ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
25 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 916/877/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,
секретар судового засідання - І.С. Мисько,
представники учасників справи в судове засідання не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Харитонюка Євгена Васильовича
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.08.2025 (суддя С.Ф. Гут, м.Одеса, повну ухвалу складено 11.08.2025) про закриття провадження
у справі №916/877/25
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність,
Коротка історія справи
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про власну неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.04.2025, серед іншого, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією Наталіч С.О. призначено арбітражного керуючого Харитонюка Євгена Васильовача (далі - ОСОБА_2 ).
01.04.2025 було опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 №75663.
17.04.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» надійшла заява (вх.№3-298/25) про кредиторські вимоги до боржника в сумі 25650,00 грн та 4844,80 грн судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.05.2025 визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» до ОСОБА_1 в сумі 25650,00 грн та 4844,80 грн судового збору.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.05.2025 у попередньому засіданні визначено вимоги кредиторів ОСОБА_1 .
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2025 припинено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 , введеною ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.04.2025; припинено повноваження керуючого реструктуризацією ОСОБА_1 арбітражного керуючого Харитонюка Є.В. (свідоцтво № 1901 від 08.01.2019); припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.04.2025 у справі №916/877/25; закрито провадження у справі №916/877/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвала суду мотивована тим, що встановлені судом обставини щодо відсутності протягом тривалого часу погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника та відомостей щодо перевірки арбітражним керуючим декларації боржника свідчать про наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 на підставі частини одинадцятої статті 126 та пункту 1 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2025, арбітражний керуючий Харитонюк Є.В. звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу суду скасувати.
Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначив, що до суду було подано звіт про виконання обов'язків арбітражного керуючого від 22.07.2025, в якому зазначено, що арбітражним керуючим завершено перевірку декларації, підготовлено план реструктуризації, який передбачав виплати по 2541,20 грн протягом 12 місяців. У зв'язку з тим, що збори не відбулися, за ініціативою боржника було додатково розроблено ще один план реструктуризації, про що було повідомлено суд до судового засідання у звіті від 05.08.2025.
Відтак, на переконання апелянта, як арбітражний керуючий, так і боржник, вчиняли відповідні дії з метою погодження плану реструктуризації, що підтверджується бюлетнем голосування від 11.08.2025 (долучено до матеріалів справи).
При цьому арбітражний керуючий зауважив на тому, що боржником подано всі відповідні документи, відкрито провадження, відсутні будь-які скарги на дії чи бездіяльність як з боку кредиторів, так і з боку боржника, проте провадження просто було закрито, що порушило як права кредитора, так і права боржника.
Апелянт зазначив, що суд першої інстанції не врахував перебування на лікарняному арбітражного керуючого, про яке було повідомлено суд, і що після виходу з лікарняного арбітражним керуючим було виконано всі вимоги, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства.
З огляду на викладене, арбітражний керуючий зазначив, що ухвала є поверхневою, порушує норми права та саму суть передбаченої Кодексом України з процедур банкрутства процедури відновлення платоспроможності фізичної особи.
Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції
Апеляційна скарга зареєстрована судом 22.08.2025 за вх.№3469/25.
Одночасно арбітражний керуючий заявив клопотання (вх.№3474/25 від 22.08.2025), в якому просив вважати строк на оскарження ухвали таким, що не є пропущеним.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2025 та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.08.2025 для розгляду скарги та клопотання сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів К.В. Богатиря, С.В. Таран.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_3 з 25.08.2025 по 03.09.2025, питання щодо апеляційної скарги вирішувалося 04.09.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Харитонюка Євгена Васильовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.08.2025 у справі №916/877/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/877/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
08.09.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Харитонюка Євгена Васильовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.08.2025 у справі №916/877/25 залишено без руху з огляду на відсутність доказів сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. Встановлено скаржнику строк для усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 продовжено арбітражному керуючому Харитонюку Є.В. процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги до 01.10.2025. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Харитонюка Є.В. на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.08.2025 у справі №916/877/25. Встановлено учасникам справи строк до 22.10.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Розгляд апеляційної скарги призначено на 25.11.2025 об 11:30 год.
