Рішення від 25.11.2025 по справі 909/1213/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1213/25

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У.І., секретар судового засідання Клапків Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: 4 Державного пожежно - рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано - Франківській області, вул. Олени Степанівни, буд. 28, м. Надвірна , Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття", вул. Майданська, буд. 5, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78405

про стягнення заборгованості за Договором №52/01-24 від 03.06.2024 на постійне та обов'язкове обслуговування державними службами об'єктів та окремих територій, на яких виникає ризик виникнення надзвичайних ситуацій в сумі 596 486 грн 52 коп.

за участю

від позивача: Гладиш О.І.

від відповідача: не з'явився

УСТАНОВИВ:

4 Державний пожежно - рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" про стягнення заборгованості за Договором №52/01-24 від 03.06.2024 на постійне та обов'язкове обслуговування державними службами об'єктів та окремих територій, на яких виникає ризик виникнення надзвичайних ситуацій в сумі 596 486 грн 52 коп, з яких: 561 410 грн 64 коп - основного боргу, 32 630 грн 88 коп - пені, 2 445 грн 00 коп - 3% річних.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №52/01-24 від 03.06.2024 на постійне та обов'язкове обслуговування державними службами об'єктів та окремих територій, на яких виникає ризик виникнення надзвичайних ситуацій, в частині оплати вартості послуг.

Відповідач не виконав у визначений Договором та погоджений сторонами строк взяте на себе зобов'язання щодо перерахунку коштів - плати за обслуговування об'єкту на суму 561 410 грн 64 коп за період з червня 2025 по серпень 2025. За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач на суму боргу нарахував пеню, 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовує приписами ст. 530, 611, 612, 625, 627, 628, 629 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.

Позиція відповідача.

Відповідач відзив на позов не подав.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.10.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін; судове засідання призначив на 28.10.2025; зобов'язав сторін подати заяви по суті спору, зокрема встановив відповідачу строк у 15 (п'ятнадцять) календарних днів з дня вручення цієї ухвали для надання суду відзиву на позов та доказу направлення копії відзиву позивачу (ст.165 ГПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу. За приписами ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 10.10.2025 була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронний кабінет відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету відповідача в підсистемі "Електронний суд" 10.10.2025 о 13:04, що підтверджується довідкою, сформованою в автоматизованій системі документообігу суду.

Отже, відповідач належним чином повідомлявся про розгляд цієї справи.

Відповідач в судове засідання не з'являвся; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; будь-яких клопотань не подавав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання відповідача за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд в ухвалі про відкриття провадження від 10.10.2025 встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали. Відповідач відзив на позов не подав.

А тому згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 25.11.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінювання доказів.

03.06.2024 між 4 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області та Публічним акціонерним товариством "Нафтохімік Прикарпаття" укладено Договір №52/01-24 на постійне та обов'язкове обслуговування державними службами об'єктів та окремих територій, на яких виникає ризик виникнення надзвичайних ситуацій (далі - Договір).

Договір укладений в письмовій формі, підписаний сторонами, скріплений печатками сторін.

Цей Договір визначає правові та фінансові відносини між Сторонами, які його уклали, їх взаємні права і обов'язки, спосіб їх реалізації, а також порядок виконання Договору (п. 1.1.).

Обслуговування об'єкту здійснюється на підставі ст. 24 та 133 Кодексу Цивільного захисту України, постанови КМУ від 11.01.2017 № 5 "Про затвердження Порядку здійснення постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування суб'єктів господарювання, галузей та окремих територій" та постанови КМУ від 26.10.2016 № 763 "Про затвердження переліку суб'єктів господарювання, галузей та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі" (п. 1.2.).

Предметом Договору є організація та здійснення Аварійно-рятувальною службою аварійно-рятувального обслуговування ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття", який розташований за адресою: Івано-Франківська область, місто Надвірна, вулиця Майданська 5, з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на об'єкті надзвичайної ситуації, а також профілактичної роботи із запобігання (профілактики) виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, спрямованій на поліпшення техногенної безпеки об'єктів (територій) та підвищення рівня підготовленості об'єкта до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій (п. 2.1.).

Вартість функціонування підрозділу Аварійно-рятувальної служби у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення ставить 2 245 642 грн 50 коп за один рік (п. 3.1).

Ця вартість встановлена на основі розрахунку (калькуляції), який додається до Договору (Додаток №1) і виконаний згідно з вимогами постанов Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства фінансів України, Порядку визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами, затвердженого наказом МНС України та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 495/369 від 15.12.2003 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України №1222/8543 від 25.12.2003 та інших нормативно - правових актах (п. 3. 2.)

Документом, що підтверджує факт виконання Аварійно-рятувальною службою умов, передбачених цим Договором, є акт здачі-приймання виконаних робіт, підписаний сторонами та скріплений їх печатками, який складається щомісячно не пізніше останнього числа місяця, в якому виконуються роботи (п. 3.3.).

Плата за обслуговування здійснюється об'єктом щомісячно шляхом перерахування коштів на вказаний у договорі розрахунковий рахунок Аварійно-рятувальної служби на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт та виставлених рахунків у безготівковій формі протягом 10 днів з моменту підписання зазначених актів у сумі, що дорівнює 187 136 грн 88 коп за 1 місяць (п. 3.4).

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 6.1.).

