пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
25 листопада 2025 року Справа № 903/383/23
Господарський суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича
секретар судового засідання - Гандзілевська Яна Вікторівна
за участю представників сторін:
від позивача: Піун С.П.
від відповідача: Гаврилюк Д.Ю.
від третіх осіб: н/з
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/383/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Волиньгаз», Товариство з обмеженою відповідальністю “Оператор газорозподільної системи України» про стягнення 979485667,27 грн,
14 квітня 2023 року на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява від 31.03.2023 №125/08-3267 ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про стягнення на його користь з ТОВ "Волиньгаз збут" 822 780 578,79 грн., в тому числі, 471 808 053,73 грн заборгованості по оплаті природного газу, котрий відпускався позивачем та отримувався відповідачем у період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року на виконання умов укладеного між сторонами індивідуального договору №БГр-21/22-ВолГЗ від 30.09.2021 до рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВозГЗ від 30.09.2021, 128 509 132,74 грн пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 136 548 786,37 грн штрафу у розмірі 10% від суми простроченого платежу, 71 759 674,58 грн інфляційних нарахувань та 14 154 931,37 грн. трьох відсотків річних. Сплачена сума судового збору за подання позову до суду становить 939 400 грн.
Ухвалою від 19.04.2023 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 18.05.2023, запропоновано сторонам вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали (т.1, а.с.139).
08 травня 2023 року до суду від відповідача надійшов відзив від 08.05.2023 №VLz-CK-4115 на позовну заяву з обґрунтовуючими відзив документами та поштовими матеріалами в підтвердження направлення відзиву на адресу позивача (т.1, а.с.141-234).
12 травня 2023 року до суду від ТОВ "Волиньгаз збут" надійшло клопотання від 12.05.2023р. №VLz-CK-4152 про зупинення провадження у справі до набрання рішенням по справі №903/398/23 законної сили (т.1, а.с.225-244).
17 травня 2023 року до суду від ТОВ "Волиньгаз збут" надійшли заперечення від 17.05.2023р. №VLz-CK-4152 на відповідь на відзив (т.2, а.с.8-18).
17 травня 2023 року до суду від позивача надійшли заперечення від 17.05.2023р. на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (т.2, а.с.19-24).
За результатами проведеного 18.05.2023 за участю представників сторін судового засідання, відображеною в протоколі засідання суду ухвалою з метою встановлення місця знаходження відповіді позивача на відзив відповідача (надіслано до суду та не отримано судом), надання можливості відповідачу подати матеріали позовної заяви у справі №903/398/23 в обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі, в підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву до 01.06.2023 (т.2, а.с.26-28).
18 травня 2023 року (після проведеного у справі судового засідання) до суду від позивача надійшла відповідь від 02.05.2023 на відзив відповідача (т.2, а.с.29-46).
18 травня 2023 року до суду від ТОВ "Волиньгаз збут" надійшло клопотання від 18.05.2023 про долучення до матеріалів справи копії позовної заяви у справі №903/398/23 (т.2, а.с.48-55).
Ухвалою від 01.06.2023 у задоволенні клопотання ТОВ "Волиньгаз збут" про зупинення провадження у справі до набрання рішенням по справі №903/398/23 законної сили було відмовлено (т.2, а.с.63-64).
За результатами проведеного 01.06.2023 за участю представників сторін судового засідання, відображеною в протоколі засідання суду ухвалою з метою надання можливості відповідачу подати клопотання про зупинення провадження у справі, в підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву до 06.06.2023 (т.2, а.с.56-61).
01.06.2023 до суду від ТОВ "Волиньгаз збут" надійшла заява від 01.06.2023р. №VLz-CK-5455 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №903/399/23 (т.2, а.с.65-94).
05 червня 2023 року до суду від позивача надійшли заперечення від 02.06.2023р. на клопотання відповідача від 01.06.2023р. про зупинення провадження у справі (т.2, а.с.95-100).
Ухвалою від 06.06.2023 у задоволенні клопотання ТОВ "Волиньгаз збут" про зупинення провадження у справі відмовлено (т.2, а.с.107-110).
Протокольною ухвалою суду від 06.06.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.06.2023 о 12:00 год.; забезпечено ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" участь представника в судовому засіданні у справі 26.06.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС (т.2, а.с.101-105).
Ухвалою суду від 07.06.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Волиньгаз збут" від 06.06.2023 №VLz-CK-8451 на ухвалу Господарського суду Волинської області від 01.06.2023 про відмову в зупиненні провадження у справі №903/383/23, з додатками документів на 6 аркушах, в тому числі, платіжну інструкцію від 02.06.2023 №23830 на суму 2 684 грн., повернуто заявнику (т.2, а.с.111).
Листом №903/383/23/3864/23 від 16.06.2023 справу №903/383/23 витребувано з Господарського суду Волинської області (т.2, а.с.122).
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 06.06.2023 у справі №903/383/23 повернуто скаржнику (т.2, а.с.138-139).
03.07.2023 справа № 903/383/23 повернута до Господарського суду Волинської області (т.2, а.с.150).
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Волинської області від 20.06.2023 №01-4/63, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2023, справу №903/858/17 розподілено судді Кравчук А.М. (т.2, а.с.151-152).
Ухвалою суду від 04.07.2023 справу прийнято суддею Кравчук А.М. до розгляду. Судове засідання по розгляду справи по суті призначено на "02" серпня 2023 року на 12:00 год. (т.2, а.с.156).
01.08.2023 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про повернення на стадію підготовчого провадження, залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - АТ «ОГС «Волиньгаз», ТОВ «ОГС України» (т.2, а.с.167-169).
Клопотання обґрунтоване тим, що рішення у даній справі вплине на права та обов'язки АТ «ОГС «Волиньгаз» та ТОВ «ОГС України», які є відповідальними за якість поставленого природного газу, вартість якого є предметом розгляду даної справи.
У судовому засіданні 02.08.2023 оголошено перерву до 30.08.2023 о 12 год. 45 хв. для надання можливості позивачу ознайомитись з поданим клопотанням відповідача та подати свої пояснення чи заперечення при їх наявності (т.2, а.с.186-189).
08.08.2023 на адресу суду надійшли заперечення позивача на клопотання відповідача від 01.08.2023. Зазначає, що клопотання подане майже через два місяці після закриття підготовчого провадження. У відповідача було достатньо часу для його подання у підготовчому провадженні. Спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами, учасниками яких АТ «ОГС «Волиньгаз», ТОВ «ОГС України» не є. Позивач не несе відповідальності за якість газу на точці виходу ГТС, яка також не є предметом даного спору (т.2, а.с.191-193).
З метою забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, суд протокольною ухвалою від 30.08.2023 залучив Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Волиньгаз» та Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газорозподільної системи України» до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Повідомив учасників справи про дату та час розгляду справи у підготовчому провадженні 20.09.2023 о 12 год. 00 хв.
На адресу суду надійшли клопотання ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг":
- 11.09.2023 про приєднання до матеріалів справи доказів, копії листа від 06.09.2023 та докази направлення копій документів з додатками третім особам (т.2, а.с.205-215);
- 14.09.2023 про проведення судового засідання 20.09.2023 о 12:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (т.2, а.с.217).
19.09.2023 на адресу суду від Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Волиньгаз» надійшли:
- клопотання про відкладення підготовчого засідання в зв'язку з неможливістю участі представника в судовому засіданні (тр.2, а.с.230);
- письмові пояснення, в яких просить врахувати, що ТОВ "Волиньгаз Збут" не є споживачем природного газу в розумінні Кодексу ГРМ, а тому не може пред'являти будь - які вимоги до оператора ГРМ, пов'язані з якістю поставленого природного газу для його споживачів (а.с.231-240).
19.09.2023 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут" надійшли клопотання (вх.№01-74/1434/23 від 19.09.2023, вх. № 01-74/1433/23 від 19.09.2023) про призначення комплексної судової експертизи, зупинення провадження у справі (т.2, а.с.219-223).
Враховуючи вищевикладене, рівність учасників судового процесу, з метою повного та всебічного розгляду справи, надання можливості учасникам справи ознайомитись з клопотаннями відповідача, подати відповідні пояснення чи заперечення при їх наявності, суд протокольною ухвалою від 20.09.2023 підготовче засідання відклав на 04.10.2023 об 12 год. 00 хв. (т.2, а.с.241-242).
25.09.2023 на адресу суду від ТОВ “Оператор газорозподільної системи України» надійшли письмові пояснення, в яких просить врахувати, що згідно витягу з Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо відомостей відносно підтверджених торгових сповіщень набуття/відчуження природного газу між замовниками послуг транспортування - ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та ТОВ «Волиньгаз Збут» за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року (включно) між вказаними замовниками послуг транспортування за погодженими відповідно до положень Кодексу ГТС торговими сповіщеннями відбулась передача природного газу на загальний обсяг, що складає 186 198,850 тис. куб. м. Відповідно, саме вказані обсяги природного газу отримало ТОВ «Волиньгаз Збут» за період з жовтня 2021 по квітень 2022 року (включно) від ТОВ «Нафтогаз Трейдинг» за підтвердженими торговими сповіщеннями (т.3, а.с.1-27).
25.09.2023 на адресу суду від ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надійшли:
- заперечення позивача щодо призначення судової (комплексної) експертизи, в яких вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" повідомлено суд про всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та надано всі докази, які підтверджують такі обставини. Жоден із наданих ним доказів в межах справи №903/383/23 відповідачем не оспорюється та доказів протилежного відповідачем не надано. Зазначає, що зобов'язання ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" з передачі природного газу позивачу є виконаними з моменту передачі права власності на природний газ у віртуальній торговій точці (ВТТ) та подальшу відповідальність за газ несе покупець - позивач. Якість газу мала б встановлюватися саме в момент переходу права власності на нього у віртуальній торговій точці, а не в точці входу в ГТС. Встановлення якості природного газу на точці входу в ГTC не має значення для розгляду цієї справи (т.3, а.с.29-34).
- письмові пояснення, в яких просить врахувати, що позивачем було направлено заперечення на клопотання про призначення судової (комплексної) експертизи, по тексту заперечень було допущено технічну помилку стосовно загальних обсягів природного газу, який був переданий позивачем відповідачу на підставі рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВолГЗ від 30.09.2021 та Індивідуального договору №БГр-21/22-ВолГЗ від 30.09.2021 до нього та неправильно вказаний загальний об'єм природного газу, а саме, 204 700,00 тис.куб.м., замість правильного - 186 198,850 тис.куб.м. Таким чином, просить вважати правильним об'єм спожитого Відповідачем природного газу за період з жовтня 2021 по квітень 2022 в загальному обсязі 186 198,850 тис.куб.м., що в повній мірі відповідає обсягу природного газу, який було визначено позивачем в заявках про обсяг природного газу, узгоджено сторонами за змістом додаткових угод до Індивідуального договору та відображено в комерційних актах приймання-передачі природного газу (наявні в матеріалах справи, т.3, а.с.35-36).
Ухвалою суду від 04.10.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньгаз Збут» від 19.09.2023 №VLz-CK-8521, № VLz-CK-8522 про призначення судової (комплексної) експертизи задоволено. Призначено у справі №903/383/23 судову (комплексну) експертизу, проведення якої доручити Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України. Провадження у справі зупинено на час проведення судової експертизи (т.3, а.с.40-45).
Супровідним листом від 23.10.2023 матеріали справи направлені до Північно-західного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 04.10.2023 (т.3, а.с.76).
Ухвалою суду від 23.11.2023 відкладено вирішення питання про прийняття заяви Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи до повернення матеріалів справи №903/383/23 Господарському суду Волинської області.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 ухвалу суду від 04.10.2023 скасовано.
Ухвалою суду від 03.01.2024 розгляд справи призначено у підготовчому засіданні 17.01.2024 о 15 год 00 хв. (т.3, а.с.152-153).
15.01.2024 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про зупинення розгляду справи до набрання законної сили рішенням по справі №903/1232/23 (т.3, а.с.166-182).
Ухвалою суду від 17.01.2024 провадження у справі №903/383/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Волиньгаз», Товариство з обмеженою відповідальністю “Оператор газорозподільної системи України» про стягнення 822 780 578 грн 79 коп зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №903/1232/23, що перебуває на розгляді Господарського суду Волинської області (т.3, а.с.187-191).
28.11.2024 Вищою радою правосуддя прийнято рішення №3460/0/15-24 від 28.11.2024 про звільнення з посади судді ОСОБА_1 у зв'язку з поданням заяви про відставку. Згідно наказу в.о. голови суду від 28.11.2024 №17/02-2 ОСОБА_1 відраховано зі штату працівників Господарського суду Волинської області.
Враховуючи звільнення судді Кравчук А.М. виникла необхідність провести повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебували в провадженні судді.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2024 справу розподілено судді Гарбару І.О. (т.4, а.с.132).
Ухвалою суду від 02.12.2024 справу №903/383/23 прийнято до свого провадження зі стадії підготовчого провадження (т.4, а.с.133).
Як слідує з Єдиного реєстру судових рішень, рішення у справі №903/1232/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньгаз збут» до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Волиньгаз» про зобов'язання безоплатно усунути недоліки товару (природного газу), набрало законної сили 25.08.2025.
Ухвалою суд від 18.09.2025 провадження у справі №903/383/23 поновлено. Розгляд підготовчого засідання призначено на 14.10.2025 о 10:45 год. Запропоновано учасникам справи подати суду в строк до 10.10.2025 письмові пояснення (т.4, а.с.318).
Учасники справи ухвалу суду отримали 18.09.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.4, а.с.319-320).
13.10.2025 представник позивача сформував в системі «Електронний суд» заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд:
1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньгаз Збут» (43024, м. Луцьк, пр. Молоді, будинок 14А; Код ЄДРПОУ: 39589216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 42399676) борг у загальній сумі 979 485 667,27 грн., у тому числі: основний борг у сумі 470 782 180,85 грн.; пеня у сумі 128 509 132,74 грн.; три проценти річних у сумі 49 530 736,20 грн.; інфляційні втрати у сумі 194 114 831,11 грн.; штраф у сумі 136 548 786,37 грн.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньгаз Збут» (43024, м. Луцьк, пр. Молоді, будинок 14А; Код ЄДРПОУ: 39589216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (код ЄДРПОУ: 42399676) судові витрати, а саме 939 400,00 грн. сплаченого судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом даної справи (т.5, а.с.24-53).
В обгрунтування зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Господарського суду Волинської області із позовною заявою від 31.03.2023 № 125/08-3267 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньгаз збут» боргу у загальній сумі 822 780 578,79 грн., у тому числі:
-основний борг у сумі 471 808 053,73 грн.;
-пеня у сумі 128 509 132,74 грн.;
- три проценти річних у сумі 14 154 931,37 грн.;
- інфляційні втрати у сумі 71 759 674,58 грн.,
- штраф у сумі 136 548 786,37 грн.
При зверненні до суду з позовною заявою Позивачем визначено заборгованість ТОВ «Волиньгаз збут» станом на 28.02.2023 (включно).
У період з 01.03.2023 по 31.08.2025 ТОВ «Волиньгаз збут» здійснено платежі в рахунок оплати суми основного боргу за Індивідуальним договором № БГр-21/22 ВолГЗ від 30.09.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ВолГЗ від 30.09.2021 на загальну суму 1 025 872,88 грн. Таким чином сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем зменшилась на 1 025 872,88 грн. та станом на 31.08.2025 складає 470 782 180,85 гривень.
Одночасно, Позивач вважає за необхідне збільшити розмір позовних вимог в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат та надає до Господарського суду Волинської області оновлений розрахунок, який включає нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат станом на 31.08.2025 (включно).
14.10.2025 представник Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Волиньгаз» сформував в системі «Електронний суд» клопотання про розгляд справи за відсутністю представника, за наявними в матеріалах справи документами (т.5, а.с.54-56).
Заява про збільшення позовних вимог є прийнятою судом та на день розгляду справи сума боргу становить сумі 979 485 667,27 грн., у тому числі: основний борг у сумі 470 782 180,85 грн.; пеня у сумі 128 509 132,74 грн.; три проценти річних у сумі 49 530 736,20 грн.; інфляційні втрати у сумі 194 114 831,11 грн.; штраф у сумі 136 548 786,37 грн.
Ухвалою суду від 16.10.2025 розгляд підготовчого засідання відкладено на 11 листопада 2025 року о 10:30 год. Запропоновано відповідачу надати письмові пояснення в строк до 23.10.2025 щодо заяви позивача про збільшення позовних вимог. Запропонувати відповідачу перевірити розрахунки, та в разі виконання розрахунків нарахувань (річних, втрат від інфляції, пені) поза дотримання вимог закону, умов договорів, здійснити контррозрахунки, які направити до суду та позивачу (т.5, а.с.59-60).
10.11.2025 та 11.11.2025 представник ТОВ “Волиньгаз збут» сформував в системі «Електронний суд» наступні документи:
1.Заяву про забезпечення доказів, в якій просить суд забезпечити докази у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньгаз збут» про стягнення 822780578,79 грн, шляхом витребування: в Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» (код ЄДРПОУ 03339459, місцезнаходження: 43006, Україна , Волнська обл., м. Луцьк, вул. І.Франка, буд. 12, інформації про обсяги всіх здійснених АТ «Волиньгаз» коригувань об'ємів природного газу побутовим споживачам ТОВ «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ», розподіленого протягом періоду з жовтня 2021 по квітень 2022 року включно, з зазначенням номерів абонентських рахунків/ЕІС кодів споживачів, помісячно, поіменно (з прив'язкою до конкретного абонентського рахунку/ЕІС-коду споживачів) та загальний обсяг (т.5, а.с.104-124).
2. Клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати у АТ «ВОЛИНЬГАЗ» документи, що підтверджують обсяги всіх здійснених АТ «ВОЛИНЬГАЗ» коригувань об'ємів природного газу побутовим споживачам ТОВ «Волиньгаз Збут», що був розподілений таким споживачам у період протягом періоду з жовтня 2021 по квітень 2022 року включно (т.5, а.с.125-147).
Протокольною ухвалою від 11.11.2025 суд в задоволенні клопотання про витребування доказів відмовив. Закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 25.11.2025 о12:00 год в режимі відеоконференції за заявою представниці позивача Піун С.П. (т.5, а.с.149).
Ухвалою суду від 11.11.2025 в задоволенні заяви ТОВ "Волиньгаз збут" про забезпечення доказів, відмовлено. В задоволенні клопотання ТОВ "Волиньгаз збут" про витребування доказів, відмовлено. Повідомлено ТОВ "Волиньгаз збут", АТ “Оператор газорозподільної системи “Волиньгаз», ТОВ “Оператор газорозподільної системи України» про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 25 листопада 2025 року о 12:00 год. в режимі відеоконференції за заявою представника позивача (т.5, а.с.150-152).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю.
Представник відповідача просив в задоволені позову відмовити повністю.
Представники третіх осіб в призначене судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.240 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньгаз збут» (далі - Відповідач) укладено Рамковий договір купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ВолГЗ (далі- Рамковий договір).
