05.11.2025 року м.Дніпро Справа № 904/586/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії
головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),
суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.
секретар судового засідання Жолудєв А.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУД ПЛЮС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2025 (суддя Перова О.В.)
у справі № 904/586/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВДОРСТРОЙ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУД ПЛЮС"
про стягнення заборгованості за договором підряду
Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛАВДОРСТРОЙ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУД ПЛЮС" заборгованості за договором субпідряду № суб 15-08-24 від 15.08.2024 у розмірі 3 658 791,36грн, інфляційних втрат у розмірі 235 945,06грн, 3 % річних у розмірі 44 149,84грн та пені у розмірі 394 890,61грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2025 у справі №904/586/25 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУД ПЛЮС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВДОРСТРОЙ" заборгованість за договором субпідряду № суб 15-08-24 від 15.08.2024 у розмірі 3 658 791,36грн (три мільйона шістсот п'ятдесят вісім тисяч сімсот дев'яносто одна гривня 36 копійок), інфляційних втрат у розмірі 235 945,06грн (двісті тридцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять гривень 06 копійок), 3 % річних у розмірі 44 149,84грн (сорок чотири тисячі сто сорок дев'ять гривень 84 копійки), пені у розмірі 394 890,61грн (триста дев'яносто чотири тисячі вісімсот дев'яносто гривень 61 копійка) та судовий збір у розмірі 26 002,66грн (двадцять шість тисяч дві гривні 66 копійок).
Не погодившись з вказаним рішенням Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУД ПЛЮС" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2025 року у справі № 904/586/25 та ухвалити нове рішення яким в задоволенні позовним вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає, що вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню, оскільки звертаючись до суду Позивач зазначив відповідачем не ТОВ «ЄВРОБУД ПЛЮС», а суб'єкт господарювання з іншою формою господарської діяльності, а саме Приватне Підприємство «ЄВРОБУД ПЛЮС». До позовної заяви надані додатки претензія, адвокатський запит. В даних документах позивач звертався саме по питанням боргу до Приватного Підприємства «ЄВРОБУД ПЛЮС». Фактично до ТОВ «ЄВРОБУД ПЛЮС» позивач не звертався. Відповідачем ТОВ «ЄВРОБУД ПЛЮС» визнав сам суд в ухвалі про відкриття провадження та в рішенні суду зазначивши ТОВ «ЄВРОБУД ПЛЮС» в якості відповідача. Таким чином відкриття провадження відбулось з порушенням процесуального закону. Отже в порядку досудового врегулювання спору, ТОВ «СЛАВДОРСТРОЙ» до ТОВ «ЄВРОБУД ПЛЮС» не зверталось. Окрім того відповідач зазначає, що при розрахунку пені, 3% річних та інфляційних витрат позивач зазначив період з 17.09.2024 по 11.02.2025, кількість нарахованих днів склало у позивача 148 днів, однак фактично це 147 днів. Тому при складанні розрахунку позивачем допущена помилка в бік збільшення. Суд не приділив уваги позиції відповідача та не перевірив порядок нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУД ПЛЮС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2025 у справі № 904/586/25. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні з викликом сторін на 05.11.2025 о 10 год. 00 хв.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що відповідач не оспорює факт укладення договору субпідряду від 15.08.2024 та виконання ТОВ «СЛАВДОРСТРОЙ» своїх зобов'язань, як не спростовує факту прострочення виконання основного грошового зобов'язання за договором субпідряду від 15.08.2024. Заперечуючи проти нарахованих сум відповідачем не було надано до суду контррозрахунку та будь-яких інших документів на підтвердження таких нарахувань та строку. У відзиві на позовну заяву відповідач визнає нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, обумовлених сторонами договору, проте не погоджується лише із нарахованою сумою та її строком, оскільки вважає, що кількість нарахованих днів в період з 17.09.2024 року по 11.02.2025 року складає 147 днів, а не 148. Щодо доводів про неправомірність визнання відповідачем у справі ТОВ «ЄВРОБУД ПЛЮС», то як було з'ясовано судом першої інстанції, представником позивача при підготовці позовної заяви до завантаження у підсистему «Електронний суд» було допущено технічну описку в організаційно-правовій формі відповідача, яку усунуто заявою від 12.03.2025, водночас всі інші відомості, зокрема код ЄДРПОУ, адреса та інші ідентифікаційні дані відповідача, зазначено правильно.
