Справа № 303/9595/24
2/303/2042/24
про залишення позову без розгляду
26 листопада 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі головуючого судді Заболотного А.М.
секретар судового засідання Желізняк К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Мукачево в порядку загального позовного провадження цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини,-
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини.
Ухвалою суду від 02.12.2024 року вищевказаний позов було залишено без руху та повідомлено позивача про необхідність виправити недоліки позову.
12.12.2024 року від представника позивача надійшло клопотання на виконання ухвали про залишення позову без руху, недоліки позову виправлено.
Ухвалою суду від 17.12.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання по справі призначено на 16.01.2025 року, відкладено на 12.02.2025 року.
Ухвалою суду від 12.02.2025 року по справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.
19.03.2025 року від експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло клопотання.
Ухвалою суду від 20.03.2025 року провадження у справі поновлено. Підготовче засідання призначено на 04.04.2025 року.
Ухвалою суду від 04.04.2025 року клопотання експерта задоволено, провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.
06.05.2025 року від експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло клопотання.
Ухвалою суду від 07.05.2025 року провадження у справі поновлено. Підготовче засідання призначено на 13.05.2025 року.
Ухвалою суду від 13.05.2025 року клопотання експерта задоволено, провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.
Від Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи.
Ухвалою від 30.09.2025 року провадження у даній справі поновлено. Підготовче засідання призначено на 04.11.2025 року та відкладено на 26.11.2025 року.
Так, в підготовче засідання, призначене на 04.11.2025 року та в наступне підготовче засідання 26.11.2025 року позивач та його представник не з'явилися, про час, дату і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили.
Підтвердженням належного повідомлення позивача та його представника про час, дату і місце розгляду справи є відповідні довідки про доставлення судових документів в електронний кабінет системи «Електронний суд» адвоката Попович В.І.
Від позивача та його представника заяви про розгляд справи без їхньої участі до суду не надходило.
При цьому встановлено, що в клопотанні про призначення експертизи від 16.01.2025 року (документ сформований в системі «Електронний суд» 16.01.2025 року) представник позивача, адвокат Попович В.І., зазначив про таке: «4. Клопотання прошу розглянути та задовільнити без участі позивача ОСОБА_1 та його представника.».
Крім того, в матеріалах справи також наявна заява від 12.02.2025 року (документ сформований в системі «Електронний суд» 12.02.2025 року), в якій представник позивача, адвокат Попович В.І., просить про таке: «.. подане клопотання про призначення експертизи 16.01.2025 року вирішити без моєї особистої участі, так як з'явитись у судове засідання призначене на 11 год. 30 вх. 12.02.2025 року не можу з поважних причин..».
З наведених у матеріалах справи заяв представника позивача слід зробити однозначний висновок про те, що представник позивача, адвокат Попович В.І., просив суд лише про розгляд поданого ним клопотання про призначення експертизи без його участі та без участі позивача. В той же час жодних заяв про розгляд справи по суті без участі позивача та представника, в тому числі і проведення підготовчого провадження, до суду не надходило.
Разом з тим, позивач та його представник упродовж тривалого часу не виявляють зацікавленості в перебігу судового розгляду, адже саме останні мають продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язані у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.
Відповідач та третя особа у підготовче засідання не з'явилися, хоча про час, дату і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Відповідно до ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Статтею 130 ЦПК України передбачено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК Україна учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до приписів п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Частинами 1, 2 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).
При цьому, системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.03.2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Частиною 5 ст. 130 ЦПК України передбачено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.04.2021 року у справі № 524/3347/18 (провадження № 61-641св21), від 26.04.2022 року у справі № 522/4104/16-ц (провадження № 61-4123св21) та від 04.05.2022 року у справі № 398/457/20 (провадження № 61-1603св22).
У цьому випадку, представник позивача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, до суду повторно не з'явився та заяв про розгляд справи за його відсутності не подав.
Додатково слід зазначити і про те, що відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку.
Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Згідно з п. 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до вимог процесуального законодавства часом вручення процесуальних документів в електронній формі є дата отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу (п. 2 ч. 8 ст. 128, п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України).
Таким чином достовірно встановлено, що представник позивача отримав ухвалу суду від 30.09.2025 року про поновлення провадження у справі та судову повістку про призначене судове засідання на 26.11.2025 року. Вказане підтверджуюється довідками про доставку електронних документів, які містяться в матеріалах справи та довідками про одержання документів в електронному кабінеті системи «Електронний суд».
В той же час, як вже було згадано вище, від позивача та його представника заяви про розгляд справи без їхньої участі до суду не надходило.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у ст.. 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16.02.2017 року).
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст.. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).
Разом з тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 2 ст. 257 ЦПК України), тому порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вбачається.
Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.09.2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01.04.2008, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26.04.2007 року).
Аналізуючи вказані вище норми права, суд вважає, що законодавець передбачив, що за умови двох поспіль неявок до суду позивача або його представника без поважних підстав як перший, так і другий раз незалежно від причин такої неявки, позовна заява залишається без розгляду.
Зважаючи на викладене, оскільки належним чином повідомлений представник позивача повторно не з'явився в підготовче засідання, позов слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 133, 223, 257, 260, 261 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя А.М.Заболотний