Провадження № 33/803/2544/25 Справа № 243/7319/25 Суддя у 1-й інстанції - Сидоренко І. О. Суддя у 2-й інстанції - Свіягіна І. М.
20 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Свіягіна І.М.,
при секретарі судового засідання Черняєвої С.П.,
за участю захисника адвоката Зал Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції апеляційну скаргу захисника адвоката Ан І.М., діючої в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 серпня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, звільнено від сплати судового збору, -
постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він будучи солдатом, 18 липня 2025 року близько о 20 год. 00 хв. перебував на території тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 знаходячись на території військової частини в службовому приміщенні з візуальними ознаками алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду ( АДРЕСА_2 ), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
На зазначену постанову захисник адвокат Ан І.М., діюча в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вказує, що ОСОБА_1 не вчиняв інкримінованого йому правопорушення; його огляд у відповідності до ст. 266-1 КУпАП не проводився; в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази вчинення інкримінованого правопорушення; до розгляду адміністративної справи не залучено свідків; матеріалах справи відсутні пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності та пояснення свідків.
Зауважує, що 27.01.2023 набрав чинності Закон України від 13 грудня 2022 року № 2839-IX, яким КУпАП був доповнений статтею 266-1. Вказана стаття встановлює чіткий порядок огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Також, вказана стаття встановлює, що відповідний огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Наголошує, що в даному випадку проведення медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння стосовно особи, яка притягається до відповідальності, було здійснено із суттєвими порушеннями, зокрема: відсутні докази згоди ОСОБА_1 з результатами проведеного огляду, крім того в матеріалах справи відсутній висновок за результатами проведеного огляду.
Крім того, звертає увагу суду, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Зауважує, що в порушення ст. 256 КУпАП у протоколі, не вказано двох свідків правопорушення (які мають право бути свідками), крім того, в силу ст. 251 КУпАП у справі відсутні їхні пояснення з приводу фактичних даних на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Крім того, з аналізу матеріалів справи встановлено, що до матеріалів справи не долучено технічного запису. Жодних документів, у тому числі про визнання своєї провини ОСОБА_1 не підписував.
ОСОБА_1 у судове засідання апеляційної інстанції не прибув, при цьому належним чином повідомлений про день, час і місце апеляційного розгляду даної справи.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 294 КУпАП України, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
До цього ж, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 року ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 зазначеної Конвеції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").
Частиною 6 ст. 294 КУпАП встановлено, що неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи.
За таких обстави, керуючись ст. 268 КУпАП України, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи та за участю його захисника Зал Д.О.
Заслухавши захисника адвоката Зал Д.О., вивчивши, перевіривши та оцінивши матеріали адміністративної справи, обміркувавши наведені доводи захисту, викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.
За змістом ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також при розгляді справ про адміністративні правопорушення необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП України, а зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 цього Кодексу. У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначати мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно припису ст. 8 КУпАП України особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону.
Згідно положень ст. 17 Закону України " Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " від 23.02.2006 року за № 3477-ІV рішення ЄСПЛ - є джерелом права в Україні.
Відповідно до положення частини 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Бендерський проти України" (заява №22150/02, параграф 2), у якому відображений принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.
Ці вимоги закону при розгляді суддею місцевого суду адміністративної справи щодо ОСОБА_1 належно виконані.
Так, суд першої інстанції встановив, що вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 44 від 18.07.2025 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу № 147 від 18.07.2025, який проводився в присутності свідків, з якого вбачається, що під час огляду ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, кількість алкоголю в організмі ОСОБА_1 склала 2,66‰.
Аналізуючи відомості наведених доказів у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 172-20 КУпАП розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, вчинені в умовах особливого періоду, тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Доводи захисника адвоката Ан І.М. про порушення процедури огляду не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 266-1 КУпАП під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Отже, законодавцем передбачено альтернативу використання технічних засобів відео фіксації або учать свідків при проведені огляду на стан сп'яніння.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 44 від 18.07.2025 року факт вчинення адміністративного правопорушення засвідчений двома свідками: санітарний інструктор сержант ОСОБА_2 , та санітарний інструктор сержант ОСОБА_3 . Крім того акт медичного огляду № 147 також засвідчений вказаними свідками.
Будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду та оформлення протоколу у свідків або самого ОСОБА_1 не наведено, звернень про неправильність дій чи порушення процесуальних прав ОСОБА_1 до компетентних органів матеріали справи не містять, а тому, доводи апеляційної скарги є непереконливими.
На підставі викладеного, доводи захисника щодо відсутності свідків спростовуються матеріалами справи.
Посилання захисника на відсутність письмових пояснень свідків у матеріалах справи не вказує на недоведеність вини ОСОБА_1 , оскільки вказані свідки підтвердили обставини викладені в протоколі проставленням особистих підписів та наданням своїх особистих даних. Крім того, норми діючого КУпАП та Інструкції «зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення» 14 грудня 2021 р. за № 1622/37244 не зобов'язують обов'язкового відбирання письмових пояснень у свідків. За необхідності та клопотанням сторони захисту, свідки можуть бути безпосередньо допитані в судовому засіданні під час розгляду справи, однак вказаним правом сторона захисту не скористалась.
Крім того, сторона захисту не заперечує сам факт перебування військовослужбовця в стані алкогольного сп'яніння, а вказує на порушення проведення огляду та складання протоколу, що не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.
Апеляційний суд вважає, що матеріали справи місять достатньо доказів для висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до п. 4 Розділу ІІ Інструкції «зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення» 14 грудня 2021 р. за № 1622/37244 у протоколі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, імена, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена та по батькові (за наявності), адреси свідків, понятих і потерпілих (якщо вони є); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Пункти 5-6 зазначеного розділу передбачають , що протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Відмова від пояснення або підписання протоколу також може підтверджуватися підписами свідків.
В даному випадку факт вчинення правопорушення та факт відмови ОСОБА_1 від підпису у протоколі про адміністративне правопорушення та у результатах огляду, а саме роздруківці газоаналізатору Драгер, підтверджений особистими підписами свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , що цілком відповідає вимогам наведеної норми.
Положеннями вищенаведеної інструкції та вимогами спеціальної норми ст. 266-1 КУпАП не визначений алгоритм дій в разі непогодження військовослужбовця із виявленими результатами огляду. Уповноважена особа не наділена обов'язком пересвідчуватись у військовослужбовця про наявність або відсутність згоди із результатами. Отже, такий огляд вважається завершеним, а незгода із результатами огляду може виражатися правом на надання заперечень в суді першої інстанції або оскарження рішення суду, чим і скористалась сторона захисту.
В такому випадку, апеляційний суд не вбачає порушень порядку проведення огляду, оскільки ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан сп'яніння, за результатами якого встановлено результат який значно перевищує допустиму норму та відповідно складений протокол про адміністративне правопорушення.
В матеріалах справи міститься акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів № 147 та чек-тест № 00087 від 18.07.2025 року, які беззаперечно підтверджують факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд не вбачає порушень проведення огляду на стан сп'яніння та оформлення відповідних матеріалів. В даному випадку протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відповідає нормам ст. 256 КУпАП та зазначеній Інструкції, а тому відсутні підстави для визнання його недопустимим.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів апеляційної скарги захисника, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно з'ясував усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та навів в оскаржуваній постанові докази, на яких ґрунтується висновок суду про вчинення ОСОБА_1 військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, з чим також погоджується і суд апеляційної інстанції.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і слугували підставою для скасування оскаржуваної постанови судді та закриття провадження в справі, захисником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Адміністративне стягнення у виді штрафу накладене відповідно до санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, відсутності обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги захисника адвоката Ан І.М., апеляційний суд доходить висновку, що судом першої інстанції постанова винесена з дотримання вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
апеляційну скаргу захисника адвоката Ан І.М., діючої в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 у справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Ірина СВІЯГІНА