79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"27" листопада 2025 р. Справа №914/1178/25(441/970/25)
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Судді Зварич О.В.,
Скрипчук О.С.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 б/н від 13.10.2025 (вх. № 01-05/2968/25 від 13.10.2025)
на рішення Господарського суду Львівської області від 30.09.2025 (повний текст рішення складено 06.10.2025)
у справі № 914/1178/25(441/970/25) (суддя Морозюк А.Я.)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал»
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення 34 125,00 грн
у межах справи № 914/1178/25
за заявою: ОСОБА_1 , с. Мшана Львівського району Львівської області
про: неплатоспроможність ОСОБА_1
В порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал» звернулось до Городоцького районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 34 125 грн. 00 коп., що виникла за договором про надання фінансового кредиту №00688-08/2023 від 03.08.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про невиконання відповідачем фізичною особою ОСОБА_1 своїх зобов'язань за Договором про надання фінансового кредиту №0068808/2023 від 03.08.2023, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 34 125,00 грн, з яких: 7 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 27 125,00 грн заборгованість за відсотками, право вимоги щодо яких набуте позивачем у справі за укладеним із ТОВ “Стар Файненс Груп» Договором факторингу №29012024-1 від 29.01.2024.
Зважаючи на те, що заходи досудового врегулювання спору не призвели до погашення боргу, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 26.05.2025 року відкрито провадження у цивільній справі №441/970/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено судове засідання; витребувано з АТ КБ “Приватбанк» інформацію про те, чи належить банківська картка з прихованим номером НОМЕР_1 ОСОБА_1 , чи була успішною трансляція здійснена від 03.08.2023 о 12:55 год. на банківську картку № НОМЕР_1 на суму 7000 грн., якщо так, то чи були зараховані кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської картки № НОМЕР_1 , чи проводилася верифікація власника банківської картки № НОМЕР_1 ; встановлено сторонам строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення.
Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 09.06.2025 року цивільну справу №441/970/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалено передати до Господарського суду Львівської області для розгляду судом в межах справи №914/1178/25 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.06.2025 прийнято цивільну справу №441/970/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 34 125 грн. 00 коп., що виникла за договором про надання фінансового кредиту №00688-08/2023 від 03.08.2023 року, до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в межах справи №914/1178/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; судове засідання призначено на 19.08.2025; встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.09.2025 у справі №914/1178/25(441/970/25) позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова Компанія “Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №0068808/2023 від 03.08.2023 в розмірі 34 125 грн. 14 коп. (з якої: 7 000,00 грн. - заборгованість за кредитом та 27 125,00 грн. - заборгованість по відсотках), 2 422 грн. 40 коп. - судового збору та 3 500 грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення мотивоване тим, що відповідач не спростував доводів щодо існування заборгованості зі сплати кредиту у розмірі 7 000,00 грн та зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 27 125,00 грн, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у розмірі 34 125,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат місцевий господарський суд зазначив, що проаналізувавши матеріали справи в сукупності з поданими позивачем доказами на понесення судових витрат, взявши до уваги характер спірних правовідносин у даній справі, зокрема, значення справи для сторін, категорію складності справи, обсяг доказів, ціну та предмет позову, а також обсяг підготовлених представником позивача процесуальних документів, складність підготовленої адвокатом позовної заяви, суд першої інстанції вважав обґрунтованою суму правових витрат в розмірі 3 500,00 грн., що є співмірним з наданими адвокатом послугами у суді першої інстанції, та відповідають критеріям "необхідності і обґрунтованості".
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 13.10.2025. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 30.09.2025 в справі № 914/1178/25(441/970/25) та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 34 125 грн. 00 коп., що виникла за договором про надання фінансового кредиту №00688-08/2023 від 03.08.2023 року та відмовити в задоволенні позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ “Коллект Центр» понесені витрати на правову допомогу.
Зазначає, що позивач не надав належних та допустимих доказів підписання відповідачем Договору № 00688-08/2023 від 03 серпня 2023 року та доказів отримання примірника Договору відповідно до п.2.20 договору та позивач не надав достатньо доказів, які б підтверджували факт виникнення зобов'язань перед позикодавцем, та документів, що підтверджують факт надання кредиту та умов його погашення.
Також, вказує, що позивач не надав жодних доказів повідомлення відповідача про відступлення права вимоги факторові, про нові реквізити погашення заборгованості та інше, а в самому Договорі відступлення права вимоги відсутня інформація, яка свідчила б про відступлення права вимоги саме до відповідача, що унеможливлює визначити чи стосується цей договір саме ОСОБА_1 .
Щодо стягнення правових витрат зазначає, що в Договорі про надання правової допомоги у предметі чітко та деталізовано не передбачено які саме послуги надає адвокатське об'єднання, відповідачу не зрозуміло наскільки відшкодування таких витрат ж співмірними, пропорційними та обґрунтованими, а тому позивачеві в задоволенні вимоги стягнення судових витрат на правову допомогу в розмірі 7 000 грн суду слід відмовити повністю.
