ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Рішення
10 листопада 2025 р. м. Ужгород Справа №907/939/25
За позовом Приватного підприємства "Транс - Атлас", м. Луцьк Волинської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Джос Палет Сервіс", с. Коритняни Ужгородського району Закарпатської області
про стягнення суми 15 000 грн заборгованості по оплаті здійсненого перевезення вантажу згідно Договору - заявки про надання автотранспортних послуг №1 від 13.06.2025,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Нікулочкіна О.В.
представники:
Позивача - без виклику
Відповідача - без виклику
Приватним підприємством "Транс - Атлас", м. Луцьк Волинської області заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Джос Палет Сервіс", с. Коритняни Ужгородського району Закарпатської області про стягнення суми 15 000 грн заборгованості по оплаті здійсненого перевезення вантажу згідно Договору - заявки про надання автотранспортних послуг №1 від 13.06.2025.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.09.2025 відкрито провадження у справі №907/939/25 в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачеві строк на подання господарському суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали, а також у цей же строк письмово висловленої позиції щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачеві строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву. Встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) не пізніше 10.10.2025.
Приписами ч. 3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
За змістом частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позивач просить суд задоволити позов у повному обсязі, покликаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором - заявкою про надання автотранспортних послуг №1 від 13.06.2025 в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг, пов'язаних із перевезенням вантажу, внаслідок чого у відповідача виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 15 000 грн.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України та письмово висловленої позиції щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ст. 251 ГПК України суду не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.
Враховуючи, що про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду від 09.09.2025 про відкриття провадження у справі №907/939/25 була надіслана на його офіційну адресу, зазначену в ЄДРЮОФОПтаГФ; повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду міститься в матеріалах справи), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, а також докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
13.06.2025 між Приватним підприємством "Транс-Атлас" (перевізником, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джос Палет Сервіс" (замовником, відповідачем у справі) з метою здійснення перевізником перевезень вантажу було укладено Договір - заявку про надання автотранспортних послуг №1 (далі - Договір-заявка) з наступними умовами перевезення: - маршрут - м. Львів (Львівська область) - с. Поляна (Закарпатська область); - дата завантаження - 13.06.2025; - адреса завантаження - м. Львів, вул. Авіаційна, буд. 7 (Львівська область); - адреса вивантаження - с. Поляна, вул. Сонячна, 63 (Закарпатська область); - дата вивантаження - по приїзду не пізніше 16.06.2025; - вантаж - дерев'яні піддони; - вага та спосіб завантаження - завантаження бокове, заднє до 20 т; - номери автомобіля - НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ; - ПІБ водія та номер телефону - ОСОБА_1 , НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 ; - фрахт - 15 000 грн з ПДВ; - умови розрахунку - безготівковий розрахунок, по оригіналам документів, відстрочка 5-7 робочих днів з дати отримання оригіналів; - контактна особа - НОМЕР_5.
Відповідно до п. 1, 2 Договору-заявки, за не дотримання умов заявки, за не подачу автомобіля на завантаження з перевізника (експедитора) стягується штраф у розмірі 600 грн. Наявність постійного телефонного зв'язку з водієм.
Пунктом 3 Договору-заявки визначено, що про розмитнення вантажу диспетчер перевізника (експедитора) або водій обов'язково інформує замовника.
За змістом п. 4, 5 Договору-заявки визначено, що перевізник в особі водія автотранспортного засобу відповідає за правильне розташування вантажу на причепі по осях згідно нормативів. Перевізник несе матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту його завантаження до моменту відвантаження, кількість місць згідно CMR, видаткової накладної.
Згідно із п. 6, 7 Договору-заявки, водій зобов'язаний прийняти на борт машини зазначену кількість піддонів у супровідних документах. Не підписувати документи про передачу йому товару, якщо товар ним не порахований. Про невідповідність кількості водій повідомляє відповідальних осіб. Нормативний час на завантаження, митне оформлення 48 год. Розвантаження і розмитнення 48 год., крім святкових і вихідних днів.
У відповідності до п. 8 Договору-заявки, оплата поза нормований простій автомобіля складає 600 грн на території України і 800 грн на території Європи і країн СНД за кожну добу.
При зміні вище вказаних умов перевізник (експедитор) повинен негайно повідомити замовника по вказаному вище контактному телефону (п. 9 Договору-заявки).