Учасники справи про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, проте участі не брали.
Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов'язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, а частиною дванадцятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представників учасників справи.
За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Обставини справи
З матеріалів заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та доданих до неї документів вбачається, що 07.03.2025 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, посилаючись на наявність заборгованості перед кредиторами у розмірі 621127,14 грн, яка виникла на підставі кредитних договорів, укладених боржником.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.04.2025 постановлено:
(1)відкрити провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 );
(2)ввести процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ;
(3)ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів;
(4)керуючим реструктуризацією майна боржника ОСОБА_1 призначити арбітражного керуючого Харитонюка Є.В. (свідоцтво № 1901 від 08.01.2019р.; 20301, Черкаська обл., м. Умань, вул. Старицького, 5; ІНФОРМАЦІЯ_1 );
(5)заборонити ОСОБА_1 відчужувати майно;
(6)оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ;
(7)визначити дати у даній справі:
-строк подання арбітражним керуючим до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати 30 днів з дня проведення підготовчого засідання суду;
-строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду;
(8)зобов'язати керуючого реструктуризацією провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
(9)зобов'язати Державну митну службу України та Головне управління ДПС в Одеській області надати керуючому реструктуризацією арбітражному керуючому Харитонюку Є.В. та суду інформацію про ОСОБА_1 та членів її родини: мати - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , код НОМЕР_2 , громадянство Україна), батько - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , код відсутній з релігійних переконань, громадянство Україна), чоловік - ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , код НОМЕР_3 , громадянство Україна), і про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону;
(10)зобов'язати Державну прикордонну службу України надати керуючому реструктуризацією арбітражному керуючому Харитонюку Є.В. та суду інформацію про перетинання боржником ОСОБА_1 та членів її родини державного кордону за останні три роки;
(11)зобов'язати АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсал банк», АТ «Пумб», надати арбітражному керуючому Харитонюку Є.В. та суду інформацію про залишок коштів на рахунках боржника ОСОБА_1 ;
(12)розгляд справи у попередньому засіданні призначити на 27.05.2025 о 10:15;
(13)зобов'язати надати суду: керуючого реструктуризацією - звіт про проведену роботу.
У судовому засіданні 01.04.2025 прийняла участь ОСОБА_1 (особисто).
01.04.2025 було опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 №75663.
17.04.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» надійшла заява (вх.№3-298/25) про кредиторські вимоги до боржника в сумі 25650,00 грн та 4844,80 грн судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.04.2025 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» про визнання кредиторських вимог у справі №916/877/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 та призначено до розгляду в попередньому засіданні суду на 27.05.2025 о 10:15.
27.05.2025 до суду надійшло повідомлення керуючого реструктуризацією про розгляд кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» до боржника, відповідно до якого вимоги кредитора визнані арбітражним керуючим в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.05.2025 визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» до ОСОБА_1 в сумі 25650,00 грн та 4844,80 грн судового збору.
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 27.05.2025 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» з вимогами до боржника ОСОБА_1 в сумі 25650,00 грн та 4844,80 грн судового збору.
Цією ж ухвалою суду від 27.05.2025 розгляд справи призначено на 03.07.2025 об 11:45. Крім того, зобов'язано керуючого реструктуризацією організувати проведення зборів кредиторів у відповідності із пунктом 1 частини четвертої статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішити питання відносно подальшого розгляду справи та надати суду відповідні протоколи. Також зобов'язано керуючого реструктуризацією надати до суду звіт про хід процедури. Визнано явку у судове засідання обов'язковою.
У судове засідання, яке відбулось 27.05.2025, боржник та керуючий реструктуризацією не з'явилися.
03.07.2025 від керуючого реструктуризацією надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що у зв'язку із госпіталізацією до Уманської центральної районної лікарні з 02.06.2025 по 12.06.2025 та перебуванням під наглядом сімейного лікаря після виписки, згідно рекомендації лікуючого лікаря перебування на лікарняному продовжено на амбулаторному лікуванні до 27.06.2025. Також зазначив, що у зв'язку з лікарняним, проведення зборів кредиторів були перенесені (при цьому арбітражним керуючим не зазначено, на яку дату було перенесено проведення зборів).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 розгляд справи у підсумковому засіданні відкладено на 22.07.2025 о 12:15, визнано явку у судове засідання обов'язковою.
