Номер справи 175/14969/25
Номер провадження 1-кс/175/1806/25
іменем України
20 листопада 2025 року селище Слобожанське
Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (дистанційно), підозрюваного ОСОБА_4 (дистанційно), захисника ОСОБА_5 , розглянув в судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025052390001228 від 29.09.2025 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженец с. Торецьке Добропільського району, громадянин України, середньо-спеціальна освіта, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, військовослужбовець за призовом під час мобілізації на особливий період, на посаді стрілець-регулювальник 2 комендантського відділення 2 комендантського взводу комендантської роти в/ч НОМЕР_1 , старший солдат, учасник бойових дій, зареєстрований АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
1. Зміст клопотання та короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється,
Старший слідчий СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , який підозрюється за ч.1 ст.115 КК України.
Старший солдат ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи її на посаді стрільця - регулювальника 2 комендантського відділення 2 комендантського взводу комендантської роти, ВЧ НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 3, 28, 68 Конституції України, ст. ст. 11, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, 29.09.2025 приблизно о 05:10 під'їхав на своєму автомобілі «Mitsubishi Outlander», державний номер НОМЕР_2 , у раніше домовлене з солдатом ОСОБА_7 місце, а саме поблизу перехрестя вулиць О. Тихого та Магістральна у м.Краматорську, де побачив ОСОБА_7 .
Вийшовши зі свого автомобіля, він підійшов до ОСОБА_7 , з яким став спілкуватися з приводу стосунків між ОСОБА_7 та дружиною ОСОБА_4 - ОСОБА_8 .. В ході спілкування між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на ґрунті ревнощів сталася сварка, в ході якої у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на позбавлення життя іншої людини, а саме ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення смерті іншій людині, ОСОБА_4 , перебуваючи біля свого автомобіля «Mitsubishi Outlander», державний номер НОМЕР_2 , у вищезазначеному місці, дістав із заднього сидіння свого автомобіля закріплений за ним автомат АКС-74У, серійний номер НОМЕР_3 , який був зі знятим запобіжником, надісланим патроном у патроннику та поставленим перемикачем у режим автоматичної стрільби. Утримуючи автомат в руках, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, спрямованого на позбавлення життя іншої людини, суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті та бажаючи їх настання, без будь-яких вагань, з метою умисного протиправного спричинення смерті ОСОБА_7 , здійснив постріли автоматичної стрільби в область життєво важливих органів, а саме: грудної клітини, черевної порожнини, паху та ніг останнього.
Внаслідок вказаних умисних та протиправних дій старшого солдата ОСОБА_4 солдат ОСОБА_7 помер на місці через множинні вогнепальні кульові поранення тулубу з ушкодженням серця, легень та печінки, які супроводжувалися масивною крововтратою, та які відносно живих осіб мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, та які знаходяться у прямому наслідковому зв'язку з діями ОСОБА_4 .
2. Позиції учасників
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді триманні під вартою в межах строку досудового розслідування з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інші кримінальні правопорушення. Зазначив, що завершити досудове розслідування у передбачені вимогами КПК України строки не є можливим, оскільки з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин злочину необхідний час для проведення ряду процесуальних дій, в зв'язку з чим строк досудового розслідування продовжено до 30.12.2025 включно.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти продовження строку тримання під вартою. Вказав, що вину у повідомленій підозрі не визнає, він не причетний до смерті ОСОБА_7 , його показання на досудовому слідстві отримали, здійснюючи на нього психологічний тиск, у зв'язку з чим він обмовив себе.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти продовження строку тримання під вартою, просив обрати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту. Захисник вказав, що показання, отримані на досудовому слідстві під тиском його підзахисний не підтримує. Захисник представив в засіданні копію висновку експертизи зброї від 27.10.2025, згідно якої вилучені на місці події гільзи та кулі стріляні не з автомата з серійним номером "181630", який виданий ОСОБА_4 , а тому висунута підозра є необґрунтованою. Доказів на підтвердження причетності його підзахисного до вчинення злочину прокурором не представлено, ризики не доведені. Повідомлень в порядку ст.206 КПК України не заявив.
3. Встановлені слідчим суддею обставини та прийняті процесуальні рішення
29.09.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
30.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч.1 ст.115 КК України.
01.10.2025 Дніпровським районним судом Дніпропетровської області застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 27.11.2025 включно.
14.11.2025 постановою керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 30.12.2025 включно.
Оскільки 27.11.2025 спливає строк дії тримання під вартою ОСОБА_4 прокурор просить продовжити строк цього запобіжного в межах строку досудового розслідування.
