Справа № 216/8472/25
провадження 1-кс/216/2689/25
26 листопада 2025 року місто Кривий Ріг
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу клопотання старшого слідчого слідчого відділу Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041230002186 від 04.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, про арешт майна,-
До Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу надійшло клопотання прокурора старшого слідчого слідчого відділу Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_3 , в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене 20.11.2025в ході огляду та добровільної видачі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , предметів, збутих йому ОСОБА_4 , а також в ході проведення особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_4 , а саме на: військовий бронежилет, військову каску, камуфляжний чохол на гвинтівку; військовий підсумок, розібраний шомпол, полімерний флакон з олією для чищення зброї; грошову банкноту з серією та номером ЗТ7959615; грошові кошти в сумі 3320 грн., грошову банкноту номіналом 100 доларів США; мобільний телефон «TECNO» моделі «KL5n», ІМЕІ-1: НОМЕР_1 , ІМЕІ-2: НОМЕР_2 , без sim-карти; мобільний телефон марки «HONOR» моделі «RMO-NX1», ІМЕІ-1: НОМЕР_3 , ІМЕІ-2: НОМЕР_4 , з sim-картою з абонентським номером НОМЕР_5 .
1.Зміст клопотання.
На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділом Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041230002186 від 04.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України: носіння, придбання, зберігання та збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових пристроїв та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, процесуальне керівництво якого здійснюється Криворізькою центральною окружною прокуратурою Дніпропетровської області.
03.11.2025 до чергової частини Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області звернувся ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із заявою про те, що ОСОБА_7 займається незаконним зберіганням у приміщенні гаражу по АДРЕСА_1 та збутом зброї та бойових гранат.
Пунктом 1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України» - додатку № 1 до чинної Постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-ХІІ в редакції від 24.01.1995 «Про право власності на окремі види майна», визначено, що зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), вибухові речовини та засоби вибуху віднесено до видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України.
Пунктами 1-4, 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 (далі - Положення) та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом МВС України від 21.08.1998 №622 (далі - Інструкція) визначено, що придбання, зберігання та використання вогнепальної зброї бойових припасів до неї, вибухових матеріалів і речовин здійснюються лише на підставі спеціальних дозволів, і на органи Національної поліції України покладено повноваження здійснювати розслідування незаконного володіння, зберігання і носіння зброї, боєприпасів та вибухових матеріалів.
Згідно з положеннями п. 5 чинної постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 3 (далі - Постанова), з посиланням на вищевказані Положення та Інструкцію, бойовими припасами визнаються патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, артилерійські снаряди, бомби,
міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби в
зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для
стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху.
Відповідно до положень п. 11 Постанови під незаконним зберіганням… бойових припасів… розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці.
Незаконне носіння… бойових припасів… є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо).
У п. 12 Постанови зазначено, що незаконним придбанням …бойових припасів… слід вважати умисні дії, пов'язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку - в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо.
Згідно з положеннями п. 16 Постанови незаконний збут …бойових припасів, …полягає в умисній передачі їх іншій особі поза встановленим порядком шляхом продажу, обміну, дарування, сплати боргу тощо.
Всупереч чинних нормативно-правових актів, які регулюють обіг бойових припасів на території України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив умисні протиправні дії, пов'язані з незаконним поводженням з вогнепальною зброєю.
Так, ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою незаконного поводження з вогнепальною зброєю та бойовими припасами, у невстановлені досудовим розслідуванням місці та час, в порушення чинних нормативно-правових актів, які регулюють обіг вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових матеріалів на території України, тобто без передбаченого законом дозволу, у невстановленої особи придбав бойову нарізну вогнепальну зброю - снайперську гвинтівку Драгунова (СВД) калібру 7,62 мм, заводський номер « НОМЕР_6 », промислового виготовлення та бойові припаси - 7,62-мм гвинтівкові патрони центрального бою центрального бою до бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм у кількості не менш ніж 17 одиниць, які носив та зберігав без передбаченого законом дозволу у приміщенні гаражу, розташованого п?ятим за порядком у суцільному блоці капітальних гаражів, розташованих навпроти будинків АДРЕСА_2
20.11.2025, приблизно об 11:57 годин, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, перебуваючи у приміщенні вищевказаного гаражу, збув ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без передбаченого законом дозволу зазначені снайперську гвинтівку та 19 патронів, отримавши від нього в якості оплати грошові кошти в сумі 40000 грн.
