору №37-25/390 від 28.02.2025 про постачання електричної енергії споживачу, яка склала 1 123 456, 56 грн (без ПДВ), 1 348 147, 87 (з ПДВ), також рахунок №3759-0036250719 від 06.08.2025 на суму 1 348 147, 87 грн (з ПДВ).
Як зазначає позивач, Відповідач, всупереч умовам Договору, своїх зобов'язань щодо проведення повної оплати вартості отриманої електричної енергії за липень 2025 року не виконав та не сплатив згідно умов Договору вартість отриманої електричної енергії у червні 2025 року. Внаслідок не проведення оплати Відповідачем вартості отриманої електричної енергії у червні 2025 року, у Відповідача перед ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» утворилась заборгованість за Договором за червень у сумі 1 348 147,87 грн.
Також, у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині здійснення розрахунків позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3 % річних, а саме: по Акту № 3759-003625061 від 30.06.2025 - термін оплати до 16.06.2025. Водночас, відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України позивач просив здійснити нарахування Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (код ЄДРПОУ 01190043) 3 % річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 05.09.2025 до моменту оплати основного боргу за формулою: (СОБ*3*КДП)/КДР/100 = сума відсотків річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 % річних, КДП - кількість прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути вказану суму нарахованих відсотків з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (код ЄДРПОУ 01190043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОЛК УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44878589).
Відповідач у поданому клопотанні про долучення доказів від 06.10.2025 зазначав про вжиття ним всіх можливих заходів по погашенню заборгованості, протягом вересня 2025 відповідач повністю сплатив позивачу заборгованість за спожиту електроенергію в сум 1 348 147, 87 грн.
Водночас, сторонами було подано до суду докази сплати відповідачем основної заборгованості у розмірі 1 348 147, 87 грн, а саме: платіжна інструкція №2760 від 23.09.2025 на суму 48 147, 87 грн, №2795 від 24.09.2025 на суму 50 000 грн, №2814 від 25.09.2025 на суму 230 000 грн, №2815 від 25.09.2025 на суму 20 000 грн, №2828 від 26.09.2025 на суму 70 000 грн, №2829 від 29.09.2025 на суму 80 000 грн, №2830 від 29.09.2025 на суму 140 000 грн, №2831 від 29.09.2025 на суму 710 000 грн.
У зв'язку зі сплатою відповідачем суми основної заборгованості за Договором у повному обсязі, позивач просив суд закрити провадження у справі № 910/11226/25 у відповідній частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач обґрунтовував свої доводи та заперечення, а саме копії: акту приймання-передачі обсягів електричної енергії №3759-003625071 від 31.07.2025; Договору №37-25/390 про постачання електричної енергії споживачу від 28.02.2025 з Додатками; Додаткової угоди №1 від 01.04.2025; рахунку №3759-0036250719 від 06.08.2025; виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на позивача; платіжної інструкції №2760 від 23.09.2025 на суму 48 147, 87 грн, №2795 від 24.09.2025 на суму 50 000 грн, №2814 від 25.09.2025 на суму 230 000 грн, №2815 від 25.09.2025 на суму 20 000 грн, №2828 від 26.09.2025 на суму 70 000 грн, №2829 від 29.09.2025 на суму 80 000 грн, №2830 від 29.09.2025 на суму 140 000 грн, №2831 від 29.09.2025 на суму 710 000 грн, судом надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище урегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії".
Пунктом 1.2.7 ПРРЕЕ встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Як встановлено матеріалами справи, між сторонами був укладений Договір № 37-25/390 про постачання електричної енергії споживачу від 28.02.2025, за умовами якого Постачальник продає товар: Елеткрична енергію (ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач сплачує Постачальнику вартість використаної (спожитої) електричної енергії та здійснює платежі згідно з умовами Договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України).
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.
Частиною 1 ст. 53 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що функції адміністратора комерційного обліку покладаються на оператора системи передачі.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії", оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (пункти 2.3.11, 2.3.14 ПРРЕЕ).
Відповідно до п.4.1. та п. 4.2. ПРРЕЕ, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів. Послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи.
Відповідно до пункту 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Згідно із п. 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
На виконання умов Договору, ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» здійснило постачання електричної енергії для потреб об'єктів Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення Волинська філія Концерну РРТ у період липень 2025 року в обсязі 141 308,000 кВт/год на загальну суму 1 348 147,87 грн., в тому числі ПДВ, що підтверджується наступним: рахунком № 3759-0036250719 від 06.08.2025 р., актом № 3759-003625071 від 31 липня 2025 року приймання - передачі обсягів електричної енергії від 31 липня 2025 року в обсязі 141 308,00 кВт/год на суму 1 348 147,87 грн.
