вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
25.11.2025м. ДніпроСправа № 910/1262/25
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", м. Київ
про стягнення 677 834,43 грн.
Суддя Красота О.І.
за участю секретаря судового засідання Куц І.І.
Представники:
від Позивача: Хлабистін Д.М., дов. від 30.04.2025;
від Відповідача: Бертнік Я.П., дов. № 09/25 від 10.10.2024;
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" і просило суд стягнути неустойку у подвійному розмірі орендної плати за час прострочення зобов'язання щодо повернення у розмірі 198 207,88 грн., орендну плату у розмірі 479 626,55 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору оренди нерухомого майна № ПР/ВЧД-16-2019-007/НКМ-дч від 24.07.2019 в частині своєчасного повернення майна.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1262/25; вирішено здійснювати розгляд справи в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
25.02.2025 від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог.
27.02.2025 від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечував проти доводів Відповідача та просив суд задовольнити позов повністю.
03.03.2025 від Відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він просив суд відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 вирішено передати справу № 910/1262/25 на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/1262/25 визначено суддю Красоту О.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2025.
Ухвалою суду від 26.05.2025 прийнято справу № 910/1262/25 до свого провадження; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 17.07.2025 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 11.09.2025 о 12:00 год.
12.08.2025 від Відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні 11.09.2025 о 12:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 01.09.2025 заяву Відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; судове засідання у справі, призначене на 11.09.2025 о 12:00 год., вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Відповідача з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Представник Позивача та представник Відповідача (в режимі відеоконференції) у підготовчому засіданні 11.09.2025 надали пояснення щодо позовних вимог.
Ухвалою суду від 11.09.2025 відкладено підготовче засідання на 21.10.2025 о 14:00 год. та вирішено провести його в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Відповідача з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою суду від 21.10.2025 закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 25.11.2025 о 12:00 год. та вирішено провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Відповідача з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Представник Позивача у судовому засіданні 25.11.2025 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник Відповідача у судовому засіданні 25.11.2025 (в режимі відеоконференції) проти позовних вимог заперечував та у позові просив суд відмовити.
У порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.11.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 у справі № 910/12638/24 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" про стягнення 572 382,65 грн. встановлено, що 24.07.2019 між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № ПР/ВЧД-16-2019-007/НКМ-дч (далі - Договір), за умовами п. п. 1.1., 1.2. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме Майно загальною площею 3 242,0 кв. м, а саме: частину будівлі складального цеху (Літ. К-1, прим. №№ 1-1 - 1-4, 1-8 - 1-11) структурного підрозділу "Вагонне депо Кам'янське" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця", розташовану у м. Кам'янське за адресою: вул. Енергетиків, 28 б одноповерхового будинку загальною площею 3 267,5 кв. м (далі - Майно), в тому числі коефіцієнт загальних площ 99,2 % згідно з планом за поверхами, відповідно до викопіювання з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору. Майно належить Орендодавцю на праві власності.
Відповідно до п. 2.1. Договору передача Орендареві Майна в користування здійснюється на підставі Акта приймання-передачі майна від Орендодавця до Орендаря, складеного згідно з формою, що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток 1). Майно вважається переданим Орендодавцем Орендарю з дати підписання Акта приймання-передачі майна від Орендодавця до Орендаря уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками (у разі наявності). При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження Майна переходить до Орендаря з дати підписання Акта приймання-передачі майна від Орендодавця до Орендаря.
Пунктом 2.4. Договору передбачено, що Орендар не пізніше останнього дня строку дії цього Договору зобов'язаний повернути, а Орендодавець прийняти Майно за Актом приймання-передачі майна від Орендаря до Орендодавця, що складається Сторонами відповідно до форми (Додатку 2 до цього Договору). Майно має бути повернуто з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від Майна без нанесення шкоди цьому Майну, в стані не гіршому, ніж на момент прийняття Майна в оренду за Актом приймання-передачі майна від Орендодавця до Орендаря, з урахуванням його нормального зносу. У випадку погіршення стану Майна понад нормальний знос або його знищення Орендар повинен за вибором Орендодавця відновити Майно до відповідного стану або відшкодувати Орендодавцю вартість пошкодженого або знищеного Майна з вини Орендаря.
Згідно з п. 2.5. Договору майно вважається повернутим Орендодавцю з дати підписання Акта приймання-передачі майна від Орендаря до Орендодавця уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками (у разі наявності) (Додаток 2).
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що розмір орендної плати визначається за результатами електронних торгів (аукціону) і становить за 1 (один) календарний місяць користування 1 кв. м. Майна 54,87 грн (п'ятдесят чотири грн 87 коп.), крім того ПДВ - 10,97 грн (десять грн 97 коп.), а всього з ПДВ - 65,84 грн (шістдесят п'ять грн 84 коп.).
Загальний розмір орендної плати за 1 (один) календарний місяць користування Майном становить 177 883,00 (сто сімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят три) грн, крім того ПДВ - 35 576,60 грн (тридцять п'ять тисяч п'ятсот сімдесят шість грн 60 коп.), а всього з ПДВ - 213 459,60 грн (двісті тринадцять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять грн 60 коп.) (надалі - Орендна плата). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п. 3.2. Договору).
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що орендна плата щороку автоматично збільшується на 5 % (п'ять відсотків) від ставок, що діяли за попередній рік оренди через рік з дати укладення Договору. При цьому Сторони погодилися, що така зміна розміру Орендної плати відбуватиметься без укладення будь-яких змін та доповнень до цього Договору.
Орендна плата нараховується починаючи з дати передачі Майна за Актом приймання-передачі Майна від Орендодавця до Орендаря та сплачується Орендарем щомісяця, шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний банківський рахунок Орендодавця до 20 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється розрахунок. Невиставлення рахунку Орендодавцем не звільняє Орендаря від сплати Орендної плати за Договором (п. 3.4. Договору).
У пункті 3.6. Договору сторони погодили, що нарахування Орендної плати здійснюється за весь час фактичного користування Майном.
Цей Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток Сторін з 24.07.2019 року і діє до 23.07.2024 року включно та до повного виконання зобов'язань у частині здійснення розрахунків (п. 11.1. Договору).
Пунктом 11.7.2. Договору передбачено, що він припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
24.07.2019 сторони підписали Акт приймання-передачі майна.
Звертаючись до суду з позовом у справі № 910/12638/24, АТ "Українська залізниця" стверджувало, що ТОВ "Лемтранс" за період з 24.07.2024 по 31.08.2024 мало сплатити орендну плату в загальному розмірі 572 382,65 грн з ПДВ.
Судом першої інстанції у справі № 910/12638/24 встановлено, що строк дії Договору закінчився 24.07.2024, тож із цієї дати зобов'язання сторін, передбачені цим правочином, припинились, у тому числі в частині сплати орендної плати за користування майном. Чинне законодавство передбачає можливість застосування умов договору до відносин між сторонами, які виникли до його укладення. Натомість, можливості встановити застосування таких умов після припинення відповідного правочину законодавство не містить. Отже, застосування умов пункту 3.6. Договору після закінчення строку дії цього правочину є безпідставним та не відповідає положенням чинного законодавства України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 у справі № 910/12638/24 у позові відмовлено повністю, оскільки відсутні підстави для стягнення з Відповідача орендної плати за період користування майном з 24.07.2024 по 31.08.2024, після закінчення строку дії Договору оренди нерухомого майна № ПР/ВЧД-16-2019-007/НКМ-дч від 24.07.2019.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 у справі № 910/12638/24 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 у справі № 910/12638/24 залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 у справі № 910/12638/24 залишено без змін; судові витрати, пов'язані з поданням апеляційної скарги, покладено на скаржника.
Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 у справі № 910/12638/24 набрало законної сили 05.05.2025.
Позивач у справі, яка розглядається, зазначає, що з 24.07.2024 строк дії Договору закінчився, втім, станом на теперішній час орендоване майно Відповідачем йому не поверталось, а орендна плата з 24.07.2024 не сплачується, що у свою чергу є порушенням з боку Відповідача умов Договору, зокрема п.п. 2.4, 3.6 та 3.10.
Тому Позивач вважає, що, враховуючи невиконання Відповідачем свого зобов'язання зі сплати орендної плати за весь час фактичного користування майном, як то передбачено п. 3.6 та п. 3.10 Договору, Відповідач за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 має сплатити орендну плату у загальному розмірі 479 626,55 грн. з ПДВ (претензія за № ВПридн-04/59 від 13.12.2024; відповідь на претензію за № 17-В від 08.01.2025).
Також, Позивач зазначає, що, враховуючи часткове виконання Відповідачем свого зобов'язання зі сплати неустойки, передбаченої п. 8.6 Договору, він за період з 01.09.2024 по 30.11.2024 має доплатити неустойку у загальному розмірі 198 207,88 грн. без ПДВ. Зокрема, за період з 01.09.2024 по 30.09.2024 розмір неустойки становить 770 601,76 грн., з яких сплачено 718 748,02 грн. (несплачений залишок 51 853,74 грн.) (претензія за №ВПридн-04/38 від 17.10.2024; відповідь на претензію за № 435-В від 06.11.2024; платіжна інструкція № 8391 від 05.11.2024); за період з 01.10.2024 по 31.10.2024 розмір неустойки становить 784 472,60 грн., з яких сплачено 718 748,02 грн. (несплачений залишок 65 724,58 грн.) (претензія за № ВПридн-04/43 від 13.11.2024; відповідь на претензію за №484-В від 29.11.2024; платіжна інструкція № 8881 від 27.11.2024); за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 - 799 377,58 грн., з яких сплачено 718 748,02 грн. (несплачений залишок 80 629,56 грн.) (претензія за № ВПридн-04/71 від 13.12.2024; відповідь на претензію за №25-В від 08.01.2025; платіжна інструкція № 9497 від 27.12.2024).
Так, відповідно до п. 3.10 Договору у разі припинення (розірвання) Договору Орендар сплачує орендну плату до дати фактичного повернення майна за актом приймання-передачі майна від Орендаря до Орендодавця включно. Закінчення строку дії Договору не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити Орендодавцю заборгованість з орендної плати, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції.
Згідно з п. 8.6 Договору у разі невиконання обов'язку щодо повернення майна Орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати за час прострочення зобов'язання щодо повернення.
У зв'язку з цим Позивач звернувся з позовом до суду та просить стягнути з Відповідача неустойку у подвійному розмірі орендної плати за час прострочення зобов'язання щодо повернення у розмірі 198 207,88 грн., орендну плату у розмірі 479 626,55 грн.
Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частинами 1 та 6 статті 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У частині 1 статті 284 Господарського кодексу України законодавець як істотні умови договору оренди, визначив, зокрема строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.
За приписами ч. 1 ст. 733 Цивільного кодексу України на наймача покладений обов'язок користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.
Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Аналогічні за змістом положення містить ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України).
Виняток з наведеного правила передбачено ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України, відповідно до якої в разі якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
За змістом наведених норм із закінченням строку договору найму (оренди), на який його було укладено, за наявності заперечень наймодавця щодо подальшого користування наймачем майном, договір є припиненим, що означає припинення дії (чинності) для сторін всіх його умов, а їх невиконання (невиконання окремих його умов) протягом дії договору оренди є невиконанням зобов'язання за цим договором, що має відповідні наслідки (настання відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов'язків під час дії договору тощо), однак не зумовлює продовження дії (чинність) договору в цілому або тих його умов, що не були виконані (неналежно виконані) стороною (сторонами).
Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Зміст наведених норм свідчить, що договір оренди є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку його дії зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення такого договору є підставою виникнення обов'язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Користування майном за договором оренди є правомірним, якщо воно відповідає його умовам та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб'єктів договірних правовідносин.
Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов'язання у сфері орендних відносин.
Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм ст.ст. 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, ст.ст. 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
Після спливу строку дії договору оренди невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Таким чином, користування майном після припинення договору оренди є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) і регулятивним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ст. 762 Цивільного кодексу України («Плата за користування майном») і охоронна норма ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України («Обов'язки наймача у разі припинення договору найму») не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов'язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.
Отже, положення п. 3 ч. 1 ст. 3 та ст. 627 Цивільного кодексу України про свободу договору не застосовуються до договорів оренди в тій їх частині, якою передбачені умови щодо здійснення орендної плати за період від моменту припинення дії договору до моменту повернення орендованого майна, оскільки сторони в такому випадку відступають від положень актів цивільного законодавства (ст. 6 Цивільного кодексу України).
Неврахування таких висновків щодо застосування положень цивільного та господарського законодавства на практиці призводить до того, що з орендаря, який після припинення строку дії договору оренди не повернув майно орендодавцю на його вимогу, фактично стягується потрійний розмір орендної плати, а саме: безпосередньо орендна плата, а також неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Наведений підхід у регулюванні орендних правовідносин, вочевидь, не узгоджується з такими загальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України).
З наведеного вбачається, що обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору оренди (до спливу строку його дії), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об'єктом оренди на платній основі.
Водночас, неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору оренди - якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення вказаного договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов'язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України.
А отже, в який би спосіб в договорі оренди не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов'язку повернути річ з найму (оренди) з подальшим користуванням нею після припинення такого договору, ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено ч. 2 ст. 785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов'язання, окрім того, що передбачений вказаною нормою).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.
Як встановлено вище, Договір оренди майна згідно з п. 11.1 діяв до 23.07.2024 включно.
Однак Відповідач у встановленому п. 2.5 Договору порядку майно не повернув.
За таких обставин після закінчення дії Договору у Позивача були наявні правові підстави для стягнення з Відповідача неустойки відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, що її, як свідчать матеріали справи, Відповідач сплачував Позивачу на виставлені ним претензії.
Водночас, підстави для сплати Відповідачем Позивачу орендної плати після закінчення дії Договору відсутні, оскільки, як зазначалось вище, у цьому випадку має місце спеціальне правове регулювання, відповідно до якого з орендаря, що не повертає майно після припинення строку дії договору оренди, стягується неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України), але не допускається стягнення за той самий період орендної плати за користування нею.
Відповідачем сплачено неустойку у подвійному розмірі орендної плати за період з 01.09.2024 по 30.11.2024 на загальну суму 2 156 244,06 грн., що підтверджується платіжними інструкціями, вказаними вище.
За таких обставин, позовні вимоги Позивача до Відповідача про стягнення неустойки за період з 01.09.2024 по 30.11.2024 у розмірі 198 207, 88 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки пункти 3.2 і 3.3 Договору після припинення строку його дії не застосовуються та орендна плата у розмірі 479 626,55 грн. за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 не стягується.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з Відповідача неустойки у подвійному розмірі орендної плати за час прострочення зобов'язання щодо повернення у розмірі 198 207,88 грн. на підставі п. 8.6 Договору за період з 01.09.2024 по 30.11.2024, орендної плати у розмірі 479 626,55 грн. за користування майном після закінчення дії Договору на підставі п. 3.6 та п. 3.10 Договору за період з 01.11.2024 по 30.11.2024.
З огляду на викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Позивача.
Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
25.11.2025