У судове засідання, яке відбулось 03.07.2025, боржник та керуючий реструктуризацією не з'явилися.
22.07.2025 від керуючого реструктуризацією надійшло клопотання про участь в судовому засіданні, яке призначено на 22.07.2025, в режимі відеоконференції.
Також 22.07.2025 арбітражний керуючий надав звіт, в якому вказано, що керуючим реструктуризацією виконано наступні дії:
-проведено інвентаризацію рухомого, нерухомого майна, фінансових активів, тощо;
-здійснено перевірку декларації боржника;
-перевірено наявність виконавчих проваджень;
-погоджено з боржником план реструктуризації, який передбачає 100% погашення заборгованості перед кредитором. Розмір виплат згідно даного плану становить по 2541,20 грн щомісячно, тобто повне погашення боргу буде проведено протягом року (12 місяців);
-направлено заяву про проведення зборів кредиторів шляхом опитування до 28.07.2025.
Проте підтверджуючих доказів щодо здійснення цих дій керуючим реструктуризацією до суду не надано.
У зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, судове засідання, яке було призначене на 22.07.2025 о 12:15, не відбулося.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.07.2025 розгляд справи у підсумковому засіданні призначено на 05.08.2025, визнано явку у судове засідання обов'язковою.
05.08.2025 від керуючого реструктуризацією надійшло клопотання про участь в судовому засіданні, яке призначено на 05.08.2025, в режимі відеоконференції.
Крім того, надійшов звіт арбітражного керуючого, в якому вказано, що виконано наступні дії:
-проведено інвентаризацію рухомого, нерухомого майна, фінансових активів, тощо;
-здійснено перевірку декларації боржника;
-перевірено наявність виконавчих проваджень;
-погоджено з боржником план реструктуризації, який передбачає 100% погашення заборгованості перед кредитором. Розмір виплат згідно даного плану становить по 2541,20 грн щомісячно, тобто повне погашення боргу буде проведено протягом року (12 місяців);
-направлено заяву про проведення зборів кредиторів шляхом опитування до 28.07.2025;
-у зв'язку з тим що збори не відбулись, призначено повторні збори кредиторів на 13.08.2025;
-за погодженням з боржником розроблено додатковий план реструктуризації, який передбачає виплати по 3000,00 грн щомісячно.
Проте підтверджуючих доказів щодо здійснення даних дій керуючим реструктуризацією до суду не надано та не зазначено, з яких підстав ним призначено повторні збори кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2025 у задоволенні заяви арбітражного керуючого Харитонюка Є.В. (від 05.08.2025 вх. №24509/25) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №916/877/25 відмовлено.
05.08.2025 представники учасників справи у судове засідання не з'явились.
Позиція суду апеляційної інстанції
Предметом апеляційного оскарження у цій справі є ухвала господарського суду першої інстанції, якою, зокрема, закрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника.
Із введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.
Неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
З пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.
Тому призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом, передусім, реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
Також у преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За таким підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства - «Відновлення платоспроможності фізичних осіб» законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб Кодексу України з процедур банкрутства не встановлена.
З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 Кодексу України з процедур банкрутства), Верховний Суд неодноразово зауважував, що цим Кодексом запроваджено «добровільне банкрутство» боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.
Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20.
З урахуванням викладеного, процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме, задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.
Колегія суддів зазначає, що предметом розгляду у цій справі стало питання подальшого провадження у справі про неплатоспроможність боржниці через встановлені судом обставини відсутності протягом тривалого часу погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника та відомостей щодо перевірки декларації боржника.
У зв'язку з цим апеляційний суд звертається до положень Кодексу України з процедур банкрутства, якими регламентовані особливості провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб та які визначені в книзі четвертій «Відновлення платоспроможності» Кодексу України з процедур банкрутства.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 вказав, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства, інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
До боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов'язки:
-повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), отже, обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та / або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
-надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
-подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства);
-повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 Кодексу України з процедур банкрутства);
-погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 Кодексу України з процедур банкрутства).
Частиною другою статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
За визначенням, наведеним у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. Погашення боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства кожна судова процедура у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених Кодексом України з процедур банкрутства для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.
При цьому інститут неплатоспроможності фізичних осіб розрахований на надання допомоги саме добросовісному боржнику, фінансово-майновий стан якого свідчить про його дійсну неплатоспроможність, тому суд повинен вчиняти виважені, послідовні та обґрунтовані процесуальні дії, в тому числі і при перевірці наявності підстав для застосування щодо боржника судових процедур, передбачених Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства.
Південно-західний апеляційний господарський суд акцентує, що за приписами Кодексу України з процедур банкрутства судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, про: введення процедури реструктуризації боргів боржника; строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (частина п'ята статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства).
Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина друга статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно з частиною четвертою статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Пунктами 2, 3 частини другої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є, зокрема, розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника, прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Водночас суд відповідно до частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:
1)боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім'ї;
2)майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;
3)судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на «добровільність банкрутства» фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства з частиною сьомою статті 123 цього Кодексу свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування
У постанові від 19.09.2022 у справі №903/806/20 Верховний Суд зауважив, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов'язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.
За загальним правилом, закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов'язує неможливість її судового розгляду.
При цьому очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.
За таких обставин, однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях / бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях / бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність. Аналогічний висновок також викладено в постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі № 925/473/20.
У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими Кодекс України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
У постановах Верховного Суду від 21.09.2023 у справі № 908/3839/21 та від 04.12.2024 у справі № 920/1330/23 зазначено, що логічне та філологічне тлумачення частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства у взаємозв'язку з пунктом 2 частини четвертої статті 122 цього Кодексу приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов'язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення «має право прийняти рішення» вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно із пунктом 11 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.
Як зазначалось, відкриття провадження у справі №916/877/25 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 та введення відносно неї процедури реструктуризації боргів фізичної особи відбулось на підставі ухвали суду від 01.04.2025.
27.05.2025 у попередньому засіданні визначено вимоги кредиторів до ОСОБА_1 , призначено судове засідання на 03.07.2025 та зобов'язано керуючого реструктуризацією організувати проведення зборів кредиторів у відповідності із пунктом 1 частини четвертої статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішити питання відносно подальшого розгляду справи та надати суду відповідні протоколи. Також зобов'язано керуючого реструктуризацією надати до суду звіт про хід процедури.
Отже, за наведеними приписами Кодексу України з процедур банкрутства, погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника мав бути поданий суду арбітражним керуючим Харитонюком Є.В. до 10.06.2025, а засідання суду на якому мав бути розглянутий схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі - мало відбутись до 28.07.2025.
Натомість з матеріалів справи вбачається, що її розгляд неодноразово відкладався або у зв'язку з клопотанням арбітражного керуючого Харитонюка Є.В. про відкладення розгляду справи, або у зв'язку із його неявкою у судові засідання.
Наведене свідчить про те, що протягом тривалого часу у арбітражного керуючого Харитонюка Є.В. існували обставини, за яких він не зміг подати суду погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника (схвалений єдиним кредитором план реструктуризації був поданий 11.08.2025, тобто вже після постановлення оскаржуваної ухвали суду).
Крім того, частиною третьою статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду, яке у справі було призначено на 27.05.2025, зобов'язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника, тобто до 17.05.2025.
Звіт про перевірку декларації боржника ОСОБА_1 , складений арбітражним керуючим Харитонюком Є.В. 30.05.2025, був поданий до суду лише 11.08.2025 (тобто вже після постановлення оскаржуваної ухвали суду).
Також слід зазначити, що арбітражний керуючий Харитонюк Є.В. жодного разу не приймав участі у судових засіданнях у даній справі.
Водночас подане керуючим реструктуризацією клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 05.08.2025, в режимі відеоконференції, було подано в день судового засідання та, відповідно, не могло бути задоволено судом.