Позивач правом на подання відзиву не скористався, про розгляд справи був належним чином повідомлений.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Скрипчук О.С.
Ухвалою суду від 20.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 б/н від 13.10.2025 (вх. № 01-05/2968/25 від 13.10.2025) на рішення Господарський суд Львівської області від 30.09.2025 у справі №914/1178/25(441/970/25) та вирішено здійснити розгляд справи №909/679/24(909/215/25) в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відводів суддям в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України на адресу суду не надходило.
Фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України.
У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, і визначеними відповідно до них правовідносинами, вбачається, що:
03.08.2023 року між ТзОВ “Стар Файненс Груп» (товариством) та фізичною особою ОСОБА_1 (клієнтом/відповідачем) було укладено договір про надання фінансового кредиту №0068808/2023, за умовами якого: (п. 1.1., п. 1.2) товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 7 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, на власні потреби клієнта строком на 360 днів, дата надання кредиту 03.08.2023, а клієнт зобов'язується повернути кредит, дата погашення кредиту 27.07.2024, та сплатити проценти за користування кредитом, річна процентна ставка 133859,873% річних; (п. 1.6.) Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5168 - 74хх - хххх - 9605 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
В матеріалах справи наявна довідка про ідентифікацію (підписана ЕЦП 24.04.2025), якою товариство підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір № 00688-08/2023 від 03.08.2023 ідентифікований ТОВ “Стар Файненс Груп». Акцепт договору позичальником (підписаний аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора). Одноразовий ідентифікатор W3837, відправлено позичальнику 03.08.2023 на номер телефону (номер тел. зазначено). Слід звернути увагу, що вказаний в довідці номер телефону був зазначений відповідачем у її Заявці-анкеті клієнта на отримання фінансового кредиту, в якій вказані також всі анкетні дані ОСОБА_1 та інформація стосовно бажаного кредиту.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Стар Файненс Груп» надало ОСОБА_1 позику в сумі 7 000,00 грн, що підтверджується листом ТзОВ “Універсальні платіжні рішення» №3426_250416092328 від 16.04.2025 про успішне проведення транзакції в системі iPay.ua та перерахування коштів на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 в розмірі 7000,00 грн. Суд відзначає, що номер платіжної картки клієнта, зазначений у згаданому листі, відповідає номеру картки, вказаному Кріль І.Л. зокрема, в договорі №0688-08/2023 від 03.08.2023, заявці-анкеті клієнта.
В порушення умов Договору відповідач не вносила платежі на повернення отриманих коштів, та сплату процентів за користування кредитом, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 34 125,00 грн, з яких: 7 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 27 125,00 грн. заборгованість за відсотками.
29.01.2024 року між ТзОВ “Стар Файненс Груп» та ТзОВ “Фінансова компанія “Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу №29012024-1, відповідно до якого ТзОВ “Стар Файненс Груп» відступило ТзОВ “Фінансова компанія “Кредит-Капітал» свої права вимоги, в тому числі по договору про надання фінансового кредиту №00688-08/2023 від 03.08.2023.
Пунктом 1.2. Договору факторингу визначено, що внаслідок передачі (відступлення) Права Вимоги за цим Договором, Фактор заміняє Клієнта у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових вимог та інших зобов'язань за Кредитними договорами.
До заяви додано акт від 29.01.2024 приймання-передачі письмового та електронного Реєстру Боржників від 29.01.2024 до Договору факторингу №29012024-1 від 29.01.2024, за яким Клієнт (ТзОВ "Стар Файненс Груп") передав, а Фактор (ТзОВ “Фінансова компанія “Кредит-Капітал») прийняв Реєстр Боржників Клієнта загальною сумою заборгованості 75 165 503 грн. 93 коп.
Згідно Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №29012024-1 від 29.01.2024 ТзОВ “Фінансова компанія “Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 34 125,00 грн, з яких: 7 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 27 125,00 грн заборгованість за відсотками.
Відповідно до платіжної інструкції № 74825 від 29.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова Компанія “Кредит-Капітал» (новий кредитор) сплатило на користь ТзОВ "Стар Файненс Груп" (первісний кредитор) 2 025 297,62 грн. за придбання права вимоги згідно Договору факторингу №29012024-1 від 29.01.2024.
Листом від 30.01.2024 №00688-08/2023-001 ТзОВ "Стар Файненс Груп" повідомило відповідача про відступлення права вимоги заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №0068808/2023 від 03.08.2023 на користь ТзОВ “Фінансова Компанія “Кредит-Капітал», та нові реквізити для погашення заборгованості.
При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із матеріалами справи, 03.08.2023 року між ТзОВ “Стар Файненс Груп» (товариством) та фізичною особою ОСОБА_1 (клієнтом/відповідачем) було укладено договір про надання фінансового кредиту №0068808/2023.
