печерський районний суд міста києва
Справа № 757/43394/25-к
20 листопада 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024000000001246 від 18.06.2024,
Адвокат ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді в інтересах ОСОБА_4 , із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.04.2025 року у кримінальному провадженні №12024000000001246 від 18.06.2024, на тимчасово вилучене 10.04.2025 в ході обшуку майно, а саме: мобільний телефон iPhone 15 Pro Max, imei: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 ; ноутбук Asus, s/n NANBKD/RKD/RR01D42C; прозорий зіп-пакет з речовиною рослинного походження, схожу на гриби; зубна щітка, які належать ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає, що арешт на майно було накладено безпідставно, за відсутності у ОСОБА_4 процесуального статусу у кримінальному провадженні та враховуючи надмірний строк перебування майна під арештом, з урахуванням того, що ухвалою слідчого судді, на підставі якої було проведено обшук, було обумовлено можливість вилучення предметів та відомостей лише шляхом зняття копії інформації яка міститься на них. Тривале не повернення майна власнику, без нагальної потреби для участі такого майна у слідчих діях не може бути обґрунтоване потребою у проведенні слідчих дій, якщо такі дії не проводяться, а подальше накладення арешту на вилучене майно порушує принципи розумності та співрозмірності обмеження права власності з завданням кримінального провадження, що зумовлює зняття заходу забезпечення.
В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі, вимоги клопотання підтримала, просила задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки не повідомив, будь-яких заяв щодо неможливості проведення судового засідання без його участі не надав.
Слідчим суддею визнано можливим проводити розгляд клопотання за відсутності учасників судового розгляду, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши у нарадчій кімнаті клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України ГСУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025000000002247 від 13.08.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 361-2 , ч. 2 ст. 361-2 КК України, відомості про яке виділені з матеріалів кримінального провадження за № 12024000000001246 від 18.06.2024.
В ході проведення досудового розслідування встановлено учасника (воркера) організованої групи, яким є громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
10.04.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, у справі №757/14303/25-к від 01.04.2025, проведено обшук, за результатом якого виявлено та вилучено: мобільний телефон iPhone 15 Pro Max, imei: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 ; ноутбук Asus, s/n NANBKD/RKD/RR01D42C; прозорий зіп-пакет з речовиною рослинного походження, схожу на гриби; зубна щітка гр. ОСОБА_4 , які належать ОСОБА_4 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.04.2025 року накладено арешт на перелічене вище майно, яке вилучене в ході проведення обшуку та належить ОСОБА_4 .
З ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/17927/25-к вбачається, що слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надано дозвіл на вилучення предметів та відомостей лише шляхом зняття копії інформації яка міститься на них, однак в ході обшуку встановлено, що виявлені речі та предмети являються доказами вчинення протиправних дій, та потребують дослідження шляхом проведення експертизи, в подальшому слугуватимуть доказами для притягнення винних осіб до відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слід зазначити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв'язку, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя враховує ту обставину, що майно, яке може мати ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Так у клопотанні про скасування арешту майна не наведено достатньо доказів того, що потреба в подальшому арешті майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні відпала, на противагу чого, як встановлено в ухвалі про накладення арешту на майно, органом досудового розслідування обґрунтовано такий ступінь втручання в право власності з метою збереження речових доказів.
Досудове розслідування в кримінальному провадженні наразі триває, а доводи клопотання не містять належного обґрунтування, яке б надало слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на теперішній час відпала, оскільки обставини, на які посилається представник власника майна в обґрунтування клопотання, підлягають з'ясуванню в ході досудового розслідування.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, стороною захисту не надано та слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що клопотання про скасування арешту майна у даному випадку є передчасним та особою, яка звернулась із клопотанням, на даній стадії провадження не доведено, що арешт накладено необґрунтовано чи в застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба, з чим закон пов'язує можливість скасування арешту майна, а відтак в задоволенні клопотання cлід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.170- 174, 307, 309 КПК України, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024000000001246 від 18.06.2024 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1