Відповідно до пункту 1.1. Рамкового договору, цей договір (включаючи усі зміни та доповнення) регулює відносини Сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу за угодою, що надалі іменується - «Індивідуальний Договір». Форма Індивідуального Договору наведена у Додатку 1, що є невід'ємною частиною Договору.
Індивідуальний договір повинен бути укладений, з урахуванням умов цього Договору, у письмовій формі та підписаний уповноваженими представниками Сторін, і складає невід'ємну частину цього договору (пункт 1.2. Рамкового договору).
Відповідно до пункту 1.3. Рамкового договору, умовами Індивідуального Договору визначається Договірна ціна, Договірна вартість, Договірний обсяг, Періоди поставки, порядок оплати, Пункт поставки та інші умови, визначені згідно з цим Договором. У разі якщо інше не передбачено умовами Індивідуального Договору, застосовуються положення цього Рамкового Договору.
За умовами пункту 1.4. Рамкового договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю природний газ в обсягах та у строки, що погоджені Сторонами у відповідному Індивідуальному Договорі, а Покупець зобов'язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені відповідним Індивідуальним Договором та цим Рамковим Договором.
Продавець передає Покупцеві природний газ у порядку та на умовах, визначених у Індивідуальному Договорі. Перехід права власності на природний газ відбувається на умовах, передбачених цим Договором, якщо інше не передбачено Індивідуальним Договором (пункт 3.1. Рамкового договору).
Передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання Сторонами Оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС. Право власності на природний газ переходить від Продавця до Покупця у ВТТ (пункт 3.3. Рамкового договору).
Відповідно до пунктів 3.9. та 3.10. Рамкового договору після закінчення Періоду поставки, у якому була здійснена передача газу, але не пізніше 8-го числа місяця, наступного за Періодом поставки, якщо інше не передбачено Індивідуальним Договором, Продавець складає, підписує, скріплює своєю печаткою Комерційний акт та направляє на підпис Покупцю його скановану копію на електронну адресу Покупця вказану у Розділі 11 цього Договору. Комерційний акт вважається отриманим Покупцем в день направлення його Продавцем на електронну адресу Покупця, також Продавець надсилає на підпис Покупцю оригінали Комерційного акту у двох примірниках підписані та скріплені печаткою Продавця на поштову адресу Покупця вказану у Розділі 11 цього Договору.
Покупець підписує, скріплює печаткою (за наявності) отриману скановану копію Комерційного акту та направляє підписану ним скановану копію на електронну адресу Продавця вказану у Розділі 11 цього Договору. Покупець також підписує оригінал отриманого від Продавця Комерційного акту та повертає один примірник підписаного Покупцем Комерційного акту Продавцю, не пізніше 12-го числа місяця, наступного за Періодом поставки на поштову адресу Продавця, вказану у Розділі 11 цього Договору.
Продаж природного газу здійснюється за Договірною ціною, що встановлюється між Продавцем та Покупцем на умовах Індивідуального Договору (пункт 4.2. Рамкового договору).
Договірна вартість розраховується і підлягає сплаті в українських гривнях у безготівковій формі на рахунок Продавця. Договірна вартість кожного Договірного обсягу газу визначається на умовах Індивідуального Договору та округлюється до 2-х знаків після коми, (пункт 4.3 Рамкового договору).
Відповідно до пункту 4.4. Рамкового договору Покупець має здійснити оплату за природний газ на умовах, передбачених Індивідуальним договором.
Згідно пункту 6.3. Рамкового договору за порушення Покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених Договором та/або Індивідуальним Договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення Покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 (п'ять) робочих днів, Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.
30 вересня 2021 між Позивачем та Відповідачем бул укладено Індивідуальний договір №БГр-21/22-ВолГЗ до Рамкового Договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВолГЗ від 30.09.2021 (далі - Індивідуальний договір №БГр-21/22-ВолГЗ).
Загальний період поставки з 01.10.2021 до 30.04.2022 (включно) (пункт 1. Індивідуального договору №БГр-21/22-ВолГЗ).
Плановий Договірний обсяг газу за Загальний період поставки складає 204700,00 тис. куб.м. (пункт 3 Індивідуального договору №БГр-21/22-ВолГЗ).
Протягом 3-х (трьох) робочих днів після отримання Продавцем Заявки, Сторони укладають відповідну Додаткову угоду до Індивідуального Договору, в якій визначають Договірний обсяг природного газу на Період поставки, відповідно до поданої Заявки та його Договірну вартість (пункт 7 Індивідуального договору № БГр-21/22-ВолГЗ).
Сторони за змістом пункту 8 Індивідуального договору № БГр-21/22-ВолГЗ погодили, що договірна вартість газу за Період поставки розраховується як добуток Договірного обсягу відповідно до укладеної Сторонами Додаткової угоди та наданої Покупцем Заявки та Договірної ціни, визначеної в пункті 10 Індивідуального договору № БГр-21/22-ВолГЗ.
Відповідно до пункту 12 Індивідуального договору №БГр-21/22-ВолГЗ оплата Договірної вартості за відповідний Період поставки здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами на банківський рахунок Продавця протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів починаючи з дня, наступного за днем закінчення відповідного періоду поставки.
Відповідно до додаткової угоди №10-БГр-ВолГЗ від 30.09.2021 (в редакції додаткової угоди №1 від 29.10.2021) до Індивідуального договору №БГр-21/22-ВолГЗ до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВолГЗ від 30.09.2021, сторони домовились:
1. пункт 1 Додаткової угоди №10-БГр-ВолГЗ від 30.09.2021 до Індивідуального договору .викласти у наступній редакції: «Відповідно до пункту 3 Індивідуального Договору, обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки «Жовтень 2021» складає 19 078,850 тис.куб.м...».
2. пункт 3 Додаткової угоди № 10-БГр-ВолГЗ від 30.09.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки «Жовтень 2021» складає 117 970 889,17 грн., без ПДВ, крім того ПДВ-23 594 177,83 грн., разом 141 565 067,00 грн...».
Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору Позивачем був підготовлений Комерційний акт приймання-передачі природного газу № 1_10-БГр-ВолГЗ за жовтень 2021 відповідно до умов Індивідуального Договору від 30.09.2021 №БГр-21/22-ВолГЗ.
Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2021 №1_10-БГр-ВолГЗ підписаний Відповідачем та скріплений печаткою.
Факт поставки природного газу визнається Відповідачем та підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2021 №1_10-БГр-ВолГЗ (жовтень 2021), оформленим з боку Позивача та Відповідача.
Відповідно до додаткової угоди №11-БГр-ВолГЗ від 22.10.2021 (в редакції додаткової угоди №1 від 30.11.2021) до Індивідуального договору № БГр-21/22-ВолГЗ до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВолГЗ від 30.09.2021, сторони домовились:
1. пункт 1 Додаткової угоди № 11 -БГр-ВолГЗ від 22.10.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки «Листопад 2021» складає 26 370,000 тис.куб.м..».
2. пункт 3 Додаткової угоди № 11 -БГр-ВолГЗ від 22.10.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки «Листопад 2021» складає 163 054 500,00 грн., без ПДВ, крім того ПДВ -32 610 900,00 грн., разом 195 665 400,00 грн...».
Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору Позивачем був підготовлений Комерційний акт приймання-передачі природного газу № 1_11-БГр-ВолГЗ за листопад 2021 відповідно до умов Індивідуального Договору від 30.09.2021 №БГр-21/22-ВолГЗ.
Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 №1_11-БГр-ВолГЗ підписаний Відповідачем та скріплений печаткою.
Факт поставки природного газу визнається Відповідачем та підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 №1_11-БГр-ВолГЗ (листопад 2021), оформленим з боку Позивача та Відповідача.
Відповідно до додаткової угоди № 12-БГр-ВолГЗ від 22.11.2021 (в редакції додаткової угоди №1 від 31.12.2021) до Індивідуального договору № БГр-21/22-ВолГЗ до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВолГЗ від 30.09.2021, сторони домовились:
1. пункт 1 Додаткової угоди № 12-БГр-ВолГЗ від 22.11.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Відповідно до пункту 3 Індивідуального Договору, обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки «Грудень 2021» складає 38 640,000 тис.куб.м.,.».
2. пункт 3 Додаткової угоди № 12-БГр-ВолГЗ від 22.11.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки «Грудень 2021» складає 238 924 000,00 грн., без ПДВ, крім того ПДВ - 47 784 800,00 грн., разом 286 708 800,00 грн...».
Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору Позивачем був підготовлений Комерційний акт приймання-передачі природного газу № 1 12-БГр-ВолГЗ за грудень 2021 відповідно до умов Індивідуального Договору від 30.09.2021 №БГр-21/22-ВолГЗ.
Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 №1 12-БГр-ВолГЗ підписаний Відповідачем та скріплений печаткою.
Факт поставки природного газу визнається Відповідачем та підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 №1 12-БГр-ВолГЗ (грудень 2021), оформленим з боку Позивача та Відповідача.
Відповідно до додаткової угоди №01-БГр-ВолГЗ від 21.12.2021 (в редакції додаткової угоди №1 від 31.01.2022) до Індивідуального договору № БГр-21/22-ВолГЗ до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВолГЗ від 30.09.2021, сторони домовились:
1. пункт 1 Додаткової угоди № 01-БГр-ВолГЗ від 21.12.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки «Січень 2022» складає 35100,000 тис.куб.м..».
2. пункт 3 Додаткової угоди № 01-БГр-ВолГЗ від 21.12.2021 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки «Січень 2022» складає 217 035 000,00 грн., без ПДВ, крім того ПДВ - 43 407000,00 грн., разом 260 442 000,00 грн...».
Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору Позивачем був підготовлений Комерційний акт приймання-передачі природного газу №1_01-БГр-ВолГЗ за січень 2022 відповідно до умов Індивідуального Договору від 30.09.2021 №БГр-21/22-ВолГЗ.
Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 №1_01-БГр-ВолГЗ підписаний Відповідачем та скріплений печаткою.
Факт поставки природного газу визнається Відповідачем та підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 №1_01-БГр-ВолГЗ (січень 2022), оформленим з боку Позивача та Відповідача.
Відповідно до додаткової угоди №02-БГр-ВолГЗ від 21.01.2022 (в редакції додаткової угоди №1 від 28.02.2022) до Індивідуального договору № БГр-21/22-ВолГЗ до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВолГЗ від 30.09.2021, сторони домовились:
1. пункт 1 Додаткової угоди №02-БГр-ВолГЗ від 21.01.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки «Лютий 2022» складає 26 780,000 тис.куб.м..».
2. пункт 3 Додаткової угоди №02-БГр-ВолГЗ від 21.01.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки «Лютий 2022» складає 165 589 666,67грн., без ПДВ, крім того ПДВ - 33 117933,33 грн., разом 198 707 600,00 грн...».
Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору Позивачем був підготовлений Комерційний акт приймання-передачі природного газу №1_02-БГр-ВолГЗ за лютий 2022 відповідно до умов Індивідуального Договору від 30.09.2021 №БГр-21/22-ВолГЗ.
Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 №1_02-БГр-ВолГЗ підписаний Відповідачем та скріплений печаткою.
Факт поставки природного газу визнається Відповідачем та підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 №1_02-БГр-ВолГЗ (лютий 2022), оформленим з боку Позивача та Відповідача.
Відповідно до додаткової угоди №03-БГр-ВолГЗ від 22.02.2022 (в редакції додаткової угоди №2 від 31.03.2022) до Індивідуального договору № БГр-21/22-ВолГЗ до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВолГЗ від 30.09.2021, сторони домовились:
1. пункт 1 Додаткової угоди №03-БГр-ВолГЗ від 22.02.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки «Березень 2022» складає 22 640,000 тис.ку б.м.
2. пункт 3 Додаткової угоди №03-БГр-ВолГЗ від 22.02.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за період поставки «Березень 2022» складає 139 990 666,67 грн., без ПДВ, крім того ПДВ - 27 998 133,33 грн., разом 167 988 800,00 грн...».
Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору Позивачем був підготовлений Комерційний акт приймання-передачі природного газу №1_03-БГр-ВолГЗ за березень 2022 відповідно до умов Індивідуального Договору від 30.09.2021 №БГр-21/22-ВолГЗ.
Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 №1_03-БГр-ВолГЗ підписаний Відповідачем та скріплений печаткою.
Факт поставки природного газу визнається Відповідачем та підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 №1_03-БГр-ВолГЗ (березень 2022), оформленим з боку Позивача та Відповідача.
Відповідно до додаткової угоди №04-БГр-ВолГЗ від 22.03.2022 (в редакції додаткової угоди №1 від 30.04.2022) до Індивідуального договору № БГр-21/22-ВолГЗ до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВолГЗ від 30.09.2021, сторони домовились:
1. пункт 1 Додаткової угоди №04-БГр-ВолГЗ від 22.03.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки «Квітень 2022» складає 17 590,000 тис.куб.м..».