Згідно з абз 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
У відповідності до ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
В матеріалах справи наявна довідка про ідентифікацію (підписана ЕЦП 24.04.2025), якою товариство підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір № 00688-08/2023 від 03.08.2023 ідентифікований ТОВ “Стар Файненс Груп». Акцепт договору позичальником (підписаний аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора). Одноразовий ідентифікатор W3837, відправлено позичальнику 03.08.2023 на номер телефону (номер тел. зазначено). Слід звернути увагу, що вказаний в довідці номер телефону був зазначений відповідачем у її Заявці-анкеті клієнта на отримання фінансового кредиту, в якій вказані також всі анкетні дані ОСОБА_1 та інформація стосовно бажаного кредиту.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
В силу ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У відповідності до ст. 12 Закону України “Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
В подальшому, 29.01.2024 року між ТзОВ “Стар Файненс Груп» та ТзОВ “Фінансова компанія “Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу №29012024-1, відповідно до якого ТзОВ “Стар Файненс Груп» відступило ТзОВ “Фінансова компанія “Кредит-Капітал» свої права вимоги, в тому числі по договору про надання фінансового кредиту №00688-08/2023 від 03.08.2023.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал» набуло від ТзОВ "Стар Файненс Груп" право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №0068808/2023 від 03.08.2023 зі сплати 7 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 27 125,00 грн заборгованість за відсотками.
Надалі, досудовою вимогою №23335103 від 16.05.2025 позивач звернувся до ОСОБА_1 з вимогою протягом 7 днів виконати свої зобов'язання за кредитним договором №0068808/2023 від 03.08.2023 в сумі 34 125,00 грн.
Докази виконання вимоги відповідачем та погашення боргу в матеріалах справи відсутні.
Згідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 статті 1049 ЦК України передбачено, що позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржником вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач не спростував доводів щодо існування заборгованості зі сплати кредиту у розмірі 7 000,00 грн та зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 27 125,00 грн, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у розмірі 34 125,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат у суді першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується судом апеляційної інстанції, представництво інтересів позивача у справі, що розглядалася господарським судом здійснювалось адвокатом - Усенко М.І.
Як вбачається із матеріалів справи, понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. 00 коп. позивач підтверджує договором про надання правової (правничої) допомоги від 01.03.2024, рахунком на оплату від 25.04.2025 на суму 7 000,00 грн. та детальним описом від 09.05.2025 наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги від 01.03.2024.
Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Виходячи із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен (Постанова Верховного Суду у справі № 640/18402/19 від 28.12.2020).
Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Господарським судом встановлено, що 01.03.2024 між ТзОВ “Фінансова Компанія “Кредит-Капітал» з Адвокатським об'єднанням “Апологет» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, за умовами якого: (п. 1.1.) Клієнт замовляє, приймає та оплачує, а Виконавець надає Послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва Клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші Послуги, необхідні для забезпечення захисту прав і законних інтересів Клієнта; (п. 1.3) Строк дії договору становить 3 роки; (п. 2.1.) Порядок розрахунків та інші акцепти виконання Договору визначаються Додатком №1 до договору; (п. 2.3.) Детальна інформація про справу, ціна послуг, та інші умови визначається у замовленні, яке є невід'ємною частиною договору.
Згідно наданого позивачем Замовлення від 15.04.2025, Виконавець зобов'язався надати Клієнту послуги з комплексного супроводу судових справ зі стягнення заборгованості за кредитним договором №00688-08/2023, за яким боржником є Кріль І.Л., на суму 7 000,00 грн.
Також позивач надав рахунок на оплату від 25.04.2025 на суму 7 000,00 грн. та детальний опис від 09.05.2025 наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги від 01.03.2024, згідно якого АО “Апологет» у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №00688-08/2023 надав Клієнту за період з 15.04.2025 по 09.05.2025 наступні послуги: усну консультацію щодо перспективи стягнення, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції Клієнта, складання позовної заява з врахуванням правової позиції Клієнта, подання позову до суду, на що в сукупності було затрачено 6 год. 30 хв.
Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши матеріали справи в сукупності з поданими позивачем доказами на понесення судових витрат, взявши до уваги характер спірних правовідносин у даній справі, зокрема, значення справи для сторін, категорію складності справи, обсяг доказів, ціну та предмет позову, а також обсяг підготовлених представником позивача процесуальних документів, складність підготовленої адвокатом позовної заяви, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що сума правових витрат в розмірі 3 500,00 грн., є співмірною з наданими адвокатом послугами у суді першої інстанції, та відповідають критеріям "необхідності і обґрунтованості".
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 30.09.2025 у справі №914/1178/25(441/970/25) ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстави для його скасування відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 13.10.2025 (вх. № 01-05/2968/25 від 13.10.2025) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 30.09.2025 у справі №914/1178/25(441/970/25) - залишити без змін
3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Суддя Скрипчук О.С.,
Зварич О.В.