Справа № 344/10912/25
Провадження № 6/344/486/25
26 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Бабій О.М.,
секретаря Волощук Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ОСОБА_1 04.11.2025, через систему «Електронний суд» звернувся в суд із заявою про визнання виконавчого листа, який видано 03.11.2025 року таким, що не підлягає виконанню.
Справу зареєстровано в суді 11 листопада 2025 року та на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду розподілено судді Бабій О.М.
З 10 листопада 2025 року по 14 листопада 2025 року суддя перебувала на навчанні в Національній школі суддів України в Львівському регіональному відділенні.
Заяву фактично передано судді 17 листопада 2025 року.
Заява обґрунтована тим, 03 листопада 2025 року Івано-Франківським міським судом було видано виконавчий лист у справі № 344/10912/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЕЙС»: 20 969,80 грн. заборгованості; 2 422,40 грн. судового збору; 7 000 грн. витрат на правову допомогу. Однак, на момент видачі виконавчого листа рішення суду першої інстанції не набрало законної сили, оскільки рішення Івано-Франківського міського суду від 29.09.2025 р. ОСОБА_1 було отримано 30.09.2025 р., що підтверджено датою на скріншоті з електронної пошти. 30.10.2025 р. ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на рішення Івано-Франківського міського суду від 29.09.2025 р. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 31.10.2025 р. апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк у п'ять днів із моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків шляхом сплати судового збору. Копію ухвали апеляційного суду заявник отримав 01.11.2025 р. через систему «Есуд» та електронну пошту, що підтверджується скріншотом із листа.
Отже, станом на 03.11.2025 р. строк на апеляційне оскарження ще не сплив, а рішення суду першої інстанції не набрало законної сили, що виключає можливість видачі виконавчого листа.
24.11.2025 року від заявника надійшли додаткові пояснення, зокрема зазначив, що виконавчий лист видано помилково, оскільки на момент його видачі рішення не набрало законної сили. Це є підставою для застосування ч. 2 ст. 432 ЦПК України та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню
Заявник у судове засідання не прибув, повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.
Представник стягувача в судове засідання не з'явився, повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали заяви, оскільки справа направлена до апеляційного суду 13.11.2025, судом встановлено наступне.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 вересня 2025 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №552255996 від 18.12.2021 року в сумі 20 969.80 гривень, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422.40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.
02.10.2025 року через інформаційну систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про видачу єдиного електронного виконавчого листа на всі задоволені позовні вимоги по справі №344/10912/25 за позовом ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до боржника, яким є ОСОБА_1
На виконання рішення суду та запит представника позивача 03.11.2025 було видано електронний виконавчий лист.
11.11.2025 приватним виконавцем Подоляк Єльвірою Богданівною відкрито виконавче провадження №79562572 за виконавчим листом №344/10912/25 від 03.11.2025. Окрім того, в цей же день, для ефективності виконавчого провадження виконавцем винесено ще ряд постанов (а.с.17-20).
Як підставу визнання виконавчих листів такими що не підлягають виконанню, заявник зазначає, що звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, а тому враховуючи процедуру оскарження, рішення суду від 29.09.2025 ще не набрало законної сили.
Як вбачається із долучених до заяви документів, заявник сформував апеляційну скаргу 29.10.2025 року.
31.10.2025 року ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
21.11.2025 року ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду призначено до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення суду від 29.09.2025 року.
Отже, станом на дату видачі виконавчого листа від 03.11.2025 в системі не було відображено інформацію про надходження апеляційної скарги, це пов'язано із особливостями функціонування системи «Електронний суд», наявності доступу до цієї системи у працівників апарату Івано-Франківського міського суду. Не завжди у системі Електронний суд коректно відображається інформація, зважаючи на відсутність світла та стабільного інтернет з'єднання.
Крім того, у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошується на значенні своєчасного виконання рішень суду для захисту прав та свобод людини і громадянина. При цьому, Європейський суд зауважує, що виконання судових рішень є невід'ємною частиною цивільного процесу, a несвоєчасне виконання судових рішень є таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції, і є порушенням права на суд. Так, у справі Хорнсбі проти Греції ЄСПЛ зауважив, що право на суд стало б ілюзорним, якщо б правова система держави дозволяла, щоб кінцеве та обов'язкове рішення суду залишалося невиконаним, що завдавало б шкоду одній зі сторін. Виконання рішень, ухвалених будь-яким судом, необхідно розглядати як невід'ємну частину «судового розгляду» для цілей статті 6 Конвенції. Така позиція ЄСПЛ підтримувалася судом також і у рішеннях Савіцький проти України, Кайсина та інші проти України, Іммобільяре Саффі проти Італії, Ромашов проти України, Дубенко проти України, Вассерман проти Росії, Малиновський проти Росії, Гіззатова проти Росії та ін.
Згідно з частиною першою статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
За змістом частини першої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до частини другої статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Отже, до підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об'єктивно відсутній обов'язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень та із сайту Івано-Франківського апеляційного суду розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначено на 16.12.2025 року, тобто процес оскарження рішення суду першої інстанції від 29.09.2025 року досі триває, апеляційна скарга подана вчасно.
Відповідно до ст. 431 ЦПК України виконавчий лист видається після набрання рішенням законної сили, крім випадків негайного виконання. У цій справі негайне виконання не допускалось та підстави ст. 430 ЦПК України відсутні.
Отже, виконавчий лист видано помилково, оскільки на момент його видачі рішення не набрало законної сили. Це є підставою для застосування ч. 2 ст. 432 ЦПК України та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 432 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №344/10912/25, виданий Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 03.11.2025 на виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 29.09.2025 про стягнення із ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», місцезнаходження якого 02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956 заборгованість за кредитним договором №552255996 від 18.12.2021 року в сумі 20 969.80 гривень, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422.40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн..
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя Бабій О.М.