номер провадження справи 9/12/25
20.11.2025 Справа № 908/203/25
м.Запоріжжя
За заявою Приватного малого підприємства “ФІРМА “ТЕХНО-ПОЛІС» про розстрочку виконання судового рішення у справі №908/203/25
за позовом: Запорізької міської ради
до відповідача: Приватного малого підприємства “ФІРМА “ТЕХНО-ПОЛІС»
про стягнення суми 316503,61 грн.
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.
За участю представників:
від позивача: Савченко І.Г.;
від відповідача (заявника): Швець Д.І.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.04.2025 у справі №908/203/25 позов Запорізької міської ради задоволено частково. Стягнуто з Приватного малого підприємства “ФІРМА “ТЕХНО-ПОЛІС» на користь Запорізької міської ради суму 232444 грн 08 коп. заборгованості з орендної плати. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. З Приватного малого підприємства “ФІРМА “ТЕХНО-ПОЛІС» на користь Запорізької міської ради стягнуто суму 2789 грн 33 коп. витрат зі сплати судового збору.
27.10.2025 до господарського суду через систему “Електронний суд» надійшла заява Приватного малого підприємства “ФІРМА “ТЕХНО-ПОЛІС» про розстрочку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 09.04.2025 у справі №908/203/25 на 12 календарних місяців, починаючи листопада 2025 року та закінчуючи жовтнем 2026 року, зі сплатою щомісяця по 19602,79 грн до останнього числа відповідного місяця.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.10.2025 вищевказану заяву передано на розгляд судді Боєвої О.С.
Ухвалою суду від 28.10.2025 заяву Приватного малого підприємства “ФІРМА “ТЕХНО-ПОЛІС» про розстрочку виконання судового рішення у справі №908/203/25 прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 13.11.2025. Ухвалою суду від 13.11.2025 судове засідання з розгляду заяви відкладено на 20.11.2025.
В судовому засіданні 20.11.2025 заяву розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Заява, яка підтримана представником ПМПФ “ТЕХНО-ПОЛІС», обґрунтована наступним. У зв'язку з введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022, ПМПФ «ТЕХНО-ПОЛІС» зіткнулось з негативними наслідками під час здійснення своєї діяльності та отримання доходів. Внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, відповідач не веде повноцінну господарську діяльність, не має достатніх коштів та можливостей для підтримання активної роботи. Згідно фінансової звітності, у 2022 році відповідач зазнав збитків під час ведення господарської діяльності на суму 341800,00грн, у 2023 році збитки склали 326300,00 грн та у 2024 році 291400,00 грн. Разом з тим, на сьогодні кошти, які отримує підприємство, фактично у повному обсязі використовуються для сплати поточних платежів за договором оренди землі та комунальних платежів, податків та зборів, сплату заробітної плати. З балансів підприємства за 2022, 2023 та 2024 роки вбачається, що діяльність підприємства має збитковий характер. Підприємство здає в оренду приміщення, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. 8 Березня 190. Вартість оренди складається з плати за користування приміщенням з урахуванням споживання води та електроенергії, послуг охорони. Станом на 30 вересня заборгованість орендарів складає 409259,53 грн. Заборгованість перед постачальниками комунальних послуг - 304854,56 грн. Заборгованість перед працівниками по заробітній платні - 27206,29 грн. Податки на заробітну плату: рахунки 6411, 6426, 651 складають 14036,95 грн. Податок на нерухомість - 34311,50 грн. Грошові кошти на поточному рахунку - 4665,90 грн. Таким чином станом на 30 вересня 2025 року вільних коштів в розпорядженні підприємства є 33516,13 грн (409259,53-304854,56-27206,29-14036,95-34311,50+4665,90 - Оборотно-сальдові відомості додаються). Отже сума коштів, яка є в розпорядженні підприємства щомісяця є більш-менш сталою і наразі становить в середньому 33000 гривень. З виписки по рахунку підприємства чітко вбачається, що кошти які проходять по рахунку підприємства є незначними. Враховуючи також і цей фактор, відповідач просто не в змозі негайно виконати рішення суду. Таким чином, спроба негайного стягнення грошових коштів у повному обсязі становить для відповідача надмірний тягар, що з великою вірогідністю призведе до неплатоспроможності підприємства. Відповідач просить суд врахувати, що він систематично та з урахуванням коефіцієнтів індексації щомісяця вносив оренду плату за землю на користь позивача, предмет спору виник через необізнаність відповідача про зміну локальних коефіцієнтів на землю за НГО 2015 року. Сам позивач частково сприяв виникненню спору навіть не намагаючись своєчасно повідомити відповідача про необхідність сплати орендних платежів в більшому обсязі. Відповідач і надалі сплачує орендні платежі. Наразі договір оренди землі переукладено на новий термін. Заборгованості зі сплати поточних орендних платежів немає. Отже виконання рішення суду по даній справі для відповідача буде додатковим фінансовим навантаженням. Просить суд врахувати ступінь вини відповідача у виникненні спору, а також важкий фінансовий стан, який виник через складні умови роботи підприємства в умовах повномасштабної війни, і розстрочити виконання рішення суду від 09.04.2025 у справі №908/203/25 про стягнення з відповідача на користь позивача суми 232444,08 грн заборгованості з орендної плати та суми 2789,33 грн витрат зі сплати судового збору рівними частинами на 12 календарних місяців, починаючи з листопада 2025 та закінчуючи жовтнем 2026 року по 19602,79 грн щомісяця, які підлягатимуть сплаті відповідачем до останнього числа відповідного місяця.
Представник позивача в судовому засіданні 20.11.2025 в усній формі проти задоволення заяви Приватного малого підприємства “ФІРМА “ТЕХНО-ПОЛІС» заперечив, просив відмовити у задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення у справі № 908/203/25.
Розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання судового рішення, заслухавши сторін, суд вважає за можливе заяву задовольнити частково виходячи з наступного.
Як було зазначено судом вище, рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.04.2025 у справі №908/203/25 позов Запорізької міської ради задоволено частково. Стягнуто з Приватного малого підприємства “ФІРМА “ТЕХНО-ПОЛІС» на користь Запорізької міської ради суму 232444,08 грн заборгованості з орендної плати. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. З Приватного малого підприємства “ФІРМА “ТЕХНО-ПОЛІС» на користь Запорізької міської ради стягнуто суму 2789,33 грн витрат зі сплати судового збору.
Постановою Центрального апеляційного господарського від 15.10.2025 рішення Господарського суду Запорізької області від 09.04.2025 у справі № 908/203/25 залишено без змін.
З положень ч. 1, ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України слідує, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
За змістом ч.ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає чіткого переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому оцінка доказів, що підтверджують зазначені обставини повинна здійснюватися судом за правилами ст. 86 ГПК України.
Можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку в будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними або винятковими обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим. Встановлення необхідності надання відстрочки або розстрочки виконання рішення здійснюється в залежності від конкретних обставин, що мають бути підтверджені відповідними засобами доказування.
При цьому рішення про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника (ів).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та наразі триває.
Існування на території України надзвичайних обставин, а саме - введення з 24.02.2022 воєнного стану, безперечно негативно впливає на можливість здійснення ефективного ведення господарської діяльності суб'єктами господарювання, на спроможність ними проводити розрахунки за заборгованістю перед кредиторами та, відповідно, впливає на їх фінансовий стан.
Наведені відповідачем в обґрунтування заяви доводи підтверджені наданими доказами, зокрема копіями: фінансової звітності малого підприємства станом на 31.12.2022, фінансової звітності малого підприємства станом на 31.12.2023, фінансової звітності малого підприємства станом на 31.12.2024; довідки про відкриті у АТ «ПУМБ» рахунки ПМПФ «ТЕХНО-ПОЛІС» та залишки за ними станом на 30.09.2025; оборотно-сальдових відомостей по рахункам за 9 місяців 2025 року.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для розстрочення виконання судового рішення.
Разом з тим, оцінивши у сукупності надані докази, зіставляючи майнові інтереси обох сторін, зокрема, можливі негативні наслідки для стягувача при затримці виконання рішення. Враховуючи, що сама по собі розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при її наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах процесуального права, а також у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки або розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
На підставі усього вищевикладеного, а також враховуючи приписи ч. 5 ст. 331 ГПК України, суд вважає за можливе заяву відповідача задовольнити частково та надати розстрочку виконання судового рішення в частині стягнення з відповідача суми 232444,08грн заборгованості з орендної плати на чотири місяці, починаючи з грудня 2025 року, шляхом сплати її рівними частинами до останнього дня кожного місяця.
Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву Приватного малого підприємства “ФІРМА “ТЕХНО-ПОЛІС» про розстрочку виконання рішення у справі № 908/203/25 задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 09.04.2025 у справі № 908/203/25 в частині стягнення з Приватного малого підприємства “ФІРМА “ТЕХНО-ПОЛІС» на користь Запорізької міської ради суми 232444 (двісті тридцять дві тисячі чотириста сорок чотири) грн 08 коп. заборгованості з орендної плати на чотири місяці, починаючи з грудня 2025 року, шляхом сплати рівними частинами до останнього дня відповідного місяця, а саме:
- до 31.12.2025 - 58111 (п'ятдесят вісім тисяч сто одинадцять) грн 02 коп.;
- до 31.01.2026 - 58111 (п'ятдесят вісім тисяч сто одинадцять) грн 02 коп.;
- до 28.02.2026 - 58111 (п'ятдесят вісім тисяч сто одинадцять) грн 02 коп.;
- до 31.03.2026 - 58111 (п'ятдесят вісім тисяч сто одинадцять) грн 02 коп.
В іншій частині заяви - відмовити.
Повний текст ухвали складено та підписано 27.11.2025.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення (повного тексту ухвали) в порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва