61022, м. Харків, пр. Науки, 5
27.11.2025 Справа №905/849/25
За позовомРегіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях
доОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачаПублічне акціонерне товариство «Донбасенерго» в особі Структурної одиниці Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» «Підприємство робочого постачання «Енерготорг»
простягнення боргу, розірвання договору та повернення майна
Суддя Хабарова М.В.
Секретар судового засідання: Сухіна В.А.
за участю представників:
від позивачаЛопачук Н.І.
від відповідачане з'явились
від третьої особине з'явились
Регіональне відділення фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 21418,68 грн, в т.ч. 17560,75 грн - орендної плати, 3857,93грн - пені.
- розірвати Договір оренди від 27.09.2021 № 0406Д/2021, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Структурною одиницею публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» «Підприємство робочого постачання «Енерготорг» на державне майно - частина загальною площею 77,55 кв.м нежитлового приміщення першого поверху будівлі магазину № 11 (інвентарний № 66), розташоване за адресою: АДРЕСА_2, що обліковується на балансі Структурної одиниці ПАТ «Донбасенерго» «Підприємство робочого постачання «Енерготорг» та не увійшло до статутного капіталу ПАТ «Донбасенерго».
- зобов'язати ОСОБА_1 повернути державне майно - частина загальною площею 77,55 кв. м нежитлового приміщення першого поверху будівлі магазину № 11 (інвентарний № 66), розташоване за адресою: АДРЕСА_2, шляхом підписання акту повернення з оренди з балансоутримувачем - Публічним акціонерним товариством «Донбасенерго», код 23343582, в особі Структурної одиниці Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» «Підприємство робочого постачання «Енерготорг».
В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди №0406Д/2021 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 27.09.2021 в частині своєчасної сплати орендної плати, у зв'язку з чим договір підлягає розірванню, а державне майно поверненню.
За приписами ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
У відповідності з приписами ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України з метою підтвердження інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, судом через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно відповіді №1716216 від 29.08.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру адресою реєстрації ОСОБА_1 є Донецька обл., Мар'їнський р-н, м. Курахове, вул. В. Салія, 9.
Крім того, положеннями ст.ст. 4, 4-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII від 20.10.2014 передбачено облік та ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, адміністратором та відповідальним за формування та ведення якої є Міністерство соціальної політики України, згідно з п. 2 та 14 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №646 від 22.09.2016.
Тому, ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.08.2025 витребувано у Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України з відповідним запитом відомості про реєстрацію в якості внутрішньо переміщеної особи - фізичної особи ОСОБА_1.
10.09.2025 на електронну пошту суду від Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України надійшла відповідь, у якій останнє повідомило, що станом на 02.09.2025 в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб інформація про запитувану особу відсутня.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/849/25; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» в особі Структурної одиниці Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» «Підприємство робочого постачання «Енерготорг»; підготовче засідання у справі призначено на 02.10.2025.
24.09.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про проведення засідання, що призначене на 02.10.2025 за відсутності представника позивача з урахуванням наявних у суду матеріалів.
01.10.2025 через систему «Електронний суд» до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Суд задовольнив клопотання позивача про проведення засідання за його відсутності.
Ухвалою Господарського суду від 02.10.2025 продовжено ОСОБА_1 строк для подання відзиву на позовну заяву та прийнято до розгляду поданий відповідачем відзив; відкладено підготовче засідання у справі на 23.10.2025; встановлено позивачу строк для надання відповіді на відзив до 20.10.2025.
16.10.2025 через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
21.10.2025 через систему «Електронний суд» до суду від відповідача надійшла заява, в якій він зазначив, що всі свої пояснення відповідач виклав у відзиві на позовну заяву та просить суд розглянути справу без участі відповідача.
Третя особа письмових пояснень по справі не подала, своїм процесуальним правом не скористалась.
Підготовче засідання, призначене на 23.10.2025, не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Хабарової М.В. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.10.2025 підготовче засідання у справі призначено на 06.11.202.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.11.2025.
В судове засідання 27.11.2025 з'явився представник позивача, відповідач та третя особа в судове засідання з розгляду по суті не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 27.11.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд Донецької області
27.09.2021 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар, відповідач) було укладено договір оренди №0406Д/2021 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (договір оренди), відповідно до п.1.1 Розділу ІІ «Незмінювані умови договору», орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов.
Об'єктом оренди є частина загальною площею 77,55 кв.м. нежитлового приміщення першого поверху будівлі магазину №11 (інвентарний №66), розташованого за адресою: АДРЕСА_2, що обліковується на балансі Структурної одиниці ПАТ «Донбасенерго» «Підприємство робочого постачання «Енерготорг» та не увійшов до статутного капіталу ПАТ «Донбасенерго» (п.4.1 Договору оренди розділу І «Змінювані умови договору»).
Згідно з п. 2.1 розділу ІІ «Незмінювані умови договору» орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору. Акт приймання-передачі майна в оренду та акт повернення майна з оренди складаються за формою, що розробляється Фондом державного майна і оприлюднюється на його офіційному веб-сайті.
Відповідно п. 3.1 Договору оренди Розділу ІІ «Незмінювані умови Договору» та п. 9.1 Розділу І «Змінювані умови Договору» встановлено, що місячна орендна плата становить 1500,00 грн без ПДВ. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року (п. 3.2 Договору оренди Розділу ІІ «Незмінювані умови договору»).
Відповідно до п. 3.3 Розділу ІІ «Незмінювані умови договору» орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством, щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону (договори типу 5(А) і 5 (В).
Згідно з п.16 Розділу І «Змінювані умови договору» співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору: балансоутримувачу - не застосовується, державному бюджету 100 відсотків суми орендної плати.
Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем (в частині, належній державному бюджету) та/або балансоутримувачем (в частині, належній балансоутримувачу) (п. 3.7 Договору оренди Розділу ІІ «Незмінювані умови договору»).
Сторони погодили, що припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності) (п. 3.10 Договору оренди Розділу ІІ «Незмінювані умови Договору).
Відповідно до п. 4.1 Розділу ІІ «Незмінювані умови Договору» у разі припинення договору орендар зобов'язаний: звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу; сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди; відшкодувати балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (і в межах сум, що перевищують суму страхового відшкодування, якщо воно поширюється на випадки погіршення стану або втрати орендованого майна) або в разі демонтажу чи іншого вилучення невід'ємних поліпшень/капітального ремонту.
Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (п. 4.3 розділу ІІ «Незмінювані умови Договору).
Відповідно до п. 12.1 Розділу І «Змінювані умови Договору» цей договір укладено строком на 5 років з дати набрання чинності цим договором.
Цей Договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченю). Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору (п. 12.1 розділу ІІ «Незмінювані умови Договору»).
Умови цього Договору зберігають силу протягом всього строку дії цього Договору, в тому числі у разі, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, крім випадку, передбаченого п.3.7 цього договору, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань (п.12.2 розділу ІІ «Незмінювані умови Договору»).
Згідно з умовами п. 12.6.7 Розділу ІІ «Незмінювані умови Договору» - договір припиняється на вимогу будь-якої із сторін цього договору за рішенням суду з підстав, передбачених законодавством.
Сторони узгодили в п. 12.7.1 Розділу ІІ «Незмінювані умови Договору», що договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.
Про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи
орендодавця, передбачених пунктом 12.7 цього договору, орендодавець повідомляє орендареві та іншій стороні листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк не менш як 15 та не більш як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п'яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні орендодавцем або балансоутримувачем контролю за використання майна). Лист пересилається на адресу електронної пошти орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна.
Якщо протягом встановленого у приписі часу орендар не усунув порушення, орендодавець надсилає орендарю лист, у якому повідомляє орендареві про дострокове припинення договору на вимогу орендодавця. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення.
Договір вважається припиненим на п'ятий робочий день після надіслання орендодавцем або балансоутримувачем орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець надсилає орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також на адресою орендованого майна. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні орендодавця. (п. 12.8 Розділу ІІ «Незмінювані умови Договору»).
Договір підписаний та скріплений печатками з боку орендодавця та балансоутримувача.
Відповідно до акту приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 27.09.2021 балансоутримувач передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності на виконання договору оренди нерухомого майна від 27.09.2021 №0406Д/2021, а саме - частину нежитлового приміщення будівлі магазину №11 (інвентарний №66) на першому поверсі загальною площею 77,55 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.
Вказаний акт приймання-передачі підписаний сторонами та скріплений печаткою з боку балансоутримувача.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях зверталося до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з вимогами (№20-03-02-1498ВС від 06.10.2023, №20-03-897ВС від 28.05.2024, №20-03-866 від 27.06.2025) про вжиття заходів щодо погашення заборгованості зі сплати орендної плати перед державним бюджетом та нарахованої пені.
У зв'язку з тим, що відповідач не виконав умови укладеного між ним та позивачем Договору оренди в частині своєчасної та в повному обсязі оплати орендних платежів за період з листопада 2023 року по 30 вересня 2024 року, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення орендної плат та пені, розірвання договору та повернення майна.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №916/2791/16 (провадження № 12-141гс18) зроблено висновки про те, що спір є підвідомчим господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі правової норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми права, що безпосередньо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суб'єктного складу такого спору, суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Відповідно до частини другої статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб'єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб'єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.
Вказані правові висновки сформовані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 916/1261/18 (провадження № 12-37гс19).
Отже, однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб'єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб'єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов'язання, що з нього виникають, є господарськими.
У постанові Верховного Суду від 07 березня 2023 року у справі № 904/587/22 вказано, що наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації ФОП така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб'єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських. Наявність такого статусу (ФОП) в особи, яка є стороною у справі, не підтверджує те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи підприємцем вона виступає в такому статусі у всіх правовідносинах. Отже, вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб'єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 25 червня 2019 року у справі №904/1083/18 та від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 дійшла висновків про належність спорів до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, наголосивши на тому, що з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Предметом спору у цій справі є порушене право Регіонального відділення Фонду держмайна України по Донецькій та Луганській областях як власника нерухомого майна на отримання орендної плати у передбачених розмірі та строку.
На момент укладення Договору оренди №0406Д/2021 від 27.09.2021 відповідач був зареєстрований як Фізична особа - підприємець, отже цей договір він уклав як Фізична особа - підприємець.
Об'єктом оренди є частина загальною площею 77,55 кв.м. нежитлового приміщення першого поверху будівлі магазину №11 (інвентарний №66), розташованого за адресою: АДРЕСА_2, яке може бути використане орендарем за будь-яким цільовим призначенням на розсуд орендаря. Тобто, цільовим призначенням спірного нерухомого майна є комерційне використання, що узгоджувалося з видами економічної діяльності відповідача.
10.01.2025 ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність ФОП за власним рішенням.
Таким чином, у ОСОБА_1 як суб'єкта господарювання виникло зобов'язання за Договором оренди з виплати орендної плати за використання нерухомого майна в комерційних цілях, і це зобов'язання у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинилося.
Отже, даний спір належить до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились.
Дослідивши матеріали справи на підставі приписів чинного законодавства, суд виходить з наступного.
Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, за приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, є договір.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом положень статей 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором оренди.
Правовідносини оренди (найму) врегульовані положеннями Цивільного кодексу України, а також Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як встановлено судом, між сторонами 27.09.2021 укладено Договір оренди 0406Д/2021 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, який підписаний уповноваженими особами та скріплений печаткою з боку орендодавця.
На виконання п.1.1 Договору орендодавець і балансоутримувач передав, а орендар прийняв у строкове платне користування майно, відповідно до Акту приймання-передачі від 27.09.2021.
За приписами частини першої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до частини 5 статті 762 Цивільного кодексу України плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Відповідно до п. 9.1. Розділу І «Змінювані умови договору» Договору оренди місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону становить 1500,00 грн без ПДВ.
Сторони погодили, якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.
Річний індекс інфляції за 2021 рік становить 110,0 %, за 2022 рік - 126,6 %, за 2023 рік - 105,1 %, за 2024 рік - 112,0 %, таким чином місячна орендна плата у 2022 році складає 1650,00 грн, у 2023 році - 2088,90 грн, у 2024 році - 2195,44 грн.
Згідно з пунктом 3.3 Розділу ІІ «Незмінювані умови Договору» сторони погодили, що орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 умов (до державного бюджету - 100 відсотків, балансоутримувачу - не застосовується).
Таким чином, до державного бюджету повинно бути сплачено місячну орендну плату у 100% розмірі.
Пунктом 3.3 Розділу ІІ «Незмінюваних умов договору» сторони погодили, що орендарі, які отримали майно в оренду за результатами аукціону, сплачують орендну плату до 15 числа поточного місяця оренди.
З позовної заяви вбачається, що позивач не нараховував орендну плату за період з 24.02.2022 по 31.12.2022, оскільки зазначив, що відповідач звільнений від орендної плати на підставі Постанови КМУ №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» від 27.05.2022.
За період з 01.01.2023 по 07.05.2024 здійснював нарахування у розмірі 100% (з урахуванням індексації) - у зв'язку з відсутністю законодавчого акту про скасування орендної плати.
За період з 08.05.2024 по 30.09.2024 у розмірі 50% розміру орендної плати (з урахуванням її індексації). З 01.10.2024 не нараховував орендну плату за період з 01 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації.
Суд зазначає, що Підпунктом 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 (в редакції, що діяла до внесення змін в Постанову № 634 Постановою Кабінету Міністрів України № 512 від 07.05.2024) «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» передбачено, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31.12.2022, за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24.02.2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022 або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна: фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану; які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (Донецька область; Запорізька область в межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганська область; Миколаївська область в межах Баштанського, Вознесенського районів (крім селищ міського типу Доманівка, Братське, м. Южноукраїнська), Миколаївського району (крім м. Миколаєва); Харківська область в межах Богодухівського району (крім мм. Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп'янського і Харківського районів (крім м. Мерефи, смт Нова Водолага, м. Харкова), Чугуївського району (крім м. Змієва); Херсонська область; Автономна Республіка Крим; м. Севастополь).
Водночас, підпунктом 5 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 (в редакції, що діяла до внесення змін в Постанову № 634 Постановою Кабінету Міністрів України № 512 від 07.05.2024) передбачено, що звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до пункту 1 Постанови № 634 здійснюється без окремого рішення орендодавця.
Суд зазначає, що підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 (в редакції чинній станом на час прийняття постанови) було передбачено звільнення певних категорій орендарів, державного і комунального майна, від орендної плати у період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування.
Наявність у Постанові №634 правової конструкції «але у будь-якому разі до 31.12.2022» свідчить, що така дата буде застосована, як кінцева лише у разі припинення воєнного стану раніше 31.12.2022.
Суд звертає увагу, що до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України від 01 квітня 2022 року № 1307/5 (який був чинним в період прийняття Постанови №634) включено Покровський район (крім міст Білозерське, Гірник, Добропілля, Красногорівка, Курахове, Мирноград, Новогродівка, Покровськ, Селидове, села Шахове).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України про «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» від 6 березня 2022 року №209 протягом дії воєнного стану припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.
Надалі, на підставі постанови Кабінету Міністрів України №469 від 09.05.2023 пп. 1 п. 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №209 викладено в такій редакції «припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 (який був чинним та діяв в період до 20.03.2025) Курахівська міська територіальна громада за винятком с. Веселий Гай, с. Вовченка, с. Ганнівка, м. Гірник, сел. Гостре, с. Дальнє, с. Костянтинопольське, сел. Курахівка, сел. Острівське, с. Трудове, с. Успенівка з 24.02.2022 05.09.2024 віднесена до території можливих бойових дій.
Таким чином, оскільки орендоване майно знаходиться у місті Курахове, в межах якого не припинявся доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України та яке є територією можливих бойових дій у вказаний період, то до орендаря не застосовується положення стосовно звільнення від орендної плати на період воєнного стану, які передбачені підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022.