В судове засідання 05.11.2025 з'явились представники сторін, надали пояснення по справі.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛАВДОРСТРОЙ" (далі - субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУД ПЛЮС" (далі - Генпідрядник) був укладений договір субпідряду № суб 15-08-24.
Відповідно до пункту 1.1. договору субпідрядник у порядку та на умовах, визначених цим договором, з метою захисту об'єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектора критичної інфраструктури своїми силами і засобами на власний ризик зобов'язується здійснити Інженерно-технічні заходи із захисту об'єкта критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури - Об'єкт 64 (надалі - об'єкт) у визначений відповідно до договору термін, а Генпідрядник зобов'язується сплатити вартість наданих послуг по мірі надходження коштів передбачених на ці цілі на його рахунок
Предмет договору - Інженерно-технічні заходи із захисту об'єкта критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури - Об'єкт 64 (ДК 021:2015:45340000-2 Зведення огорож, монтаж поручнів і захисних засобів (пункт 1.2. договору).
Місцезнаходження/місце надання послуг - Україна, відповідно до документації (пункт 1.4. договору).
Сторони цього договору зазначають, що послуги надаються в рамках договору № Н118-64П/24 від 14.08.2024 укладеного між підрядником - ТОВ “"ЄВРОБУД ПЛЮС" та замовником - Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області (пункт 1.6. договору).
Ціна договору становить 3 658 791,36 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 609 798,56грн, яка визначається на підставі обґрунтованих трудових та матеріально-технічних ресурсів та їх вартості у поточному рівні цін на момент надання послуг, умовами договору та погоджена протоколом узгодження договірної ціни (додаток № 2) (пункт 3.1. договору).
Розрахунки складових статей витрат договірної ціни (додаток № 1) здійснюються відповідно до вимог кошторисних норм України “Настанова з визначення вартості будівництва» (зі змінами), наказу Мінрегіонбуду України, від 31.12.2010 № 573 “Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт» (пункт 3.3. договору).
Розрахунки по договору проводяться шляхом оплати Генпідрядником за надані послуги при відповідних надходженнях коштів від замовника, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника на підставі умов договору (пункт 4.1. договору).
Акти форми № КБ-2в та форми № КБ-3 складаються субпідрядником у відповідності до вимог п.6.2. кошторисних норм України “Настанова з визначення вартості будівництва» (зі змінами) згідно виконаних обсягів послуг та їх вартості, визначеної в договірній ціні на дату фактичного надання послуг (пункт 4.2. договору).
Оплата субпідряднику за надані послуги проводиться в межах надходження коштів по фактично виконаних обсягах робіт згідно “Акту приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) та “Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» (форма № КБ-3), шляхом поетапної оплати протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) та “Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» (форма № КБ-3) у разі надходження відповідних коштів на рахунок Генпідрядника (пункт 4.5. договору).
У разі затримки надходження коштів з вини Генпідрядника, оплата за надані послуги здійснюється протягом 7 (семи) робочих днів з дати надходження коштів на розрахунковий рахунок Генпідрядника. Факт надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Генпідрядника є моментом настання строку виконання зобов'язання за даним договором в розумінні пункту 2 частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, при умові наявності підписаних сторонами форм № КБ-2в і форм № КБ-3. Факт надходження чи відсутності грошових коштів може підтверджуватись випискою з відповідного розрахункового рахунку Генпідрядника (пункт 4.8. договору).
Субпідрядник протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання оплати від Генпідрядника здійснює оплату генпідрядних послуг, у розмірі 3 % від вартості наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Генпідрядника (пункт 4.9. договору).
