Справа № 953/5090/25
н/п 2/953/2442/25
12 листопада 2025 року
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.
за участю секретаря судового засідання Лушпай В.О.
учасники справи у судове засідання не з'явились
розглянув у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Стислий виклад позицій сторін
У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованість за кредитними договорами № 22030000122706 від 22.04.2019 у розмірі 40 814,24 грн та № 26207000425599 від 21.05.2019 у розмірі 14 048,13 грн. Також просить стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн. Крім того, вказав, що не заперечує проти розгляду справи без участі його представника та ухвалення заочного рішення.
Позовна заява мотивована тим, що позивач отримав права вимоги до відповідача відповідно до договору факторингу за кредитними договорами № 22030000122706 від 22.04.2019 та № 26207000425599 від 21.05.2019, зобов'язання за якими відповідач належним чином не виконував, у зв'язку з чим у нього є заборгованість перед новим кредитором.
Виклад позиції відповідача
Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.
Процесуальні дії у справі
Суд ухвалою від 02.06.2025 відкрив спрощене позовне провадження та призначив справу до розгляду.
Розгляд справи неодноразово відклався з метою належного повідомлення відповідачки, зокрема, до 12.11.2025.
12.11.2025 учасники справи у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Позивач отримав судову повістку 20.10.2025 в електронному кабінеті, що підтверджується довідкою. Відповідач повідомлявся шляхом направлення процесуальних документів та судових повісток на відому суду адресу його місця реєстрації. Поштові відправлення повернулися з відмітками "за закінченням терміну зберігання" (на судове засідання 07.08.2025) та "адресат відсутній за вказаною адресою" (на судове засідання 12.11.2025), що згідно зі ст. 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відзиву на позовну заяву не подано, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Суд ухвалою від 12.11.2025, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлялася про місце і час судового засідання, постановив проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідачки згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом
22.04.2019 Акціонерне товариство "Банк кредит Дніпро" (далі - Банк) та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 22030000122706 (далі - договір 1), який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (далі - УДБО), розміщений на офіційному веб-сайті Банку: https://creditdnepr.com.ua/ та індивідуальної частини, якою є цей кредитний договір, що разом становлять єдиний кредитний договір.
Відповідно до п. 1.1. договору 1 Банк зобов'язується надати клієнту грошові кошти (далі - кредит у тимчасове платне користування, а клієнт зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання у порядку, встановленому договором
Згідно з п. 1.2. договору 1 за цим договором Банк надає клієнту грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту 24800,00 грн; строк кредитування 24 місяці; кінцева дата повернення Кредиту: 22 квітня 2021; цільове призначення: на споживчі потреби; щомісячна комісія за обслуговування кредиту: 4,7 % від суми кредиту; процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом: 0,001 % річних; на прострочену заборгованість за кредитом: 56,0 % річних. Умови, визначені в цьому пункті договору, с істотними умовами кредитного договору.
У виписці по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 22.04.2019 до 14.12.2021 відображено рух коштів, зокрема, надання боржнику коштів Банком.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 22030000122706 від 22.04.2019 станом на 14.12.2021 загальна заборгованість ОСОБА_1 складає 39 836,61, з яких: 23 765,62 грн - залишок простроченого кредиту, 2 083,79 грн - залишок прострочених відсотків, 13 987,2 грн - залишок прострочених комісій.
21.05.2019 Банк та ОСОБА_1 уклали договір № 26207000425599 про встановлення кредитного ліміту (далі - договір 2), який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (далі - УДБО), розміщений на офіційному веб-сайті Банку: https://creditdnepr.com.ua/ та індивідуальної частини, якою є цей кредитний договір, що разом становлять єдиний кредитний договір.
Відповідно до п. 1.1. договору 2 Банк здійснює кредитне обслуговування поточного рахунку Клієнта N? НОМЕР_1 , відкритого в Банку, далі - Рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (далі - Кредитна картка), шляхом встановлення ліміту Кредитної лінії у вигляді відкличної відновлюваної кредитної лінії без забезпечення (далі - Кредит) з метою проведення платежів за товари та послуги понад суми власних коштів Клієнта на Рахунку. Згідно з п. 1.2. договору кредитне обслуговування Рахунку здійснюється на наступних умовах: 1.2.1. Ліміт Кредитної лінії на дату укладання цього Договору становить - 5 000.0 (п?ять тисяч гривень 00 копійок) грн., та протягом дії цього Договору може бути змінений Банком в порядку визначеному в УДБО, при цьому максимальний ліміт Кредитної лінії не може перевищувати -200 000,00 грн. Строк дії Кредитного ліміту - 12 місяців з дати встановлення Кредитного ліміту. Якщо не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії Кредитного ліміту жодна із Сторін в установленому в УДБО порядку не заявить про припинення строку дії Кредитного ліміту, строк дії Кредитного ліміту продовжується на той же строк і на тих же умовах. що визначені в цьому Договорі. Подовження строку дії Кредитної лінії може здійснювати необмежену кількість разів. Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за Кредитом: 48,00 % річних; на прострочену заборгованість за Кредитом: 56% річних. Пільговий період: без пільгового періоду. Щомісячна комісія за користування лімітом Кредитної лінії - 2,0 % від фактичної заборгованості за Кредитом станом на останній банківський день поточного місяця. Згідно з п. 1.4. реальна річна процентна ставка за Кредитом становить 89,88 %.
