Справа № 675/1010/25
Провадження № 2/675/614/2025
(ЗАОЧНЕ)
"21" листопада 2025 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої - судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Гонтарук А. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Ізяславі в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
24 червня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі ТОВ «Коллект Центр») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, у якому позивач просив стягнути зі ОСОБА_1 заборгованість в сумі 23923,16 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 липня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 був укладений Договір № 75653874 (далі Договір). Відповідно до умов вказаного Договору товариство надало відповідачеві кредит, а позичальник зобов'язався повернути отриману суму позики та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 1,99 % за кожен день користування позикою. Однак ОСОБА_1 не виконав умови кредитного договору, що призвело до виникнення у нього заборгованості.
22 лютого 2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 22/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором № 75653874 від 11 липня 2021 року, укладеним між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 .
У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 року від 10 січня 2023 року, в тому числі за Договором № 75653874 від 11 липня 2021 року, укладеним між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 . Разом з тим, станом на день звернення до суду відповідач, в порушення умов кредитного договору, не повернув отримані грошові кошти.
Загальний розмір заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача, становить 23923,16 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) 7900,00 грн, заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги 16021,87 грн, нараховані 3 % річних - 1.29 грн; судовий збір в сумі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просив розглядати справу без його участі, заявлений позов підтримав повністю, не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання за повторним викликом не з'явився.
Відповідно до змісту ч. 7 ст. 128, п. п. 1, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як вбачається з відповіді старости Клубівського старостинського округу Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області № 102/12.06-06 від 09 липня 2025 року, місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване у АДРЕСА_1 .
Надіслані ОСОБА_1 судові повістки повернулися до суду без вручення, з довідкою Укрпошти про причини повернення: за зазначеною адресою адресат відсутній. Такі відомості вказані у поштових повідомленнях, які повернулися до суду у зв'язку з неможливістю вручення судової повістки на 01 серпня 2025 року, 25 вересня 2025 року, 21 жовтня 2025 року та на 21 листопада 2025 року.
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
У відповідності до положень ст. ст. 223 ч. 4, 280-284 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду, про що суд виніс відповідну ухвалу 21 листопада 2025 року.
За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 липня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 , був укладений Договір № 75653874 від 11 липня 2021 року, що підтверджується доданим до матеріалів справи копією Договору. Відповідно до умов вказаного договору ТОВ надав позику у розмірі 7900,00 грн строком на 30 днів, що починається 11 липня 2021 року, а закінчується 10 серпня 2021 року, з фіксованою процентною ставкою 1,99 % за кожен день користування позикою. Позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом. Однак ОСОБА_1 не виконав умови кредитного договору, що призвело до виникнення у нього заборгованості.
22 лютого 2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 22/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором № 75653874 від 11 липня 2021 року, укладеним між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 , що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями вказаного договору, платіжного доручення № 333740001 від 23 лютого 2022 року про оплату згідно договору відступлення права вимоги та реєстру боржників.
Згідно реєстру боржників від 22 лютого 2022 року до вказаного договору за ОСОБА_1 станом на час передачі права вимоги рахується заборгованість за кредитним договором у розмірі 23923,16 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) 7900,00 грн; заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги 16021,87 грн; нараховані 3 % річних - 1.29 грн.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» був укладений договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, в тому числі за договором № 75653874 від 11 липня 2021 року, що підтверджується доданими до матеріалі справи копіями вказаного договору, акту прийому-передачі (Реєстру) Боржників, акту зарахування зустрічних однорідних вимог.
Згідно реєстру боржників від 10 січня 2023 року до вказаного договору за ОСОБА_1 станом на час передачі права вимоги рахується заборгованість за кредитним договором у розмірі 23923,16 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) 7900,00 грн; заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги 16021,87 грн; нараховані 3 % річних - 1.29 грн.
Згідно розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_1 за договором № 75653874 від 11 липня 2021 року станом на 24 червня 2025 року становить 23923,16 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) 7900,00 грн, заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги 16021,87 грн, нараховані 3 % річних - 1.29 грн.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно із ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідач жодних доказів повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом суду не надав.
З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання за вищезазначеним договором не виконав, у передбачений в договорі строк кошти не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за договором, розмір якої станом на час переходу права вимоги від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «Вердикт Капітал» (22 лютого 2022 року) складає 23923,16 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) 7900,00 грн; заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги 16021,87 грн; нараховані 3 % річних - 1.29 грн.
Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови вказаного договору належним чином не виконував, жодних заперечень щодо цього суду не надав, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 23923,16 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) 7900,00 грн, заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги 16021,87 грн, нараховані 3 % річних - 1,29 грн.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
В позовній заяві ТОВ «Коллект Центр» просило стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які, зокрема, складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України): - подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 141 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з вимогами частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята та шоста статті 137 ЦПК України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
При цьому за змістом положень цивільного процесуального законодавства, поняття «зменшення судових витрат» та «розподіл судових витрат» є розбіжними.
Так, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині другій статті 141 ЦПК України. Разом із тим, у частині третій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (тобто за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини третьої вищевказаної норми під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною другою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частини четвертої, п'ятої, дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення процесуального законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вбачається з п. 1.1. Договору про надання правової допомоги № 01-07/2024, укладеним між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Пунктом 2.1. договору про надання правової допомоги передбачено, що адвокатське об'єднання на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов'язання з надання наступної юридичної допомоги, зокрема, надання клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
В п.п. 3.1.4. п. 3.1. договору про надання правової допомоги визначено, що клієнт приймає на себе наступні зобов'язання, зокрема, оплачувати юридичну допомогу.
Відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.3. договору про надання правової допомоги вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги. Клієнт зобов'язується оплатити надані адвокатським об'єднанням послуги після надання клієнту відповідного рахунку для оплати. Факт надання послуг за договором підтверджується актом про надання юридичної допомоги, який готується адвокатським об'єднанням та надсилається клієнту для підписання.
Згідно із заявкою на надання юридичної допомоги № 41 від 01 травня 2025 року, ТОВ «Коллект Центр» за договором про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року ТОВ «Коллект Центр» замовило надання наступних правових (юридичних) послуг виконавцем клієнту по супроводу примусового стягнення заборгованості зі ОСОБА_1 : усна консультація з вивченням документів - 2 години, вартість однієї години 2000,00 грн, всього 4000,00 грн; складання позовної заяви - 3 години, вартість однієї години 3000,00 грн, всього 9000,00 грн.
Як вбачається з витягу з акту № 10 про надання юридичної допомоги від 30 травня 2025 року, підписаного керуючим партнером адвокатського об'єднання «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Коллект Центр», сторони за договором № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року склали цей акт про те, що відповідно до заявки № 41 виконавцем були надані наступні послуги: усна консультація з вивченням документів - 2 години, вартість однієї години 2000,00 грн, всього 4 000,00 грн; складання позовної заяви - 3 години, вартість однієї години 3000,00 грн, всього 9 000,00 грн.
Вказані вище докази у своїй сукупності підтверджують факт надання ТОВ «Коллект Центр» правової допомоги за договором № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року.
При розподілі судових витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач у даній справі, суд враховує наведені норми процесуального права, обставини справи, надані документи та керується закріпленим статтею 11 ЦПК України принципом пропорційності у цивільному судочинстві, який включає в себе врахування: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін; час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, і виходить з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру та обґрунтованості.
Аналіз поданих до суду документів, які знаходяться в матеріалах справи, зокрема, позовної заяви, та виконаних послуг, а саме надання усної консультації (з вивченням документів) та складання позовної заяви, вказує на те, що надані послуги не вимагали від адвоката значних зусиль та тривалості витраченого на них часу.
За вказаних обставин, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, суд доходить висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу 13 000,00 грн, яка була надана адвокатським об'єднанням, є завищеним та не відповідає критерію розумності їхнього розміру. З урахуванням наведеного, необхідно частково задовольнити вимоги позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з суми сплаченого позивачем при подачі позовної заяви судового збору в розмірі 2422 гривень 40 копійок.
Керуючись ст. ст. 207, 525, 526, 530, 549, 625, 628, 638, 629, 610, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»(місце знаходження 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податківНОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податківНОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місцезнаходження: 01133. м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором № 75653874 від 11 липня 2021 року в розмірі 23923,16 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) 7900,00 грн, заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги 16021,87 грн, нараховані 3 % річних - 1,29 грн; а також судові витрати: судовий збір у сумі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в сумі 3500,00 грн.
В задоволенні решти позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Ізяславським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О. С. Янішевська