Вищевказаний Рахунок та Акт були доставлені Відповідачу у формі електронних документів через систему M.E.Doc, що підтверджується: квитанціями про фіксування руху Акту приймання - передачі обсягів електричної енергії № 3759-003625071 від 31 липня 2025 року - ім'я файлу 7А560438- 48СD-4EE3-B32E-BB363323B21F.XML; квитанціями про фіксування руху Рахунку № 3759-0036250719 від 06.08.2025 року - ім'я файлу - 50DA5375-1381-4B70-BAF7-35FABB8ED112.XML.
Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.
Отже, згідно з положеннями Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, оплата вартості одержаної від постачальника електричної енергії повинна проводитись споживачем відповідно до умов договору та чинних нормативно-правових актів.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.
Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України.
Як встановлено матеріалами справи, станом на дату подачі позовної заяви до господарського суду міста Києва (05.09.2025) заборгованість відповідача за Договором становила 1 350 031, 58 грн.
Під час розгляду справи, Відповідачем відповідно до платіжних інструкцій №2760 від 23.09.2025 на суму 48 147, 87 грн, №2795 від 24.09.2025 на суму 50 000 грн, №2814 від 25.09.2025 на суму 230 000 грн, №2815 від 25.09.2025 на суму 20 000 грн, №2828 від 26.09.2025 на суму 70 000 грн, №2829 від 29.09.2025 на суму 80 000 грн, №2830 від 29.09.2025 на суму 140 000 грн, №2831 від 29.09.2025 на суму 710 000 грн повністю сплачено суму основного боргу у розмірі 1 350 031, 58 грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Суд зазначає, що предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань (правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20).
З огляду на наведене вище, оскільки на момент розгляду даної справи предмет спору в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 350 031, 58 грн припинив своє існування, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу 1 350 031, 58 грн, згідно із п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року).
Так, на виконання умов Договору, позивач здійснив постачання електричної енергії відповідачу у червні 2025 року на суму 1 348 147, 87 грн, що підтверджується актом приймання-передачі обсягів електричної енергії від 31.07.2025 № 3759-003625071 та рахунком від 06.08.2025 № 3759-0036250719.
Відповідач же із обсягом та вартістю поставленої електричної енергії погодився, про що свідчать здійснені ним оплати суми основного боргу, однак вищевказаний акт приймання-передачі обсягів електричної енергії від 30.06.2025 залишився ним не підписаний.
Відповідач, всупереч умовам Договору, порушив свої зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленої електричної енергії у червні 2025 року, а відтак, правомірним є нарахування позивачем 3% річних на суму простроченої заборгованості.
Таким чином, враховуючи наявний факт порушення відповідачем грошового зобов'язання та положення Цивільного кодексу України, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних є правомірними.
Відповідачем заперечення щодо стягнення 3% річних подано не було.
Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних у розмірі - 1 883, 71 грн.
Що стосується клопотання позивача про нарахування 3% річних на суму основного боргу до моменту виконання відповідачем свого зобов'язання, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за час прострочення.
За змістом ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до приписів ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Застосування ч. 10 ст. 238 ГПК України сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач буде позбавлений необхідності ще раз звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих процентів, за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.
Оскільки сума основного боргу сплачена відповідачем до прийняття судом рішення у даній справі, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про нарахування 3% річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу до моменту виконання відповідачем свого зобов'язання задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведених обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору в частині задоволених позовних вимог покладаються на відповідача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 231, 233, 237-238, 240, 241, 242, 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Провадження у справі № 910/11226/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОЛК Україна» до Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про стягнення 1 350 031, 58 грн в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 1 348 147, 87 грн - закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
2. В іншій частині позов задовольнити.
3. Стягнути з Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10; ЄДРПОУ 01190043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОЛК Україна» (04116, місто Київ, вул. Старо-Київська, буд. 14; ЄДРПОУ 44878589) 3 % річних у розмірі - 1 883 (одна тисяча вісімсот вісімдесят три) грн 71 коп.
4. Стягнути з Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10; ЄДРПОУ 01190043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОЛК Україна» (04116, місто Київ, вул. Старо-Київська, буд. 14; ЄДРПОУ 44878589) витрати по сплаті судового збору в розмірі 22 (двадцять дві) грн 60 коп.
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА