Справа № 634/620/25 Головуючий 1 інстанції: Єрьоміна О.В.
Провадження №33/818/1705/25 Доповідач: Шабельніков С.К.
21 листопада 2025 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,
при секретарі Вакула Н.С.,
за участю: захисника Пономарьова Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові у режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Пономарьова Є.О. на постанову судді Сахновщинського районного суду Харківської області від 16 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Постановою Сахновщинського районного суду Харківської області від 16 вересня 2025 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605,60 гривень.
Постановою встановлено, 20 червня 2025 року о 14.18 год. по вул. Соняній (Горького) в сел. Сахновщина Берестинського району Харківської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом ИЖ412, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі захисник Пономарьов Є.О. просить постанову судді Сахновщинського районного суду від 16 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_1 скасувати.
В обґрунтування доводів зазначає, що у працівників поліції були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу, оскільки ОСОБА_1 прибув до свого домоволодіння, а також те, що ОСОБА_1 не було повідомлено про причину зупинки транспортного засобу. Звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявні три відеозаписи, зроблені різними технічними засобами, однак, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено лише один засіб відеозапису, а в постанові взагалі не зазначені технічні засоби відеофіксації та їх ідентифікацію. Крім того, ОСОБА_1 працівниками поліції не було роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. На думку апелянта, направлення на проходження огляду водія та протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП були складені заздалегідь, коли ОСОБА_1 ще керував транспортним засобом та не був зупинений.
У судове засідання в суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник Пономарьов Є.О. зазначив про те, що ОСОБА_1 про розгляд апеляційної скарги, однак наразі він хворіє, у зв'язку з чим, не може прибути у судове засідання, правова позиція між ними узгоджена та не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без його участі.
Враховуючи наведене, а також вимоги ст. 268 КУпАП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги захисника Пономарьова Є.О. без участі ОСОБА_1 за обов'язковою участю його захисника.
Заслухавши доповідь головуючого судді, вислухавши доводи захисника Пономарьова Є.О., який підтримав апеляційну скаргу та просив постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження закрити, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд при розгляді справи відносно ОСОБА_1 дотримався всіх вказаних вимог закону.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, внаслідок порушення ним вимог п.2.5 Правил дорожнього руху.
Так, згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, диспозиція якої передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, з системного аналізу вищезазначених норм вбачається, що проходження в установленому порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами, а саме: відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №367610 від 20 червня 2025 року, з якого вбачається, що 20 червня 2025 року о 14 годині 18 хвилин в сел.Сахновщина, вул. Сонячна (Горького) керував транспортним засобом ИЖ412, нз НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме нагрудний персональний відеореєстратор, чим порушив п.2.5. ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Від підпису та отримання копії протоколу про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_1 відмовився (арк.1).
Згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5025882 від 20 червня 2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, а саме за порушення п.2.1 ПДР, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.
У матеріалах справи міститься акт огляду на стан сп'яніння та направлення на огляд водія транспортного засобу (арк.4, 5). Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, ОСОБА_1 під час події мав виражені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився (арк.4).
Крім того, в матеріалах справи міститься відеозапис події від 20 червня 2025 року за участю ОСОБА_1 (арк.8), з якого вбачається, що транспортний засіб їде на зустріч працівникам поліції, які, у свою чергу, розвернувшись, поїхали за зазначеним автомобілем. Вказаний автомобіль, не реагуючи на вимогу працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу, припаркувався біля приватного домоволодіння. Працівники поліції підійшовши до автомобіля, з-за керма якого вийшов водій, повідомили про повну відеофіксацію, а також те, що його зупинили на підставі п.3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», а саме через надходження заяви відносно Вас щодо погроз іншій особі. Під час спілкування з водієм та встановлення особи, працівниками поліції виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим, запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер або у відповідному медичному закладі. Водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки, так і відповідному медичному закладі, зазначивши, що у нього нема часу (відео «0000000_00000020250620144810_0011»; 14:25:22-14:25:28). Працівник поліції повідомив, що відносно водія буде складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за порушення п.2.5 ПДР, відмову від проходження огляду. Водію роз'яснені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. На вимогу працівника поліції надати посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс, водій зазначив, що у нього із собою відсутні жодні документи, і якщо потрібно, їх привезуть. Водій назвав своє прізвище, ім'я та по батькові, а саме ОСОБА_1 . На неодноразову вимогу працівника поліції надати посвідчення водія або показати посвідчення водія у застосунку «Дія», ОСОБА_1 зазначав, що зараз привезуть, а телефон у нього сів. О 14 годині 43 хвилини працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про складання відносно нього протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за порушення п.2.5 ПДР, однак останній відмовився від підпису (14:43:43), про що працівник поліції зробив відповідний запис у протоколі та повідомив, що копія протоколу буде направлено йому рекомендованим листом. Крім того, працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про складання відносно нього адміністративної постанови за ч.1 ст.126 КУпАП, а саме за порушення п.2.1 а ПДР, оскільки не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, та повідомлено про можливість оскарження даної постанови напротязі 10 днів, та про необхідність сплатити штраф протягом 15 днів. Однак, ОСОБА_1 пішов від працівника поліції, у зв'язку з чим його дії були розцінені як відмова.
Таким чином, з відомостей цього відеозапису, об'єктивно вбачаються обставини події, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та хід спілкування останнього з працівниками поліції, виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння, законну вимогу працівника поліції на проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, та відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер, так і у відповідному медичному закладі.
Крім того, вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 не було об'єктивних підстав для не проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що, у свою чергу, свідчить про умисне бажання уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.
Поряд із цим, з метою перевірки всіх обставин справи, суд апеляційної інстанції викликав в судове засідання працівника поліції ОСОБА_2 , який складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , для з'ясування обставин події, які він зафіксував в протоколі.
У судовому засіданні Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2025 року свідок ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_1 йому знайомий, оскільки він не перший раз притягувалась до відповідальності. Крім того, ОСОБА_2 зазначив, що 20 червня 2025 року він перебував на добовому чергуванні та надійшов виклик на вул. Горького, 39 від ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 приїздив до неї на автомобілі «Москвіч» та погрожував їй фізичною розправою. Після відібрання пояснень, почали рух, щоб знайти даного чоловіка. Від'їхавши від зазначеної адреси, побачив автомобіль, що схожий на автомобіль ОСОБА_1 , який рухався нам на зустріч, за кермом якого перебував ОСОБА_1 . Увімкнувши свій нагрудний відеореєстратор та проблискові маячки, почали подавати звуковий сигнал про зупинку, однак ОСОБА_1 чи не чув, чи ігнорував. Ми одразу розвернулись та поїхали за ним, який під'їхав до домоволодіння, де він раніше проживав. Підійшовши до ОСОБА_1 , повідомили про повну відеофіксацію, а також причину зупинки, а саме ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки надійшло звернення від особи про те, що він до неї приїжджав і можливо знаходиться з ознаками алкогольного сп'яніння. Запитав у ОСОБА_1 посвідчення водія, на що останній відповів, що при собі не має, оскільки залишив вдома. ОСОБА_1 було повідомлено, що відносно нього буде складено постанову за ч.1 ст.126 КУпАП про те, що він не мав при собі посвідчення водія. Крім того, під час спілкування з ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння обличчя, у зв'язку з чим, запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер, або у Сахновщинській ЦЛ, на що останній відмовився. ОСОБА_1 було повідомлено про те, що відносно нього буде складений протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за порушення п.2.5 ПДР, за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Після винесення постанови та складання протоколу, ОСОБА_1 відмовився від підпису та ознайомлення із адміністративними матеріалами. Після повідомлення ОСОБА_1 про відсторонення від керування транспортними засобами, продовжили патрулювання.
ОСОБА_2 повідомив, що конфліктів із ОСОБА_1 у нього не було та не має, а також те, що ОСОБА_1 та його захисник не звертались щодо проведення відносно нього службової перевірки, або із заявою до правоохоронних органів чи суду.
Зазначав, що він особисто спостерігав керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки ОСОБА_1 був за кермом автомобіля та рухався їм назустріч.
Різниця у часі в протоколі та постанові можливо із-за технічної помилки. Звертав увагу на те, що він складає лише адміністративний матеріал та передає його інспектору САП, який збирає докази та передає адміністративний матеріал до суду.
Причиною зупинки було п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», а саме повідомлення особи ОСОБА_3 про те, що до неї приїхав ОСОБА_1 влаштовував сварку і, можливо, перебував з ознаками алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 були роз'яснені наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, а саме те, що у разі відмови від проходження огляду на нього буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення п.2.5 ПДР.
Такі пояснення працівника поліції, вочевидь, узгоджуються з іншими фактичними відомостями, які містяться в матеріалах справи, та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Однак, ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом на захист, звернувшись за допомогою до професійного адвоката, не скористався своєю процесуальною можливістю та не звернувся із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі.
Більш того, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 подавалася заява у порядку, передбаченим чинним КПК України, до правоохоронних органів щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов'язків при складанні адміністративного матеріалу відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП.