На виконання умов Договору-заявки позивачем (перевізником) було надано відповідачу (замовнику) послуги, пов'язані із перевезенням вантажу на загальну суму 15 000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунком-фактурою №2087 від 14.06.2025, актом наданих послуг №2087 від 14.06.2025 та товарно-транспортною накладною №11 від 13.06.2025, що засвідчують факт перевезення вантажу, вказаного в заявці замовника.
Як зазначає позивач, на виконання положень Договору-заявки стосовно порядку оплати, останнім 17.06.2025 засобами кур'єрської служби ТОВ "Нова Пошта" відповідачу було направлено оригінали документів, які були отриманні останнім 19.06.2025.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором-заявкою в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих йому позивачем послуг із перевезення вантажу зумовило підстави для звернення останнього до суду з вимогою про стягнення з ТОВ "Джос Палет Сервіс" грошових коштів в означеному розмірі у примусовому порядку.
ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Нормою ст. 193 Господарського кодексу України (тут - і надалі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Таким чином, станом на момент розгляду наявного спору по суті його обставини оцінюються судом із огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
При цьому, за своєю правовою природою договір, укладений між сторонами спору, є змішаним та має ознаки договору транспортного експедирування і договору перевезення.
Частиною 1 ст. 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Як встановлюють положення ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Правовий статус перевізника характеризує те, що він є суб'єктом господарювання, який на виконання умов договору перевезення вантажу зобов'язується доставити ввірений йому вантажовідправником вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі - вантажоодержувачу. Перевізник є стороною договору перевезення вантажу і зазначається як такий у відповідних транспортних документах.
Водночас згідно зі ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Статтею 316 Господарського кодексу України визначено, що договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.
Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначені Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність".
Так, у статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.
Статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачений перелік документів, що підтверджують приймання вантажу до транспортування.
За змістом ч. 11, 12 та 13 ст. 9 вищевказаного Закону, перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За положеннями ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1, 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З наявних у матеріалах справи документальних доказів вбачається, а відповідачем, у свою чергу, не спростовано, що позивачем, на виконання умов Договору-заявки про надання автотранспортних послуг №1 від 13.06.2025 надано послуги, пов'язані з перевезенням вантажу, свідченням чого є рахунок-фактура №2087 від 14.06.2025, акт наданих послуг №2087 від 14.06.2025 та товарно-транспортна накладна. Зазначені оригінали документів 17.06.2025 були надіслані відповідачу кур'єрською службою ТОВ "Нова Пошта", що підтверджується експрес-накладною №20451187687238 від 17.06.2025.
У даному контексті суд звертає увагу на те, що укладений сторонами Договір-заявка не передбачав способу листування та обміну сторонами документами та інформацією (зокрема, шляхом відправлення рекомендованих листів на відповідну адресу з використанням національного оператора поштового зв'язку АТ "Укрпошта"). Відтак такі листи могли відправлятись кур'єрською службою ТОВ "Нова Пошта", а відповідні накладні є належними, в розумінні ст. 76 ГПК доказами відправлення таких листів.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.09.2022 у справі №913/703/20.
Згідно із положеннями ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання, зокрема, не здійснив оплату вартості наданих позивачем послуг у повному обсязі, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 15 000 грн, факт існування якої належним чином доведений та не спростований відповідачем у встановленому законом порядку.
Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 15 000 грн заборгованості за надані послуги, що пов'язані з перевезенням вантажу є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем належними і допустимими доказами не спростованими. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ч. 1 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 3028 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джос Палет Сервіс", вул. Духновича, будинок 10, с. Коритняни, Ужгородський район, Закарпатська область, 89435 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 40760581) на користь Приватного підприємства "Транс - Атлас", вул. Електроапаратна, будинок 14, м. Луцьк, Волинська область, 43010 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 36071694) суму 15 000 грн (П'ятнадцять тисяч гривень) заборгованості по оплаті здійсненого перевезення вантажу згідно Договору - заявки про надання автотранспортних послуг №1 від 13.06.2025, а також 3028 грн (Три тисячі двадцять вісім гривень) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
У зв'язку із проходженням суддею Пригарою Л.І. підготовки для підтримання кваліфікації голів і заступників голів місцевих загальних, господарських та окружних адміністративних судів, апеляційних судів, Вищого антикорупційного суду, Касаційних судів у складі Верховного Суду в режимі онлайн з 24.11.2025 по 26.11.2025, повне судове рішення складено та підписано 27.11.2025.
Суддя Л.І. Пригара