Стосовно наданих арбітражним керуючим Харитонюком Є.В. звітів про виконання обов'язків колегія суддів зазначає, що дані звіти не містять жодних доказів на підтвердження дійсного виконання арбітражним керуючим завдань процедури неплатоспроможності, а містять лише формальне зазначення виконаних дій.
Відсутність скарг на дії арбітражного керуючого не свідчить про відсутність у суду повноважень самостійно здійснити судовий контроль та надати оцінку ходу судової процедури.
Щодо перебування арбітражного керуючого Харитонюка Є.В. на лікарняному, колегія суддів зазначає, що навіть після завершення процедури тимчасової непрацездатності 27.06.2025, арбітражний керуючий у строк до 05.08.2025 так і не спромігся провести збори кредиторів з метою розгляду плану реструктуризації.
Тобто саме суб'єктивні дії арбітражного керуючого Харитонюка Є.В. призвели до того, що протягом тривалого часу фактично не виконувалися вимоги Кодексу України з процедур банкрутства.
В свою чергу, будь-які обставини щодо недоброчесності з боку боржника господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали встановлені не були. Господарський суд жодної оцінки діям боржника при вирішенні питання про закриття провадження у справі не надавав.
При цьому колегія суддів враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2025 у справі №922/1259/24, відповідно до якого:
«КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини п'ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації б'оргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов'язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ.
До спливу цього строку керуючий реструктуризацією зобов'язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.
Верховний Суд наголошує на такому визначенні спеціальним законом строків у судовій процедурі реструктуризації боргів, адже презюмується, що добросовісний боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, здатен без зволікань надати вичерпну інформацію щодо свого майнового стану та можливостей погасити борги, а динамічність цієї процедури попереджує ризик додаткових витрат боржника через вичерпання авансування винагороди арбітражного керуючого та відповідає принципу процесуальної економії господарського судочинства.
Враховуючи наведене, Верховний Суд зауважує, що приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв'язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів (наведені вище висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20)».
Крім того, у зазначеній вище постанові Верховного суду міститься наступний висновок: «Верховний Суд вважає недоречними висновки суду щодо недобросовісної поведінки боржника, зроблені ними через призму дій керуючого реструктуризацією (щодо ненадання ним звіту про майновий стан боржника та відомостей щодо проведення зборів кредиторів), оскільки сама по собі поведінка арбітражного керуючого та його власне ставлення до виконання покладених на нього КУзПБ обов'язків не може відображати добросовісності чи недобросовісності боржника».
Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими Кодекс України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства.
Тобто підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність має слугувати саме недобросовісність з боку боржника, однак у даному випадку вбачається невиконання саме керуючим реструктуризацією приписів Кодексу України з процедур банкрутства.
Неналежне виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків може бути підставою для його відсторонення, але це не може бути підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Водночас порушення з боку керуючого реструктуризації не мають обмежувати право боржника на процедуру неплатоспроможності.
У даному випадку, суд першої інстанції взагалі не дослідив добросовісності дій боржника та кредиторів, керувався виключно допущеними з боку керуючого реструктуризації порушеннями, що свідчить про передчасність висновків про необхідність закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Висновки суду апеляційної інстанції
В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із частиною першою статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, нез'ясування обставин, що мають значення для справи,
При розгляді даної справи суду першої інстанції необхідно дослідити обставини добросовісності або недобросовісності в діях боржника та кредитора, надати правову оцінку вказаному питанню та прийняти правильне та законне рішення щодо процедури неплатоспроможності. Що стосується фактів допущення порушень з боку арбітражного керуючого при виконанні обов?язків керуючого реструктуризацією, то вони мають бути оцінені судом з прийняттям рішення відповідно до статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись статтями 269-271, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Харитонюка Євгена Васильовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.08.2025 про закриття провадження у справі №916/877/25 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.08.2025 про закриття провадження по справі №916/877/25 скасувати.
Справу №916/877/25 направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України та статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повну постанову складено 27.11.2025.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя С.В. Таран