Також стороною захисту не надано відомостей про те, що вони зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності працівників патрульної поліції.
Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду.
Отже, враховуючи, що сторона захисту не надала до суду будь-яких фактичних відомостей на підтвердження їх версії щодо незаконності дій працівників поліції під час проведення ними огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, а також складення ними протоколу та інших процесуальних документів за цією справою, а матеріали справи не містять відповідних відомостей, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення та інших письмових доказах, оскільки вони відповідають дійсності та заслуговують на увагу.
Посилання захисника Пономарьова Є.О. в апеляційній скарзі про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу, як і те, що ОСОБА_1 самостійно зупинив транспортний засіб по прибуттю до домоволодіння, були предметом дослідження суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку, з якою апеляційний суд погоджується.
Крім того, з відеозапису події від 20 червня 2025 року, наявного в матеріалах справи, вбачається, що транспортний засіб їхав на зустріч працівникам поліції, які, у свою чергу, розвернувшись, поїхали за зазначеним автомобілем. Вказаний автомобіль, не реагуючи на вимогу працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу, здійснив зупинку біля приватного домоволодіння. Працівники поліції підійшли до автомобіля, з-за керма якого вийшов водій, повідомили про повну відеофіксацію, а також те, що його зупинили на підставі п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки надійшло звернення від особи про те, що він їй погрожував.
Окрім того, слід зауважити, що правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, а саме незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не звільняє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, та не впливає на причину зупинки.
Твердження сторони захисту про те, що в матеріалах справи наявні три відеозаписи, а в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено лише про один, у зв'язку з чим їх слід визнати недопустимими доказами, є необґрунтованими, у зв'язку із наступним.
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліцію» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Крім того, статтею 266 КУпАП та положеннями «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» унормовано використання поліцейськими технічних засобів відеозапису при фіксуванні відмови особи, від проходження огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, слід зазначити, що тільки у справах про адміністративні правопорушення докази можуть мати відносний характер і полягають у тому, що зміст таких доказів відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обстановку, що має значення для правильного розгляду справи. Водночас, докази, що мають відносний характер можуть незначно корелювати з фактичними даними, які мають тісний зв'язок із фактами предмета доведення, що, в свою чергу, здатні підтвердити існування чи відсутність доказових фактів.
Вимогами ч.2 ст.266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З відомостей матеріалів справи вбачається, що відеозапис у цій справі доданий до протоколу ЕПР1 №367610 від 20 червня 2025 року, а конверт із технічними носіями відеозапису містить відповідну печатку ВП№1 Красноградського РВП, що відповідає вимогам ст.251 КУпАП.
Крім того, диск, який знаходиться у конверті, доданий до матеріалів справи відповідальною особою, а матеріали справи не містять даних про незаконне їх походження.
Таким чином, відеозапис, здійснений працівником поліції, містить фактичні дані щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим, є доказом у справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено ст. 251 КУпАП.
Зазначений відеозапис відтворює обставини події, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, хід спілкування останнього з працівниками поліції з моменту зупинки автомобіля, виявлення у нього ознак сп'яніння, законну вимогу працівника поліції на проходження в установленому законом порядку огляду, та відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у відповідному медичному закладі. Всі ці події зафіксовані на наявних відеозаписах, є зрозумілими, послідовними, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не роз'яснені наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння також є необґрунтованими, оскільки, згідно довідки інспектора САП ВП №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області Мідного В., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 (арк.3), що свідчить про позитивне складення ним іспиту на знання вимог Правил дорожнього руху, а тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що останній знає Правила дорожнього руху, в тому числі п. 2.5.
Таким чином, апеляційний суд вбачає, що ОСОБА_1 свідомо ігнорував Правила дорожнього руху, що також свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст.10 КУпАП.
Разом з цим, посилання апелянта на розбіжності в часі в протоколі про адміністративне правопорушення, направленні на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння та постанові про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП, хоча і мають місце, однак апеляційний суд вважає, що ці розбіжності є несуттєвими та такими, що не впливають на висновки суду першої інстанції, оскільки відеозапис події від 20 червня 2025 року за участю ОСОБА_1 чітко відображає всі події та фактичні обставини вчиненого ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Отже, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з'ясуванні судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху та вірно притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, а тому посилання сторони захисту на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції є безпідставною.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Таким чином, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.
Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника Пономарьова Є.О. залишити без задоволення.
Постанову судді Сахновщинського районного суду Харківської області від 16 вересня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков