печерський районний суд міста києва
Справа № 757/43839/25-к
пр. 1-кс-37036/25
10 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12024000000001435 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
На розгляд слідчого судді надійшло вказане клопотання.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначає, що Головним слідчим управлінням здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001435 від 19.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 255-1 КК України.
Відповідно до матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_6 , підозрюється у вимаганні передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
17.07.2025 ОСОБА_6 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255-1, ч. 4 ст. 189 КК України.
17.07.2025 ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/33415/25-к застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком до 14.09.2025.
08.09.2025 постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 строк у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 17.10.2025.
Слідчий зазначає, що в ході досудового розслідування не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені у п. п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Провести зазначені слідчі (розшукові) та процесуальні дії до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, тобто до 14.09.2025, неможливо у зв'язку із характером вчинених кримінальних правопорушень, специфікою розслідування даного роду злочинів, значними обсягами матеріалів кримінального провадження, перевіркою підозрюваних на причетність до вчинення інших кримінальних правопорушень, а також у зв'язку із іншими об'єктивними обставинами, які перешкоджали завершити досудове розслідування у зазначений строк.
Посилаючись на викладене, слідчий просив продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 без визначення розміру застави в межах строку досудового розслідування.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив задовольнити, вважав, що в умовах СІЗО підозрюваний не позбавлений можливості пройти медичний огляд за необхідності.
Захисник ОСОБА_4 проти клопотання заперечував, просив у його задоволенні відмовити. Зазначив, що підозра необґрунтована та не доведена, ризики необґрунтовані та недоведені також, просив врахувати особу підозрюваного, його сімейний стан та стан здоров'я, у зв'язку з чим просив змінити підозрюваному запобіжний захід на не пов'язаний з триманням під вартою.
Також захисник ОСОБА_4 оголосив письмову скаргу про грубе порушення прав людини шляхом катування підозрюваного.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав заперечення захисника ОСОБА_4 та оголосив письмові заперечення, згідно яких просив у його задоволенні відмовити. Зазначив, що підозра відсутня необґрунтована, ризики необґрунтовані та недоведені, у зв'язку з чим просив змінити підозрюваному запобіжний захід на не пов'язаний з триманням під вартою.
Також захисник ОСОБА_5 оголосив письмове клопотання про забезпечення можливості отримання підозрюваним медичної допомоги та проведення медичного обстеження.
Підозрюваний ОСОБА_6 повністю підтримав думки своїх захисників.
Вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали клопотання, письмові заперечення сторони захисту та долучені до них документи, клопотання про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя надходить наступних висновків.
Головним слідчим управлінням здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001435 від 19.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 255-1 КК України.
17.07.2025 ОСОБА_6 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255-1, ч. 4 ст. 189 КК України.
17.07.2025 ОСОБА_6 затримано на підставі ст. 208 КПК України.
17.07.2025 ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/33415/25-к застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком до 14.09.2025.
08.09.2025 постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 строк у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 17.10.2025.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучено до матеріалів клопотання, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.03.2025 /т.1 а.м. 39-41/; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.03.2025 /т.1 а.м. 42-53/; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.05.2025 /т.1 а.м. 54-56/; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.06.2025 /т.1 а.м. 60-62/; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.06.2025 /т.1 а.м. 63-85/; журналом судового засідання в режимі конференції № 4838017 про допит потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в судовому засідання в ході досудового розслідування від 15.07.2025 /т.1 а.м. 90-118/; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від 29.03.2025 /т.1 а.м. 119-133/; протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо-, відеоконтролю особи, відносно громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.11.2024 /т.2 а.м. 2-75/; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, щодо автомобіля марки Lexus LX 500D, д.н.з. НОМЕР_1 від 26.11.2024 /т.2 а.м. 1/; протоколом огляду речей та документів від 31.03.2025 /т.2 а.м. 84-118/; протоколом огляду предмета від 14.03.2025 /т.2 а.м. 119-129/; протоколом тимчасового доступу до речей та документів, що перебувають у володінні АТ «Універсал банк» від 01.05.2025 /т.3 а.м. 18-19/; протоколом тимчасового доступу до речей та документів, що перебувають у володінні ТОВ «лайфселл» від 06.05.2025 /т.3 а.м. 1-2/; протоколом огляду від 08.05.2025 /т.3 а.м. 3-13/; протоколом тимчасового доступу до речей та документів, що перебувають у володінні АТ КБ «Приват банк» від 01.05.2025 /т.3 а.м. 14-15/; протоколом тимчасового доступу до речей та документів, що перебувають у володінні АТ «Кліринговий Дім» від 02.05.2025 /т.3 а.м. 16-17/; протоколом огляду предмета від 05.05.2025 /т.3 а.м. 20-120/; протоколом огляду предмета від 03.07.2025 /т.3 а.м. 121-164/; висновком експерта за результатами лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи №3282/25-36 від 17.04.2025 /т.2 а.м. 130-177/; висновком експерта за результатами проведення судової експертизи відеозвукозапису №3340/25-35 від 25.04.2025 /т.2 а.м. 178-193/; висновком експерта за результатами проведення судової портретної експертизи № СЕ-19/111-25/30440-ФП від 02.06.2025 /т.2 а.м. 198-213/; іншими матеріалами кримінального провадження та речовими доказами у своїй сукупності.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_6 на даній стадії кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховування від слідства та суду, враховуючи, що підозрюваному повідомлено про підозру у вчиненні виключно особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна. Така суворість та невідворотність покарання може спонукати особу переховуватись від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення відповідальності, а у разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Окрім того, слідчий суддя зважує на наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено всіх учасників вчинення вищевказаних злочинів, всіх епізодів вчинення групою осіб злочинів, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому для уникнення покарання за скоєння особливо тяжких злочинів підозрюваний, може самостійно, або за допомогою інших учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування.
Серед іншого, слідчий суддя вбачає наявність існування ризику, що передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема, перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами, в тому числі потерпілими. Зазначений ризик, також підтверджується тим, підозрюваний перебуваючи в статусі суб'єкта підвищеного злочинного впливу, мав у підпорядкуванні осіб, які забезпечували його фізичних захист. На теперішній членів «силового блоку» не встановлено, у зв'язку з чим існують ризики вчинення такими особами за вказівкою підозрюваного протиправних дій по відношенню до учасників кримінального провадження.
Поряд із цим, ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як тривалість вчинення вищевказаних злочинів вказує на систематичний характер неправомірних дій підозрюваного, необхідності в отриманні джерела доходів, для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних та інших кримінальних правопорушень, оскільки може приносити швидкий стабільний заробіток.
Твердження сторони захисту про відсутність визначених ст. 177 КПК України ризиків та їх необґрунтованість є безпідставними з огляду на викладене вище.
Долучені стороною захисту матеріали щодо ОСОБА_6 жодним чином не спростовують наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки вони існували і під час застосування до останнього запобіжного заходу.
Об'єктивних відомостей на підтвердження того, що стан здоров'я ОСОБА_6 перешкоджає його утриманню під вартою, слідчому судді не надано.
Слідчим суддею встановлено, що по кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено, існує потреба в проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, у зв'язку із чим постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 від 08.09.2025 строк у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 17.10.2025.
Отже, слідчим суддею встановлено наявність щодо ОСОБА_6 обґрунтованої підозри, існування визначених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, на які посилаються слідчий, прокурор, неможливість запобігти встановленим ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть убезпечити від ризиків переховування та впливу на інших учасників провадження.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлення обґрунтованості підозри, суспільної небезпечності інкримінованих ОСОБА_6 злочинів, продовження існування ризиків відносно ОСОБА_6 , які не відпали з часу застосування запобіжного заходу, та яким не можна запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема цілодобового домашнього арешту, неможливості завершити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя доходить висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання ОСОБА_6 під вартою.
Відповідно до п. 1, 4 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, та щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
З урахуванням вказаних положень, обставин інкримінованих злочинів, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави при продовженні строків тримання під вартою.
Поряд із цим, слідчий суддя враховує положення Конституції України, згідно з якими людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст.3); ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню (ст.28); кожен має право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ст.55); кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст.68) знайшли своє втілення у статті 11 КПК України.
Зокрема, вимогами статті 11 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність. Кожен має право захищати усіма засобами, що не заборонені законом, свою людську гідність, права, свободи та інтереси, порушені під час здійснення кримінального провадження.
Так, ч. 6 ст. 206 КПК України передбачає, що якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) покладає на державу обов'язок захищати фізичне здоров'я ув'язнених, яке має адекватно охоронятись.
Відповідно до п.135 Рішення Європейського суду з прав людини (далі - Суд, ЄСПЛ), у справі "Кушнір проти України" від 11 березня 2014 року (заява № 42184/09), Суд зазначає, що влада повинна забезпечити всеосяжне спостереження за станом здоров'я затриманого та його лікування під час перебування під вартою, своєчасні і правильні діагнози й лікування та, якщо цього вимагає медичний стан ув'язненого, регулярний і систематичний контроль і всебічну терапію, спрямовану, по можливості, на лікування захворювань затриманого або запобігання їх загостренню, а не на усунення симптомів. Влада повинна також показати, що були створені всі необхідні умови для призначеного лікування. У той самий час при оцінці адекватності лікування слід керуватися перевіркою на належне старання, бо зобов'язання держави надати лікування важко хворому затриманому є зобов'язанням дії, а не зобов'язанням результату.
Пунктом 66 рішення ЄСПЛ у справі "Барило проти України" від 16 травня 2013 року (заява №9607/06) Суд також зазначає, лише той факт, що ув'язненого оглянув лікар та призначив певний вид лікування, автоматично не може привести до висновку, що медична допомога була достатньою.
Органи влади мають забезпечити повну фіксацію стану здоров'я особи, яка тримається під вартою, та лікування, яке ця особа отримувала під час перебування під вартою чи позбавлення свободи; забезпечити своєчасність та правильність діагнозів та догляду; а також, у разі необхідності та залежно від характеру захворювання, забезпечити регулярний та систематичний нагляд, який включає в себе всебічний план лікування, що має бути спрямований на лікування захворювань ув'язненого та запобігання їх погіршення, а не на усунення симптомів. Державну органи також повинні довести, що були створені умови, необхідні для призначеного лікування, щоб це лікування було дійсно отримано.
Викладені в рішеннях Європейського суду з прав людини вимоги, є такими, що підлягають обов'язковому застосуванню відповідними державними інституціями, в тому числі для забезпечення належного медичного обстеження та лікування будь-якої особи, яка тримається під вартою, тобто знаходиться під юрисдикцією держави.
Відповідно до положень Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально - виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року №239/5/104, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров'я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку (п. 2.3.). У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку (п. 2.7.). Якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи. Керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров'я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров'я (п.2.8.).
Під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 стороною захисту надано суду інформацію про застосування щодо підозрюваного насильства в ІТТ ГУ НП у м. Києві, де останній утримується з 17.07.2025.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Києві, провести дослідження фактів, викладених в заяві адвоката ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 насильства під час утримання в ІТТ ГУ НП у м. Києві (ненадання належної медичної допомоги).
Також, виходячи з норм чинного національного законодавства, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_6 на даний час продовжує утримуватися у ІТТ ГУНП в м. Києві, відповідно до наданих захисником результатів медичних обстежень потребує консультацій та обстеження лікарів, слідчий суддя уважає необхідним зобов'язати начальника ІТТ ГУНП в м. Києві та уповноваженого слідчого ГСУ НП України, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12024000000001435, негайно забезпечити проведення медичного обстеження ОСОБА_6 за його скаргами - сечостатева система, невролог (з необхідними дослідженнями) в профільному закладі охорони здоров'я, який входить до орієнтованого переліку для надання медичної допомоги особам, узятим під варту, в порядку,. визначеному спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України №239/5/104 від 10.02.2012, із забезпеченням надання в розпорядження лікарів наявної у ОСОБА_6 медичної документації; а також забезпечити відповідне лікування останнього згідно постановленого діагнозу, за необхідності (за призначенням лікаря) - стаціонарне лікування.
Керуючись ст. ст. 3, 28, 29, 55 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до 17.10.2025 включно.
При продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави не визначати.
В порядку ст. 206 КПК України зобов'язати начальника ІТТ ГУНП в м. Києві та уповноваженого слідчого ГСУ НП України, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12024000000001435, негайно забезпечити проведення медичного обстеження ОСОБА_6 за його скаргами - сечостатева система, невролог (з необхідними дослідженнями) в профільному закладі охорони здоров'я, який входить до орієнтованого переліку для надання медичної допомоги особам, узятим під варту, в порядку,. визначеному спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України №239/5/104 від 10.02.2012, із забезпеченням надання в розпорядження лікарів наявної у ОСОБА_6 медичної документації; а також забезпечити відповідне лікування останнього згідно постановленого діагнозу, за необхідності (за призначенням лікаря) - стаціонарне лікування.
На підставі ч. 6 ст. 206 КПК України доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Києві, провести дослідження фактів, викладених в заяві адвоката ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 насильства під час утримання в ІТТ ГУ НП у м. Києві (ненадання належної медичної допомоги).
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника у кримінальному провадженні №12024000000001435.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, в іншій частині - оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1