№ 207/5346/25
№ 2/207/2071/25
19 листопада 2025 року м.Кам'янське
Південний районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді Бушанської О.В.
при секретарі Трохименко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", м.Київ
до ОСОБА_1 , м. Кам'янське, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за кредитним договором
Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 80464,03 грн, з яких: сума заборгованості - 61 477,88 грн, сума інфляційних - 13443,03 грн, суми 3% річних - 5543,12 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору та професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що 14.10.2014 між Публічним акціонерним банком «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду №200124446 щодо кредитування (кредитний договір), відповідно до умов якого банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 20500,00 грн, а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановленому в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
20.07.2020 товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020, укладеному за результатами публічним торгів (аукціону) лоту №GL16N618071, проведеного 15.06.2020, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі №910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», у тому числі за вказаним вище кредитним договором.
Станом на 31.07.2025 загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 61477,88 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 20149,75 грн, заборгованість за відсотками - 41328,13 грн. Заборгованість розрахована станом на дату укладення договору факторингу №7-БМ від 20.07.2020, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс».
За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання.
Ухвалою суду від 22.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 01.10.2025 на 10:00 годин.
01.10.2025 розгляд справи відкладено до 19.11.2025 до 11:30 годин.
19.11.2025 сторони у судове засідання не з'явились.
Позивач у позовній заяві просить розглянути справу без участі його представника, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач причину неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи була повідомлена судом, шляхом надіслання їй повідомлення за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до відомостей відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради є зареєстрованим місцем проживання відповідача. Водночас вказані поштові відправлення були повернуті на адресу суду з відміткою органу поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилась без поважних причин або без повідомлення причин, відзив на позов не подала, у зв'язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, про що постановлено ухвалу від 19.11.2025.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, з урахуванням приписів ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 14.10.2014 ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «Банк Михайлівський» із заявою (оферта) №200499209, в якій просила укласти з нею договір про надання та використання кредитної картки, згідно якої кредитний ліміт 7500,00 грн; максимальна ставка по ліміту 58,8% річних; реальна процентна ставка по кредиту - 89,75%; абсолютне подорожчання кредиту - 24 619,65 грн.
Дана заява підписана особисто ОСОБА_2 та представником банку.
23.05.2016 згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ Банк Михайлівський з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
20.07.2020 ТОВ "Діджи Фінанс" набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ "Банк Михайлівський" на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту №GL16N618071 проведеного 15.06.2020, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі №910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ "Банк Михайлівський".
Приналежність права вимоги за вищезазначеними кредитними договорами які були предметом договору відступлення прав вимоги від 20.07.2020, укладеним між ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "Діджи Фінанс" було предметом спору у справі №910/11298/16 Північного апеляційного господарського суду за позовом ТОВ "Діджи Фінанс" до ТОВ "ФК "Плеяда", ТОВ "ФК "Фагор", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; Національного банку України про застосувати наслідки нікчемності договору факторингу від 19 травня 2016 року №1905 укладеного між ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "ФК "Плеяда", визнання недійсним договору факторингу від 20.05.2016 № 1, укладеного між ТОВ "ФК "Плеяда" та ТОВ "ФК "Фагор".
Постановою Північного апеляційного господарського суду у справі №910/11298/16 від 01.07.2021 у справі №910/11298/16 визначено зокрема: застосувати наслідки нікчемності договору факторингу від 19 травня 2016 року №1905, а саме: зобов'язати ТОВ "ФК "Плеяда" передати ТОВ "Діджи Фінанс" документи, отримані ним від ПАТ "Банк Михайлівський" згідно з договором факторингу від 19 травня 2016 року № 1905 та актів прийому-передачі від 20 травня 2016 року № 1 і № 2; зобов'язати ТОВ "ФК "Фагор" передати ТОВ "Діджи Фінанс" документи, отримані ним від ПАТ "Банк Михайлівський" згідно договору факторингу від 19 травня 2016 року №1905 та актів прийому-передачі від 20травня 2016 року №1 і №2.
Оригінали документів, а саме кредитних договорів, щодо яких право вимоги відступлено на підставі договору від 20 липня 2020 року не були передані ТОВ "Діджи Фінанс".
На примусове виконання постанови Господарського суду міста Києва у справі №910/11298/16 від 01 липня 2021 року за заявою ТОВ "Діджи Фінанс" від 12 серпня 2021 року - приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським А.М. відкрито ВП №66483131 щодо ТОВ "ФК "Плеяда" та від 12 серпня 2021 року - приватним виконавцем відкрито ВП №66491947 щодо ТОВ "ФК "Фагор". Лише на початку 2023 року оригінали вищезазначених документів були отримані ТОВ "Діджи Фінанс", про що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським А.М. винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень №66483131 та №66491947.
Заборгованість позивачем розрахована станом на дату укладення договору факторингу № 7_БМ від 20 липня 2020 року між ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "Діджи Фінанс" та становить 61477,88 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 20149,75 грн, заборгованість за відсотками - 41328,13 грн.
Позивачем на суму заборгованості нараховано інфляційні втрати в сумі 13443,03 грн та 3% річних - 5543,12 грн.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За приписами ч.1 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами ч.1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Положеннями ст.ст.1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд звертає увагу, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є, саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Слід зазначити, що матеріали справи не містять та позивачем не надано суду доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів на банківські рахунки відповідача за кредитним договором №200124446 від 14.10.2014.
Розрахунок заборгованості за кредитним договором №200124446 від 14.10.2014, на який посилається позивач у позові, не є первинним документом, який би підтверджував отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості.
Виписка по рахунку позивачем не надана.
Розрахунок заборгованості є документом, що складений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких розрахунок був складений, не може бути доказом наявності заборгованості за договором, на якій наполягає позивач.
Таким чином, позивачем не надано доказів на підтвердження дійсного зарахування кредитних коштів позикодавцем на банківські рахунки відповідача (реквізити банківської платіжної картки), позивачем не доведено фактичного користування відповідачем кредитними коштами.
Частинами 1-3 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач виклав обставини, якими обґрунтував свої позовні вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів та не зазначив про докази, які не можуть бути подані разом із позовом з поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування, просив розглянути справу за відсутністю його представника.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги недоведення позивачем дійсного зарахування кредитних коштів позикодавцем на банківські рахунки відповідача, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до приписів ст.141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору за позовної заяви та витрати на правничу допомогу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.141,258-259,263-265,268,279,354,355 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку. Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя О.В.Бушанська