Постанова від 03.11.2025 по справі 761/14291/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи № 761/14291/25 Апеляційне провадження № 33/824/3762/2025Головуючий у суді першої інстанції - Мартинов Є.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2025 року суддя Київського апеляційного суду Нежура В.А. розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Полянчуком Владиславом Богдановичем на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 11 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 271905, 15 березня 2025 року о 09 годині 00 хвилин по вулиці Георгія Дудника, 2 у м. Києві, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Ford Fusion», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку, проводився за допомогою спеціального технічного приладу «Drager», результат тесту 0,91, таким чином останній порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000, 00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Не погоджуючись із постановою, ОСОБА_1 через свого захисника подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права просить скасувати постанову та направити матеріали на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтовується тим, що у ОСОБА_1 , були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, направлення його на огляд є безпідставним та протиправним, а тому у нього не виникло обов'язку його проходження, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.

Вказує, що ОСОБА_1 , не погодився з результатом огляду, який було здійснено за допомогою приладу «Drager», однак працівники поліції не забезпечили проведення огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я протягом двох годин з моменту висловлення незгоди.

Зазначає, що результат огляду, який було проведено за допомогою приладу «Drager» є недійсним, оскільки при перевірці необхідно дотримуватись певних правил, серед яких, повинно пройти не менше 15 хвилин після куріння, разом з тим, зазначає, що ОСОБА_1 , курив цигарки перед перевіркою.

В судовому засіданні адвокат Полянчук В.Б. підтримав подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до пункту 2.9 а ПДР України затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2021, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС і МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція) ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Положеннями п. 7 розділу ІІ Інструкції визначено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Визнаючи винним ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що вина останнього, підтверджується зібраними у справі доказами в їх сукупності.

Апеляційний суд вважає, що висновок викладений у постанові суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 , у вчинені правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, з огляду на таке.

Як вбачається з відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, після зупинки транспортного засобу, працівниками поліції виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим висловлено на його адресу вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку. ОСОБА_1 роз'яснено порядок проведення огляду на стан сп'яніння та запропоновано чітко повідомити свій вибір щодо того, бажає він проїхати до лікарні, де огляд проведе лікар, або пройти огляд на місці за допомогою Драгера, або ж відмовитися від проходження даного огляду, на що останній чітко відповів, що вибирає варіант проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Драгера, зазначаючи при цьому, що вживав алкогольні напої вчора.

З відеозапису також вбачається, що на запитання поліцейського, чи погоджується ОСОБА_1 з результатом огляду, останній схвально кивнув головою, що було сприйнято як згода, після чого поліцейський озвучив, що стосовно ОСОБА_1 буде складений протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП. У подальшому, мати ОСОБА_1 , яка підійшла на місце зупинення транспортного засобу, запитала поліцейських, чи можна якось домовитись у цій ситуації, на що отримала негативну відповідь, попередження про кримінальну відповідальність, поінформована про те, що розмова фіксується на боді-камеру працівників поліції і не треба погіршувати ситуацію. Після цього працівник поліції повідомив, що ОСОБА_1 буде відсторонено від керування транспортним засобом та останньому були роз'яснені права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.

Таким чином, відомості, які містяться на відеозаписі, свідчать про дотримання співробітниками поліції в повному обсязі Інструкції під час проведення огляду та вимог статті 266 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не забезпечили проведення огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я протягом двох годин з моменту висловлення незгоди,суд відхиляє з огляду на те, що ОСОБА_1 висловив згоду на проходження огляду на місці за допомогою приладу «Драгер», не заявляв незгоди із результатом тестування, та не заперечував факт вживання алкоголю.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про те, що у ОСОБА_1 відсутні будь-які ознаки наркотичного сп'яніння, а працівники поліції безпідставно запропонували такий огляд, адже це питання суб'єктивної оцінки стану зробленого поліцейським. Тому саме останній, який не є лікарем, вирішує про наявність або відсутність ознак наркотичного сп'яніння. Відтак, виявивши у водія ознаки наркотичного сп'яніння, працівник поліції має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан такого сп'яніння.

Право поліцейського виявляти водіїв із ознаками алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів унормовано Законами України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух», постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Доводи про те, що результат огляду, який було проведено за допомогою приладу «Драгер» є недійсним, оскільки при перевірці повинно пройти не менше 15 хвилин після куріння ( ОСОБА_1 , курив цигарки перед перевіркою), суд відхиляє, адже будь-яких альтернативних тестів чи відомостей, які б спростовували отриманий показник, апелянтом не надано, а сам по собі факт куріння не може пояснити такий високий рівень алкоголю, який у декілька разів перевищує допустиме значення (0,2 проміле). Крім того, суд ще раз наголошує, що ОСОБА_1 , не заперечував проти результату огляду.

Суд звертає увагу, що водій, реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачено частиною першою статті 130 КУпАП апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи зазначене, при розгляді даної справи суд першої інстанції дотримався вимог статей 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, за обставин, встановлених судом.

Згідно частини восьмої статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, постанови суду першої інстанції без змін.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Полянчуком Владиславом Богдановичем залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 11 червня 2025 рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду

Попередній документ
132104756
Наступний документ
132104758
Інформація про рішення:
№ рішення: 132104757
№ справи: 761/14291/25
Дата рішення: 03.11.2025
Дата публікації: 27.11.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (30.06.2025)
Дата надходження: 09.04.2025
Предмет позову: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Розклад засідань:
22.04.2025 11:20 Шевченківський районний суд міста Києва
20.05.2025 10:45 Шевченківський районний суд міста Києва
11.06.2025 12:30 Шевченківський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
МАРТИНОВ ЄВГЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
суддя-доповідач:
МАРТИНОВ ЄВГЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
адвокат:
Полянчук Владислав Богданович
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Решетник Олександр Миколайович