У виписці по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 21.05.2019 до 14.12.2021 відображено рух коштів, зокрема, надання боржнику коштівБанком.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 26207000425599 від 21.05.2019 станом на 14.12.2021 загальна заборгованість ОСОБА_1 складає 13 842,84, з яких: 4 990,5 грн - залишок простроченого кредиту, 6798,05 грн - залишок прострочених відсотків, 2 054,29 грн - залишок прострочених комісій.
15.12.2021 Банк (клієнт) та Товариство (фактор) уклали договір факторингу № 15/12/21, згідно з яким на умовах, встановлених цим договором та у відповідності до гл. 73 Цивільного кодексу України, фактор передає грошові кошти у розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) відповідно до реєстру боржників згідно з додатку 1.
Згідно з витягом з реєстру боржників (додаток № 1) передано право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 22030000122706, загальна заборгованість 39 836,61 грн, заборгованість по тілу - 23 765,62 грн, заборгованість по відсотках - 2 083,79 грн.
Згідно з витягом з реєстру боржників (додаток № 1) передано право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 26207000425599, загальна заборгованість 13 842,84 грн, заборгованість по тілу - 4 990,5 грн, заборгованість по відсотках - 6 798,05грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами склались договірні відносини з надання кредиту та відступлення права вимоги за таким правочином. Предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка уклала кредитні договори з Банком № 22030000122706 від 22.04.2021 та № 26207000425599 від 21.05.2019. Договори підписані сторонами та скріплені печаткою Банку. Тобто сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення статті 638 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Суд встановив, що первісний кредитор за кредитними договорами надав відповідачу кредит шляхом надання кредитних коштів на визначених договором умовах (п. 1.2. договору) та встановленням кредитного ліміту, який використовувався відповідачем, що підтверджується випискою по особових рахунках, тобто виконав свої зобов'язання з надання коштів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Суд встановив, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами № 22030000122706 від 22.04.2021 та № 26207000425599 від 21.05.2019 відповідно до договору факторингу, а тому з дати відступлення прав вимоги, а саме з 15.12.2021 Товариство стало кредитором за вказаним кредитним договором на підставі статті 512 ЦК України.
Отже, первісний кредитор виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання боржнику коштів у користування (право вимоги за якими згодом перейшло до позивача), однак в порушення ст. 509, 525, 1048, 1049, 1054 ЦК України та умов договору відповідачка зобов'язання належним чином не виконувала, внаслідок чого у останньої перед позивачем утворилась заборгованість.
При цьому суд виходить з того, що обов'язок доведення обставин погашення заборгованості, згідно з усталеною практикою Верховного Суду (постанова від 08.06.2022 № 913/618/21), покладається на боржника. А тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 22030000122706 за тілом кредит у розмірі 23 765,62 грн, процентами за користування ним - 2 083,79 грн, збитками від інфляції - 840,9 грн., та 3% річних - 136,73 грн; за кредитним договором № 26207000425599 за тілом кредит у розмірі 4 990,5 грн, процентами за користування ним - 6 798,05 грн, збитками від інфляції - 176,58 грн, та 3% річних - 28,71 грн. Суд враховує, що позивач здійснив нарахування 3 % та інфляційних втрат до 23.02.2022, тобто до запровадженого обмеження пов'зяного з воєєним станом, відповдіно таке нарахування здійснено правомірно.
