Справа № 303/8770/25
2/303/3364/25
про повернення позовної заяви
26 листопада 2025 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши матеріали за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
До Мукачівського міськрайонного суду надійшла позовна заява АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 17.03.2021 року.
Ухвалою судді від 11.11.2025 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали.
17.11.2025 року до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (сформована в системі «Електронний суд» 14.11.2025 року) на виконання ухвали від 11.11.2025 року про залишення позову без руху.
Ухвалою суду від 18.11.2025 року було продовжено строк залишення позовної заяви без руху.
У вказаній заяві про продовження строку залишення позовної заяви без руху зазначено, що місцем реєстрації відповідача ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 . Відтак копії поданих до суду документів мають бути надіслані саме на зареєстровану адресу місця проживання відповідача.
24.11.2025 суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (сформована в системі «Електронний суд» 22.11.2025 року) на виконання ухвали від 18.11.2025 року про продовженння строку залишення позову без руху.
Таким чином на виконання ухвал від 11.11.2025 року та від 18.11.2025 року позивачу необхідно було додати до позовної заяви бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку із зазначенням номеру поштового відправлення, разом з фінансовим чеком про відправлення як доказ надсилання відповідачу копій поданих до суду документів на адресу реєстрації місця її проживання, а саме на адресу: АДРЕСА_1 .
В той же час позивачем до заяви про усунення недоліків від 24.11.2025 року (сформована в системі «Електронний суд» 22.11.2025 року) додано докази надсилання позовної заяви та документів, що додаються до неї на адресу: АДРЕСА_2 .
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю треба розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Підсумовуючи вищенаведене, слід зробити висновок про те, що позивач належним чином не скористався наданою йому можливістю усунути недоліки позовної заяви, а суд в свою чергу в повній мірі використав процесуальні механізми для надання йому такої можливості, а тому ухвала про продовження строку залишення позовної заяви без руху є невиконаною.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що неусунення зазначених вище недоліків позовної заяви у строк, встановлений в ухвалі суду про продовження строку залишення позовної заяви без руху, має наслідком повернення позовної заяви. При цьому заява про усунення недоліків позовної заяви, що надійшла до суду 24.11.2025 року, не може слугувати доказом належного виконання вимог ухвали від 18.11.2025 року про продовження строку залишення позовної заяви без руху.
В свою чергу повернення повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 126, 127, 185, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву і додані до неї документи надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.М.Заболотний