2. пункт 3 Додаткової угоди №04-БГр-ВолГЗ від 22.03.2022 до Індивідуального договору викласти у наступній редакції: «Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки «Квітень 2022» складає 108 764 833,33 грн,, без ПДВ, крім того ПДВ - 21 752 966,67 грн., разом 130 517 800,00 грн...».
Згідно п.п. 3.9. та 3.10. Рамкового Договору Позивачем був підготовлений Комерційний акт приймання-передачі природного газу № 1_04-БГр-ВолГЗ за квітень 2022 відповідно до умов Індивідуального Договору від 30.09.2021 №БГр-21/22-ВолГЗ.
Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2022 №1_04-БГр-ВолГЗ підписаний Відповідачем та скріплений печаткою.
Факт поставки природного газу визнається Відповідачем та підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2022 №1_04-БГр-ВолГЗ (квітень 2022), оформленим з боку Позивача та Відповідача.
Згідно з ч. ч. 1, 3, 5 ст. 180 Господарського кодексу України (на момент правовідносин) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.
Статтею 189 Господарського кодексу України (на момент правовідносин) встановлено, що ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
Ціна є істотною умовою господарського договору.
Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.
Відповідно до ст. 190 Господарського кодексу України (на момент правовідносин) вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Згідно з ч. 1ст. 191 Господарського кодексу України (на момент правовідносин) державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.
Частиною 2 статті 12 Закону України від 09.04.2015р. № 329-УІП «Про ринок природного газу» передбачено, що постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, ціна газу на періоди поставки жовтень-грудень 2021 та січень-квітень 2022 була врегульована відповідно до умов Індивідуального договору від 30.09.2021 №БГр-21/22-ВолГЗ до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВолГЗ від 30.09.2021.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІУ, зі змінами та доповненнями (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436-ІУ, зі змінами та доповненнями (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, а у продавця виникає зобов'язання передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.
Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов'язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, змістом договору є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Оплату за переданий газ Відповідач своєчасно не здійснив та не виконав зобов'язання у визначений строк, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 4.4 Рамкового договору №БГр-21/22-ВолГЗ та пункту 12. Індивідуального договору №БГр-21/22-ВолГЗ.
Станом на день подачі позову до суду сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем за Рамковим договором складає 471 808 053,73 грн.
Разом з цим, у період з 01.03.2023 по 31.08.2025 ТОВ «Волиньгаз збут» здійснено платежі в рахунок оплати суми основного боргу за Індивідуальним договором № БГр-21/22 ВолГЗ від 30.09.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ВолГЗ від 30.09.2021 на загальну суму 1025872,88 грн.
Таким чином сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем зменшилась на 1025872,88 грн. та станом на день розгляду справи складає 470782180,85 гривень.
Факт часткової оплати Відповідачем отриманого природного газу підтверджується копією листа АТ «ОЩАДБАНК» від 20.03.2023 № 16/2-09/780 та реєстру надходжень коштів, а також інформацією про надходження коштів за період з 01.03.2023 по 24.09.2025.
Судом враховано правову позицію, наведену у постановах Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №922/4099/17, від 09.11.2018 у справі №911/3685/17, від 30.01.2019 у справі №905/2324/17, від 08.05.2019 у справі №910/9078/18, від 21.05.2019 у справі №904/6726/17, від 05.06.2019 у справі №905/1562/18, від 10.06.2019 у справі №911/935/18 та від 11.06.2019 у справі №904/2394/18, згідно з якою, з урахуванням конкретних обставин справи, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Як визначено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Несвоєчасне проведення відповідачем належних розрахунків з позивачем, існування заборгованості по оплаті стало підставою для нарахування пені за прострочку виконання грошових зобов'язань та звернення до суду із позовом про стягнення нарахованих сум.
Згідно з п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно з приписами ст. 216-218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Статтями 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно пункту 6.3. Рамкового договору за порушення Покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених Договором та/або Індивідуальним Договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення Покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 (п'ять) робочих днів, Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.
Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Згідно статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У відповідності до ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Згідно ст. 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов'язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд зауважує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з представленими господарському суду розрахунками до позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог позивачем відповідно до умов договору нараховано відповідачу (т.1, а.с.19-27, т.5, а.с.33-40):
-128509132,74 грн - пеня за період з 16.12.2021 по 14.12.2022;
-136548786,37 грн - штраф у розмірі семи 10% від суми прострочення платежу.
- 49530736,20 грн 3% річних за період з 16.12.2021 по 31.08.2025;
- 194114831,11 грн - інфляційні втрати за період з 01.03.2022 по31.08.2025.
Розрахунок пені здійснено у відповідності до вимог ст. 232 ГК України, та з наступного дня, від дня прострочення основного зобов'язання.
Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Перевіривши доданий позивачем розрахунок заборгованості по пені, штрафу, відсотках та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача.
При цьому, судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення “ЛІГА:ЗАКОН».
Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає до задоволення в сумі 979 485 667,27 грн, у тому числі: основний борг у сумі 470 782 180,85 грн; пеня у сумі 128 509 132,74 грн.; три проценти річних у сумі 49 530 736,20 грн.; інфляційні втрати у сумі 194 114 831,11 грн.; штраф у сумі 136 548 786,37 грн.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 939400,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на нього.
Щодо доводів відповідача, судом враховано наступне, відповідач заперечує проти позову, але не спростовує обставин та правової позиції позивача, викладених за змістом позовної заяви, і доведених Позивачем належними та допустимими доказами.
Доводи відповідача не містять належних заперечень щодо наведених Позивачем обставин та правових підстав позову, з якими Відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права, а також мотивів їх визнання або відхилення.
Щодо різниці між вартістю послуг з постачання природного газу побутовим споживачам з урахуванням втрат, понесених внаслідок воєнних дій та фактичним рівне оплати побутовими споживачами послуги з постачання природного газу, які підлягають компенсації державою.
27.07.2022 набрав чинності Закон України «Про особливості регулювання відносин в ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшої відновлення їх функціонування» №2479-ІХ (далі Закон 2479-ІХ), який визначає особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування.
Статтею 3 Закону 2479-IX, передбачено, що фінансування компенсації передбачених статтею 2 цього Закону, здійснюється за рахунок видатків державного бюджету за цільовим призначенням, що передбачаються Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік". Частиною третьою статті 2 Закону №2479-ІХ, передбачено, що постачальника природного газу компенсуються:
- заборгованість побутових споживачів, що врегульовується згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу";
- різниця між вартістю послуг з постачання природного газу побутовим споживачам з урахуванням втрат, понесених внаслідок воєнних дій та з метою запобігання настанню гуманітарних кризових ситуацій, за період з 1 березня 2022 року по останнє число шостого місяця після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та фактичним рівнем оплати побутовими споживачами послуги з газопостачання.
Обсяг різниці, яка підлягає компенсації згідно з абзацом третім цієї частини, підтверджується Регулятором щомісяця за даними звітності постачальників природного газу.
Таким чином, для процедури врегулювання заборгованості шляхом компенсації з державного бюджету, необхідною умовою є обсяг різниці (сума), яка підлягає компенсації, що підтверджується Регулятором щомісяця за даними звітності постачальників природного газу.
Різниця, як й право на її отримання, Відповідачем не доведено, доказів в матеріалах справи відсутні, а тому є передчасним посилання на частину 3 статті 2 Закону №2479-ІХ.
Щодо настання форс-мажорних обставин, судом враховано наступне.
На думку Відповідача, доказом настання обставин форс-мажору (непереборної сили) є лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, виданий Торгово-промисловою палатою України.
Враховуючи це, ТПП Україні підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарсько діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншими зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го сталі неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Судом встановлено, що на офіційному сайті ТПП України розміщено таку інформацію:
- ТПП України враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);
- з метою позбавлення обов'язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Наведене надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується;
- даний лист особа, яка порушує свої зобов'язання, у зв'язку із обставинами, пов'язаними із військовою агресією російської федерації проти України, в період дії введеного воєнного стану, має право долучати до свого повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання зобов'язань за умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів у встановлений термін для можливості обґрунтованого перенесення строків виконання зобов'язань та вирішення спірних питань мирним шляхом;
- при цьому, у разі необхідності, сторона, яка порушила свої зобов'язання в період дії форс-мажорних обставин, також має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) дотримуючись порядку, встановленого Регламентом, https://ucci.org.ua/dokumienti-dlia-zavantazhiennia за кожним зобов'язанням окремо.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду №904/3886/21 від 25.01.2022, №917/1053/18 від 16.07.2019, №913/20/21 від 09.11.2021.
Лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання сторонами свого обов'язку.
Відтак, суд зазначає, що одне лише передбачене законом віднесення введеного воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану унеможливлює виконання конкретного договору.
Не є достатнім формальне посилання на лист ТПП, оскільки суд має досліджувати докази в сукупності (Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 922/854/21.).
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі - Закон) та деталізовано в розділі 6 Регламенту (нова редакція) засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5) (далі - Регламент).
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону, торгово-промислова палата України засвідчує форс- мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Відповідно до п. 3.3 Регламенту, сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово- промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Відповідно до п. 6.2 Регламенту, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.
Відповідно до п.п. 6.11.6. та 6.11.7. Регламенту, сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) підписується уповноваженою особою, яка прийняла рішення про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), і першим віце- президентом або віце-президентом ТПП України/президентом. першим віце-президентом або віце-президентом регіональної ТПП. На Сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) проставляється печатка ТПП України/регіональної ТПП на підпис першого віце-президента або віце-президента ТПП України/президента, першого віце-президента або віце-президента регіональної ТПП, який підписав такий Сертифікат.
Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом ТПП про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а не шляхом розміщення на веб-сайті ТПП загального офіційного листа від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1; такий лист ТПП не передбачений ані статтями 14 та 14-1 Закону, ані положеннями Регламенту, та не містить посилання на зобов'язання, неможливість виконання якого спричинено настанням таких форс-мажорних обставин.
У зв'язку з встановленими обставинами суд відхиляє доводи відповідача про форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили).
Щодо доводів Відповідача, що розрахунки за поставлений природний газ здійснюються через механізм Договірного списання, а тому Відповідач самостійно не має можливості впливати на розрахунки.
Сторони за змістом пункту 14 Індивідуального договору № БГр-21/22-ВолГЗ погодили, що Покупець зобов'язується надати Продавцю не пізніше ніж за 2 (два) банківські дні до початку Періоду поставки: Жовтень 2021, Листопад 2021, Грудень 2021, Січень 2022, Лютий 2022, Березень 2022, Квітень 2022, один з наступних видів забезпечення виконання своїх платіжних зобов'язань за Індивідуальним Договором:
14.1 у вигляді безвідкличної безумовної банківської гарантії у сумі, що становить 100% Договірної вартості газу за відповідний Період поставки, визначеної Сторонами у Додатковій угоді до Індивідуального Договору, укладеної відповідно до пунктів 7 та 16 Індивідуального Договору, та закінченням строку такої банківської гарантії не раніше ніж через 31 день після закінчення терміну оплати, визначеного у пункті 12 цього Індивідуального Договору. Банківська гарантія має бути складена Банком-гарантом за формою та відповідати вимогам, що наведені у Додатку 2 до цього Індивідуального Договору.
Усі витрати, пов'язані з банківською гарантією, здійснюються за рахунок Покупця.
14.2 укласти Договір або додаткову угоду до Договору банківського рахунку щодо здійснення Договірного списання (надалі - Договір про Договірне списання) з рахунку Покупця, на який надходять кошти від побутових споживачів. Договір про Договірне списання укладається між Покупцем, Продавцем та банком, в якому обслуговується відповідний рахунок Покупця. Покупець також зобов'язується не відкривати інших рахунків в будь-яких банківських установах для отримання коштів від побутових споживачів та не здійснювати розрахунки з побутовими споживачами із застосуванням будь-яких інших рахунків, ніж рахунок, відносно якого укладений Договір про Договірне списання.
Договір про договірне списання має містити умови, викладені у Додатку 3 до цього Індивідуального Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання пункту п.14 Індивідуального договору №БГр-21/22-ВолГЗ, сторонами визначено один із видів забезпечення, а саме: Договір про договірне списання (Додаток №3 до Індивідуального договору №БГр-21/22-ВолГЗ).
Відповідно до пункту 2 Договору про договірне списання, у разі порушення Покупцем умов розрахунків за поставлений природний газ оплата за природний газ за цим Договором здійснюється шляхом щоденного Договірного списання банками залишку грошових коштів з банківських рахунків Покупця, на які надходять кошти від побутових споживачів за поставлений природний газ, на банківський рахунок Продавця.
Договірне списання (перерахування) з поточного рахунку Покупця на поточний рахунок Продавця здійснюється з дати отримання банком повідомлення Продавця про порушення строків розрахунків за цим Договором, на підставі відповідного Договору про Договірне списання до повного виконання зобов'язань Покупця в частині розрахунків за поставлений Природний газ за цим Договором без застосування платіжних вимог від Продавця (пункт 3 Договору про договірне списання).
Таким чином, умови Договору про договірне списання не обмежують Відповідача у можливості виконати свої обов'язки з оплати отриманого газу за Індивідуальним договором №БГр-21/22-ВолГЗ, не ставлять повноту та своєчасність виконання Відповідачем договірних обов'язків з оплати отриманого газу на користь Позивача в залежність від умов Договору про договірне списання, не змінюють строків здійснення розрахунків за Індивідуальним договором №БГр-21/22-ВолГЗ.
У зв'язку з чим, Відповідач мав можливість впливати на стан розрахунків за Індивідуальним договором БГр-21/22-ВолГЗ.
Відповідно до пункту 4.4. Рамкового договору Покупець має здійснити оплату за природний газ на умовах, передбачених Індивідуальним Договором.
Моментом оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Продавця (пункт 4.5. Рамкового договору).
Пункт 12 Індивідуального договору №БГр-21/22-ВолГЗ, оплата Договірної вартості за відповідний Період поставки здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами на банківський рахунок Продавця протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів починаючи з дня, наступного за днем закінчення відповідного періоду поставки.
Таким чином, Відповідач по справі №903/383/23 не був обмежений здійснювати розрахунки за отриманий природний газ поза межами механізму автоматичного списання коштів, а відтак міг впливати на порядок і строк здійснення розрахунків.
Щодо доводів Відповідача про отримання природного газу неналежної якості упродовж жовтня 2021 року по квітень 2022 року.
Зобов'язання Позивача з передачі природного газу Відповідачу є виконаними з моменту передачі права власності на природний газ у віртуальній торговій точці (ВТТ), тобто у точці в газотранспортній системі з невизначеним фізичним розташуванням.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 глави 1 розділу Ш Кодексу ГТС; відповідальним за якість газу є:
- у точках входу (крім точок входу на міждержавному з'єднанні) - оператори суміжних систем, суміжні газовидобувні підприємства, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу. У точках входу на міждержавному з'єднанні відповідальним є замовник послуг транспортування;
- у точках виходу - оператор газотранспортної системи.
Отже, Позивач не входить до кола вищезазначених осіб та, як наслідок, не несе відповідальності за якість газу на точці виходу з ГТС.
Особою, яка несе відповідальність за якість газу при передачі з точки виходу з ГТС до точки входу до суміжної системи Оператора ГРМ є ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».
Посилання Відповідача на відсутність в комерційних актах відомостей щодо фізико-хімічних показників газу також не заслуговують на уваги з огляду на те, що така вимога до змісту комерційного акту положеннями пункту 3.10. Рамкового договору не визначена.
Також, судом враховано, що суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку Позивач та Відповідач, як оптовий продавець та оптовий покупець відповідно), які уклали договір купівлі-продажу природного газу та на його виконання здійснюють приймання-передачу природного газу у віртуальній торговій точці (віртуальній точці, на якій відбувається передача природного газу) користуються ресурсами інформаційної платформи Оператора ГТС та таким інструментом, як торгове сповіщення (наведений висновок в повній Мірі відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним за змістом постанови від 08.07.2020 по справі № 910/8751/19).
З врахуванням викладеного, суд погоджується з позивачем, що правовідносини між Позивачем та Відповідачем є такими, що відбуваються на оптовому ринку купівлі-продажу природного газу. Продаж природного газу та перехід права власності на природний газ відбувається у віртуальні торговій точці (ВТТ). Після переходу права власності на природний газ Покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ. Після надання торгового сповіщення Продавець не несе відповідальність за подальше використання природного газу Покупцем. Продавець не відповідає за будь-які перебої у транспортуванні або зберіганні газу, які стосуються функціонування, обслуговування та/або розвитку ГТС, а також будь-яке погіршення якості газу, що сталося з вини Оператора ГТС. Відчуження Позивачем та набуття Відповідачем природного газ здійснюється шляхом надсилання сторонами оператору газотранспортної системи торгових сповіщень в електронному вигляді, які формуються та скріплюються ЕЦП уповноваженої особи на інформаційній платформі Оператора ГТС та в обов'язковому порядку містять обсяг природного газу, що передається (набувається).
В подальшому Оператор ГТС, за результатом розгляду отриманих торгових сповіщень, здійснює їх підтвердження про що Позивач (Продавець) та Відповідач (Покупець) отримують відповідне інформаційне повідомлення від Оператора ГТС.
Після підтвердження торгового сповіщення Оператор ГТС збільшує обсяг природного газу Відповідача (Покупця), який приймає природний газ, та зменшує обсяг природного газу Позивача (Продавця), який передає природний газ, на обсяг природного газу, який був вказаний у підтвердженому торговому сповіщенні.
Таким чином, зобов'язання Позивача з передачі природного газу Відповідачу є виконаними з моменту передачі права власності на природний газ у віртуальні торговій точці (ВТТ).
В даному випадку, передача природного газу на ВТТ, що вже поданий до ГТС відбувається як такою, що вже приведений до стандартних умов та відповідає ФХП.
Жодних претензій щодо кількості або якості переданого Позивачем природного газу з боку Відповідача не заявлялось та не пред'являлось. Доказів протилежного Відповідачем до матеріалів справи не надано. Таким чином посилання Відповідача на відсутність в комерційних актах відомостей щодо передання Відповідачу природного газу приведеного до стандартних умов є безпідставним з огляду на те, що така вимога до змісту комерційного акту положеннями пункту 3.10. Рамкового договору не визначена.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").
Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.
За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору впливу не мають.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-242, 256-257 ГПК України, суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут" (пр.Молоді,14А м.Луцьк, Волинська область, 43024, код ЄДРПОУ 39589216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул.Шолуденка,1, м.Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676) грошові кошти в розмірі 979 485 667,27 грн (дев'ятсот сімдесят дев'ять мільйонів чотириста вісімдесят п'ять тисяч шістсот шістдесят сім гривень 27 коп.), у тому числі: основний борг у сумі 470 782 180,85 грн; пеня у сумі 128 509 132,74 грн.; три проценти річних у сумі 49 530 736,20 грн.; інфляційні втрати у сумі 194 114 831,11 грн.; штраф у сумі 136 548 786,37 грн, а також 939400,00 грн (дев'ятсот тридцять дев'ять тисяч чотириста гривень) витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення виготовлено 27.11.2025.
Суддя І. О. Гарбар