ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
м. Київ
26.11.2025Справа № 910/14517/25
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТТЕНДЕР»
До боржник Товариства з обмеженою відповідальністю «КТЗ-ЕНЕРГОМАШ»
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 850, 00 грн
Суддя Бондаренко-Легких Г.П.
Без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТТЕНДЕР» звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КТЗ-ЕНЕРГОМАШ» заборгованості у розмірі 850, 00 грн за договором приєднання №SO-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель PROZORRO.
Заява обґрунтована неналежним виконання боржником умов договору приєднання №SO-2015-003 в частині повної оплати наданих послуг.
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Пунктом 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього кодексу.
Так, пунктом 2 частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у заяві повинно бути зазначено: місцезнаходження юридичних осіб.
Суд констатує, що заявник в заяві про видачу судового наказу не вказав адресу місцезнаходження юридичної особи - боржника.
Крім того, пунктом 8 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Суд звертає увагу заявника на положення частини 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, повинен в тому числі подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.
Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Заявник стверджує, що у боржника наявний борг у розмірі 850, 00 грн за надані послуги в межах договору приєднання №SO-2015-003.
З умов Договору вбачається, що замовник здійснює повну попередню оплату (пункт 4.3.) та повна оплата здійснюється протягом 5 робочих днів з дати виставлення замовником відповідного рахунку (пункт 4.4.). Оператор надсилає рахунок на поштову електронну адресу замовника або розміщує його в особистому кабінеті замовника. Рахунок вважається належно виставленим в день, що слідує за днем його надіслання на поштову електронну адресу замовника, або його розміщення в особистому кабінеті замовника (підпункту 4.4.2.).
Суд констатує, що заявник не додав до заяви копії виставлених боржнику рахунків, що в свою чергу згідно умов Договору унеможливлює встановлення строку оплати вартості наданих послуг.
Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що згідно з пунктами 1, 8 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України існують підстави для відмови заявнику у видачі судового наказу.
Відповідно до частини 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина 1 стаття 153 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 150, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «СМАРТТЕНДЕР» у видачі судового наказу.
2. Згідно частини 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Г.П. Бондаренко-Легких