Відповідно до абзацу 2 підпункту 4 пункту 1 постанови №634 на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24.02.2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022 або раніше орендарям, крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).
07.05.2024 Постановою Кабінету міністрів України №512 були внесені зміни до Постанови №634.
Згідно з підп.11 п.1Постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» №634 від 27.05.2022 (з урахуванням змін після 07.05.2024) орендарям державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - визначені території), не нараховується орендна плата за період з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації, по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації, що визначаються відповідно до зазначеного переліку.
Відповідно до п.4 ч.1 Постанови (із змінами) на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24.02.2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022 або раніше орендарям, крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).
Отже, враховуючи те, що відповідач (орендар) не відноситься до орендарів, визначених підпунктами 1-3 пункту 1 Постанови №634, суд дійшов висновку, що відповідач підпадає під пп. 4 п. 1 Постанови №634, тому у спірних правовідносинах наявні підстави для нарахування орендної плати в розмірі 50%.
Позивач не нараховував відповідачу орендну плату в період з 24.02.2022 до 31.12.2022.
В період з 01.01.2023 по 08.05.2024, як вбачається з розрахунку, позивачем було нараховано оренду плату у розмірі 100%, що суперечить вимогам постанови.
Одночасно, суд не погоджується з позицією позивача про можливість запровадження нарахування орендної плати в розмірі 50% для орендарів державного майна, розташованого на інших територіях Донецької області тільки з 08.05.2024, у зв'язку зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України №512 від 08.05.2024, оскільки при встановленні нерозповсюдження дії пп. 1 п. 1 на орендаря, який знаходиться на території Донецької області (зокрема, як у спірному випадку, коли орендар знаходиться на території можливих бойових дій), нарахування 100% розміру орендної плати є вочевидь несправедливим у порівнянні з іншими орендарями, які розташовані в інших регіонах України, однак до яких протягом 2023 року застосовується відповідна пільга.
Суд встановив, що місячна орендна плата до державного бюджету за 2023 рік становить 2088,90 грн, за 2024 рік - 2195,44 грн. Здійснивши перерахунок орендної плати з урахуванням пільги 50% суд зазначає, що місячна орендна плата складає за 2023 рік - 1044,45грн, за 2024 рік - 1097,72 грн.
Станом на 01.01.2023 у відповідача наявна переплата у розмірі 300,51 грн. Таким чином, з урахуванням переплати, заборгованість з орендної плати за січень 2023 року становила 743,94 грн, за лютий-грудень 2023 року - 11488,95 грн, за січень-вересень 2024 - 9879,75 грн.
З розрахунку позивача вбачається, що відповідачем було здійснено часткові оплати, які зараховувались позивачем в порядку черговості на нараховану заборгованість, в першу чергу відбувалося погашення пені. Заборгованість за період з листопада 2023 року (залишок) по 30 вересня 2024 року залишилася непогашеною.
Крім того, позивач заявляє до стягнення пеню у розмірі 3857,93 грн.
Однак, оскільки позивач здійснював нарахування без застосування пільги, суд зазначає, що розрахунок основної заборгованості відповідача та пені за весь період, за який здійснював зарахування позивач, починаючи з 01.01.2023 є арифметично невірним.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Так, стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 3.8 розділу ІІ «Незмінювані умови договору» на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Здійснивши власний перерахунок заборгованості з орендної плати із застосуванням пільги в розміри 50%, починаючи з січня 2023 року, та пені, з урахуванням встановлених договором оренди термінів сплати щомісячних платежів в межами встановленого законодавством 6-ти місячного строку, суд встановив, за рахунок здійснених оплат на загальну суму 24714,81 грн відповідачем було в повному обсязі погашено заборгованість з орендної плати та пені в період з січня 2023 року по серпень 2024 року.
Стосовно нарахування позивачем орендної плати за вересень 2024 року суд зазначає наступне.
В підпункті 1-1 пункту 1 Постанови № 634 з урахуванням Постанови № 512 зазначено, що не нараховується орендна плата за період з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації.
Враховуючи, що Курахівська міська територіальна громада, де знаходиться спірне орендоване майно, з 06.09.2024 була включена до територій активних бойових дій, то відповідач звільнений від сплати орендної плати з 01 вересня 2024 року, а отже нарахування орендної плати за вересень 2024 року є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам законодавства.
Таким чином, оскільки відповідачем було в повному обсязі погашено заборгованість з орендної плати та пені за Договором оренди №0406Д/2021 від 27.09.2021, тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості з орендної плати та пені задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог в частині розірвання договору оренди № 0406Д/2021 від 27.09.2021 та повернення державного майна, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч.1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Згідно частини 1 статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №917/28/19 істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди комунального майна, як систематичне (два і більше разів) своєчасне (у строк встановлений договором) невнесення орендної плати або несплата її повністю, а також невиконання сторонами інших своїх зобов'язань, в тому числі несплата інших обов'язкових платежів, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач протягом тривалого часу не вносив орендні платежі своєчасно, чим, в свою чергу, істотно порушував умови укладеного договору.
Відповідно до пункту 12.7 договору оренди № 0406Д/2021 від 27.09.2021 договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.
Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечив проти розірвання договору та повернення майна.
Враховуючи положення наведених норм законодавства та пункту 12.7 договору, а також висновки суду, щодо систематичної несплати орендної плати (понад три місяці), суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди № 0406Д/2021 від 27.09.2021.
Згідно з ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору (ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України).
Умовами договору передбачено, що акт приймання-передачі майна в оренду та акт повернення майна з оренди складаються за формою, що розробляється Фондом державного майна і оприлюднюється на його офіційному веб-сайті.
У разі припинення договору орендар зобов'язаний, зокрема, звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу (п. 4.1 Договору Розділу ІІ «Незмінювані умови договору».
Орендар зобов'язаний підписати три примірники акта повернення з оренди орендованого майна не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з моменту їх отримання від балансоутримувача і одночасно повернути балансоутримувачу два примірники підписаних орендарем актів разом із ключами від об'єкта оренди (у разі, коли доступ до об'єкта оренди забезпечується ключами); звільнити майно одночасно із поверненням підписаних орендарем актів (п. 4.2 Договору оренди).
Відповідно до п. 4.3 Договору оренди майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.
Відтак, відповідач після розірвання договору, зобов'язаний передати баланcоутримувачу нерухоме майно - частину загальною площею 77,55 кв.м нежитлового приміщення першого поверху будівлі магазину №11 (інвентарний №66), яка була передана за договором оренди № 0406Д/2021 від 27.09.2021.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Оскільки суд встановив, що у відповідача відсутня заборгованість з орендної плати та пені, суд залишає без розгляду клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення та звільнення від сплати пені.
У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-77, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Розірвати договір оренди №0406Д/2021 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 27.09.2021, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Структурною одиницею публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» «Підприємство робочого постачання «Енерготорг» на державне майно - частина загальною площею 77,55 кв. м нежитлового приміщення першого поверху будівлі магазину № 11 (інвентарний № 66), розташоване за адресою: АДРЕСА_2, що обліковується на балансі та Структурної одиниці ПАТ «Донбасенерго» «Підприємство робочого постачання «Енерготорг» та не увійшло до статутного капіталу ПАТ «Донбасенерго».
3. Зобов'язати Фізичну особу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) повернути державне майно - частину загальною площею 77,55 кв. м нежитлового приміщення першого поверху будівлі магазину №11 (інвентарний №66), розташованого за адресою: АДРЕСА_2, шляхом підписання акту повернення з оренди з балансоутримувачем - Публічним акціонерним товариством «Донбасенерго» (84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Тихого Олекси, б.6, ідентифікаційний код 23343582) в особі Структурної одиниці Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» «Підприємство робочого постачання «Енерготорг» (84180, Донецька область, м. Миколаївка, вул. Січових Стрільців, 9,ідентифікаційний код 00132724).
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, б. 1, код 43023403; р/р UA188201720343160001000122001, МФО 820172, ДКС України) судовий збір у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп.
5. В іншій частині позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 27.11.2025
Суддя М.В. Хабарова