печерський районний суд міста києва
Справа № 757/40476/25-ц
Пр. № 2-8895/25
13 листопада 2025 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Бусик О.Л.
при секретарі судових засідань - Романенко Ю.О.
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
відповідач - ОСОБА_4
третя особа - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
У серпні 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування позову представник позивача вказував, що ОСОБА_3 є власником 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 є власником 5/10 частини квартири та ОСОБА_5 є власником 3/10 частин квартири.
Власникам вказаної квартири завдано матеріальну шкоду, у зв'язку із залиттям їх квартири, квартирою, яка розташована на поверх вище, а саме: квартира АДРЕСА_2 , власником якої є відповідач.
Вказують, що вина відповідача доведена згідно із актом № 241 про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 22.10.2024 року та актом № 57 про залиття, аварію, що трапилась в системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 28 березня 2025 року, а розмір матеріальної шкоди згідно із звітом № 59/25 про оцінку збитків від 31.07.2025 року, становить 71 246,00 грн.
27.11.2024 року представник позивачів надіслав на адресу відповідача претензію про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири, проте відповідачем відповідь на зазначену претензію не надано, отже відповідач не бажає врегульовувати спірні правовідносини в досудовому порядку.
Актами про залиття, аварію, що трапилась в системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) встановлено, що залиття сталось саме з квартири АДРЕСА_2 .
На підставі наведеного, позивачі просили позов задовольнити.
Ухвалою судді від 25 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишено без руху та надано позивачам строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді від 11 вересня 2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивачів у судове засідання не з'явився, подав клопотання, у якому просив розглянути справу без участі представника позивачів, позов підтримує у повному обсязі, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
З урахуванням викладеного, ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (1/5 частина), ОСОБА_2 (1/5 частина), ОСОБА_3 (1/5 частина), ОСОБА_6 (1/5 частина) та ОСОБА_7 (1/5 частина), що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 26 серпня 1993 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 29.06.2007 року.
1/5 частина квартири АДРЕСА_1 успадкували:
- мати - ОСОБА_5 частини із 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_7 ;
- батько - ОСОБА_2 частина із 1/5 частини квартири кв. АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_7 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 16.09.2019 року.
1/5 частку квартири кв. АДРЕСА_1 успадкував:
- ОСОБА_2 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_7 .
Отже, ОСОБА_3 є власником 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 є власником 5/10 частини квартири та ОСОБА_5 є власником 3/10 частин квартири.
Відповідно до акту № 241 про залиття, аварію, що трапилась в системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 22 жовтня 2024 року причиною залиття, що трапилось в системі водовідведення, є: у квартирі АДРЕСА_3 відвід від пральної машини підключено до одного зі стояків каналізаційної мережі, діаметром 50 мм, по якому під час роботи пральної машини відбулися витоки у квартиру АДРЕСА_4 .
30 жовтня 2024 року ФОП « ОСОБА_8 » проведено огляд пошкоджень оздоблення внаслідок спричиненого залиття квартири АДРЕСА_1 та складено акт огляду.
9 листопада 2024 року ФОП « ОСОБА_8 » складено звіт № 120/24 про оцінку збитків, нанесених власникам квартири АДРЕСА_1 внаслідок залиття, яке сталося 14 жовтня 2024 року, відповідно до якого розмір майнової шкоди, становить 18 388,00 грн.
Відповідно до акту № 57 про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 28 березня 2025 року причиною залиття, що трапилось на системі водовідведення, є: у квартирі АДРЕСА_3 відвід від пральної машини підключено до одного зі стояків каналізаційної мережі, діаметром 50 мм, по якому під час роботи пральної машини відбулися витоки у квартиру АДРЕСА_4 .
Комісійним обстеженням 22 жовтня 2024 року та 28 березня 2025 року встановлено наступне:
У коридорі площею = 8 м.кв.
- на стелі, яка влаштована з гіпсокартону та пофарбована водоемульсійною фарбою спостерігається пляма від залиття = 1,5 м.кв.
У туалетній кімнаті площею 3 м.кв.
- на стелі, яка влаштована з гіпсокартону та пофарбована водоемульсійною фарбою спостерігається відпадіння гіпсокартоної плити у наслідок намокання загальною площею = 1 м.кв., сліди від залиття загальною площею = 0,5 м.кв.
29 липня 2025 року ФОП « ОСОБА_8 » проведено огляд пошкоджень оздоблення внаслідок спричиненого залиття квартири АДРЕСА_1 та складено акт огляду.
31 липня 2025 року ФОП « ОСОБА_8 » складено звіт № 59/25 про оцінку збитків, нанесених власникам квартири АДРЕСА_1 внаслідок залиття, яке сталося 14 жовтня 2024 року та 10 березня 2025 року, відповідно до якого, розмір майнової шкоди становить 71 246,00 грн.
Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).
Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, а саме, що залиття належної позивачам на праві власності квартири АДРЕСА_4 трапилось на системі водовідведення, є: у квартирі АДРЕСА_3 відвід від пральної машини підключено до одного зі стояків каналізаційної мережі, діаметром 50 мм, по якому під час роботи пральної машини відбулися витоки у квартиру АДРЕСА_4 , власником квартири АДРЕСА_3 є відповідач, тобто з вини ОСОБА_4 , який у судові засідання не з'являвся та правом надання відзиву на позов не скористався, в результаті чого ОСОБА_4 завдано майнову шкоду в розмірі 71 246,00 грн., що підтверджується висновком експерта.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_4 шкоди, завданої внаслідок залиття квартири у розмірі 71 246,00 грн., є обґрунтованим та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, як закріплено у частині першій ст. 137 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до частини другої ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до частини четвертої ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини восьмої ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав Договори про надання правничої (правничої) допомоги від 15 листопада 2024 року, акт наданих послуг віл 15 листопада 2024 року та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 77 від 15 листопада 2024 року, з яких вбачається, що вартість правової допомоги становить 8 000,00 грн.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Враховуючи викладене, суд вважає, що з відповідача на користь позивачів необхідно стягнути витрати на професійну правничу (правову) допомогу по 2 666, 66 грн.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин з відповідача на користь позивачів необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору по1211,20 грн.
Крім того, з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на проведення звітів у розмірі 6 000, 00 грн. та 5 000, 00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 21 373 (двадцять одну тисячу триста сімдесят три) грн. 80 коп. - 3/10 частин завданої матеріальної шкоди в результаті залиття квартири.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 35 623 (тридцять п'ять тисяч шістсот двадцять три) грн. 00 коп. - 5/10 частин завданої матеріальної шкоди в результаті залиття квартири.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 14 249 (чотирнадцять тисяч двісті сорок дев'ять) грн. 20 коп. - 1/5 частин завданої матеріальної шкоди в результаті залиття квартири.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. та 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. - витрати на проведення звітів.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 1 211,20 грн. витрат зі сплати судового збору та по 2 666, 66 грн. витрат на професійну правничу (правову) допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте Печерським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Печерського районного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачі: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП невідомий).
Третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (пров. Івана Мар'яненка, 7, м. Київ, 01021).
Повний текст рішення суду складено 21 листопада 2025 року.
Суддя О.Л. Бусик