Справа №345/6758/25
Провадження № 3/345/1047/2025
27.11.2025 м.Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Кулаєць Б.О. розглянувши матеріали, які надійшли від Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану по АДРЕСА_1 , фізичну особу-підприємця, громадянку України,
за ч. 1 ст. 41 КУпАП,
відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № ПЗ/ІФ/14047/024369/П/ПТ від 17.11.2025, в якому вказано, що працівникам ФОП ОСОБА_1 заробітну плату за першу половину вересня 2025 року виплачено 23.09.2025, а заробітну плату за другу половину вересня 2025 року виплачено 08.10.2025, тобто заробітну плату виплачено пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, чим порушено вимоги частини першої статті 10 ЗУ № 2136.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до положень ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема вирішує питання чи належить до його компетенції розгляд даної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Разом з тим, згідно з рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015, словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 статті 257 КУпАП передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення надсилається органові (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Як встановлено з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, місцем вчинення правопорушення є юридична адреса ФОП ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до юрисдикції Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області, оскільки вказаний населений пункт знаходиться в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою, а саме: в межах колишнього Долинського району.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ від 29 квітня 1988 року у справі «Белілос проти Швейцарії»); юрисдикцію суду має визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії»).
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
З огляду на викладене, враховуючи, що справа про адміністративне правопорушення надіслана з порушенням вимог ст.ст. 257, 276 КУпАП, що унеможливлює розгляд справи по суті, вважаю, що матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 41 КУпАП необхідно повернути до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці для належного оформлення, з подальшимвирішенням питання щодо скерування справи до належного суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 276, 278 КУпАП, суддя
адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 41 КУпАП повернути до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці для належного оформлення, з подальшим вирішенням питання щодо скерування справи до належного суду з дотриманням вимог статтей 257, 276 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: