Справа № 193/1719/25
Провадження № 2-а/193/14/25
про повернення позовної заяви
26 листопада 2025 року сел. Софіївка
Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кащук Д.А., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
18.11.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до Софіївського районного суду Дніпропетровської області із позовом до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.
Ухвалю суду від 21.11.2025 року вищезазначена позовна заява була залишена без руху, а позивача повідомлено про необхідність у строк п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви, що вказані у мотивувальній частині такої ухвали, та одночасно із цим роз'яснено, що в разі не усунення таких недоліків позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.
24.11.2025 до суду на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від позивача надійшла позовна заява. При цьому, недоліки позовної заяви позивачем усунуті не були, судовий збір не сплачений. Між тим, позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», додавши до позовної заяви копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 19.03.2018.
Разом з тим, суд вважає помилковими твердження позивача про віднесення його до категорії осіб, звільнених від сплати судового збору за пред'явлення даного позову, з огляду на таке.
У п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №545/1149/17, норма п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У ст.22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст.12 цього Закону.
Відтак, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19 та постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №490/8128/17, від 21.11.2023 у справі № 520/10453/23.
Таким чином, учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій. Отже, навіть сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Оскільки позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яка не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, відтак позивача не може бути звільнено від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» і судовий збір за подання адміністративного позову підлягає сплаті на загальних умовах.
Згідно п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Із урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу, оскільки останнім не усунуто недоліки даного позову.
Керуючись ст. 169 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали до Третього апеляційного адміністративного суду.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Д.А.Кащук