Договір набирає чинності з 01.07.2024 і діє до 31.12.2024, а в частині проведення розрахунків за надане обслуговування до їх повного здійснення (п. 8.1.).

Договір вважається продовжений на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 8.2.).

Позивач надав вказані в Договорі послуги щодо організації та здійснення Аварійно-рятувальною службою аварійно-рятувального обслуговування ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття", зокрема за період з червня 2025 по серпень 2025 на суму 561 410 грн 64 коп, а відповідач прийняв їх, про що свідчать акти приймання - передачі наданих послуг: № 212/06 від 30.06.2025 на суму 187 136 грн 88 коп, № 234/07 від 31.07.2025 на суму 187 136 грн 88 коп, № 284 від 31.08.2025 на суму 187 136 грн 88 коп.

Відповідач підписав акти без заперечень чи зауважень.

З метою досудового врегулювання спору, 4 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області звернувся до Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" з претензіями: №54 64 01-934/54 6411 від 14.08.2025, №54 64 01-1200/54 6411 від 23.09.2025, №54 64 01-724/54 6411 від 21.07.2025, з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання за Договором №52/01-24 від 03.06.2024 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно - рятувальними службами об'єктів та окремих територій, на яких виникає ризик виникнення надзвичайних ситуацій щодо оплати в повному обсязі наданих послуг в розмірі 187 136 грн 88 коп.

Проте, відповідач не здійснив оплату наданих послуг, що стало причиною звернення позивача до господарського суду за захистом порушеного права.

За невиконання грошових зобов'язань, крім основної заборгованості, позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання нараховано відповідачу пеню у розмірі 32 630 грн 88 коп та 3% річних у розмірі 2 445 грн 00 коп за весь період прострочення.

Відповідно до розрахунку, долученого позивачем до позовної заяви, сума заборгованості Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" перед 4 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області становить 596 486 грн 52 коп.

В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заборгованості за Договором.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Предметом спору є стягнення заборгованості за Договором №52/01-24 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій, на яких виникає ризик виникнення надзвичайних ситуацій від 03.06.2024.

При вирішенні даного спору суд керується приписами ЦК України та ГК України (чинними на час виникнення спірних правовідносин), зокрема ч. 1 ст. 67 ГК України, згідно з якою відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Суд встановив, що укладений між сторонами Договір є договором про надання послуг.

На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання (ст. 173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України)

Відповідач у встановлений п. 3.4. Договору строк оплату наданих послуг на суму 561 410,64 грн не здійснив, тим самим допустив порушення зобов'язання, а саме прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач визначив суму 3% річних в розмірі 2445,00 грн. Суд перевірив правильність розрахунків позивача і встановив, що розрахунки зроблено арифметично і методологічно правильно. Заперечень щодо правильності здійснених розрахунків відповідач не подав.

За приписами ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із пунктом 6.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Звернувшись з даним позовом, позивач нарахував пеню у розмірі 32630 грн 88 коп.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивач звертаючи до суду в обгрунтування вимоги про стягнення пені посилається на ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ч. 3 ст. 549 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Разом з тим за приписами ч. 2 ст. 343 ГК України (чинного на момент виникнення та існування спірних правовідносин) платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею 3 якого передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зазначена правова позиція щодо розміру обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України є сталою та, зокрема, викладена в постановах: Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2019 у справі № 910/20107/17, Верховного Суду України від 24.10.2011 у справі № 25/187 та від 07.11.2011 у справі № 5002-2/5109-2010.

Отже, Закон встановлює максимальний розмір пені, який не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла на той період, за який сплачується пеня.

Оскільки договором не погоджений певний розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, то позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають .

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 32630 грн 88 коп. пені.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Висновок суду.

Виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих та досліджених у ході розгляду справи, враховуючи їх вірогідність та взаємозв'язок, у відповідності до ст. 86 ГПК України, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 237 Господарського процесуального кодексу України суд, при ухвалені рішення, вирішує питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Згідно з приписами п.12 ч.3 ст.2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 7 157 грн 83 коп, що підтверджується платіжною інструкцією №130 від 08.10.2025.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір у розмірі 6766 грн 25 коп. покласти на відповідача, у розмірі 391 грн 58 коп. залишити за позивачем.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 123, 126, 129, 165, 178, 231, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позовні вимоги 4 Державного пожежно - рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" про стягнення заборгованості сумі 596 486 грн 52 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" (вул. Майданська, буд. 5, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78405, ідентифікаційний код 00152230) на користь 4 Державного пожежно - рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (вул. Олени Степанівни, буд. 28, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська обл., 78400, ідентифікаційний код 38200990) 561 410 грн 64 коп. - основного боргу, 2 445 грн 00 коп. - 3% річних, а також 6 766 грн 25 коп. судового збору.

Відмовити в позові в частині стягнення 32 630 грн 88 коп. - пені

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 27.11.2025

Суддя У. І. Гула

Попередній документ
132115047
Наступний документ
132115049
Інформація про рішення:
№ рішення: 132115048
№ справи: 909/1213/25
Дата рішення: 25.11.2025
Дата публікації: 28.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (25.11.2025)
Дата надходження: 09.10.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості в сумі 596 486, 52 грн.
Розклад засідань:
28.10.2025 10:00 Господарський суд Івано-Франківської області
18.11.2025 10:00 Господарський суд Івано-Франківської області
25.11.2025 11:00 Господарський суд Івано-Франківської області