Справа № 206/6310/25
Провадження № 2/206/3326/25
26 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя Самарського районного суду міста Дніпра Гаркуша В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що проживають за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , що проживають за адресою АДРЕСА_1 про визначення часток співвласників в праві власності на земельну ділянку-
До Самарського районного суду міста Дніпра від позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надійшла вищезазначена позовна заява до відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визначення часток співвласників в праві власності на земельну ділянку.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, зокрема ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
В той же час, дана позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана без додержання вимог викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
В позовній заяві позивачі не вказують ціну позову та в доданих копіях документів не міститься жодного доказу на підтвердження вартості майна, а саме земельної ділянки.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Через те, що не зазначена ціна позову та не встановлена вартість майна суд позбавлений можливості визначити з якого розрахунку позивачами сплачено судовий збір в розмірі 1212 грн.
Суд також звертає увагу позивачів на те, що позовна заява містить три окремі майнові вимоги (про визнання права власності за кожним позивачем на відповідну частку), а отже, судовий збір належить сплатити за кожну з таких вимог окремо, виходячи з вартості частки, на яку претендує кожен позивач (1% від вартості 1/3 частки спірного майна для кожного).
При цьому згідно ч. 1 ст. 8 ,ЗУ «Просудовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору напевний строк, але недовше ніж до ухваленнясудового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка дієв інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Жодним з позивачів в позовній заяві не зазначено, що він просить звільнити його від судового збору.
Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати повинно бути обґрунтованим. Особа, яка його заявляє, зобов'язана навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («JedamskiandJedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Зміст цих норм передбачає право суду, а не обов'язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.
З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору фізичною особою за подання позовних заяв до суду є її обов'язком.
За нормами цивільно-процесуального законодавства, яке регулює сплату судового збору, передбачається, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
З огляду на зазначене, заявникам необхідно надати докази на підтвердження важкого майнового стану чи інші підстави для звільнення від сплати судового збору або документ, що підтверджує сплату судового збору, а також докази, що обґрунтовують ціну позову.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В свою чергу, суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.175, 177,185,260 ЦПК України, суддя
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:
- у позовній заяві зазначити ціну позову, яка для кожної вимоги визначається вартістю відповідної частки спірного майна.
- надати докази, що підтверджують вартість спірної земельної ділянки (обґрунтування ціни позову).
- надати належним чином оформлені документи (оригінали) про сплату судового збору в розмірі, визначеному як 1 (один) відсоток ціни позову (вартості частки майна), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розрахованого та сплаченого за кожну з трьох окремих майнових позовних вимог, або докази щодо обґрунтування підстав для звільнення від сплати судового збору.
Роз'яснити позивачам, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачам.
Позивач може отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://sm.dp.court.gov.ua.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Суддя В.В. Гаркуша