Термін надання послуг - з 01.12.2022 до 31.12.2024 (пункт 5.1. договору).
За несвоєчасне проведення розрахунків за цим договором Генпідрядник сплачує субпідряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення (пункт 8.9. договору).
Цей договір набирає чинності з дати підписання договору до 31 грудня 2024 року включно, але до повного виконання сторонами своїх обов'язків (пункт 12.1. договору).
Умови договору застосовуються до відносин між сторонами щодо надання послуг за цим договором з 01.12.2022 на підставі п.3 статті 631 Цивільного кодексу України (пункт 12.1. договору).
Окрім того сторонами підписано Додаток №1 до договору Договірна ціна на Інженерно-технічні заходи із захисту об'єкта критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури - Об'єкт 64 (додаток № 1) та протокол узгодження договірної ціни (додаток № 2).
По факту виконання робіт сторонами було підписано акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2024 за формою № КБ-2в на суму 3 658 791,36 грн, підсумкову відомість до акту, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2024 форми № КБ-3.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором, позивач звернувся до відповідача з претензією вих№ 2024/11/29-1 від 29.11.2024, згідно якої просив сплатити заборгованість у розмірі 3 658 791,36 грн та пеню у розмірі 192 336,46грн.
Вказана претензія отримана відповідачем 12.12.2024, про що в матеріали справи надано відповідні докази.
Несплата відповідачем заборгованості за договором субпідряду № суб 15-08-24 від 15.08.2024 і стала причиною звернення позивача з позовними вимогами про стягнення суми боргу у розмірі 3 658 791,36грн, інфляційних втрат у розмірі 235 945,06грн, 3 % річних у розмірі 44 149,84грн та пені у розмірі 394 890,61грн.
Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, за приписами ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), є договір.
Відповідно до статей 626 - 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1, статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки по договору проводяться шляхом оплати Генпідрядником за надані послуги при відповідних надходженнях коштів від замовника, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника на підставі умов договору.
Згідно п. 4.5. Договору оплата субпідряднику за надані послуги проводиться в межах надходження коштів по фактично виконаних обсягах робіт згідно “Акту приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) та “Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» (форма № КБ-3), шляхом поетапної оплати протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) та “Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» (форма № КБ-3) у разі надходження відповідних коштів на рахунок Генпідрядника.
Як вбачається з матеріалів справи сторонами 03.09.2024 було підписано акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2024 за формою № КБ-2в на суму 3 658 791,36 грн, підсумкову відомість до акту, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2024 форми № КБ-3.
Окрім того позивачем в матеріали справи надано відповідь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області, згідно якої повідомлено, що в рамках виконання договору № Н118-64П/24 від 14.08.2024 у ТОВ “ЄВРОБУД ПЛЮС» були прийняті та оплачені 05.09.2024 роботи по здійсненню інженерно-технічних заходів (лист від 31.01.2025 № 257ВС/09).
Отже строк оплати за виконані роботи є таким, що настав.
Разом з тим відповідачем не надано доказів оплати виконаних робіт як у строк встановлений умовами договору.
Враховуючи що відповідачем не надано доказів належного виконання зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати виконаних позивачем робіт, господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення боргу у розмірі 3 658791,36 грн.
Як вже було зазначено, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частина 1 стаття 611 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Згідно п. 8.9. Договору за несвоєчасне проведення розрахунків за цим договором Генпідрядник сплачує субпідряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення.
Позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 394 890,61 грн за період з 17.09.2024 по 11.02.2025.
Перевіривши розрахунок позивача, господарський суд дійшов висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, арифметично правильним, відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних у розмірі 44 149,84грн за період з 17.09.2024 по 11.02.2025 та інфляційні втрати у розмірі 235 945,06грн за період з жовтня 2024 по січень 2025.
Перевіривши розрахунки заявлених до стягнення сум, господарський суд визнав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За встановлених обставин в їх сукупності, апеляційний суд вважає рішення господарського суду про наявність обставин для задоволення позовних вимог таким, що прийнято з дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Щодо доводів апеляційної скарги, що позовну заяву було пред'явлено до ПП «Євробуд Плюс», а не до ТОВ «Євробуд Плюс» та що позивач не звертався до відповідача в порядку досудового врегулювання спору, з огляду на що позов пред'явлено до підприємства з іншою формою господарської діяльності колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Частина перша статті 89 ЦК України передбачає, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.
Згідно із частинами п'ятою, шостою вказаної статті до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», за частиною першою статті 7 якого Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру.
Частина перша статті 10 цього Закону передбачає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно п. 2 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 118 (у новій редакції постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 № 499 суб'єктами Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - Реєстр) є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що находяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства (далі - суб'єкти).
Інформаційний фонд Реєстру містить, зокрема, такі дані: ідентифікаційні - ідентифікаційний код та найменування суб'єкта; довідкові - місцезнаходження, телефон, телефакс, прізвище керівника, засновників тощо.
Відповідно до п.6 Вказаного положення ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним.
У постановах Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 11.05.2021 у справі № 923/1132/16, від 06.07.2023 у справі № 908/3413/21 (908/2098/22) зазначалося, що в силу приписів вказаних норм закону суд не позбавлений можливості самостійно дослідити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зокрема документи, на підставі яких такі відомості були внесені в реєстр, з метою вирішення питання наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи, та доказів на їх підтвердження.
В постанові від 07.10.2021 у справі № 532/53/20 Верховний Суд, зокрема виснував, що відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є відкритими і доступ до них є вільним. Положення процесуального законодавства щодо можливості з'ясування певних обставин з відкритих державних реєстрів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства.
Згідно ч.2. ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Отже господарський суд наділений правом самостійно перевірити інформацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо місцезнаходження відповідача та отримати витяг з нього.
Окрім того, згідно доданих до позовної заяви документів, зокрема, Договору субпідряду №суб15-08-24 від 15.08.2024 та додатків до нього, Акту прийняття виконаних робіт за вересень 2024, вбачається, що учасником правовідносин у даній справі є саме Товариство з обмежено відповідальністю «Євробуд Плюс», що не спростовується апелянтом.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що позивачем було подано заяву про усунення недоліків, в якій останнім зазначено про описку в позовній заяві щодо організаційно-правової форми відповідача, з огляду на що, у суду були відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху.
Право на судовий захист не позбавляє суб'єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб'єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав. Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору. Отже досудове врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Згідно зі ст.19 ГПК України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
Таким чином доводи апелянта, що позивач не звертався до ТОВ «Євробуд Плюс» з претензією про сплату боргу є безпідставними та не впливають на результат вирішення спору, оскільки зобов'язання щодо оплати за виконані роботи у відповідача виникло згідно п.4.5. Договору протягом 10-ти днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат.
Також апеляційний суд зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що ТОВ «Євробуд Плюс» визнає борг перед ТОВ «Славдорстрой», а також нарахування пені, 3% річних та втрат від інфляції.
У вказаному відзиві відповідач також звернув увагу, що у визначеному позивачем періоді з 17.09.2024 по 11.02.2025 кількість нарахованих днів має бути 147, а не 148.
Проте останнім не надано власного розрахунку з визначенням періоду нарахування, кількості днів у такому періоді та порядку розрахунку сум пені, 3% річних та втрат від інфляції.
При цьому колегія звертає увагу, що відповідачем не надано доказів виконання зобов'язання та погашення заборгованості за виконані позивачем роботи, як на час звернення з позовною заявою так і на час прийняття судом оскаржуваного рішення.
Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, залишаючи її без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2025 у справі №904/586/25 без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУД ПЛЮС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2025 у справі №904/586/25 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2025 у справі №904/586/25 залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУД ПЛЮС".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 26.11.2025
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя Ю.Б.Парусніков
Суддя А.Є. Чередко