Надалі, о 12:12 годин 20.11.2025, в ході проведення огляду ділянки місцевості, розташованої навпроти будинку № 44 по вул.Староярмаркова у м.Кривому Розі, та огляду автомобілю «Volkswagen Passat» з номерним знаком « НОМЕР_7 », яким керував ОСОБА_5 , останній добровільно видав слідчому збуті йому ОСОБА_4 вищевказані вогнепальну зброю - снайперську гвинтівку Драгунова (СВД) калібру 7,62 мм, заводський номер « НОМЕР_6 », промислового виготовлення (1988 рік, Тульський збройний завод, м. Тула, Росія), та бойові припаси - 17 одиниць 7,62-мм гвинтівкових патронів центрального бою центрального бою до бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм (гвинтівки та карабіни системи Мосіна, СВД, кулемети ПД, ПКТ та інш.), які ОСОБА_4 придбав, зберігав, носив і збув ОСОБА_5 без передбаченого законом дозволу.
Крім того, ОСОБА_5 в ході вказаного огляду добровільно видав інше майно, передане йому ОСОБА_4 : військовий бронежилет, військову каску, камуфляжний чохол на гвинтівку; військовий підсумок, розібраний шомпол, полімерний флакон з олією для чищення зброї.
Також, 20.11.2025, у період часу з 14:05 до 16:08 годин, в ході обшуку затриманого ОСОБА_4 на території АТП, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Староярмаркова, 10, виявлено: грошові кошти в сумі 41000 грн., у вигляді 41 банкнот номіналом 1000 грн. кожна, з яких банкнота з серією та номером ЗТ7959615 належить ОСОБА_4 , інші 40 банкнот були заздалегідь описані працівниками поліції та використовувались при документуванні кримінального правопорушення; грошові кошти в сумі 3320 грн., грошову банкноту номіналом 100 доларів США; мобільний телефон «TECNO» моделі «KL5n», ІМЕІ-1: НОМЕР_1 , ІМЕІ-2: НОМЕР_2 , без sim-карти; мобільний телефон марки «HONOR» моделі «RMO-NX1», ІМЕІ-1: НОМЕР_3 , ІМЕІ-2: НОМЕР_4 , з sim-картою з абонентським номером НОМЕР_5 .
21.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за ознаками: носіння, зберігання, придбання та збут вогнепальної зброї і бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Слідчий, посилаючись на вимоги ст. ст. 98, 170 КПК України, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, виявлених і вилучених в ході проведення обшуку предметів та цінностей, які є важливими доказами у вказаному кримінальному провадженні, а також з метою з метою збереження речових доказів, а також з метою забезпечення виконання у майбутньому вироку суду в частині можливого застосування та спеціальної конфіскації, просить накласти арешт на тимчасово вилучене під час проведення обшуку 20.11.2025 майно.
2.Позиції учасників.
В судове засідання слідчий не з'явилася, повідомлялася належним чином, подала заяву, в якій клопотання підтримала в повному обсязі, просила проводити його розгляд за її відсутності.
За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
Отже, слідчий суддя, приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності заявника, приймає до уваги положення частини 6 статті 9 КПК України, згідно з якою, у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 7 КПК України, до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.
Таким чином, з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку слідчого судді, клопотання можливо розглянути по суті і у відсутності сторони кримінального провадження, яка подала клопотання.
У судове засідання володілець майна, належним чином, у передбаченому ст. 135, ч. 1 ст. 172 КПК України порядку, повідомлений про час та місце розгляду клопотання, не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд клопотання за його відсутності, у якій вказав, що не заперечує проти накладення арешту на його майно.
Зважаючи на викладене, а також, виходячи зі встановлених ч. 1 ст. 172 КПК України строків та засад їх розумності, передбачених ст. 28 КПК України, слідчим суддею визнано можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності володільця майна на підставі наданих сторонами матеріалів.
При цьому, слідчий суддя керується положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно яких, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Через неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
3.Обставини, що були встановлені під час розгляду клопотання.
В ході розгляду клопотання встановлено, що в провадженні СВ Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041230002186 від 04.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України: носіння, придбання, зберігання та збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових пристроїв та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, процесуальне керівництво якого здійснюється Криворізькою центральною окружною прокуратурою Дніпропетровської області.
ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою незаконного поводження з вогнепальною зброєю та бойовими припасами, у невстановлені досудовим розслідуванням місці та час, в порушення чинних нормативно-правових актів, які регулюють обіг вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових матеріалів на території України, тобто без передбаченого законом дозволу, у невстановленої особи придбав бойову нарізну вогнепальну зброю - снайперську гвинтівку Драгунова (СВД) калібру 7,62 мм, заводський номер « НОМЕР_6 », промислового виготовлення та бойові припаси - 7,62-мм гвинтівкові патрони центрального бою центрального бою до бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм у кількості не менш ніж 17 одиниць, які носив та зберігав без передбаченого законом дозволу у приміщенні гаражу, розташованого п?ятим за порядком у суцільному блоці капітальних гаражів, розташованих навпроти будинків АДРЕСА_2
Надалі, о 12:12 годин 20.11.2025, в ході проведення огляду ділянки місцевості, розташованої навпроти будинку № 44 по вул.Староярмаркова у м.Кривому Розі, та огляду автомобілю «Volkswagen Passat» з номерним знаком « НОМЕР_7 », яким керував ОСОБА_5 , останній добровільно видав слідчому збуті йому ОСОБА_4 вищевказані вогнепальну зброю - снайперську гвинтівку Драгунова (СВД) калібру 7,62 мм, заводський номер « НОМЕР_6 », промислового виготовлення (1988 рік, Тульський збройний завод, м. Тула, Росія), та бойові припаси - 17 одиниць 7,62-мм гвинтівкових патронів центрального бою центрального бою до бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм (гвинтівки та карабіни системи Мосіна, СВД, кулемети ПД, ПКТ та інш.), які ОСОБА_4 придбав, зберігав, носив і збув ОСОБА_5 без передбаченого законом дозволу.
Крім того, ОСОБА_5 в ході вказаного огляду добровільно видав інше майно, передане йому ОСОБА_4 : військовий бронежилет, військову каску, камуфляжний чохол на гвинтівку; військовий підсумок, розібраний шомпол, полімерний флакон з олією для чищення зброї;.
20.11.2025, у період часу з 14:05 до 16:08 годин, в ході обшуку затриманого ОСОБА_4 на території АТП, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Староярмаркова, 10, виявлено: грошові кошти в сумі 41000 грн., у вигляді 41 банкнот номіналом 1000 грн. кожна, з яких банкнота з серією та номером ЗТ7959615 належить ОСОБА_4 , інші 40 банкнот були заздалегідь описані працівниками поліції та використовувались при документуванні кримінального правопорушення; грошові кошти в сумі 3320 грн., грошову банкноту номіналом 100 доларів США; мобільний телефон «TECNO» моделі «KL5n», ІМЕІ-1: НОМЕР_1 , ІМЕІ-2: НОМЕР_2 , без sim-карти; мобільний телефон марки «HONOR» моделі «RMO-NX1», ІМЕІ-1: НОМЕР_3 , ІМЕІ-2: НОМЕР_4 , з sim-картою з абонентським номером НОМЕР_5 .
Вилучене під час обшуку майно, власником якого є підозрюваний, має значення речових доказів у кримінальному провадженні.
4.Мотиви прийняття рішення слідчим суддею.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Слідчий звернулася з клопотанням про арешт майна в строки встановлені частиною 5 ст. 170 КПК України.
4.1 Щодо правової підстави для арешту майна та можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вилучене під час обушку у даному кримінальному провадженні майно має на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже, стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, зоскільки наявні достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
З огляду на викладене, на переконання слідчого судді доведено, що підстава, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (арешт з метою збереження речових доказів), підлягає застосуванню.
4.2 Щодо наявності ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна.
Завдяки проведенню обшуку вдалось зафіксувати дані з вилучених речей. Однак, необхідним є збереження первинних параметрів таких речей. Поряд з цим, наразі на початковій стадії досудового розслідування складно визначити весь об'єм необхідних слідчих дій та даних, які можливо буде встановити із відомостей, що зафіксовані у відповідних речах.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення кримінального провадження майно, на яке слідчий просить накласти арешт, може бути приховано або знищено.
4.3 Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
На переконання слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене майно, з метою збереження речового доказу, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
Такий арешт пов'язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у розслідуванні кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя вважає, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
4.4. Щодо наслідків арешту майна
На переконання слідчого судді, з огляду на викладені у цій ухвалі обставини, початкову стадію досудового розслідування та обраний спосіб арешту, такий арешт не є надмірно обтяжливим.
Поряд з цим, наразі слідчому судді не надано будь-яких даних, які б вказували на суттєве позначення арешту майна, застосованого у вищезазначений спосіб, на інтересах володільця.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.
У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 та було вилучене 20.11.2025 в ході проведення огляду та особистого обшуку у кримінальному провадженні №12025041230002186, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.11.2025, а саме на: військовий бронежилет, військову каску, камуфляжний чохол на гвинтівку; військовий підсумок, розібраний шомпол, полімерний флакон з олією для чищення зброї; грошову банкноту з серією та номером ЗТ7959615; грошові кошти в сумі 3320 грн., грошову банкноту номіналом 100 доларів США; мобільний телефон «TECNO» моделі «KL5n», ІМЕІ-1: НОМЕР_1 , ІМЕІ-2: НОМЕР_2 , без sim-карти; мобільний телефон марки «HONOR» моделі «RMO-NX1», ІМЕІ-1: НОМЕР_3 , ІМЕІ-2: НОМЕР_4 , з sim-картою з абонентським номером НОМЕР_5 .
Заборонити власнику, уповноваженим ним особам відчуження, розпорядження та використання арештованого майна.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_8