2/130/1355/2025
130/1916/25
"21" листопада 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі судді Костянтина Шепеля,
із секретарем судового засідання Раїсою Буга,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
приходить до такого.
Позиція позивача
Представник позивача Тараненко А.І. звертається до суду з позовною заявою та просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 519740232 від 18 липня 2023 року в сумі 48492 грн, а також судові витрати за сплату судового збору в сумі 2422,40 та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн. Позов обґрунтовує тим, що відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів не виконує, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
На підтвердження позовних вимог представник позивача надав копію кредитного договору, копію заявки на отримання грошових коштів, копію алгоритму дій споживача, копію довідки, копію платіжного доручення про перерахування коштів відповідачу, копії договорів факторингу, копії витягів з реєстру.
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позов не надіслав, свою позицію не виклав.
Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання
Справа надійшла до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області 30 червня 2025 року (а.с. 1).
В порядку частини восьмої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України 4 серпня 2025 року отримано відповідь щодо місця реєстрації відповідача.
Ухвалою суду від 18 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (а.с. 113). Також цією ж ухвалою витребувано в АТ «Райффайзен Банк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки та зарахування коштів відповідачу, яка 26 вересня 2025 надійшла до суду (а.с. 116-118).
Ухвала про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу рекомендованим листом за дійсною адресою зареєстрованого місця проживання, підтвердженою інформацією міської ради (а.с. 111).
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610280658033 відповідач особисто отримав надісланий судом пакет документів 1 жовтня 2025 року (а.с. 119).
Відповідач заяви про неможливість подання відзиву на позов через введення воєнного стану у країні, а також заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подавав.
Відповідно до наказу від 2 липня 2025 року суддя Шепель К.А. перебував у щорічній основній відпустці з 27 липня 2025 року по 17 вересня 2025 року.
Заяв та клопотань, пов'язаних із розглядом справи, від учасників справи не надходило.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
Відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин
З матеріалів справи встановлено, що 18 липня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 519740232 у формі електронного документа, який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора MNV24С7С.
Відповідно до пункту 2.1. вказаного договору кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії на суму 10 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з умовами цього договору.
Відповідно до пункту 8.3.1. за період від дати видачі Кредиту до 17 серпня 2023 року (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 372,300 (триста сімдесят дві цілих три десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,020 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка);
Відповідно до пункту 8.3.2. у разі, якщо Позичальник вчинить описані в пункті 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 17 серпня 2023 року проценти нараховуються за ставкою 747,340 (сімсот сорок сім цілих тридцять чотири сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,050 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка).
Згідно з пунктом 8.4., після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,700 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,980 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
Відповідно до пункту 14.2 кредитного договору визначається, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис (а.с. 37 на звороті-46).
У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 18 липня 2023 року зазначені персональні дані позичальника ОСОБА_1 , дата укладення договору - 18 липня 2023 року, сума кредиту 10000 грн, строк кредиту - 30 днів, номер карти позичальника 4149-51ХХ-ХХХХ-5248 (а.с. 22).
У довідці щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ОСОБА_1 зазначена як позичальник, сума кредиту - 10 000 грн, строк кредиту - 30 днів, процентна ставка - 2,10 % в день, акцепт оферти позичальником - підписання договору одноразовим ідентифікатором MNV24С7С відбувся 18 липня 2023 року о 10:10:19 (а.с. 21).
Відповідно до довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 на її картковий рахунок НОМЕР_1 відкритий в АТ « Райффайзен Банк», суму у розмірі 11 250 грн 27 листопада 2020 року (а.с. 93).
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно з пунктом 8.2 договору, строк цього договору закінчується 28 листопада 2019 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (а.с. 84-89).
28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою пункт 8.2 договору викладено в новій редакції, за яким строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (а.с. 83).
31 грудня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції. Відповідно до п. 8.2. строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 81.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2021 року, але в будь-якому випадку до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (а.с.78-82).
31 грудня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 27, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2022 року (а.с. 77).
31 грудня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 31, згідно з якою сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2023 року (а.с. 76).
31 грудня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 32, згідно з якою сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2024 року (а.с. 75).
19 вересня 2023 року представники ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року підписали реєстр вимоги № 249, в якому під № 913 значиться ОСОБА_1 , за якою рахується заборгованість за кредитним договором № 519740232 від 18 липня 2023 року на загальну суму 22864 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 10000 грн, по відсоткам 12864 грн, що підтверджується витягом з вказаного реєстру (а.с72-73).
27 травня 2024 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» уклали договір факторингу № 27/0524-01, відповідно до пункту 8.2 якого строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2024 року (а.с. 67-71).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 27 травня 2024 року до договору факторингу № 27/0524-01 в даному реєстрі під № 13205 значиться ОСОБА_1 , за якою рахується заборгованість за кредитним договором № 519740232 від 18 липня 2023 року на загальну суму 48492 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 10000 грн, по відсоткам 38492 грн, що підтверджується витягом з вказаного реєстр. (а.с. 65-66).
14 березня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 140325-У, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.60-64).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 14 березня 2025 року в даному реєстрі під №376 значиться ОСОБА_1 , за якою рахується заборгованість за кредитним договором № 519740232 від 18 липня 2023 року на загальну суму 48492 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 10000 грн, по відсоткам 38492 грн (а.с. 58-59).
Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором № 519740232 від 18 липня 2023 року, складеного первісним кредитором, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 складає 22864 грн, з яких 10000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 12864 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 55-56). Крім того, ОСОБА_1 частково здійснила оплату заборгованості на загальну суму 30 грн.
Згідно з розрахунком ТОВ «Таліон плюс», після отримання права вимоги до відповідача за кредитним договором № 519740232 від 18 липня 2023 року ТОВ «Таліон плюс» здійснювало нарахування відсотків за період з 20 вересня 2023 року по 14 грудня 2023 року. Загальний розмір заборгованості становить 48492 грн, з яких: 10000 грн заборгованість по кредиту та 38492 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с.53-54).
Разом із тим, суд вважає за необхідне зауважити, що договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року не передбачено право нарахування відсотків новим кредитором, тому відсотки нараховані за період з 20 вересня 2023 року по 14 грудня 2023 року є неправомірними та не підлягають стягненню.
Відповідно до наданої суду інформації АТ «Райффайзен Банк» від 26 вересня 2025 року, на ім'я відповідача випускалась платіжна картка № НОМЕР_1 , на яку 18 липня 2023 року було здійснено зарахування коштів у сумі 10000 грн (а.с.116-117, 120-121).
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів суд доходить висновку про укладення та підписання відповідачем кредитного договору за допомогою одноразового паролю ідентифікатора; невиконання ним, як позичальником своїх зобов'язань щодо повернення отриманих в борг коштів та наявності у нього боргових зобов'язань перед ТОВ «Юніт Капітал», яке набуло прави вимоги за вищевказаними договорами за договорами факторингу.
Юридична кваліфікація встановлених обставин
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).
Частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 639 Цивільного кодексу України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
В постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року справі № 524/5556/19 в якій суд, серед іншого, зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 3 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статті 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Як встановлено судом, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання кредитного договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якого, в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти. Вказані обставини підтверджуються наданими суду представником позивача доказами.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Суд звертає увагу на те, що стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2- 1383/2010).
Оскільки у матеріалах справи не міститься доказів щодо визнання недійсним договору про надання кредиту останній повинен виконуватись сторонами у повному обсязі.
Згідно з статтею 1056-1 Цивільного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Як вбачається із кредитного договору № 519740232 від 18 липня 2023 року сторони, врегулювали відносини щодо сплати процентів за користування кредитом, що передбачено пунктами 8.3.1 та 8.4. договору.
Відповідно до пункту 8.3.1 договору на період строку, визначеного договором договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1.020 % відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом.
Як вбачається із розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», нарахування відсотків за користування кредитом у період з 22 серпня 2023 року по 19 вересня 2023 року здійснювалося у розмірі погодженому у пункті 8.4. договору в розмірі 2.98% в день.
Окрім того, із вказаного розрахунку вбачається, що нарахування відсотків здійснювалося не лише у погоджений сторонами договору строк, а і після спливу вказаного строку, відповідно до вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.
Згідно з пунктом 12.4 договору, сторони погоджуються, що проценти нараховані після закінчення строку надання кредиту, є процентами у розумінні частини другої статті 625 Цивільного кодексі України.
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 2 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначено, що суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Проаналізувавши викладене, суд вважає правомірною та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та погодженим сторонами умовам договору вимогу позивача про стягнення із відповідача на його користь відсотків за користування кредитом у розмірі 12864 грн, які складаються із відсотків, нарахованих протягом погодженого договором строку кредитування та відсотків у розумінні частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Висновки суду
Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем, при зверненні до суду в електронній формі, сплачено судовий збір із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тобто з у розмірі 2422,40 грн (а.с.8).
Позов задоволено частково (47,15% від заявленої суми), а тому із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1142,16 грн (2422,40 х 47,15 % = 1142,16), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, представник позивача в позовній заяві просить стягнути з відповідачки витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 7000 грн.
Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Представником позивача подано копію договору про надання правничої допомоги № 17/03/25-02 від 17 березня 2025 року (а.с. 50-51), копію додаткової угоди (а.с.487), копію акту прийому-передачі наданих послуг на загальну суму 7000 грн (а.с. 47), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 35).
Отже, з огляду на те, що позов задоволено частково (47,15 %), суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на правову допомогу пропорційно до розміру задоволених вимог в розмірі 3300,50 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статей 509, 525, 526, 549, 610, 611, 625, 634, 1048, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 519740232 від 18 липня 2023 року в розмірі 22864 (двадцять дві тисячі вісімсот шістдесят чотири) грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1142 (одна тисяча сто сорок дві) грн 16 коп та витрати понесені на правову допомогу у сумі 3300 (три тисчі триста) грн 50 коп.
В частині стягнення заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 25628 грн - відмовити.
На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ім'я (найменування) сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЮнітКапітал", код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