27 листопада 2025 року м. Чернівці
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Кулянди М.І., Лисака І.Н., Одинака О.О.,
перевіривши апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , на рішення Чернівецького районного суду м.Чернівці від 28 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
встановив:
Ухвалою Чернівецького районного суду міста Чернівці від 01 жовтня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено її до розгляду на 14:30 год 28 жовтня 2025 року у порядку спрощеного позовного провадження.
Вищевказана ухвала оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - Реєстр). Інших відомостей про ухвалені судом рішення у справі з процесуальних питань чи по суті спору Реєстр не містить.
21 листопада 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) через підсистему «Електронний суд» подано апеляційну скаргу на рішення Чернівецького районного суду міста Чернівці від 28 жовтня 2025 року як особою, яка не була залучена до участі у справі, з посиланням на те, що рішення у цій справ стосується його прав та обов'язків.
Колегія суддів приходить до висновку про повернення апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_4 з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 2 ЦПК України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства.
За змістом частин першої-четвертої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦПК України).
Аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Форма і зміст апеляційної скарги визначені у статті 356 ЦПК України. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (частина друга статті 357 ЦПК України).
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пункту 8 частини другої статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі має бути зазначена, зокрема, дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, а згідно з пунктом 4 частини четвертої цієї ж статті до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції (за наявності).
Отже, процесуальним законом визначено алгоритм дій суду при надходженні апеляційної скарги, зокрема щодо перевірки відповідності її форми і змісту вимогам закону.
Правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
Згідно з конституційним принципом, закладеним у частині другій статті 19 Конституції України, суд як державний орган і суб'єкт публічного права зобов'язаний «...діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів («Дія 97» проти України (Diya 97 v. Ukraine), № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
У справах «Осман проти Сполученого Королівства» та «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладному руху в судовому процесі.
Поняття «суд, встановлений законом» стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення ЄСПЛ від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви № 29458/04 та № 29465/04).
ЦПК України встановлює повноваження, якими наділені суди кожної з інстанцій при прийнятті скарг (заяв) та розгляді справ по суті.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Отже, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Добросовісність необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі (частина друга статті 44 ЦПК України).
Наведений у частині другій статті 44 ЦПК України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 10 вересня 2025 року у справі № 601/485/23 (провадження № 14-139цс24).
Згідно з частинами першою, другою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, які подали апеляційну чи касаційну скаргу на відповідне рішення, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії судових рішень в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Звертаючись із апеляційною скаргою у цій справі ІНФОРМАЦІЯ_3 предметом апеляційного оскарження визначив рішення Чернівецького районного суду міста Чернівці від 28 жовтня 2025 року.
Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції рішення від 28 жовтня 2025 року судом першої інстанції не ухвалювалося, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, а також матеріалами електронної справи в підсистемі «Електронний суд».
Зокрема як вбачається з матеріалів електронної справи судом першої інстанції 30 жовтня 2025 року зареєстровано технологічний документ про внесення дат слухання та призначено справу до розгляду на 28 листопада 2025 року.
Вказана обставина також підтверджується інформацією із офіційного сайту Судової влади України у рубриці стан розгляду справ за посиланням: https://court.gov.ua/fair/ за параметром пошуку - номер справи «725/6488/25».
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що подання ІНФОРМАЦІЯ_3 апеляційної скарги на рішення Чернівецького районного суду міста Чернівці від 28 жовтня 2025 року, яке судом не ухвалювалося, за наявності можливості дізнатися про стан розгляду справи з відкритих офіційних джерел, є очевидним зловживанням процесуальними правами.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ініціюючи апеляційне провадження у цій справі та стверджуючи про ухвалення судом першої інстанції рішення, яке стосується його прав та обов'язків, навіть не з'ясував на якій стадії перебуває розгляд справи.
Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Оскільки обставина подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке судом не ухвалювалося у зв'язку з перебуванням справи на стадії її розгляду по суті, встановлена до відкриття апеляційного провадження, - таку скаргу слід повернути.
З урахуванням наведеного апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_4 на рішення Чернівецького районного суду міста Чернівці від 28 жовтня 2025 року підлягає поверненню особі, яка її подала, відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 260, 261 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , на рішення Чернівецького районного суду м.Чернівці від 28 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді: М.І. Кулянда
О.О. Одинак
І.Н. Лисак