4.Обґрунтованість підозри та посилання на докази
Захисник заявив про необґрунтованість підозри, оскільки експертизою зброї спростовано твердження про здійснення пострілів із закріпленого за підозрюваним автомата АКС-74У, с.н. 181630.
Слідчий суддя встановив, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 здійснено 30.09.2025. Згідно матеріалів клопотання в основу повідомлення про підозру покладено, серед іншого, показання підозрюваного, надані ним 30.09.2025, та відомості, здобуті в ході проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного. Слідчий суддя відмічає, що згідно ст.63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, і в судовому засіданні підозрюваний не підтвердив свої показання, зафіксовані у протоколі допиту підозрюваного.
Висновок щодо експертизи зброї, на яку посилається захист, отримано вже 27.10.2025 року, тобто пізніше за первинне повідомлення про підозру.
Невідкладність повідомлення про підозру 30.09.2025 обумовлена дотриманням вимог ч.2 ст.278 КПК України, згідно якої письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
Разом з тим, за змістом ст.279 КПК України, у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор мають повноваження знову здійснити письмове повідомлення про підозру, дотримуючись вимог ст.278. При цьому Кодекс не обмежує кількість таких дій, а лише зобов'язує вчиняти дії у розумні строки, забезпечуючи їх дотримання через механізм встановлення граничних строків досудового слідства після повідомлення особі про підозру.
Відтак, невідповідність раніше повідомленої підозри новим встановленим обставинам не робить автоматично підозру необґрунтованою, а зобов'язує діяти згідно ст.279 КПК України.
Слідчим суддею взято до уваги вагомість наявних в матеріалах справи доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, а саме: протокол огляду місця події від 29.09.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_9 , протокол допиту свідка ОСОБА_10 протокол допиту свідка ОСОБА_11 протокол проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 від 30.09.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_8 , протокол допиту свідка ОСОБА_12 , протокол допиту свідка ОСОБА_13 .
Вищевказані докази свідчать про те, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване кримінальне правопорушення, тобто підозра стосовно ОСОБА_4 є обґрунтованою.
Прокурором дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є підтвердженою.
5.Висновки про існування ризиків
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у якому підозрюється, обвинувачується, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд погоджується, що є достатні підстави вважати наявним ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від суду, зважаючи на тяжкість покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні злочину, який йому інкримінується.
Також, суд бере до уваги, що на даний час у кримінальному провадженні під час досудового розгляду допитані свідки, які є його співслужбовцями, а також дружина, тому перебуваючи на волі і, маючи змогу вільно пересуватися, підозрюваний зможе здійснити спробу впливу різними методами та шляхами на свідків, оскільки такі не були допитані безпосередньо судом у вищевказаному кримінальному провадженні, що вказує на існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_4 , у випадку обрання йому запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може вчинити самовільне залишення військової частини або місця служби, дезертирство, з метою ухилитись від слідства чи суду. Цей ризик також підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням вогнепальної зброї, що призвів до загибелі людини, а тому спроба впливу на свідків може відбутись у насильницький спосіб, що саме по собі складає категорію ризику, передбаченого п.5.
Відтак встановлено, що ризики, наявні на момент обрання запобіжного заходу не зменшились і залишаються реальними.
Вищевикладене у своїй сукупності свідчить про необхідність запобігти ризикам та продовжити застосування запобіжних заходів щодо підозрюваного.
6. Запобіжний захід, який застосовується, та обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам
При вирішенні питання щодо продовження обраного виду запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, а також тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, його вік та стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, відсутність судимостей, та ризик повторення протиправної поведінки.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.
Оцінив у сукупності всі обставини, в тому числі передбачені ст.ст.177-178 КПК України, слідчий суддя вважає, що з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, серед яких і дружина підозрюваного, вчинити інше кримінальне правопорушення, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. При цьому суд враховує, що ОСОБА_4 повідомлено у вчинені злочину під час сварки, яка виникла на ґрунті ревнощів, а тому домашній арешт є недостатнім запобіжним заходом, щоб запобігти ризику протиправного впливу на дружину, яка є свідком у провадженні.
Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на даному етапі є найбільш доцільним запобіжним заходом.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п.1, п.2 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства, та такого, який спричинив загибель людини.
Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, суддя вважає, що визначення альтернативного запобіжного заходу - застави є недоцільним.
Вирішуючи питання тривалості застосування запобіжного заходу слід зауважити, що відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Для дотримання вимог цієї норми слід продовжити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що клопотання слід задовольнити.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 184, 193, 194, 197, 395 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під вартою в межах строку досудового розслідування, до 30.12.2025 включно.
Копію ухвали вручити підозрюваному невідкладно після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1