27 листопада 2025 р. м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Давній В. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову судді Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 листопада 2025 року, -
Постановою Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 листопада 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Згідно постанови районного суду та протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 294445, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 21.08.2025 року близько 16:40 год в с. Клішківці по вул. Головній 107, керував мопедом, без номерного знаку, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в будь-який спосіб відмовився. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказану постанову особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, при цьому суд не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до дослідження та оцінки доказів по справі, що потягло за собою необґрунтоване судове рішення. Суд не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому розгляду справи.
ЄУНСС: 724/3114/25 Головуючий у І інстанції: Єфтеньєв О. Г.
Номер провадження: 33/822/601/25 Головуючий суддя : Давній В. П.
Зазначає, що свою вину не визнає, оскільки не перебував у стані алкогольного сп'яніння, запаху алкоголю з порожнини рота не було, як і почервоніння очей, як це було зазначено працівниками поліції в протоколі про адміністративне правопорушення. Вищевказані ознаки надумані і нічим не підтверджуються.
Апелює, що огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння працівниками поліції було проведено з порушенням вимог встановлених у ст.ст. 256, 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р., Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 р.
В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, при цьому, від останнього надійшла заява про розгляд справи без його участі, враховуючи вимоги, передбачені ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно приписів ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
У відповідності до приписів ст. 294 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за клопотанням особи, яка подає апеляційну скаргу, може бути поновлений.
Відповідно до норм ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це фундаментальний правовий принцип і правова доктрина, яка передбачає, що жодна людина не є вище закону, що ніхто не може бути покараним державою, крім як за порушення закону, і що ніхто не може бути засудженим за порушення закону іншим чином, ніж у порядку, встановленому законом.
За змістом ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Вимогами статей 245, 251, 252, 280 КУпАП встановлено, що суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Аналіз матеріалів даного провадження свідчить, що зазначених вимог закону суд першої інстанції, вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, не дотримався.
Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції посилався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 294445 від 21 серпня 2025 року; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 21.08.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп'яніння; направлення до закладу охорони здоров'я на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху від 21.08.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп'яніння; копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 456392 від 21.08.2025 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП, якою встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та порушення ним ПДР; відеозапис з нагрудної камери поліцейського.
Вказані докази, апеляційний суд, не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок) та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння бо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. №1452/735 далі Інструкція), особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу а швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, та висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апеляційним судом було встановлено ряд порушень при складанні поліцейським зазначеного протоколу, зокрема ст. 256, ст. 266 КУпАП, п. 2.6. Порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, ч. 11 Розд. 2 Інструкції, п. 2 Розд. 1 Інструкції, ч. 4 ст. 256 КУпАП, оскільки, згідно долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівники поліції, не зазначивши суті адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, обставин, які давали їм підстави вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, одразу запропонували останньому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Drager».
Також, вказаною посадовою особою не було чітко поінформовано ОСОБА_1 про конкретну причину зупинення транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію»; не було роз'яснено ОСОБА_1 прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП; відсутня процедура виявлення ознак алкогольного сп'яніння; не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі.
Окрім цього, наявний в матеріалах справи відеозапис не дозволяє зробити висновків про те, чи були у водія наявні ознаки, які вказані поліцейським у протоколі, акті або направленні на огляд, або у постанові суду, оскільки згідно до відеозапису, наявність таких ознак поліцейський у водія не встановлював та не перевіряв.
Працівником поліції на відеозаписі не було оголошено водієві ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, в той час, як у протоколі про адміністративне правопорушення, направленні було зазначено дві ознаки.
Таким чином, працівники поліції не здійснили належної та всебічної перевірки всіх об'єктивних ознак алкогольного сп'яніння особи, обмежившись лише формальним складанням протоколу та інших документів, в які були внесені відомості, що не підтверджуються фактичними обставинами, що може свідчити про упередженість або недобросовісний підхід до виконання службових обов'язків.
За змістом апеляційної скарги, ОСОБА_1 категорично заперечував наявність у нього 21.08.2025 року ознак будь-якого сп'яніння та вказував, що з цієї причини відмовився від огляду.
Зазначені обставини підтвердив захисник і в судовому засіданні апеляційного суду.
Працівниками поліції не було вручено особі, яка притягається до адміністративної відповідальності другий примірник протоколу, що також підтверджується відеозаписом.
До того ж поліцейськими було порушено п 10 Розд. 2 Інструкції, оскільки ними не було складено акт огляду на стан сп'яніння у двох примірниках, один з яких мав бути вручений водію.
Також не містяться в матеріалах справи і відомості щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом, чи про тимчасове затримання транспортного засобу шляхом блокування.
Відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Однак, уповноважений орган не надав суду доказів, які би спростовували вище вказані твердження апелянта.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що уповноваженою особою при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були грубо порушено вимоги КУпАП та Інструкції, а судом першої інстанції при розгляді справи на ці порушення не було звернуто уваги, що в подальшому потягло за собою прийняття незаконного рішення.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, постанова суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову судді Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя
Чернівецького апеляційного суду В. П. Давній