Щодо комісії за обслуговування кредиту
Закон України "Про споживче кредитування" передбачає можливість встановлення сторонами кредитного договору обов'язку позичальника сплачувати певні комісії. Водночас такі положення мають відповідати положенням законодавства.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 вказала, що Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування", щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування". Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, а також постанові Верховного Суду від 11.12.2024 у справі № 611/679/21 зроблено висновок, що у разі коли кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Верховний Суд у постанові від 17.04.2025 у справі № 910/1274/24 вказав, що під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з'ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
Товариство у цій справі не надало жодного доказу щодо додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надавались боржнику та за які кредитором встановлена комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). Згідно з положеннями п. 1.3. договору 1 комісія кредите складає 4,7 % за обслуговування кредиту; п. 1.2.4. договору щомісячна комісія складає 2,0 % вір розміру фактичної заборгованості. Водночас в чому полягає така комісія (наданні яких послуг за неї) у договорах не наведено. До того ж, з міст такої комісії фактично є процентною ставкою від розміру кредиту / непогашеного кредиту, що не відповідає суті такої послуги, як комісія, а тому суд дійшов висновку, що положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (п. 1.3., 1.2.4. договору) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", що повністю узгоджується з усталеною практикою суду касаційної інстанції, зокрема, Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, а також постанові Верховного Суду від 11.12.2024 у справі № 611/679/21, які враховуються судом відповідно до частини четвертої статті 236 ЦПК України.
Крім того, згідно з витягами з реєстрів, за якими передавались права вимоги по договорам 1, 2 заборгованість за комісією відсутня, тобто не передавалась новому кредитору, а тому така вимога нового кредитора є безпідставною.
При цьому суд також враховує загальні засади цивільного законодавства, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), оскільки заявлені до стягнення суми комісії (13 987,2 грн) та (2 054,29 грн) за своїм розміром складають майже половину суми самого кредиту (23 765,62 грн) та (4 990,5 грн), відповідно. Без наведення жодного обґрунтування щодо вартості такої послуги, вона не може вважатись такою, що відповідає таким засадам цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність.
За таких обставин, суд вважає, що заявлена позивачем вимога щодо сплати комісії є необґрунтованою, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії в розмірі 13 987,2 грн та 2 054,29 грн відмовляє, що відповідає висновку Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21.
Висновки за результатами розгляду заяви
Отже, позовні вимоги Товариства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 22030000122706 за тілом кредит у розмірі 23 765,62 грн, процентами за користування ним - 2 083,79 грн, збитками від інфляції - 840,9 грн, та 3 % річних - 136,73 грн; за кредитним договором № 26207000425599 за тілом кредит у розмірі 4 990,5 грн, процентами за користування ним - 6 798,05 грн, збитками від інфляції - 176,58 грн, та 3 % річних - 28,71 грн.
Судові витрати
Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачена сума судового збору пропорційно задоволеним вимогам (частина перша статті 141 ЦПК України).
Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правову допомогу
Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 6 000 грн.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості на правничу допомогу підлягають розподілу за результатами справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19).
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивач на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви додав (в копіях):
- договір про надання правової допомоги № 43453613/1 від 25.03.2025;
- акт про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом № 22030000122706/26207000425599 від 23.04.2025, відповідно до якого надано такі послуги: правовий аналіз обставин спірних правовідносин - 2 250 грн; складання позовної заяви щодо стягнення заборгованості - 3 000 грн, формування додатків до позовної заяви - 750 грн. Загальна сума 6 000 грн;
- копію ордеру на надання правової допомоги від 30.04.2025, яким Товариство уповноважило Дорошенко М.А. на представництво інтересів у Київському районному суді м. Харкова.
Правила розподілу судових витрат унормовано статтею 141 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Позивачем заявлена загальна суму заборгованості - 54 862,37 грн, та 6 000 грн витрат на правову допомогу. Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами, а саме в розмірі 38 820,88 грн.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з чим з відповідача на користь Товариства підлягає стягненню витрати на правову допомогу пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 2, 4, 13, 19, 76 - 81, 141, 223, 263 - 265, 354, 355 ЦПК України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором № 22030000122706 від 22.04.2019 у розмірі 26 827,04 грн, з яких: за тілом кредит у розмірі 23 765,62 грн, процентами за користування ним - 2 083,79 грн, збитками від інфляції - 840,9 грн, та 3 % річних - 136,73 грн; за кредитним договором № 26207000425599 від 21.05.2019 у розмірі 11 993,84 грн, з яких: за тілом кредит у розмірі 4 990,5 грн, процентами за користування ним - 6 798,05 грн, збитками від інфляції - 176,58 грн, та 3 % річних - 28,71 грн, судовий збір у розмірі 1 714,10 грн.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" витрати на правову допомогу в розмірі 4 245,62 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" (ЄДРПОУ 43453613; 04112, м. Київ, р-н Шевченківський, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ).
Повне судове рішення складено та підписано 12.11.2025.
Суддя Роман ВІТЮК